Продовжуючи користуватися цим сайтом або натиснувши "Приймаю", Ви даєте згоду на обробку файлів cookie і приймаєте умови Політики конфіденційності.
Поточний тиждень виявися багатим на події: військові, політичні, економічні. Наприклад, на початку тижня оголосили нового прем’єр-міністра Великобританії, на що разом з британцями так затамовано очікували всі українці. Здавалося, особу Ліз Трасс та її подальші наміри на посаді в Україні не обговорював тільки лінивий, але українські фінансисти та аналітики у своїх соцмережах писали зовсім про інше.
Ключовими питаннями цього тижня стали золотовалютні резерви, рівень інфляції, монетарна політика та валютний ринок. Banker.ua зібрав найцікавіші пости експертів за тиждень.
Богдан Данилишин про валютний ринок та фінсектор
Голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин на поточному тижні написав про те, що збільшення продажу іноземної валюти клієнтами банків сприяло вирівнюванню співвідношення попиту та пропозиції іноземної валюти на МВРУ. Це, у свою чергу, дозволило скоротити інтервенції Нацбанку з продажу інвалюти, чистий обсяг яких зменшився порівняно із попереднім тижнем майже удвічі – до 231 млн доларів.
«Водночас на готівковому сегменті валютного ринку чистий попит на іноземну валюту у серпні збільшився порівняно із липнем. Переважна частка операцій населення із фізичною валютою (понад 70%) здійснюється через небанківські фінансові установи. З огляду на ці тенденції Національний банк оголосив про наміри здійснювати операції з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення кас банківських установ, перша з яких запланована на 7 вересня 2022 року. Це має сприяти усуненню труднощів із задоволенням потреб населення в готівковій іноземній валюті та забезпеченню безперебійної роботи банківської системи в умовах війни», – зауважив Богдан Данилишин.
Щодо ситуації у фінансовому секторі, Данилишин повідомив, що обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) сягнув майже 300 млрд гривень. Збільшенню банківської ліквідності, на його думку, сприяли витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як чистий продаж Нацбанком іноземної валюти зменшував обсяг вільної ліквідності в банківській системі.
«Водночас воєнні ризики обумовлюють низький апетит банків до кредитування. В цих умовах спрямуванню кредитних ресурсів до реального сектору сприяють державні програми підтримки кредитування. Так, за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» минулого тижня банками було видано 151 пільговий кредит на загальну суму 968 млн грн, близько половини з яких було видано банками державного сектору», – підкреслив експерт.
Більше подробиць можна прочитати у пості Голови Ради НБУ.
Віталій Шапран про золотовалютні резерви
Член Ради НБУ та фінансовий аналітик Віталій Шапран у своєму Facebook вирішив прокоментувати думки колеги з ринку, паралельно поділився і своїм поглядом на ситуацію. Мова йде про проблеми готівкового ринку, які на думку Шапрана, «не такі страшні як їх малюють, тим більше ЗВР нашого центрального банку збільшились».
«І якщо наші партнери будуть виконувати свої обіцянки, то ЗВР будуть мати тенденцію до зростання. Від себе можу додати, що Рада НБУ ще в часи COVID-19 рекомендувала тримати частину ЗВР в готівці і за необхідності проводити прямі інтервенції. Втім тоді ця рекомендація зустріла супротив «міжнародних експертів» в країнах яких частка готівки в обігу займає до 5% (в нас до 50%)», – запевнив Віталій Шапран.
Чому експерт вважає себе «невиправним оптимістом» та що думає про ситуацію з ЗВР – читайте у пості Віталія Шапрана.
Олексій Кущ про профіт монетарної політики
Економіст Олексій Кущ цього тижня аналізував монетарну політику Національного банку України.
«Дві рекордні цифри зараз розбурхують уми. Перша – рекорд вкладень НБУ у військові облігації Мінфіну (емісія). Тут цифра понад 270 млрд грн. Друга – рекорд залучення коштів комбанків на депозитні сертифікати НБУ. Тут цифру можна порівняти – 227 млрд грн. Але ніхто не пов’язав два ці показники воєдино», – зауважив аналітик.
Він вирішив виправити ситуацію та зіставити два зазначені вище показники у контексті сучасної монетарної теорії.
«НБУ купив військові облігації на 270 млрд грн. І водночас створив 270 млрд грн “нових грошей”. Вони пішли на казначейський рахунок Мінфіну і далі за бюджетним розписом: на зарплати та інші статті держвидатків. Але одразу НБУ залучив 227 млрд грн шляхом продажу комбанкам своїх депозитних сертифікатів. Простими словами – “спалив” гроші в економіці на 227 ярдів. Монетарний “профіт”, таким чином, склав всього нічого: близько 50-60 млрд грн за півроку. Копійки. Тепер є питання, чому ні в кого немає грошей: ні населення, ні держава, ні частина бізнесу, заточеного на внутрішній попит», – написав Олексій Кущ.
У відповідь на своє питання він наводить думки експертів та ситуацію на практиці. До яких висновків експерта привели його міркування – шукайте відповідь у пості.