Медіаатака, або Як запобігти хейту в мережі

Анастасія Кондрико, директорка Центру медіааналітики «Cyber Media Track», голова громадської організації «Синергія аналітиків України», PhD, медіаексперт, спеціально для Banker.ua

Медіаатаки (поява сукупності подібних матеріалів негативного характеру на різних Інтернет-ресурсах протягом незначного періоду часу) стали поширеним інструментом впливу на бізнес, політику та соціальну діяльність. У свою чергу, власники комерційних компаній та топменеджери державних установ, медійні персони прагнуть оперативно дізнаватися про хейт та його замовників. Які засоби протидії медіаатакам обрати: самостійний OSINT (моніторинг відкритих джерел) чи платний доступ до наявних систем для медіамоніторингу? Поділюся своїм професійним досвідом ефективної роботи з інформаційними джерелами.

Матеріал підготовлений для друкованої версії журналу Banker.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

GOOGLE та інші пошуковики не врятують

Спираючись на досвід Центру, усіх клієнтів можна умовно поділити на дві групи. До першої входять ті, хто прийшов для боротьби з конкретним хейтом. Такі клієнти уже відчули на собі наслідки проблеми з репутацією в медіасвіті, тому хочуть оперативно визначити її масштаби та першоджерела з метою реагування/корегування стратегії. Другу ж групу складають ті, хто хочуть тримати руку на пульсі і отримувати регулярну аналітику згадувань в інтернет-просторі. Іншими словами, знати, хто, де, як про них пише, як на це реагують користувачі, прогнозувати подальший розвиток подій. І ті, й інші з високою долею ймовірності вже спробували шукати свої згадування у мережі самостійно, проте не отримали бажаного результату. Чому?

1. Формування повноцінного запиту обмежене. Важко прорахувати усі можливі словесні варіанти згадувань заданої теми. Якщо щось не враховано, то інформація залишиться не знайденою. Навіть якщо юзер розбереться з алгоритмом оптимального пошуку, то існує ризик не знайти нічого суттєвого (якщо особа непопулярна) або зіткнутися з надмірною кількістю нерелевантної інформації.

2. Пошуковик збирає інформацію лише з найбільш індексованих сайтів, а негатив часто містять сайти-одноденки або нікому не відомі ресурси. Однак саме з таких переважно і починаються медіаатаки.

3. Соцмережі фактично не опрацьовуються пошуковиками, а більшість відгуків чи згадувань містяться якраз там.

4. Не завжди на вебсайтах медіасил видно кількість переглядів тексту або вона не збігається з фактичним станом речей (може бути накручена чи закрита адмінами).

Як бачимо, Google забирає багато часу і не дає стовідсотковий результат.

Про лаги і баги у системах для медіамоніторингу

На українському ринку існують компанії, які надають доступ до систем (зокрема, «Semantrum», «YouScan», «SemanticForce», «Attack Index», «LOOQME» та ін.), що виявляють публікації за ключовими словами або пропонують надсилати їх у Telegram клієнта (спеціальні боти для моніторингу). Але! Вони шукають не всюди, а лише на тих сайтах/аккаунтах/каналах, що містяться у переліку для моніторингу, який створює людина. Нові ресурси з’являються щодня, а от чи шукають/додають їх щодня до цього переліку? Враховуючи наявність людського фактору, відповідь є зрозумілою. Навряд. Той самий відповідальний менеджер компанії-постачальника часто може задовго вирішувати ситуації із певними технічними збоями у той час, поки інтернет кипить від хейту, про який ви ризикуєте дізнатись останнім. Тут ви скажете, що можна купити доступ до іншої системи моніторингу, але вона так само матиме низку критичних зауважень та недоліків.

Можна, звісно, купувати доступ до кожної з них, однак це вимагатиме значних капіталовкладень: від 20 тис. грн. на місяць за 5-7 тем з обмеженнями періоду моніторингу (кілька місяців). В ідеалі необхідно для кожного типу медіаплатформ мати свою. До того ж, будь-яка програма автоматично визначатиме тональність тексту (негативна, позитивна, нейтральна) відповідно до написаного алгоритму, а фактично вона суттєво відрізнятиметься від реальності. Двозначні формулювання, контекст, іронія є каменями спотикання для будь-якого алгоритму.

Додатково існує потреба у фахівцеві, якого необхідно навчити, мотивувати постійно займатися аналітикою, виплачувати гідну зарплатню. Цей співробітник має пройти не просто безліч тренінгів від постачальників доступу до систем моніторингів, а й володіти логічним та критичним мисленням. Адже з-поміж значної кількості інфошуму треба вчасно знайти та деталізувати потенційну небезпеку.

Не проґавити медіаатаку цілком реально

Набагато ефективніше та вигідніше співпрацювати з професійними аналітиками, які мають доступ до кількох таких систем і зможуть регулярно на аутсорсі надавати лаконічну інформацію про те, що відбувається в інтернеті, наприклад, з акцентом на негативі. Аналітик шукатиме, збиратиме, фільтруватиме, аналізуватиме матеріал, чітко усвідомлюючи потребу, задачі, пріоритети замовника. Якщо мова йде про регулярний збір даних, то він матиме можливість порівнювати і тим самим сприяти побудові коректної бізнес-стратегії. До того ж він може моніторити і конкурентів/партнерів/клієнтів, аби ваш підхід став комплексним та максимально наближеним до ринку. Важливий нюанс: такий документ буде позбавлено заангажованості, адже аналітик працюватиме незалежно і не знатиме всієї стратегії компанії/бренду.