Карлос де Корду (Credit Agricole Bank): «Кризові часи – це можливості для нас, адже люди прагнуть стабільності і звертаються до міжнародних банків з хорошою репутацією»

Карлос де Корду понад 30 років присвятив французькому Credit Agricole Bank. Очолював банк Credit Agricole Сербія, працював у його структурі у Франції, був генеральним менеджером в CA­CIB у Гонконгу та CA­CIB у Тайланді. А у квітні 2020 року, майже одночасно з початком пандемії, Карлоса де Корду було призначено на нову відповідальну банківську посаду – Голови Правління, цього разу в Україні. В ексклюзивному інтерв’ю журналу Banker він розповів про те, як банк протистоїть викликам пандемії, які нові послуги й продукти пропонує (зокрема, в агросекторі) та у чому його конкурентні переваги.

Матеріал підготовлений для друкованої версії журналу Banker.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

— Із приходом пандемії ситуація у банківському секторі багатьма банкірами та їхніми клієнтами трактується як тривожна. З огляду на стан справ наразі, чи вдалося пристосуватися до нових реалій? І яких змін зазнав ваш банк у зв’язку з пандемією? 

— До пандемії ми пристосувалися надзвичайно швидко: майже одразу організували віддалену систему роботи, і вже за три тижні банк повноцінно функціонував. Тому не скажу, що робочий процес було порушено. Та не лише ми, а й економічна система в Україні досить швидко адаптувалася. Але з кожною хвилею COVID-19 виникає потреба в нових способах пристосування до нових реалій. І зараз ми вже спостерігаємо сповільнення споживання. А це безпосередньо впливає на нашу діяльність (наприклад, продається менше автомобілів — ми менше фінансуємо їхню купівлю). Тобто, не стільки пандемія є фактором ризику, скільки її наслідки. Нинішня енергокриза — теж болюче питання. Також глобальною проблемою, що виникла в результаті пандемії, є логістика, дефіцит напівпровідників (через що складно придбати автомобіль).

Пандемія спровокувала безліч змін у методах роботи банку. Тепер ми працюємо у «гнучкому офісі»: не всі співробітники одночасно знаходяться в офісі, як це було раніше. Так нам вдалося заощадити 20% офісного простору. Щодо клієнтів, то наприкінці 2019 року ми запустили мобільний застосунок СА+ і одразу побачили неочікуване зростання мобільних операцій  (перекази з картки на картку, різноманітні платежі). Платежі дебетними картками Masterсard і Visa подвоїлися. Тобто клієнти з настанням пандемії переорієнтувалися на безготівкові розрахунки. Раніше я теж завжди користувався готівкою, а тепер — ні.

— А що може стати джерелом зростання українського банківського сектору? Які бачите тенденції в його розвитку на 2022 рік?

— В Україні IT-сектор дуже потужний, швидко розвивається. Минулого року це додало 35% до експорту. Місцевим ІТ-фахівцям не треба їхати в Європу чи США. Вони можуть працювати звідси на Google, Amazon. Їхня купівельна спроможність вже висока, і зростатиме. Це рушійна сила для України, бо вони будуть споживачами, яким потрібні житло, автомобілі тощо.

Я позитивно дивлюся на майбутнє банківської системи в Україні. Якщо звернути увагу на розмір ринку кредитування, то тут ще є величезний простір для маневру. У порівнянні з Польщею, у нас цей ринок все ще доволі невеликий, а іпотечний — зовсім мізерний. Потенціал росту в Україні — безмежний, але це буде поступове зростання.

— Ви порівняли нас із Польщею. Можете навести конкретні цифри щодо іпотеки, кредитування як такого?

— Наприклад, в Україні співвідношення іпотечних кредитів до ВВП у 2020 році становило менше 1%, в той час як у Польщі — 22%.

Але я завжди кажу своїм колегам, коли ми розробляємо стратегію розвитку банку і робимо прогнози — слід розуміти, що Україна досягне приблизних показників Польщі десь за 15 років. Наразі наш іпотечний портфель становить понад 150 млн грн, що на чверть більше, ніж минулого року.

— Ми заговорили про кредити. Як наразі структуровано кредитний портфель банку? Наскільки плануєте наростити його у 2022 році?

— Цього року наш кредитний портфель зросте на 25-30%. Це для нас нестандартна ситуація: ми не очікували. Несподіваними стали великі об’єми кредитування в агросекторі. Завдяки хорошому врожаю цього року аграрії потребували коштів на купівлю нового обладнання, збереження врожаю, і активно брали кредити. Також зросло приватне споживання, адже фізичні особи споживають більше.

Наш стратегічний план передбачає зростання кредитного портфелю близько 15% на рік, так ми підтримуємо українську економіку. Ми зацікавлені в роздрібному кредитуванні, адже бачимо великий потенціал кредитування фізичних осіб (іпотека, автокредитування, кредитні картки). Думаю, у цьому сегменті ми могли б зростати на 20% щороку.

— Ви згадали про іпотеку й автокредитування. Останнім часом в Україні поступово відновлюються ці продукти, і Credit Agricole представлений у даному сегменті. Чи вірите ви у відновлення цих ніш в Україні, які свого часу генерували для банків хороший прибуток?

— Якщо говорити про часи до 2008 року, тоді значна частина іпотечних кредитів була в іноземній валюті. Позичальники шукали низьких відсоткових ставок, але на них сильно вплинула девальвація гривні.

Зараз люди більш обережні, не хочуть мати борги в довгостроковій перспективі. Ми опитали молодь: чи готові вони придбати житло в іпотеку. Більшість з них воліють накопичити достатню суму заощаджень на рахунку і потім купувати. Вони звертатимуться до банку лише тоді, коли їм потрібно профінансувати ремонт кухні чи інший невеликий проєкт з покращення умов житла. Однак уявлення про іпотеку в Україні з часом зміниться. Ми вважаємо, що цей ринок має великий потенціал і буде зростати, коли відсоткова ставка знизиться.

— А які відсоткові ставки вважаєте адекватними для України? 

— Відсоткові ставки в Україні залишаються високими. Тенденція зниження відсоткової ставки, яку ми спостерігали у 2019‑2020 роках, на жаль, цього року зупинилася через інфляційний тиск. Я вірю, що кредитний ринок для фізичних осіб в Україні значно розшириться, коли відсоткова ставка в гривні стабілізується на нижчому рівні. Який рівень може бути прийнятним? Нижче 8%. Це те, що було, наприклад, у Сербії, де я працював раніше, таку ж ситуацію ми спостерігали і в Західній Європі на початку 90-х. Коли я був молодий і хотів придбати собі квартиру у Франції, ставка була 15%, а наразі —  менше 3%.

— Які «точки зростання» ваш банк бачить для себе сьогодні в Україні? Конкурентною перевагою банків з іноземним капіталом завжди була надійність. Як ще плануєте боротися за клієнтів?

— Це питання стратегічне. Credit Agricole — середній за розмірами банк в Україні (ми посідаємо 9 місце з 70 банків на ринку). Наша мета — не стати номером один, а бути лідером в обраних сегментах ринку, де ми маємо конкурентні переваги. Такими ринками є, наприклад, агробізнес, автокредитування, підтримка міжнародного бізнесу, який інвестує в Україну.

У той же час ми приділяємо багато уваги нашій моделі відносин. За показником CRI (Customer Relationship Index) Credit Agricole в трійці лідерів на українському банківському ринку за всіма ключовими категоріями клієнтів, а це означає, що якість послуг, які ми надаємо, високо оцінюється нашими клієнтами. Ми вважаємо, що людські відносини надзвичайно важливі в банківській справі. Для кожного нашого клієнта ми хочемо мати відповідного професіонала, який може порадити та запропонувати індивідуальне рішення, зокрема, коли йдеться про важливе питання чи проєкт всього життя.

Водночас ми докладаємо багато зусиль, щоб розвивати найкращі цифрові рішення. Наш новий мобільний додаток CA+ визнаний одним з найкращих банківських додатків в Україні. Це сильна конкурентна перевага в Україні, де люди орієнтовані на мобільний зв’язок, в країні, яка визнана однією з найбільш інноваційних в Європі.

— А яку увагу банк приділяє преміум-клієнтам? Скільки їх і яка частка з них з 2014 року вже втрачена, у т.ч. у зв’язку з пандемією й нестабільною політично-економічно­­ю ситуацією в країні?

— Не можу говорити про ситуацію з 2014 року, бо я не так давно в Україні, та під час пандемії неочікуваним для нас стало зростання вкладів. В нашому банку за період пандемії депозитна база зросла на 30%.

Стосовно преміумклієнтів, ми не спостерігаємо їхнього відтоку. Навпаки, бачимо збільшення. Від початку 2021 року їхня кількість зросла на 37%. В цілому, кризові часи для нас є сприятливими, бо люди шукають стабільності й безпеки. І звертаються до таких банків, як наш — міжнародних, надійних, з гарною репутацією. Проблема в іншому — люди не мають впевненості у гривні й конвертують свої кошти на рахунках у долари та євро. Хоча ті, хто минулого року зберігав свої кошти в гривні, прийняли ефективне рішення — гривня посилилася щодо долара, а відсоткові ставки були досить високі.

 — У періоди так званих «валютних гойдалок» українцям краще тримати вклади у валюті чи гривні?

— Потрібен час, щоб у людей з’явилася довіра до місцевої валюти. Та слід зазначити, що Національний банк України зробив багато у цьому напрямі — стабілізував національну валюту (є деякі коливання, але незначні). Наразі гривня доволі стабільна, і НБУ намагається втримувати її.

Щодо порад українцям, то економісти нашого банку прогнозують деяке послаблення гривні. Це викликано, передусім, інфляцією в Україні, яка є вищою, ніж у Європі. Але жоден з економістів не передбачає різкого падіння курсу української валюти. Якщо є заощадження у гривні, я не бачу тут великих проблем чи ризиків найближчим часом. Якщо НБУ продовжуватиме свою політику стабілізації гривні — не думаю, що слід чекати на значні валютні коливання. Навіть якщо вони й будуть, то їх потрібно буде обмежити.

В цілому в українській економіці є вагомий чинник — сільське господарство, а також IT-сектор, що активно розвивається. До речі, торговельний баланс України за поточний рік є, фактично, збалансованим (експорт/імпорт). Це підтримує міцну й стабільну національну валюту, адже забезпечує постійне надходження євро та доларів.

— Ви згадали про сільське господарство. В останні роки одним з флагманів української економіки став аграрний сектор, і до нього все більше зростає увага українських банків. Що пропонує аграріям Credit Agricole, і чи можна прогнозувати появу складніших банківських продуктів для агросектору?

— Не впевнений, що це аж надто складні банківські продукти. Як і раніше, ми фінансуємо поповнення обігових коштів (робочий капітал). Це короткострокове фінансування. Наприклад, до початку агросезону фермеру слід закупити насіння, добрива. Нині ми бачимо чималий попит на інвестиційні програми для фермерів, коли вони купують обладнання і техніку (ті ж трактори). Тож ми нарощуємо фінансування в цьому напрямі. Взагалі, здебільшого фермери в Україні не дуже закредитовані (рівень заборгованості помірний).

Також у нас є більш довгострокові програми, наприклад, з фінансування землі, які починають розвиватися завдяки старту земельної реформи. Та наразі, у більшості випадків транзакцій, люди приходять з готівкою і платять нею за землю. Тобто, поки попит на банківське фінансування залишається обмеженим. Все ж ми віримо у розвиток фінансування землі у найближчому майбутньому. І у нас вже є перші угоди фінансування землі. Поки суми невеликі, але ми хочемо зайняти нішу в цьому бізнесі, і це наш наступний крок.

— Наскільки реально розглядати у майбутньому землю як предмет застави за умови активного розвитку ринку землі в Україні?

— Цілком реально. Якщо земля не буде вважатися міцною й надійною заставою, банки не даватимуть під неї фінансування. В цілому, процес вже почався, але важко прогнозувати, наскільки активно він йтиме. Поки у людей на руках є гроші, і вони хочуть їх інвестувати, бо вбачають у цьому хорошу можливість. Але, думаю, з наступного року будуть певні зрушення у використанні землі під заставу. І ми готові до цього.

— Чим вирізняється ваш банк у пропозиціях агросектору на фоні колег-конкурентів?

— Наша сильна сторона — це експертиза. Вже кілька років ми розвиваємо Агрошколу  і навчаємо наших агроменеджерів  розумітися на агробізнесі й розмовляти з фермерами однією мовою. Агробізнес в банку — це окремий підрозділ, де існує своя експертиза, навчання, що вимагає суттєвих інвестицій.

З наступного року ми розширимо нашу експертизу у сфері, що пов’язана зі сталим сільським господарством. Наша стратегія охоплює весь ланцюжок створення вартості — від фермера до споживача, і ми намагатимемося консультувати, заохочувати та підтримувати екологічні ініціативи всіх компаній, залучених у цей бізнес. Ми будемо сприяти розвитку стійких практик у сільському господарстві та харчовій промисловості.

— Наскільки український ринок, на якому Credit Agricole працює з 1993 року, пріоритетний для французької групи?

— Стратегія щодо України однозначна, насамперед, тому що це аграрна країна. Для групи Credit Agricole цікаві ринки, де є агробізнес (такі як Італія, Польща). І для нас важливо, що завдяки міжнародній присутності нашої Групи ми підтримуємо іноземні інвестиції в Україну. Якщо в Україну з інвестиційними проєктами приходять клієнти нашої Групи з Франції, Японії, Німеччини, Південної Кореї, США чи інших країн — ми підтримуємо їх тут. Близько 25% нашої діяльності — це підтримка іноземних інвестицій в Україну. Це один із чинників, що робить діяльність нашого банку тут важливою.

— Наразі в Україні зростає попит на інвестиційні рішення. Чи має намір Credit Agricole щось запропонувати ринку в цьому плані?

— Це правда, що попит на інвестиційні рішення в Україні зростає, а пропозиція тут досить обмежена, якщо не враховувати нерухомість та українські державні облігації. Внутрішній фондовий ринок є вузьким, а кількість операцій на фондовому ринку дуже обмежена. Все більше людей шукають альтернативні інвестиції.

Наприклад, криптовалюти доволі популярні в Україні, але треба сказати, що ми не прихильники популяризації таких інвестицій. Натомість ми пропонуємо державні облігації переважно для преміальних клієнтів, а також e-ліміти, які дозволяють інвестувати за кордоном. Наразі ми прагнемо підключитися до брокерської платформи, яка могла б запропонувати прямий доступ до іноземного фондового ринку.

— Ви акцентували, що Credit Agricole не зацікавлений у просуванні криптовалюти. Чому? 

— Щось є штучне в цих криптовалютах. Вони не врегульовані. Це «бульбашки», які можуть легко луснути. І люди можуть втратити багато грошей. У Credit Agricole ми не любимо пропонувати клієнтам спекулятивні рішення. Питання криптовалют має бути регульованим. Коли ним займатиметься Національний банк України й інші центральні банки країн світу — тоді ми можемо слідувати за ними.