Економіка тримається попри всі виклики: що маємо станом за 1 квартал 2025 року

Перший квартал 2025 року став для української економіки періодом стриманого оптимізму на тлі війни, що триває, та глобальних економічних потрясінь. Попри безпекові ризики, руйнування інфраструктури та дефіцит кваліфікованих кадрів, економіка України продемонструвала ознаки відновлення. Banker.ua детально проаналізував ключові макроекономічні показники за 1 квартал 2025 року.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Стан міжнародних резервів

Міжнародні резерви України у першому кварталі 2025 року залишалися на стабільному рівні та навіть зросли, що стало можливим завдяки значній зовнішній фінансовій підтримці. Станом на 1 квітня 2025 року міжнародні резерви України становили $42,38 млрд. У березні вони зросли на 5,6%. Така динаміка зумовлена значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів та зменшенням обсягів чистого продажу валюти Нацбанком на валютному ринку. Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту.

Основним джерелом поповнення резервів стала фінансова допомога від міжнародних партнерів. У березні від міжнародних партнерів Україна отримала $5,172 млрд та $398,6 млн від Міжнародного валютного фонду в межах програми Механізму розширеного фінансування. Ці кошти дозволили покрити значну частину бюджетного дефіциту та підтримати стабільність валютного ринку.

Водночас на резерви тиснули виплати за зовнішніми боргами. За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено $786,7 млн, з яких: $688,7 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП; $55,9 млн – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком; $42,1 млн – сплата іншим міжнародним кредиторам. Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду $729,2 млн.

НБУ прогнозує зменшення міжнародних резервів України до $40,5 млрд до кінця 2025 року. У 2026 році резерви можуть скоротитися до $38,5 млрд. Однак ключовим фактором для збереження цього рівня буде своєчасність надходження зовнішньої допомоги.

Повільне зростання ВВП на тлі війни

ВВП України зріс на 1,1% за січень-лютий 2025 року, зокрема, за рахунок промислового виробництва та розширення оборонно-промислового комплексу. Водночас інфляція, руйнування інфраструктури та інші виклики війни значно стримують економічний розвиток. У січні зростання склало 1,5%, але вже у лютому темпи уповільнилися до 0,7% через ракетні обстріли об’єктів газовидобування та тимчасове зниження активності експортерів.

Основними драйверами зростання економіки стали бюджетне фінансування відновлення критичної інфраструктури, зокрема через програми “єВідновлення” та “єОселя”, а також пожвавлення внутрішньої торгівлі. Крім цього, високий рівень державних витрат на оборонно-промисловий комплекс та закупівлі вітчизняної продукції частково компенсували негативні фактори, такі як енергетичний дефіцит і логістичні проблеми. Проте прогноз зростання ВВП на 2025 рік, закладений у бюджет, становить 2,7%, що вказує на стримані очікування уряду.

НБУ, своєю чергою, прогнозує зростання реального ВВП на 2025 рік до 3,6%, що є більш оптимістичним показником. Це зростання має бути забезпечене за рахунок м’якої фіскальної політики, пожвавлення внутрішнього попиту та інвестицій у відновлення, зокрема енергетики. Однак безпекові ризики, дефіцит робочої сили та повільна нормалізація економічних умов залишаються ключовими стримуючими факторами.

Пік інфляції ще не настав

Інфляція у першому кварталі 2025 року продовжувала зростати, що відповідало прогнозам НБУ. Згідно з даними Державної служби статистики України, у січні споживча інфляція прискорилася до 12,9% у річному вимірі, у лютому – до 13,4%, а у березні до 14,6%. Водночас з початку року інфляція пришвидшилась до 3,5%. Основними причинами стали обмежена пропозиція продовольства через гірші врожаї 2024 року, зростання виробничих витрат, зокрема на енергоносії та оплату праці, а також жвавий споживчий попит.

Нацбанк прогнозує, що інфляція досягне піка в II кварталі та з середини року почне знижуватися. Прогнозується уповільнення інфляції до 8,4% наприкінці 2025 року, а у 2026 році вона має повернутися до цільового рівня регулятора – 5%. Цьому сприятимуть заходи монетарної політики, зростання пропозиції продовольчих товарів із новим урожаєм, а також зменшення енергодефіциту.

За даними дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні», індекс споживчих настроїв у березні 2025 року склав 84,3 пункту. Населення України більш позитивно оцінює власне поточне становище, це максимальне значення індексу за останні 2 роки спостережень. Крім цього, індекс економічних очікувань зріс до 100,2 пункту.

Жорстка політика НБУ для стримування інфляції

Національний банк України у першому кварталі 2025 року продовжив жорстку монетарну політику, щоб стримати інфляційний тиск і підтримати стабільність валютного ринку. У березні 2025 року НБУ підвищив облікову ставку до 15,5%, що стало черговим кроком підвищення ставки за останні місяці. Це рішення було спрямоване для підтримання привабливості заощаджень у гривні, збереження стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань, що дасть змогу повернути інфляцію на траєкторію стійкого сповільнення до цілі 5%.

Підвищення облікової ставки мало на меті розвернути інфляційний тренд, який прискорювався на початку року. За оцінками НБУ, дохідність ОВДП залишається вищою за інфляцію в реальному вимірі, що дозволяє інвесторам захистити свої кошти від знецінення. Водночас підвищення ставки вплинуло на зростання відсоткових ставок за гривневими депозитами, що частково переорієнтувало споживчі витрати домогосподарств на заощадження, зменшивши тиск на валютний ринок.

НБУ прогнозує, що жорстка процентна політика триватиме у першій половині 2025 року, але вже з другого півріччя можливе поступове пом’якшення, якщо інфляція почне знижуватися, як очікується.

Зростання гривневих позик

Кредитування у першому кварталі 2025 року продемонструвало позитивну динаміку, особливо у гривневому сегменті. За даними Центру економічної стратегії, у січні 2025 року обсяг гривневих кредитів для фізичних осіб і корпоративних позичальників перевищив довоєнні рівні. Найсильніше зростання спостерігалося у кредитуванні фізичних осіб, що частково пояснюється пожвавленням споживчого попиту.”.

Водночас корпоративні кредити в іноземній валюті залишалися стабільними, а кредити в іноземній валюті для фізичних осіб зменшилися через обмежений попит та більш суворі умови кредитування. Цей тренд вказує на відновлення кредитування в гривні, попри високі відсоткові ставки.

Загалом зростання гривневого кредитування є позитивним сигналом для банківського сектору, адже воно сприяє пожвавленню економічної активності. Проте високі ставки стримують швидше відновлення кредитного ринку. Очікується, що у другому півріччі 2025 року, за умови зниження інфляції та пом’якшення монетарної політики, кредитування стане доступнішим.

Безальтернативність “єОселі” та “5-7-9”

Державна програма “єОселя” у першому кварталі 2025 року продовжила підтримувати попит на житло, сприяючи відновленню будівельного сектору. У 2024 році обсяг виданих кредитів за програмою зріс на 65% до 14,6 млрд грн, і ця тенденція збереглася на початку 2025 року. У січні — березні поточного року було видано майже 1,5 тисячі кредитів на суму близько 2,7 млрд грн.

Програма стала важливим драйвером зростання ВВП, адже будівництво житла за “єОселею” стимулювало попит на будматеріали, робочу силу та супутні послуги. За словами першого заступника Міністра економіки України Олексія Соболева, бюджетне фінансування таких програм, як “єОселя” та “єВідновлення”, компенсувало негативний вплив війни на економіку, зокрема у сфері внутрішньої торгівлі та будівництва.

Іншим важливим інструментом підтримки бізнесу залишалася  держпрограма “Доступні кредити 5-7-9%”. За даними Міністерства фінансів, у січні–березні 2025 року за програмою було видано 6 002 кредити на загальну суму 18,6 млрд грн.

Програма “5-7-9” дозволила бізнесу інвестувати у відновлення виробництва, адаптацію до воєнних умов і створення нових робочих місць. Проте відсоткові ставки та жорсткі вимоги банків до позичальників стримували ширше використання програми. Згідно з даними НБУ, зростання заробітних плат і конкуренція за кваліфікованих працівників змушували бізнес спрямовувати значну частину доходів на оплату праці, що зменшувало можливості для інвестування. Попри це, “5-7-9” залишалася ефективним інструментом підтримки бізнесу, особливо в умовах війни.