Новий голова НБУ, держвласність та націоналізація/ліквідація банків: про що пишуть експерти у соцмережах

Протягом тижня українські експерти та банкіри у своїх соцмережах аналізували багато різних тем, серед яких виявилися призначення нового Голови Національного банку та очікування спільноти від його роботи, приватизація як стратегічний напрям роботи уряду, а також різниця між націоналізацією та ліквідацією банків в Україні.  Banker.ua зібрав найцікавіші пости експертів за тиждень.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Олена Коробкова про нового Голову Нацбанку

Голова Ради Незалежної Асоціації Банків України (НАБУ) Олена Коробкова поділилася сподіваннями щодо призначення новим Головою Національного банку екс-очільника Ощадбанку Андрія Пишного.

«Банківська спільнота знає Андрія Григоровича за результатами його діяльності в Раді НАБУ та за результатами його управління Ощадбанком як людину, яка продуктивно працює на результат», – запевнила Коробкова.

За її словами, саме через це робота пана Андрія в Національному банку в «ці сповнені викликів війни часи» буде ефективною.

«Наші основні очікування – забезпечення фінансової та курсової стабільності, продовження співпраці з міжнародними партнерами та всебічне сприяння зростанню економічних показників (наскільки це можливо за нинішніх умов)», – підкреслила Голова НАБУ.

Більше подробиць читайте у пості Олени Коробкової на її сторінці у Facebook.

Михайло Кухар та Юлія Свириденко про держвласність

Керуючий партнер та старший економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар у своєму Facebook прокоментував допис першої віце-прем’єр-міністра – Міністра економіки України Юлії Свириденко про те, що курс на зменшення розміру держави в економіці триває.

«Сьогодні рішенням Уряду до сфери управління Фонд державного майна України передано більше 800 об’єктів держвласності загальною вартістю близько 45 мільярдів гривень. Таким чином, ми суттєво знижуємо навантаження на державні органи, під управлінням яких перебували ці об’єкти», – написала Свириденко.

Вона додала, що у процесі приватизації частина цих підприємств знайде нового власника, матиме можливість залучити інвестиції та буде працювати на економіку країни. Для багатьох з них це буде шансом відновити роботу, створити нові робочі місця.

Михайло Кухар вважає, що такий крок дійсно є стратегічним напрямом роботи українського уряду:

«Перший віце-прем’єр в історії нашої країни, який не просто знає про зворотну пропорційну залежність частки держави (податків) до ВВП і темпів економічного зростання, але й має сміливість прямо говорити про зменшення частки держави в економіці як про стратегічний напрям роботи уряду».

Більше аналітики читайте на сторінці Михайла Кухара.

Олексій Кущ про плутанину з націоналізацію і ліквідацією банків

Економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ цього тижня проаналізував той факт, що останнім часом виникло безліч пересудів і чуток з приводу внесеного до Верховної Ради законопроєкту 8069 про особливості виведення з ринку системно важливих банків в умовах військового стану. Експерт зауважив – не варто плутати націоналізацію з ліквідацією.

«Паніка та страх – ключові інгредієнти кризи, які можуть зашкодити навіть найздоровішій системі. Свого часу, ухвалення «банківського закону» в 2021 році піддалося критиці і заохочувалося «запуском» чуток про те, що Приватбанк мало не завтра доведеться «повторно націоналізувати». Закон ухвалили, але жодної катастрофи не сталося, так само як і «повторної націоналізації» найбільшого банку країни», – пише Кущ.

І коли сьогодні розглядається ухвалення вказаного законопроекту, за словами Куща, одразу поповзли чутки, ніби закон приймають «під один банк», готується масова ліквідація держбанків тощо.

«Націоналізація та ліквідація – це, м’яко кажучи, не одне й те саме, що й показав приклад згаданого вище Приватбанку, який після націоналізації у 2016 році успішно функціонує вже шість років, перебуваючи у власності держави. Тобто ніхто не запускатиме процес ліквідації банку та витрачатиме на нього кошти Фонду гарантування. Тим більше, що під час війни було ухвалено закон, згідно з яким 100% вкладів населення гарантуються державою (що призвело до зростання коштів населення в банківській системі)», – пояснив екперт.

Він додав, що законопроєкт передбачає так звану «безшовну» технологію націоналізації, коли клієнти навіть не помітять, що відбулися будь-які зміни у структурі власників: платежі проводяться, відділення та менеджмент працює, кредити видаються, депозити обслуговуються, в касах є готівка, а в обмінниках – валюта . Тобто в Україні держава не ліквідуватиме, а зберігатиме системно важливі банківські установи.

Більше подробиць щодо того, у чому особливість «безшовної» технології націоналізації та для чого це потрібно державі – у дописі Олексія Куща.