Продовжуючи користуватися цим сайтом або натиснувши "Приймаю", Ви даєте згоду на обробку файлів cookie і приймаєте умови Політики конфіденційності.
Коронакризис негативно позначився на позабанківському секторі і призвів до зниження фінансових показників роботи. І якщо на страхових компаніях карантин відбився незначно, то лізингові компанії та кредитні спілки зазнали серйозних збитків. Banker.ua розбирався, як коронавірус вплинув на роботу страхових компаній, кредитних спілок і лізингових компаній.
Ринок страхових послуг зріс на тлі коронакризису
Епідемія коронавірусу зіграла на руку ринку страхування в Україні. Цей сектор показує хоч і незначне, але стабільне зростання доходів від наданих послуг. Обсяг премій зі страхування життя в першому півріччі 2020 року в порівнянні з першим півріччям 2019 року зріс на 10%, що в грошовому еквіваленті перевищує 2,3 млрд грн. Всього ж за перше півріччя страхові компанії заробили в цілому понад 21 млрд. грн.
Причин зростання було кілька. Перша і основна причина – введення нового типу страхування від коронавірусної інфекції. Коронакризис мотивував страхові компанії створювати новий продукт, який покривав би витрати на діагностику та лікування коронавірусу в Україні.
Друга причина – поступове скорочення кількості страхових компаній на тлі зростання популярності страхових продуктів. У першому півріччі 2020 року близько 7% страхових компаній були позбавлені ліцензій.
В цілому, коронакризис позитивно позначився на роботі страхових компаній і сприяв зростанню фінансових показників організації.
Кредитні спілки на межі виживання
Кредитні спілки опинилися в найскладнішій ситуації в порівнянні з банками і лізинговими компаніями. Так як в березні рішенням Кабінету Міністрів України було заборонено приймати клієнтів в офісах, то багато кредитних спілок зазнали значних збитків. Фактично обмеження з видачі кредитів і позик призвели до того, що кредитні портфелі багатьох фінорганізацій знизилися до рекордних позначок, так як не було надходжень ззовні. Проте, за боржниками був встановлений суворий контроль, а самим кредитним спілкам було дозволено нарахування штрафів і пені за прострочення виплат по позиці або кредиту.
Вже в першій половині року різко впала кількість клієнтів пенсійного віку, які становили більшу частину клієнтів кредитних спілок. В першу чергу відтік клієнтів був викликаний забороною на пересування по вулицях для людей у віці 65+. Крім того, побоювання, пов’язані з можливим скороченням виплат, привели до того, що пенсіонери перестали брати позики, а вважали за краще накопичувати гроші вдома.
Також неготовність кредитних спілок надавати послуги дистанційно призвела до того, що організації стали масово закриватися через нестачу клієнтів.
Всього в Національний банк подали звітність 224 кредитних спілки з 327. Обсяг наданих кредитів у першому півріччі зменшився на 9% порівняно з аналогічним періодом 2019 року. Водночас обсяг залучених депозитів у цей період збільшився на 12%.
Якщо ж говорити про фінансові результати роботи кредитних спілок, то на кінець першого півріччя доходи від діяльності кредитних спілок склали 504,1 млн. грн, тоді як витрати склали 537,7 млн.грн.
Обсяг послуг лізингових компаній і ломбардів скоротився на 20%
Ринок надання позик фінансовими компаніями в останні роки бурхливо зростав – на 50% і більше відсотків на рік, але в першому півріччі продемонстрував зниження обсягів показників діяльності. Обсяг наданих кредитів у першому півріччі 2020 року порівняно з аналогічним періодом минулого року знизився на 20%. У лізингових компаніях і ломбардах обсяг наданих послуг у першому півріччі 2020 року порівняно з другим півріччям минулого року впав більш ніж на 20%. У першому півріччі зросли обсяги ринку факторингу (13%).