Катерина Водолазька (психотерапевт): “Нас вчать бути бідними з дитинства”

Не соромно бути бідним! Цю фразу ми чуємо практично з дитинства, виправдовуючи свою бездіяльність і невміле ставлення до грошей. Насправді, починаючи з пелюшок, наші батьки, вчителі, керівництво програмують на низькі доходи і мовчазне прийняття своєї долі. Чому одні люди багатіють швидко і легко, а інші не можуть вибратися з боргів роками? Як наші внутрішні переконання впливають на сімейний бюджет і чи є насправді грошова удача? На ці та інші питання Banker.ua відповідає психотерапевт Катерина Водолазька.

Психічні установки можуть блокувати заробіток грошей

Я психоаналітик, тому як головну рушійну силу в досягненні благ розглядаю нашу сексуальну енергію, притаманну нам від народження. Чим сильніше сексуальна енергія, тим сильніше бажання досягати, отримувати, продовжувати. Гроші ми робимо, а благ — досягаємо!

Завдання будь-якого живої істоти – продовження роду. Ось тільки у тварин сексуальна енергія пов’язана з інстинктами і на неї неможливо вплинути, а у нас — з мисленням, яке пов’язане зі словом, отже, на нього можна впливати мовою. Я нагадаю, що всі наші травми — з дитинства, адже незріла психіка дитини дуже тендітна і ранима. Образливі слова, сказані батьками, можуть травмувати дитину і заблокувати його енергію і, що найголовніше, залишитися в його мисленні назавжди.

Якщо ми говоримо про гроші, давайте візьмемо означне, в корені якого лежить бідність.

Є такі мами-рятувальники, яким потрібно, щоб поруч була завжди нещасна, бідненька дитина. Тоді вона при справі, вона відчуває себе важливою і потрібною. І дитині потрібно бути БІДНЕНЬКИМ, щоб мама його любила. І як тільки він спробує проявити свою самостійність, показати, що може обійтися і без мами, йому тут же «впаяють»: мати все заради тебе, а ти такий егоїст. Не таку я дочку / сина ростила. А ростить-то вона БІДНЕНЬКОГО. Розумієте, про що я? Так, психічна реальність цієї людини з дитинства йде в спайці зі словом бідність. А гроші – це ще й про незалежність, а бути незалежним-означає образити маму.

Катерина Водолазька, психотерапевт

А ось про те, що гроші-це бруд.

У деяких сім’ях зустрічається розуміння, що хороші дітки — чисті, а погані дітки — брудні. Є безліч батьків, які вбили це в голову своїй дитині і потім додали трохи пізніше: гроші — це бруд. Ось так і ходить потім людина-чистий, скромний,бідний, зате без бруду.

Ось і маємо: найкращим способом залишатися чистим і не лайливим — це не виробляти бруд. Так на ранньому етапі розвитку вже починається блокування прагнення щось виробляти і створювати. Потім додається бруд від фарб, пластиліну, сміття — всього, що заважає мамі тримати чистоту, будучи в той же час спробою дитини що-небудь створювати і творити.

Дитина, наповнена від природи сильною енергією пізнавати світ, створювати і досягати, починає її блокувати, щоб бути хорошою, чистою. Вонаобростає мільйоном умовностей і маминими правилами, стає не активною, а зручною. А зручні люди все життя витрачають себе (зауважу, що розтрата — це теж про гроші) на благо інших. Як вони при цьому можуть бути багатими і щасливими? Тих, кого використовують, навіть не поважають. Цінується ж не їхня праця і не вони самі, а їх вміння прогинатися під всіх. Це той випадок, коли люди виграють в лотерею гроші і потім не знають що з ними робити, «спускають», роздають, біжать від них. У них (не хочу здатися грубою, але як є) філософія рабів — служити і радувати інших.

Або ж впадають в депресію, починають гуляти і вживати алкоголь, тому що перед ними майнула можливість вийти з цього сценарію абьюза і нещастя. А як без цього жити, вони не знають!

Звичайно, це лише кілька причин бідності. У кожного вона своя.

Про фінансову удачу

Я не вірю в удачу, а знаю, що все зовнішнє є проекцією внутрішнього. Гроші для людей мають різні значення і сенс.

Наприклад, якщо у людини є травма дитинства, пов’язана з фінансовою залежністю, то у нього все мислення може бути направлено на отримання фінансової незалежності, тільки тоді він відчуває себе в безпеці.

Ілюструю. Будучи дитиною, він зазнавав від того, що мати була фінансово залежна від батька-деспота, і малюк, травмований подібним сценарієм, міг сформувати розуміння, що гроші — це можливість уникнути насильства.

Тобто тепер гроші для нього – це безпека і можливість знизити тривогу, тому всі його думки будуть працювати в цьому напрямку. Він землю буде рити, тільки щоб було багато грошей. Чим їх більше, тим в більшій безпеці він себе почуває.

Для когось гроші – це можливість встановлювати межі, які захищають від психологічного проникнення.

Людина отримує можливість платити кожному за будь-яку послугу, зроблену для нього. Навіть якщо той, інший, надав її безоплатно — все одно платить, щоб не відчувати себе боржником. Це говорить про неможливість навіть подумати, що з нього нічого не вимагатимуть. Це про дітей, які постійно повинні щось своїм батькам.

Потрібно зауважити, що слово «борг» — це зобов’язання перед кимось, це відповідальність, і це поняття тісно пов’язане з поняттям грошей (грошовий борг). Так, і потім вони ще й все життя витрачають багато грошей на своїх батьків, щоб зменшити свій «борг» перед ними, який вони йому вбили в голову.

Всі ці процеси в нашій психіці відбуваються несвідомо, тобто ці механізми працюють автоматично поза нашою свідомістю.

Про гроші і самооцінку

Ми мислимо словами, тому на сенсі слів потрібно зупинятися докладно, тому що їх значення безпосередньо визначає їх розуміння для нашого психічного мислення.

Отже, беремо слово «самооцінка» — ціна, яку ти сам собі призначив. Ціна, і ось тут знову про гроші.

Багато людей так безпосередньо і оцінюють себе, тобто бачать свою цінність виключно через гроші і майно, для них це зовнішня опора і доказ власної значущості. У них всередині немає тієї самої внутрішньої опори, яку формують батьки в ранньому дитинстві. Можна сказати так: без грошей вони зникнуть в їх психічної реальності, тому, щоб жити і мати вагу в суспільстві, вони будуть всіма силами прагнути до багатства, не звертаючи уваги на перешкоди і інтереси інших людей. Підкреслю, тут прямий зв’язок: гроші = життя, немає грошей = смерть (мене немає). Гроші – це і є я.

Пам’ятайте мільйонерів, які живуть, заощаджуючи кожну копійку? У їхньому несвідомому це виглядає так: гроші — це і є я, чим більше їх, тим більше мене.

Люди дивуються: він же так багато може собі дозволити і насолоджуватися життям… але ні, не може він витрачати себе.

Так-так, саме так, ми ж знаємо вираз «розточувати себе» (розточують гроші).

А є люди, які, навпаки, не можуть заробити грошей через низьку самооцінку. Вони не можуть самі оцінити себе і, відповідно, свою працю.

Ти йому «спасибі», а він — «та нема за що». Ти йому конкретно: так ось, за це і за те, а він тобі — та що я зробив.

Чи потрібно говорити, що роблячи всім все “за так”, багато грошей не заробиш. Тут теж постаралися батьки і добре “знецінили” людину в дитинстві. Вони зробили його негідним навіть попросити подяки за свою працю.

У терапію десятками приходять люди з такою проблемою, коли вони навіть соромляться попросити гідну оплату своєї праці. Зляться на себе, зляться на тих, для кого працюють за низьку оплату, а сказати не можуть. Ось настільки сильний цей блок, поставлений батьками, що попросити щось натомість – це проявити себе поганим. Так і живуть ці хороші хлопчики і дівчатка у вічному мазохізмі і бідності.

Чи можна стати ” грошовим магнітом»?

Якщо людина починає думати про гроші і про те, як їх заробити, це прекрасно. Але чи може він це зробити, якщо у нього немає розуміння, чого він дійсно хоче? Я про справжнє бажання і розуміння особистого щастя, а не нав’язане суспільством — машина, квартира, життя біля моря. Чи може, якщо йому здається, що світ і люди ворожі? Чи може, якщо він постійно несвідомо включається в сценарії, де його використовують, і він не може самостійно вирватися з них, продовжуючи впадати в ступор при потребі комусь сказати тверде «ні»? Знаєте, скільки людей намагаються з завтрашнього дня почати нове життя, навіть після тренінгів прописують собі програму і цілі, але стикаються з тотальним опором в спробі що-небудь змінити? Вони мають справу з психічним опором і з бажанням зберегти енергію, адже щоб кардинально змінити своє життя, потрібно затратити колосальну кількість енергії. А якщо вона ще й вся зациклена на самобичуванні і саморуйнуванні?

Також не варто забувати про сліпі плями, які психіка буде включати, щоб ви не помічали очевидних речей, які ви самі ж робите, щоб вести себе до нещастя і бідності.

Тут важливо розуміти, яку психологічну відповідь дала людина на травму і як вона вписала його в сенс, будучи ще дитиною.

Це все індивідуально. Можливо, комусь грамотний, систематизований тренінг дасть поштовх, і він на цій хвилі зможе вирулити. А комусь потрібно розбиратися зі своїм психічним, і ніяк по-іншому. Тільки маючи поруч підтримку грамотного психоаналітика, він зможе зміцнити свою самооцінку і змінити своє життя.

Вирватися зі звичних поведінкових патернів, закладених людині в дитинстві, дуже складно і страшно.

Йти второваною роками доріжкою набагато легше, навіть якщо вона не веде до щастя.