Кандидатство в ЄС і банківські перспективи: що про це думають банкіри

23 червня цього року відбулася історична подія для України – наша країна отримала статус кандидата на членство в ЄС. Після чотирьох місяців повномасштабної війни з росією таке рішення підтримали лідери всіх 27 країн Євросоюзу. Безперечно, це матиме вагомий вплив на долю України. Але що саме кандидатство в ЄС означає для банківського ринку України – про це Banker.ua запитав українських банкірів. Про перехід на нові стандарти, вплив на клієнтів, обслуговування та інше – в нашому опитуванні.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Єжи Яцек Шугаєв, Голова правління АТ «Кредобанк»:

Експерти по-різному оцінюють час потреби України від статусу кандидата в ЄС до повного членства, найчастіше ми чуємо, що цей процес займе від 8 до 10 років. Хоча це й здається довго, польський досвід вчить, що цей час потрібен для того, аби підготувати внутрішній ринок до відкриття на ринках ЄС, посилити його конкурентоспроможність, адаптувати законодавчу базу його функціонування до законодавства ЄС – і це лише деякі з найважливіших пунктів, які необхідно виконати в цей перехідний період. Для банківського сектора найважливішими змінами є повна адаптація до стандартів і регламентів ЄС, що діють на фінансових ринках, що також означає повну прозорість діяльності, структури власності, застосування процедур KYC, AML тощо. Це також посилена конкуренція, оскільки перебування в ЄС зрештою означає вільний доступ фінансових установ ЄС до українського ринку – наприклад, дуже спрощені процедури відкриття закордонного відділення банку (з іншої країни ЄС) в Україні в рамках механізму «single European passport», вільна можливість для банків з ЄС купувати українські банки. Слід також очікувати, що на український ринок вийдуть інвестиційні фонди, а разом з ними – більший спектр інвестиційних інструментів для роздрібних клієнтів. Звичайно, перебування в ЄС означає вільний рух капіталу, свободу транскордонних розрахунків, а значить, зникнуть валютні обмеження. З точки зору регулятора, тобто Центрального банку (НБУ), це означає посилення співпраці з ЄЦБ та приєднання до «сім’ї» центральних банків ЄС під егідою ЄЦБ.

Перехід на стандарти ЄС означає, як я вже згадував, ще більші вимоги з точки зору прозорості діяльності, контролю джерел надходження грошей, документального підтвердження відомостей про клієнта, а також відповідальності перед клієнтом, інформаційних зобов’язань. Для України цей процес не новий, НБУ вже деякий час послідовно адаптує українську банківську систему до європейських стандартів, тож можна сказати, що у сфері фінансових послуг Україна вже просунулася в підготовці до вступу в ЄС.

Для клієнта банку вступ України до ЄС означатиме ще кращий правовий захист його інтересів, зокрема можливість відстоювати свої права в спільних судах для ЄС, посилення комунікаційних вимог до клієнтів з боку банків (повна інформація не лише про ціну, а й також про механізми роботи продукту), з часом можливість отримати інформацію про всі ваші рахунки в різних банках через ваш головний банк, набагато більша пропозиція інвестиційних продуктів, а також тих, які пропонують з інших держав ЄС, це також означає можливість відкриття банківських рахунків в інших країнах ЄС (звичайно, на місцевому рівні застосовуються різні механізми контролю за правомірністю відкриття таких рахунків). Цих переваг буде багато, не всі вони будуть доступні відразу (після приєднання до ЄС Україна може проходити певний адаптаційний період, наприклад, пов’язаний з доступом до ринку праці тощо), але з часом клієнти відчують позитивні аспекти функціонування української банківської системи в рамках ЄС.

Іван Світек, Голова правління Юнекс Банку:

Сам факт схвалення статусу кандидата в члени ЄС для України не вплине на банківську систему. Річ у тім, що Україна й до цього часу рухалася шляхом імплементації принципів, викладених у третій редакції документа Базельського комітету. По суті майже всі останні довоєнні регуляторні ініціативи НБУ були частиною цього процесу. LCR, буфери капіталу, облік операційного ризику для розрахунку нормативів достатності капіталу – це елементи Базель III. І я сумніваюся, що кандидатство зможе навіть прискорити цей процес, оскільки ці та інші зміни потребують часу для адаптації системи.

Іншими словами, банківська система України і до цього історичного рішення була вже цілком європейською в багатьох напрямках. В частині корпоративного управління, звітності, нагляду, комплаєнсу тощо. У цьому контексті країна не була відсталою.

Я впевнений, що в результаті це вплине на клієнтів дуже істотно і позитивно. Але не українських, а європейських. Зараз дуже багато українців, які опинилися не з власної волі в Європі, зрозуміли, що таке класичний європейський банк. Дуже часто – це складна, забюрократизована та неповоротка установа. Чим далі на захід, тим менше фінустанова схожа на те, до чого звикли українці: комфортний, доброзичливий, сучасний і просунутий банк, з одними з найкращих у світі цифровими сервісами. Цього не вистачає в Європі і, боюся, саме європейцям доведеться вчитися в українських банків. А коли статус кандидата зміниться на статус члена ЄС – ще й конкурувати з ними.

В Україні статус кандидата в члени ЄС відчутно не вплине на послуги та сервіси для клієнтів. Чого, на жаль, я не можу сказати про війну та її наслідки: ці фактори справді впливатимуть. Особливо щодо доступності кредитних продуктів.

Антон Стадник, Директор департаменту інвестиційного бізнесу ПУМБ:

16 вересня 2014 року Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. 1 вересня 2017 року Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності у повному обсязі. З цього моменту діяльність Національного банку у сфері європейської інтеграції була і залишається спрямованою на імплементацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС,  а також імплементацію актів права ЄС.

Визнання України кандидатом в члени ЄС для банківського ринку України передбачає, насамперед,  подальше удосконалення нормативно-правової бази у сфері банківського регулювання та нагляду, платіжних систем, страхування, кредитної кооперації, фінансової звітності, боротьби з відмиванням грошей, цифрового ринку.

Наразі НБУ активно працює над оновленням та розробленням нормативно-правових актів у сфері регулювання платіжних послуг. Зокрема, з питань безготівкових розрахунків, відкриття і закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг, здійснення операцій з електронними грошима, виконання міжбанківських платіжних операцій, залучення комерційних агентів для надання фінансових платіжних послуг, авторизації діяльності надавачів платіжних послуг, реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та технологічних операторів платіжних послуг, оверсайту платіжної інфраструктури тощо.

Також продовжується реалізації кроків з валютної лібералізації, які передбачені розробленою спільно з експертами МВФ Дорожньою картою скасування валютних обмежень. Насамперед, це стосується лібералізації руху капіталу.

В майбутньому планується  відкриття доступу для учасників українського та європейського фінансових ринків до додаткових інструментів здійснення міжнародних платежів та приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (Single Euro Payments Area, SEPA).

У сфері фінансових послуг у 2021 році було досягнуто найбільшого прогресу щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Ухвалено Закон України,  яким посилено вимоги до корпоративного управління в банках, оновлено вимоги щодо достатності капіталу та ліквідності, розширено повноваження Національного банку у сфері нагляду. Зокрема, підвищено відповідальність органів управління за ухвалені рішення, установлено додаткові вимоги до членів ради та правління банку, у тому числі стосовно їх колективної придатності; удосконалено вимоги до системи внутрішнього контролю в банках; передбачено запровадження вимог щодо нової структури капіталу, комбінованого буферу капіталу, оцінки банками достатності внутрішнього капіталу та  ліквідності з урахуванням ризиків, притаманних  їхній діяльності.

Для імплементації окремих положень закону передбачено трирічний період, але його впровадження та застосування вже активно розпочато. Національний банк вже розробив і затвердив низку нормативно-правових актів, зокрема з питань організації корпоративного управління в банках, процесу оцінки достатності внутрішнього капіталу в банках та банківських групах, нагляду на консолідованій основі.

Також ухвалено Закон України «Про платіжні послуги», розроблений з урахуванням актів права ЄС, зокрема Директив ЄС. Його впровадження дасть змогу модернізувати платіжний ринок України, створити підґрунтя для його розвитку та сформувати правову основу для інтеграції платіжної системи України з платіжною системою ЄС.

Дмитро Овсянников, Заступник Голови Правління АТ «КІБ» (КомІнБанк):

Безперечно отримання статусу кандидата на вступ до Європейського союзу – це дуже важливий позитивний крок для України, який несе в собі як великий потенціал для розвитку та зміцнення в усіх сферах, так і необхідність докладання значних зусиль, проведення величезного обсягу роботи. Банківський сектор України в цьому сенсі не є виключенням.

При цьому, необхідно зазначити, що вітчизняна банківська система вже сьогодні достатньо глибоко інтегрована до європейських та світових стандартів роботи. Так Національний банк України та комерційні банки почали активно впроваджувати міжнародні стандарти в своїй діяльності ще з 2014 року після укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, згідно якої Україна взяла на себе низку зобов’язань, значна частка яких стосувалася банківського сектору.

Кандидатство на вступ до ЄС безумовно стане поштовхом до використання банками України досвіду їх європейських колег в частині впровадження нових банківських продуктів та послуг, підвищення рівня сервісу. При цьому впровадження нових продуктів та сервісів, орієнтоване на задоволення поточних потреб клієнтів банків.