ФОПи на межі: чи є майбутнє у малого бізнесу в Україні?

Після кількох років зростання кількість фізичних осіб-підприємців (ФОП) в Україні почала стрімко знижуватись. 2025 рік став точкою, де структурні проблеми, податкові навантаження та наслідки повномасштабної війни зійшлися в одному місці, викликавши хвилю закриттів малого бізнесу. Водночас масове згортання ФОПів не є просто статистикою — це сигнал про вразливість економіки, втрату робочих місць і потребу в системних кроках для збереження ФОПів. Banker.ua розбирався, що відбувається з ФОПами, де саме зникає бізнес, і що можна зробити, аби врятувати основу української економіки — мале підприємництво.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Регіональний і галузевий розподіл

Оцінка динаміки ФОПів за регіонами та видами діяльності дозволяє глибше зрозуміти, які частини країни та галузі залишаються підприємницькими осередками, а де бізнес-активність згасає. На фоні загального спаду видно, що центри концентрації малого бізнесу не змінюються: великі міста й економічно розвинені області залишаються лідерами за кількістю нових ФОПів. Водночас саме ці регіони демонструють і високий рівень закриттів, що свідчить про активну «ротацію» підприємницького середовища.

Нові ФОПи й надалі концентруються у великих містах: за січень-квітень 2025 року лідирують Київ (11,6 тис. реєстрацій), Дніпропетровська область (7,8 тис.) та Львівська область (6,1 тис.). Понад половину нових бізнесів відкрито саме у шести регіонах – столиці й найбільш економічно активних областях: Дніпропетровська, Львівська, Київська, Одеська та Харківська. Проте закриття відбувається скрізь, і географічні показники вирівнюються. За кількістю відкриттів ФОПів лідирують роздрібна торгівля, інформаційні технології та сегмент «інших послуг». Ті ж самі сфери очолюють і «антирейтинг» за закриттями ФОПів, відображаючи високу частку цих галузей у структурі малого бізнесу.

У гендерному розрізі більшість як нових, так і закритих ФОПів припадає на жінок: близько 61-62% серед відкриттів та 52% серед закриттів становлять підприємиці. Частка чоловіків відповідно складає 38-39% серед нових та 48% серед ліквідованих ФОПів.

Чому ФОПи масово закриваються

Масове закриття фізичних осіб-підприємців у 2025 році стало помітною тенденцією, що віддзеркалює не лише податкові новації, а й глибші системні проблеми. На перший погляд, цифри свідчать про очищення реєстрів від «сплячих» ФОПів, але насправді ситуація значно складніша. Сукупність факторів — відновлення довоєнного оподаткування, зростання навантаження на підприємців, вплив війни, мобілізація, падіння купівельної спроможності та невизначеність щодо майбутнього — змушує тисячі малих бізнесів припиняти діяльність.

За січень – травень 2025 року 81 928 ФОПів відкрилось в Україні, що на 9% менше, ніж за той самий період торік. Водночас 119 895 підприємців припинили свою діяльність цьогоріч. Закриттів побільшало на 44% порівняно з тим самим періодом 2024 року. За словами голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, сплеск закриттів ФОПів на початку року радше повʼязаний із закриттям непрацюючих ФОПів, яким з 1 січня 2025 року відновилися «довоєнні» правила сплати ЄСВ, а також запровадили мінімальний страховий внесок 1 760 грн на місяць (на рівні 22% від мінімальної зарплати 8 000 грн). Окрім того, для ФОПів першої, другої та четвертої груп введено обов’язковий «військовий збір» у розмірі 800 грн на місяць (10% мінімалки). Фахівець з питань економічної та податкової політики Олег Гетман додає, що ці зміни змусили десятки тисяч «сплячих» ФОП просто закритися, щоб уникнути зайвих податкових зобов’язань. Водночас для ФОПів, що працювали та мали обіг й прибуток, нічого істотно не змінилось.

Водночас несприятливі умови в країні ускладнюють ведення бізнесу, адже війна та складна економічна ситуація обвалили попит, підвищили ризики і ускладнили фінансування. Ключовими проблемами для бізнесу є падіння споживчого попиту, брак кваліфікованих працівників, відсутність дешевого фінансування й, звісно, небезпека через війну.

До того ж значна частина ФОП (особливо чоловіків) залучена до мобілізації, що перетворює підприємництво на неможливе. Аналітики YouControl.Market зауважують, що в Україні накопичився «відкладений попит» на закриття бізнесу, який почав реалізовуватися зараз під впливом мобілізаційних та міграційних чинників.

Мільярдний податковий борг

Станом на травень 2025 року 1 289 423 ФОПів заборгували державі понад 13 млрд грн податків. Загальний податковий борг побільшав майже на 6 млрд грн від початку повномасштабної війни. Найбільше нових боржників з’явилось у перший рік повномасштабної війни. Тоді кількість підприємців, що заборгували податки, зросла в 1,6 раза. Сплеск припав на березень: +31% за місяць. У 2023 році підприємці адаптувалися до нових реалій та приріст сповільнився до 4% за рік. Втім вже у 2024 ситуація знову погіршилася, й нових боржників за рік побільшало на 16%.

На початку 2025 року ще 42 282 підприємці були обтяжені податковими боргами — +3,3%. Втім протягом наступних місяців ФОПи гасили свої заборгованості, тож на початок травня приріст складав вже 2% або 24 275 підприємців.

Вплив на економіку та ринок праці

Закриття великої кількості фізичних осіб-підприємців не минає безслідно для економіки. ФОПи традиційно забезпечували не лише зайнятість самозайнятих громадян, а й часто ставали роботодавцями для найманих працівників. Їхній внесок у ВВП, обсяг роздрібної торгівлі, послуги і сплату податків є суттєвим, особливо в регіонах.

Стрімке скорочення кількості дрібних підприємств тягне за собою зменшення кількості робочих місць і доходів бюджету. У короткостроковій перспективі відтік ФОПів дозволяє частині людей шукати роботу за наймом, але водночас знижується гнучкість економіки та кількість послуг у регіонах. Така ситуація може негативно вплинути на структуру зайнятості, рівень податкових надходжень і стійкість економіки в умовах війни та трансформації ринків.

Як підтримати ФОПів

Для пом’якшення кризи бізнесу можна запровадити комплекс заходів. По-перше, потрібно знизити або відтермінувати податки: зберегти пільги для ФОП у ризикових зонах, підвищити ліміти доходу для спрощеної системи, спростити сплату ЄСВ (наприклад, ввести звільнення для тих, хто не веде фактичної діяльності під час війни). По-друге, розширити доступ до кредитних грошей, щоб більше ФОПів могли скористатись державними програмами «Доступні кредити 5-7-9%» та «Власна справа».

Також варто залучати грантові кошти від міжнародних партнерів. Наприклад, Данська рада у справах біженців надавала грантове фінансування у розмірі від 1 000 до 5 000 на для відновлення та розвитку мікро, малого та середнього бізнесу (ММСБ). Ініціатива була спрямована на підтримку ММСБ у подоланні наслідків війни, сприяючи їхньому відновленню, продовженню діяльності та адаптації до нових умов, що своєю чергою стимулюватиме економічний розвиток регіонів.

Крім цього, цифрові інструменти і консультації (платформа Дія.Бізнес, онлайнові курси, безплатні консультації) можуть допомогти малим підприємцям адаптуватися до нових умов. Також важливо мінімізувати регуляторний тиск: скасувати зайві перевірки і складні вимоги (зокрема щодо РРО/ПРРО) для найдрібніших ФОП, спростити звітність.

В комплексі такі заходи могли б послабити тиск на ФОП та стимулювати тих підприємців, які ще бажають працювати, залишатися на ринку. У відновленні бізнес-активності держава вже робить перші кроки: програми грантів і дешевих кредитів активно працюють, але їхнього масштабу нині бракує для компенсації нових ризиків.