Від проведення платежів до операцій з віртуальними активами: можливості небанківських платіжних установ у Польщі

Наталія Радченко, спеціаліст з міжнародного бізнесу, партнер консалтингової компанії Legal House Poland, спеціально для Banker.ua

На кінець 2021 року в Польщі було зареєстровано майже 1500 небанківських установ, які можуть надавати платіжні послуги. Серед таких послуг: прийом і проведення платежів за допомогою платіжних інструментів (перекази з рахунку, картки, прямий дебет), прийом готівкових депозитів, випуск платіжних інструментів або ініціювання платіжних операцій (PIS), випуск електронних грошей та отримання доступу до інформації про рахунки (AIS).

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Що таке платіжні послуги за законодавством Польщі

Основою для регулювання європейського ринку платіжних послуг є Директива 2007/64/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 листопада 2007 року про платіжні послуги на внутрішньому ринку (PSD). Положення PSD були імплементовані до польського законодавства Законом від 19 серпня 2011 року про платіжні послуги (ЗПП). ЗПП запровадив принцип, згідно з яким платіжні послуги можуть надавати лише постачальники платіжних послуг. Крім банків такими постачальниками є платіжні установи, установи електронних грошей та бюро платіжних послуг. Надання платіжних послуг потребує отримання дозволу від Управління фінансового нагляду Польщі (KNF) для ведення діяльності як національна платіжна установа та реєстрації у відповідному реєстрі.

Для того, щоб дізнатися, чи підпадає діяльність під регулювання KNF, спочатку треба визначити, чи є діяльність послугою, в рамках якої до постачальника послуг переходить право володіння коштами, які є предметом платіжної операції.

ЗПП не містить визначення платіжних послуг, а лише закритий каталог конкретних видів діяльності, які слід розглядати як платіжні послуги. Серед платіжних послуг:

• прийом готівкових депозитів і зняття готівки з платіжного рахунку;
• виконання платіжних операцій:

а) послуги прямого дебету, включаючи одноразове пряме дебетування,

б) за допомогою платіжної картки або подібного платіжного інструменту,

с) послуг кредитних переказів;

• випуск платіжних інструментів;
• обробка авторизацій, надсилання платіжних доручень платника або продавця емітенту платіжної картки або платіжних систем, спрямованих на переказ коштів заборгованості торговця, за винятком діяльності еквайрингу;
• надання послуги грошових переказів;
• виконання платіжних операцій, коли згода платника на виконання транзакції надається за допомогою телекомунікаційного, цифрового або ІТ-пристрою, а платіж передається постачальнику телекомунікаційних, цифрових або ІТ-послуг, який діє лише як посередник між користувачем, який замовляє платіжну операцію, та одержувачем.

У ЗПП також визначені операції, які не є платіжними послугами. Вони включають:

• платіжні операції, що здійснюються тільки в готівковій формі безпосередньо між платником і одержувачем;
• оплати за агентськими договорами;
• перевезення банкнот і монет, зокрема їхня інкасація, обробка та доставка;
• послуги «cash back»;
• обмін валюти з готівки на готівку без використання платіжного рахунку;
• операції з чеками та векселями;
• окремі операції з цінними паперами;
• послуги, що надаються провайдерами технічних послуг, які підтримують надання платіжних послуг, якщо вони не зберігають кошти, що є предметом платіжної операції, зокрема  це послуги з обробки та зберігання даних, послуги зберігання та захисту конфіденційності, послуги з передачі інформації про платіжну операцію між платником та одержувачем, аутентифікаційних даних і суб’єктів надання інформаційних технологій та комунікаційних мереж;
• надання та обслуговування терміналів і пристроїв, що використовуються для надання платіжних послуг, та інші види операцій.

Національна (KIP) або мала платіжна (MIP) установи чи бюро платіжних послуг (BUP)?

KIP, MIP та BUP — ці суб’єкти ринку платіжних послуг відрізняються сумою платіжних операцій, які вони мають право проводити:

— Бюро платіжних послуг — до 500,000 EUR на міс.;

— Мала платіжна установа — до 1,500,000 EUR на міс.;

— Національна платіжна установа — обсяг платіжних операцій, що перевищує ліміти для MIP.

BUP та MIP можуть працювати тільки на території Польщі. Окрім того, є обмеження за видами платіжних послуг, які можуть бути надані. BUP може працювати як так звана гібридна установа і займатися додатково до платіжних операцій обміном валют, зберіганням коштів (але обмежено), управляти платіжними системами.

Для початку діяльності BUP та MIP потрібно внести відповідну інформацію до реєстру KNF. Натомість національна платіжна установа повинна спочатку отримати погодження її діяльності від KNF (zezwolenie), і тільки потім інформацію про неї буде внесено до реєстру. Процес реєстрації KIP може тривати до 2-х років, натомість MIP може отримати реєстрацію протягом 2-6 місяців.

Мала платіжна установа: картки з кредитними лімітами, грошові перекази і не тільки

Мала платіжна установа (MIP) не має обов’язку отримання дозволу (zezwolenia) KNF перед початком діяльності. Проте, внесення до реєстру KNF інформації про MIP до початку її діяльності є обов‘язковим.

MIP — це фізична особа, юридична особа та організаційна одиниця без статусу юридичної особи, внесена до реєстру постачальників платіжних послуг та емітентів електронних грошей, які надають будь-які платіжні послуги, крім послуги ініціювання платіжної операції або доступу до інформації про обліковий запис.

Кому цікаво реєструвати MIP?

MIP цікава постачальникам платіжних послуг з оборотом менше 1 500 000 EUR на місяць. MIP — це рішення для тих підприємців, які, планують вести бізнес у більшому масштабі, але перед отриманням ліцензії національної платіжної установи хотіли б перевірити на практиці функціонування запланованих рішень на регульованому та контрольованому фінансовому ринку. Це рішення рекомендоване для всіх видів стартапів, особливо з індустрії FinTech. Після змін до законодавства про споживче кредитування, які відбулися в Польщі наприкінці 2022 року, все більше позикових компаній реєструють додатково MIP для того, щоб диверсифікувати фінансові потоки, мати змогу надавати своїм клієнтам можливість отримання кредитних карток з кредитними лімітами та диверсифікувати процентні та непроцентні доходи, обмежені новими змінами до Закону про споживче кредитування.

Що може і не може робити MIP?

Діяльність MIP є регульованою діяльністю і вимагає попереднього внесення компанії до реєстру постачальників платіжних послуг, який ведеться Управлінням фінансового нагляду Польщі (KNF). Датою початку діяльності є дата внесення запису до реєстру. MIP має право вести діяльність лише на території Республіки Польща самостійно (в тому числі через філію) або через агентів. Середня сума загальної суми платіжних операцій за попередні 12 місяців, здійснених MIP, включаючи агентів, через яких вона надає платіжні послуги, не може перевищувати суму, еквівалентну 1 500 000 євро на місяць.

MIP може надавати такі платіжні послуги:

• прийом готівкових депозитів і зняття готівки з платіжного рахунку:
  MIP може зберігати кошти користувачів на платіжних рахунках користувачів, при цьому загальна сума коштів, прийнятих для одного користувача в будь-який час, не може перевищувати еквівалент 2000 євро в польській валюті;
• виконання платіжних операцій в сумі не більше 1,500,000.00 EUR в місяць, у тому числі перерахування коштів на платіжний рахунок у постачальника користувача або в іншого постачальника:

а) шляхом надання послуг прямого дебету, включаючи одноразове пряме дебетування,

б) за допомогою платіжної картки або подібного платіжного інструменту,

в) шляхом виконання послуг кредитних переказів, включаючи постійні доручення;

• надавати платіжні кредити;
• випускати платіжні інструменти (наприклад, мобільні додатки);
• надання можливості приймати платіжні інструменти і виконувати платіжні операції, ініційовані платіжним інструментом платника продавцем або через нього, що полягає, зокрема, в обробці авторизацій, надсиланні платіжних доручень платника або продавця емітенту платіжного інструменту, за винятком діяльності, яка полягає в клірингу та еквайрингу;
• надання послуг з переказу грошей.

Окрім надання платіжних послуг, MIP також може:

• надавати додаткові послуги, тісно пов’язані з наданням платіжних послуг, а саме:

а) послуги обміну валюти,

б) послуги безпечного зберігання коштів, перерахованих для виконання платіжної операції,

в) послуги зі зберігання та обробки даних;

• займатися іншою господарською діяльністю (тоді МІP працює як так званий гібридний МІP).

MIP НЕ може:

• надавати послуги доступу до облікової інформації (AIS);
• надавати послуги ініціації платежів з чужого рахунку (PIS);
• випускати електронні гроші;
• інвестувати збережені кошти;
• працюють за межами Польщі.

Які вимоги до MIP встановлено законодавством?

Зауважимо, що до MIP не має окремих вимог щодо розміру статутного капіталу та організаційно-правової форми.

МІР повинна мати:

• СRM або інше рішення для того, щоб здійснювати розрахунок загальної місячної суми платіжних операцій;
• виконувати обов’язки щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму відповідно до Закону від 01 березня 2018 року «Про протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму»;
• програму діяльності та фінансовий план на перші 12 місяців діяльності;
• поточну процедуру управління ризиками;
• перелік послуг, які MIP хоче надавати, разом із графічною діаграмою;
• процедури розгляду скарг.

Особа, яка керує МІР, не повинна мати судимостей за економічні злочини. Окремих вимог до досвіду роботи немає.

Вимоги до діяльності та звітності MIP

MIP зобов’язаний захищати кошти, отримані від користувачів для виконання платіжних операцій.

Кошти, прийняті для виконання платіжних операцій, які не були перераховані одержувачу або іншому постачальнику до кінця робочого дня, наступного за датою отримання цих коштів, повинні бути:

— надіслані на банківський рахунок, окремий для цієї мети в національному банку, кредитній установі чи філії іноземного банку, або

— вкладені в безпечні, ліквідні активи з низьким рівнем ризику, депоновані на окремому рахунку для цієї мети.

Вищезазначені принципи не застосовуються, якщо кошти, прийняті для виконання платіжних операцій, захищені банківською або страховою гарантійною угодою або страховою угодою, що покриває повернення гарантом або страховою компанією платежів, здійснених користувачами у разі невиконання або неналежного виконання платіжної операції, в межах суми здійсненого платежу.

MIP підзвітний KNF. Він зобов‘язаний інформувати KNF про загальну вартість і кількість проведених платіжних операцій (у тому числі агентами), а також про інші параметри діяльності шоквартально та за підсумками року.

Чи може платіжна установа працювати з віртуальними активами?

Це питання досить суперечливе. У польській правовій системі немає норм, які б забороняли ведення діяльності криптовалютних бірж або обмінних пунктів. Це підтверджує наявність у Польщі великої мережі обмінних пунктів, а також реєстрація біржі Binance на території Польщі.

Проте, віртуальна валюта в Польщі не є платіжним інструментом. Здійснення діяльності із віртуальними активами, в окремих випадках, на думку KNF, може підпадати під дію Закону про платіжні послуги, а отже, на неї потрібно отримувати відповідні дозволи.

Відповідно до Закону про платіжні послуги, платіжні послуги розуміються як діяльність, яка полягає, серед іншого, у:

• веденні платіжного рахунку, прийомі готівкових внесків та знятті готівки з платіжного рахунку;
• виконанні платіжних операцій (переказ коштів, накопичених на платіжному рахунку, одержувачу);
• випуску платіжних інструментів (платіжних карток або додатків для здійснення переказів);
• наданні послуги грошових переказів (переказ коштів без використання платіжного рахунку).

Окрім того, з 13 липня 2018 року суб’єкти, які здійснюють діяльність у сфері криптовалютних бірж та обмінних пунктів, стали зобов’язаними установами у розумінні Закону від 1 березня 2018 року про «Протидію відмиванню коштів та фінансуванню тероризму», а тому повинні виконувати всі рекомендовані обов’язки в сфері AML (Anti money laundering), а саме:

• призначати офіцера з протидії відмиванню коштів або члена правління, відповідального за виконання зобов’язань, викладених у Законі (якщо правління діє в даній організації);
• мати «внутрішню» оцінку ризиків;
• проводити аналіз та оцінку ризику AML/KYC, створеного клієнтом, і застосування заходів фінансової безпеки до клієнта, які повинні бути задокументовані;
• запроваджувати внутрішню процедуру AML/KYC;
• інформувати спеціально уповноважений орган (GIIF) про проведені операції.

Слід пам’ятати, що невиконання цих зобов’язань постачальником послуг, пов’язаних із криптовалютами, підлягає штрафу або наказу про припинення певної діяльності зобов’язаною установою.

Як працюють криптовалютні біржі в Польщі?

Господарська діяльність, яка полягає в наданні послуг, пов’язаних з віртуальними валютами, в основному регулюється положеннями Закону Про протидію відмиванню коштів та фінансуванню тероризму з 31 жовтня 2021 року. Такою діяльністю є:

• обмін між віртуальними валютами та платіжними засобами;
• обмін між віртуальними валютами;
• посередництво в згаданому вище обміні;
• ведення рахунків у віртуальній валюті (так звані «криптовалютні гаманці»).

Обмін криптовалютами є регульованою діяльністю, яка здійснюється законно лише після отримання запису в реєстрі діяльності у сфері віртуальних валют. Діяльність без запису карається штрафом до 100 000 злотих.

Криптовалютні біржі також включені до Закону про боротьбу з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму як зобов’язані установи, тобто ті, які в рамках своєї діяльності повинні протидіяти відмиванню грошей і фінансуванню тероризму. Окрім інших випадків, зазначених у Законі про протидію відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, біржі зобов’язані проводити ідентифікацію та перевірку особи клієнта, у разі операції з мінімальним еквівалентом 1000 євро.

Запис до реєстру видів діяльності у сфері віртуальних валют («Реєстр») здійснюється на підставі поданої заяви (в електронному вигляді).  Компетентним органом у питаннях Реєстру є міністр, відповідальний за державні фінанси (наразі — Міністр фінансів, фондів та регіональної політики). Крім того, для виконання завдань органу, уповноваженого вести Реєстр, було призначено директора Палати податкової адміністрації в Катовіце. Внесення до Реєстру здійснюється протягом 14 днів з дня надходження повної заяви.

Станом на 22 лютого 2022 року в реєстрі суб’єктів криптовалютної діяльності зареєстровано майже 100 суб’єктів такої діяльності.