Продовжуючи користуватися цим сайтом або натиснувши "Приймаю", Ви даєте згоду на обробку файлів cookie і приймаєте умови Політики конфіденційності.
У 2025 році тема відбудови України виходить на перший план як у внутрішньому порядку денному, так і на міжнародному рівні. Після руйнувань, завданих війною, країна потребує масштабних ресурсів для відновлення енергетики, транспорту, житлового фонду та соціальної інфраструктури. За оцінками Світового банку, ЄС та ООН, потреби у відбудові становлять близько 524 мільярдів доларів протягом найближчого десятиліття. Такий обсяг фінансування створює унікальне поле для міжнародних інвестицій, модернізації та впровадження нових підходів до розвитку. Banker.ua розбирався, що це означає та як це вплине на економіку.
Джерела фінансування
Наразі головними стовпами міжнародної фінансової підтримки відновлення України залишаються Європейський Союз і група європейських фінансових інституцій. На саміті та конференціях з відновлення цього року Єврокомісія і ЄІБ активізували пакети підтримки: у липні 2025 року ЄС анонсував черговий пакет домовленостей на €2,3 млрд у межах ширшої платформи допомоги, а EIB продовжує надавати кредитні лінії й гарантії для енергетичних, транспортних та житлових проєктів в Україні. Ці зобов’язання підкріплюють механізми, які дають змогу комбінувати гранти ЄС із пільговими кредитами ЄІБ та іншими інструментами для швидкої реалізації критичних проєктів.
Паралельно ЄБРР у липні 2025 року підтвердив нові пакети фінансування, які довели загальний обсяг його підтримки для воєнного періоду до мільярдів євро та включають механізми підготовки проєктів (Ukraine FIRST), спрямовані на пришвидшення підготовки інфраструктурних інвестицій. Така діяльність ЕБРР підсилює роль банків розвитку не лише як джерела кредитів, а й як каталізаторів проектної роботи й залучення приватного капіталу.
Світовий банк у лютому 2025 року оприлюднив оновлену оцінку (RDNA4), яка підтвердила масштаб потреб у відбудові — близько $524 млрд на наступне десятиліття — і підкреслила, що на 2025 рік залишається значний фінансовий дефіцит, що робить мобілізацію приватного сектору критичною. Одночасно у 2025 році світові фінансові установи працювали над трастовими фондами і гарантійними механізмами (наприклад, URTF та інші платформи), що вже допомогли розблокувати додаткове фінансування для проєктів з водопостачання, енергії та житла.
Сполучені Штати в 2025 році також зміцнили інструменти підтримки: у квітні-травні було підписано угоду про створення Фонду інвестицій у відбудову України (United States–Ukraine Reconstruction Investment Fund), який покликаний акумулювати ресурси й прив’язувати частину доходів від проєктів до довгострокових інвестицій у країну. Ця державна ініціатива доповнює зусилля міжнародних банків і створює додаткові канали для приватних інвесторів та американських фінансових інституцій. Водночас приклад інвестицій приватного сектору видно на практиці: у 2025 році українські та міжнародні енергетичні компанії інвестували в проєкти накопичення енергії — великий приклад — запуск 200 МВт/400 МВт·год батарейних систем від DTEK у партнерстві з міжнародним інтегратором, що демонструє, як приватні капітали можуть швидко підсилити енергетичну стійкість.
Механізми залучення інвестицій
У 2025 році Україна активно шукала і запроваджувала нові інструменти, щоб зробити інфраструктурні проєкти більш привабливими для інвесторів, особливо приватного капіталу. Одним із таких інструментів стали державні облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), включно з військовими облігаціями. Міністерство фінансів за перше півріччя залучило близько 240 млрд грн через випуск і обмін ОВДП. Середньозважена дохідність гривневих ОВДП у червні становила 16,37%.
Другим напрямом у 2025 році стали нові кроки у сфері державно-приватного партнерства. У березні 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №7508-д, який спрощує процедури підготовки та запуску PPP-проєктів, зокрема у сфері енергетики та транспорту. Закон запроваджує «швидкий трек» для відбудовних проєктів та дозволяє комбінувати фінансування від держави, міжнародних донорів і приватних компаній. Уже у квітні Міністерство економіки оголосило про підготовку пілотних PPP-проєктів у відновленні мостів і модернізації водоканалів, що стали тестовим майданчиком для нового законодавства.
Третім важливим інструментом стали гарантійні механізми міжнародних партнерів. У лютому 2025 року Світовий банк і уряд України погодили програму гарантій на $1,2 млрд, що покривають частину ризиків приватних інвесторів у секторах енергетики та житлової інфраструктури. Подібні гарантії вже використовуються для модернізації систем теплопостачання у Львові та реконструкції об’єктів водопостачання на сході країни, що значно підвищує довіру інвесторів до таких довгострокових проєктів.
Важливим елементом залишається ринок державних облігацій, зокрема механізм switch-аукціонів. У травні та червні 2025 року Міністерство фінансів України провело кілька обмінних аукціонів, під час яких інвестори змогли обміняти короткострокові ОВДП на довгострокові папери з погашенням у 2027–2030 роках. Це дозволило знизити пікове навантаження на бюджет у 2025–2026 роках і водночас залучити додаткові кошти під більш вигідні для держави умови. Загальний обсяг операцій перевищив 40 млрд грн, що свідчить про зростання довіри інвесторів до боргових інструментів України.
Пріоритетні напрями
Енергетика у 2025 році стала одним із найбільш динамічних секторів відбудови. Компанія DTEK разом із Fluence реалізує проєкт із шести об’єктів систем зберігання енергії сумарною потужністю 200 МВт / 400 МВт·год по всій Україні. Ці системи мають забезпечити резерв, балансування мережі та покращити стійкість енергосистеми перед сезонними навантаженнями, особливо восени й взимку. Крім того, проект «ESS 25 MW / 62,5 MWh» в північній Україні, який нині на етапі готовності до будівництва (Ready-to-Build, перший квартал 2025 року), має суттєво посилити регіональну стабільність енергопостачання.
Що стосується транспортної інфраструктури, офіційних великих анонсів дорожніх чи залізничних проєктів з чітко опублікованими термінами, які стартують саме у 2025 році, поки що менше, ніж у енергетиці. Однак наголос робиться на стратегічному відновленні мостів та доріг, особливо у прифронтових та постраждалих регіонах, як важлива складова плану національної відбудови. Зокрема, частина коштів донорів і державного бюджету спрямована на ремонт магістральних доріг міжнародного значення та відновлення мостових переходів, щоб забезпечити логістичну спроможність і внутрішню мобільність.
У житловому секторі та соціальній інфраструктурі пріоритетом є реконструкція лікарень і медичних закладів. Так, обрано 15 пріоритетних регіональних інвестиційних проєктів у сфері охорони здоров’я загальною вартістю понад 2,6 млрд гривень на 2025 рік. Проєкти включають реконструкцію й добудову лікарень у Харківській, Миколаївській, Дніпропетровській, Житомирській, Львівській, Херсонській та інших областях. Також триває проект Okhmatdyt, головної дитячої лікарні в Києві, яка була зруйнована під час обстрілу: відкриття відділення з трансплантації кісткового мозку заплановано вже в серпні, а реконструкція лікарні має завершитися до кінця 2025 року.
Криптовалюта та цифрові активи
У 2025 році Україна зробила суттєвий крок у регулюванні ринку криптовалют та цифрових активів. Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №10225-д «Про ринки віртуальних активів». Який визначає правовий статус криптовалют, встановлює правила обігу та використання цифрових токенів, а також створює умови для їхнього легального використання у бізнесі та приватними особами. Це означає, що українські компанії та громадяни тепер можуть офіційно купувати, продавати та обмінювати криптовалюту, а держава отримує можливість контролювати операції та забезпечити додаткові надходження до бюджету.
Важливим аспектом нового законодавства є оподаткування прибутку від операцій з цифровими активами. У 2025 році передбачено ставку 5% податку на прибуток у перший рік застосування закону та 18% у подальші роки. Таке регулювання покликане стимулювати легальний ринок, залучати інвестиції та підтримувати розвиток фінансових технологій. Одночасно воно створює прозору систему для громадян і підприємств, знижуючи ризики ухилення від оподаткування та шахрайства на ринку криптовалют.
Уряд та Міністерство цифрової трансформації також працюють над створенням електронних платформ, які дозволять інвесторам і компаніям стежити за прогресом проєктів, оцінювати ризики та отримувати фінансові гарантії. Це сприяє розвитку цифрової економіки, підвищенню довіри до фінансового сектору та залученню приватних і міжнародних інвестицій.
Попри позитивні зрушення, експерти наголошують на необхідності ретельного контролю за обігом криптовалют та додержання балансу між стимулюванням інновацій і захистом інтересів держави та споживачів. Легалізація криптовалют у 2025 році відкриває нові горизонти для економіки, сприяє інтеграції України у глобальні фінансові ринки та створює передумови для розвитку технологічних стартапів.