Доступ до російських суверенних активів: проблеми та перспективи

Віталій Шапран, голова комісії з банківського аналізу УТФА, екс-член Ради НБУ, спеціально для Banker.ua

В квітні на світовій арені сталась дуже важлива подія, яка в принципі багато чого змінює в роботі ризик-менеджменту центральних банків країн осі зла та тих, хто їм співчуває. В США був ухвалений і вже підписаний президентом закон, який дозволяє конфіскацію суверенних російських активів на користь України. Виток даних, який відбувся з центробанку рф у квітні 2022 року, свідчить, що росіяни втратили контроль над 392,9 млрд доларів ЗВР. З урахуванням вартості золота, оцінка загальної суми заморожених активів росіян може сягнути 400-420 млрд доларів. І хоча російська влада зараз наполягає, що в США вони втратили тільки 5-6 млрд доларів, насправді ця сума значно більша. Збір статистичних даних про активи росіян в США і Європі є тривалим процесом, тому, звісно, офіційні дані США і ЄС щодо заморожених російських активів будуть поступово зростати, і з часом сягнуть позначки 400 млрд доларів. Втім, якщо США вже визначились з пріоритетами, то в ЄС, де по моїм оцінкам знаходиться до 300 млрд доларів суверенних та квазі-державних активів рф, на жаль і досі триває дискусія.

Що пропонують зробити з арештованими активами рф

Союзники України рік тому почали активно штовхати ідею, що заарештовані активи в ЄС мають стати заставою для облігацій фонду з відновлення України. Перетворити пул російських суверенних активів на заставу в принципі можна, але тут є багато юридичних перепон. Право власності на ці активи закріплене за ЦБР та Фондом національного добробуту рф, частина може належати російським державним банкам та компаніям. Це можуть бути не тільки рахунки та цінні папери, але і нерухомість. Майно може бути заставою за згодою власника, якщо ж майно передається в заставу без згоди власника, то номінально це буде мало чим відрізнятись від конфіскації. Крім того, схема з випуском облігацій несе додаткові витрати на обслуговування цього випуску.

Інша група союзників України в ЄС агітує за те, щоб передавати Україні доходи від російських активів. Тільки в Euroclear зберігається російських активів приблизно на 191 млрд євро, і ця установа, в принципі, не проти використання доходів від них для допомоги Україні. Зокрема, мова може йти про 4-8 млрд євро на рік прямої допомоги Україні за рахунок цих доходів. Ця сума для України, яка веде війну, є великою. Проте європейські банкіри вказують на значні ризики відтоку ліквідності з зони євро при конфіскації тільки доходів від російських активів. Так, початок конфіскації доходів росіян в ЄС може викликати відтік з зони євро коштів країн, які не є союзниками України, і євро-зона втратить десятки мільярдів євро ліквідності. Тобто може виникнути ситуація, коли ЄС і Україні не допоможе, і сам буде відчувати відтік ресурсів з ринку (наприклад) урядових облігацій.

Стратегія перемоги на фінансовому фронті

Я не підтримую ані ідею конфіскації тільки доходів від російських активів, ані ідею випуску облігацій для України під заставу пулу російських активів. Ці ідеї в принципі не є раціональними. Потрібно виходити з того, що в ЄС вже сформована чітка базова правова позиція по цьому питанню: «Російські активи залишаться під арештом, допоки росіяни не розрахуються за завдані Україні збитки». З правової точки зору ця позиція ідеальна, вона не порушує майнових прав росіян, і одночасно робить ЄС арбітром на стражі справедливості і відповідальності держав-агресорів за свої дії. Але тут є певний соціально-економічний аспект стратегічного планування, яким ЄС не може нехтувати. Після перемоги України, між Україною та рф почнеться гонитва з відновлення економіки. Україні, щоб вистояти у цій гонці, потрібно не лише залучити інвестиції від ЄС, але ще й позбавити країну-агресора ресурсів на відновлення. Тому насправді саме конфіскація цих активів на користь України в довгостроковій перспективі є в інтересах ЄС. Зараз для них на одній чаші терезів лежить страх втратити до сотні млрд євро ліквідності, а на іншій – страх того, що рф впродовж 5-10 років відновить свій військовий потенціал і продовжить те, що почала у лютому 2022 року, але вже в більш широкій географії. Тому для мене вибір європейців очевидний. Думаю, він буде таким самим, який вже зробили в США. Втім, наших європейських колег варто трохи підштовхнути до їх правильного вибору.

По-перше, всі союзники України мають наслідувати прикладу США, і на те є об’єктивна причина: структура валютних резервів центральних банків. Так, в світі офіційно визнані резервними валютами валюти таких країн:

• Долар США (54,22%);
• Євро (18,55%);
• Японська ієна (5,29%);
• Британський фунт стерлінгів (4,49%);
• Канадський долар (2,39%);
• Китайський юань (2,12%);
• Австралійський долар (1,96%);
• Швейцарський франк (0,21%).

В дужках вказана частка валюти в резервах центральних банків світу на початок 2024 року. Тож побоювання ЄЦБ, що євро-зона втратить багато ліквідності, виглядають дещо надуманими, особливо на фоні рішення США про конфіскацію. Якщо всі союзники об’єднаються навколо ідеї конфіскації, то виникає питання куди ж з цих ринків подінеться ліквідність? Частка китайського юаня в загальних резервах становить всього 2,12%. Можливо, в структурі міжнародних розрахунків вона і досягає 10%, а по операціях в цінних паперах доходить до 7%, але КНР фізично не готова надати притулок золотовалютним резервам країн осі зла та тим, хто їм співчуває. Таку ліквідність просто фізично неможливо розмістити в КНР. Я вже не говорю про те, що суверенні резерви держави за своєю валютою структурою повинні приблизно відповідати структурі її зовнішньої торгівлі. Тож об’єднання всіх союзників навколо США просто не залишить іншим центральним банкам вибору для інвестицій, крім юаня та золота.

По-друге, арешт і конфіскація суверенних фондів рф – це дуже добре, але ми забули, що в рф дуже великі неофіційні фонди. За моїми оцінками, починаючи з 2000 року з рф нелегально самі росіяни вивезли близько 1 трлн доларів США. Левова частина цих фондів виводилась через банки Австрії, Німеччини, країн Балтії, Молдови і навіть України. Росіяни добряче наслідили своїми брудними операціями в європейському регіоні. Всього налічується близько 400 епізодів відмивання грошей. Не буду з етичних міркувань озвучувати назви банків, але кілька років тому один з європейських банків був оштрафований Федеральною резервною системою США за відмивання 250 млрд доларів через естонську банківську установу. Банк визнав свою провину, а в процесі розслідування голова його естонського підрозділу повісився у власному садочку, начебто через сумління, і начебто – сам.

Розслідуванню таких сумних історій зараз будуть давати зелене світло, оскільки рф за рахунок своїх неофіційних фондів продовжує фінансувати війну. По мірі просування розслідувань в цій галузі, буде підніматись питання про роль європейських банкірів в цьому процесі, і про їх відповідальність за сприяння фінансуванню війни. Я взагалі не розумію, як уряд Німеччини може бути проти конфіскації російських суверенних активів, якщо до трьох з п’яти великих німецьких банків є запитання щодо їх операцій з російськими грошима. Зараз Україні варто підіграти США на міжнародній арені і показати приклад успішної реалізації таких розслідувань і всередині нашої країни. Українські банкіри, які активно відмивали російські гроші, мають опинитись в тюрмі, а не на керівних посадах в державних органах. Оце і буде стратегія перемоги на фінансовому фронті – єдина реальна стратегія на сьогодні.