Креативна економіка чи найдавніша банківська система: що впливає на розвиток Великобританії?

Якщо подумати про високорозвинені країни з гідним рівнем життя та великими досягненнями, то, безперечно, серед інших згадується Велика Британія. Сполучене Королівство вражає своїм рівнем економічного прогресу, транспортними новаціями та обсягом промисловості, а Лондон по праву вважають великим фінансово-валютним центром.

Banker.ua розбирався, чому британська економіка зветься креативною, як Лондон дійшов до звання фінансової столиці світу, а також на що корисне Україна може звернути увагу.

«Креативна економіка» Великої Британії

Економіку Великої Британії відносять до частково-регульованого ринкового типу, який являє собою проміжний варіант між США та країнами материкової Європи.

У світовій економіці Королівство відіграло особливу роль, оскільки було батьківщиною промислової революції та одним з найперших пережило трансформацію від трудо-, енерго- та матеріалоємкої економіки до розвитку сучасних наукомістких галузей промисловості та сфери послуг.  Доволі тривалий час Англію називали «майстернею світу». Проте, втративши світове лідерство у старих галузях (вугільна промисловість, металургія, суднобудування, виробництво текстилю), Британія вже не змогла втримати це звання, оскільки товари, що вироблялись у нових галузях, були неконкурентоспроможними на світовому ринку.

Втім, сьогодні це не заважає Великій Британії залишатися лідером серед постіндустріальних країн світу. Тут досі процвітають машинобудування та транспорт, промислові товари, хімічна промисловість та видобуток нафти.

Також у країні спостерігається принцип «креативної економіки», що тепер стало популярним поняттям.

Колись поняття «креативні індустрії» вживали для позначення культурних галузей у вузькому сенсі, а також стосовно значно ширшого спектра нових творчих індустрій. Ці індустрії відігравали важливу роль в економіці країн та забезпечували роботою велику кількість людей. Британська економіка дотримувалася такого принципу, що призвело до прогресивних змін.

Можна виділити 13 основних галузей: реклама, архітектура, кіно, дизайн, мистецтво та антикваріат, ремесла,  мода,  інтерактивні розважальні програми, музика, виконавські мистецтва, видавнича справа, програмне забезпечення, телебачення та радіо. Їх об’єднує те, що вони беруть початок в індивідуальній творчості та мають неабиякий потенціал до збагачення економіки через генерування інтелектуальної власності.

Отож, за рахунок взаємодії між творчими та культурними ланками, економікою і технологіями, Велика Британія генерує дохід, робочі місця та експортну продукцію, ще й водночас сприяє соціальному включенню, культурному розмаїттю та людському розвитку.

Фінансова столиця планети

І хоча Велика Британія була і є могутньою індустріальною державою, наразі основою її економіки вже є не промисловість, а сфера послуг, насамперед фінансових. Всім відомо, що саме у Великобританії фінансовий сектор є одним із найрозвиненіших у світі.

Становлення Лондона як провідного фінансового центру розпочалося ще у ХІХ столітті, коли він перехопив лідерство в Амстердама. Цьому сприяли розвиток ринку цінних паперів, зміцнення позицій Великобританії у міжнародній торгівлі та збільшення кількості банків. Вже наприкінці ХІХ століття Лондон став головним розрахунковим центром Європи. У першій половині ХХ століття до ІІ Світової війни місто називали промислово-фінансовою столицею світу, а фунт стерлінгів домінував у міжнародній валютній системі.

Сьогодні Лондон  вважають фінансовою столицею планети. Окрім власне британських банків, тут працюють понад півсотні найбільших банків світу. 

Серед фінансових послуг слід виділити декілька, зокрема банківську діяльність страхування. Також сюди належить ринок похідних фінансових інструментів, а саме ф’ючерси, опціони, глобальні депозитарні розписки. Ринок облігацій (єврооблігації), валютний ринок, фінансовий лізинг, трастові операції із закордонними акціями, операції з дорогоцінними металами – все це також продовжує перелік фінансових послуг Британії.

Окрім Лондону, фінансовими центрами є ще й Ліверпуль, Единбург, Манчестер та Кардіфф.

Лондон став таким унікальним саме через те, що сформовав упродовж багатьох років кластерну модель бізнес-екосистеми. Сьогодні у столиці Великої Британії можна отримати не лише велике різноманіття фінансових послуг – у сфері банківництва, торгівлі іноземною валютою, класичними цінними паперами та деривативами, страхування, управління активами, а також різноманітні супутні послуги – бухгалтерські, юридичні, інформаційні, консалтингові тощо.

Також столиця Великої Британії містить найбільшу кількість головних офісів банків, ніж будь-яке інше місто світу – 250 філій та представництв іноземних банків. 

Структура банківської системи Британії

Отож, грошово-кредитна система Великої Британії належить до числа найстаріших та найрозвинутіших у світі. Вона має добре організовану дворівневу структуру, спирається на потужний грошовий ринок і має тісні зв’язки з головними фінансовими центрами світу.

Переходимо до банківської системи, основною особливістю якої є відносно обмежений державний сектор. Ця система перебуває переважно під контролем приватного капіталу, тому грошово-кредитна сфера визначається діяльністю комерційних банків. Комерційні банки своєю чергою, утворюють головний елемент інституційної основи грошово-кредитного регулювання економіки країни.

Головна складова банківської системи – це, звісно, Банк Англії. Йому належить функція регулювання грошового обігу та забезпечення функціонування платіжної системи.

На другому рівні знаходяться комерційні банки та небанківські кредитно-фінансові установи.

Система комерційних банків досить складна та спеціалізована, вона охоплює універсальні та спеціалізовані банки.

Своєю чергою, до універсальних додаються депозитні банки, а до спеціалізованих такі: клірингові банки, акцептні доми, фінансові доми, торговельні банки, довірчо-ощадні банки.

Що стосується небанківських кредитно-фінансових установ, то тут діють спеціальні кредитно-фінансові інститути. До них відносять такі установи, як будівельні товариства, страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні трасти, довірчі фонди.

Англійський досвід, вартий уваги

Попри всі економічні здобутки, у Великобританії все ж є місце певним проблемам. Вони пов’язані з рішенням урядової політики вийти з ЄС, що значною мірою вплинуло на рівень розвитку країни.

Мова йде про вагання британців щодо доречності виходу з ЄС, що призвело до політичної кризи всередині держави. Втім, політики все ж прийняли рішення про вихід з ЄС. 

Відтоді англійці отримували інформацію про величезні економічні можливості, повну свободу для Великої Британії після виходу з Євросоюзу, а по факту виникали лише проблеми.

Головною проблемою стало те, що Сполучене Королівство втратило переваги члена союзу, зокрема доступ до «Єдиного ринку», де його учасники мають змогу вільно торгувати поміж собою.

Підписана у 2020 році угода з ЄС означала втрату вільного доступу до найбагатшого у світі ринку. Через «нові кордони» між Євросоюзом і Великобританією ускладнились певні процеси співпраці, що призвело до зростання цін.

Багато підприємств Великобританії, що мали основних клієнтів у країнах материкової Європи, важко переживали ці часи: попит всередині рідної країни знижувався, через що з’явилася бюрократія, а якість товарів ставала дедалі гіршою. Деякі виробники Великобританії знаходили вихід, почавши облаштовувати власних юридичних осіб у Європі для дистрибуції власної продукції. Виходить, що вони виносили бізнес за межі Сполученого Королівства, тим самим шкодячи економіці.

Це означає, що з часом Великобританія почала програвати великим країнам у прирості ВВП та в обсягах інвестицій у бізнес.

Станом на 2023 рік прогнозований приріст економіки становить 0 %, тому впевненість споживачів зменшується.

Великобританія та Україна: спільне та відмінне

Як вже зрозуміло, принцип «креативної економіки» у Великій Британії відіграє неабияку роль у становленні загальної економічної ситуації країни. Тож, саме в цьому напрямку ми порівняємо Сполучене королівство з Україною.

Спільна тенденція цих двох країн полягає в актуалізації креативних хабів, тобто спільних просторів, де креативні мікропідприємства можуть разом користуватися офісними приміщеннями й ресурсами, а також обмінюватися знаннями та навичками.

Втім, тут проявляється й головна відмінність між країнами. В Україні, на жаль, управлінці часто не визнають потенціал креативних індустрій, щоб  стимулювати та підтримувати розвиток. 

Тож молоді креативні екосистеми змушені самі про себе дбати та винаходити способи вирішення проблем. Наприклад, це стосується бюрократичних процедур, які значно ускладнюють започаткування прибуткових підприємств. Втім, на щастя, українці — творчі люди, які є дуже винахідливими, тому знаходять рішення та способи співпраці.

На черзі друга відмінність, яка полягає тому, що у великих містах України, попри розвинений креативний сектор, спостерігається велика кількість вільних приміщень. Виставкові простори, старі фабрики, склади – все це відіграє важливу роль у розвитку творчого напряму та може стати чудовою перспективою підняття його на новий рівень.

Чого не скажеш про Велику Британію, де ситуація зовсім інша – там спостерігається великий дефіцит у вільних просторах та приміщеннях, особливо в Лондоні.

Насправді попри всі економічні та соціальні потрясіння, Велика Британія все ще залишається одним зі світових лідерів з надання фінансово-кредитних послуг, виробництва споживчих товарів, експорту капіталу, новітніх наукових розробок у різних галузях та технологіях. Та чи вплине економічна ситуація на загальний рівень розвитку країни – час покаже.