Продовжуючи користуватися цим сайтом або натиснувши "Приймаю", Ви даєте згоду на обробку файлів cookie і приймаєте умови Політики конфіденційності.
Мінімізація готівки, нелегальнй ринок пального і валютні питання: про що пишуть експерти у соцмережах
Протягом тижня українські експерти та банкіри у своїх соцмережах обговорювали актуальні та нагальні теми, як, наприклад, мінімізацію використання готівкових грошей, що робити з нелегальним ринком пального, а також попит на валюту та кількість виданих кредитів. Banker.ua зібрав найцікавіші пости експертів за цей тиждень.
Віталій Шапран про мінімізацію використання готівки
Економіст, ексчлен Ради НБУ Віталій Шапран цього тижня поміркував над мінімізацією використання готівки, висловивши у своєму пості підтримку ідеї заступнику керівника ОП Ростиславу Шурмі.
«По частці готівки в обігу (М0 до М1) ми до війни були на рівні країн з активним наркотрафіком Албанії та Афганістану… Кожна друга гривня в обігу була готівковою. З тих пір ситуація покращилась (за рахунок виплат військовим). Корупцію цей крок не здолає точно, замість того щоб розкладати красиві долари на некрасивих диванах», – зауважив Шапран.
Він додав, що НАБУ доведеться винаймати хакерів, які будуть відслідковувати транзакції в крипто-валютах. Це ускладнить життя обом сторонам на корупційному фронті. Але, на думку експерта, сприятиме податковій реформі, яка вже анонсована президентом. А також значно скоротить витрати на обслуговування готівкового обігу.
«Ви просто не уявляєте, скільки коштує: виготовлення, перевезення, перерахунок, сортування, утилізація готівкових грошей… це десятки мільярдів грн економії на витратах НБУ і великих банків. Для прикладу собівартість виготовлення 10 копійок ще 3 роки тому була дуже набагато вища за номінал монети…», – підкреслив Шапран.
Про те, чи нова така ідея, і чи розціновати ініціативу як повну відмову ві готівки – читайте у пості Віталія Шапрана.
Сергій Куюн про нелегальнй ринок пального
Директор Консалтингової Групи А-95 Сергій Куюн написав цього разу про те, як він «прокотився на машині часу». Мова про те, що днями експерт відвідав засідання парламентської тимчасової слідчої комісії з енергетики, яка на цей раз розглядала нелегальний ринок пального.
«Почуття змішані. Серед позитиву: – Питання залишається в об’єктиві. Тематика непогано структурована: нелегальні АЗС; схематоз на легальних АЗС; міні-НПЗ.
– Данило Гетманцев – не перший, але й не другий. Перший Ярослав Железняк, який непогано прокачався по тематиці. На мій погляд, це гарно, бо Данило Олександрович занадто давно та глибоко в темі, а від цього, кажуть, око трохи замилюється (злі язики стверджують, що не тільки в «темі», а й «в долі», але я в це не вірю, Данило Олександровичу!)», – розповів Куюн.
Він додав, що податківці просунулись у збиранні даних про ринок, що є позитивним моментом.
А з приводу того, що ж було не так, експерт висловився наступним чином: «Мене постійно переслідувало відчуття дежавю. Все теж саме й у тому ж складі ми обговорювали у 2021 році. Кількість «бочок» зростає. Закрити їх складно, бо не вистачає то повноважень, то бажання, то можливостей. Ті ж 22 міні-НПЗ. Їх кошмарили тоді, кошмарять й зараз… Ті ж імена й у роздробі. ОККО, WOG, UPG, Socar, Shell – молодці. БРСМ, «Авантаж», МОТТО…».
Експерт стверджує, що минуло два роки, а зрушень «малувато». Засмучує те, що біда не тільки з пальним, але й з «табачкою», й зі спиртом.
Пан Сергій також розказав про зниження податків і про те, над чим планує далі поміркувати.
«Президент вчора закликав до особистого сумління кожного підприємця, дійсно, не час зараз гратися з податками. Але, як бачимо, війна виправила мізки далеко не усім. Притому як підприємцям, так й посадовцям. Репутаційні втрати, складнощі поділу бюджетних грошей, елементарний популізм та політичні «договорянки» зі «шкурняками». Все це було й є. Впевнений, на цій машині часі я ще проїдусь неодноразово», – написав у підсумку Сергій Куюн.
Повний текст посту читайте на його сторінці у Facebook.
Богдан Данилишиин про валютний ринок та кредитування
Ексголова Ради НБУ, завідувач кафедри КНЕУ ім. В.Гетьмана Богдан Данилишин на своїй сторінці щотижня викладає стислі огляди ситуації у фінсекторі, на валютному ринку, стану економічної сфери, бюджету тощо.
Цього тижня експерт розказав про те, що паралельне зростання попиту та пропозиції на іноземну валюти на МВРУ з боку клієнтів банків обумовило збереження чистого продажу іноземної валюти Національним банком з метою збалансування ринку на рівні 428 млн доларів США (порівняно із 436 млн доларів США тижнем раніше).
«При цьому, обсяг міжнародних резервів України залишається достатнім для задоволення потреб країни в іноземній валюті та підтримки стабільності на валютному ринку. Станом на 1 червня 2023 року міжнародні резерви України за попередніми даними Національного банку становили 37,3 млрд дол. США, збільшившись за місяць на 4%», – зауважив Данилишин.
Щодо фінсектору, основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності, за словами екперта, виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюту та відплив готівки у позабанківський обіг зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі.
Експерт також додав, що на умовах програми «Доступні кредити 5-7-9%» минулого тижня банками було видано 361 пільговий кредит на загальну суму 1,7 млрд грн, з яких близько третини – державними банками.
«Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досягла 29,7 тисяч на загальну суму 119,1 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів (близько ¾) було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі», – написав Богдан Данилишин.
З повним текстом можете ознайомитися на cторінці експерта у Facebook.