Перехід від долара до євро: валютна стратегія України при євроінтеграції

Україна розпочала стратегічний перегляд власної валютної політики. Національний банк офіційно заявив про намір поступово відмовитися від прив’язки гривні до долара США й орієнтуватися на євро. Це рішення не стало випадковістю — воно є наслідком глибоких політичних і економічних змін, а також прагнення нашої держави до повноцінної інтеграції з Європейським Союзом. Редакція Banker.ua дослідила, що стоїть за новим курсом НБУ, які виклики чекають економіку та чи дійсно це змінює правила гри для інвесторів і бізнесу.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Європейський вектор в грошовій політиці

Після 30 років орієнтації на долар США, Україна переглядає фундаментальні основи курсоутворення. Ще у 2022 році, з початком повномасштабної війни, гривня була тимчасово зафіксована відносно долара, щоб уникнути паніки й капітального відтоку. Проте з 2023 року НБУ поступово переходить до гнучкішого режиму, а вже у 2025 році озвучує стратегічну мету — змістити центр ваги з долара на євро.

За словами голови НБУ Андрія Пишного, сучасні геоекономічні обставини змушують Україну шукати нові рішення. Угода з ЄС про фінансову підтримку Ukraine Facility на 50 мільярдів євро, зростаюча частка торгівлі з європейськими партнерами, перехід до стандартів ЄЦБ — усе це створює об’єктивні передумови для відмови від долара. При цьому у Нацбанку наголошують: мова не йде про різкий розворот. Процес буде поетапним і обережним, з урахуванням безпекових, економічних та політичних факторів.

Валютна стратегія на тлі війни

На думку експертів, перехід на євро як на якірну валюту не означає негайної заміни. Йдеться про зміну підходів у визначенні курсу, формуванні резервів та управлінні ризиками. Сьогодні більшість міжнародних резервів України все ще номіновані в доларах, але частка євро швидко зростає. Торік близько 45 % зовнішньої торгівлі вже здійснювалося в євро, і ця тенденція лише посилюється. Європейські фінансові інституції стали ключовими донорами України — тому і прив’язка до євро виглядає логічною.

У цьому контексті варто згадати і про досвід Молдови, яка у січні 2025 року офіційно перейшла на курсоутворення на основі євро. Їхній приклад демонструє, що навіть у країнах, які ще не є членами ЄС, можлива зміна орієнтира без дестабілізації валютного ринку. Україна поки не готова до радикальних кроків, але інформаційна підготовка і зміна акцентів уже почалася.

Переваги та виклики для бізнесу

Для українських компаній перехід до євро як базової валюти може мати кілька важливих наслідків. Передусім, це здешевлення транзакцій з європейськими партнерами, спрощення логістики розрахунків, зниження валютних ризиків для експортерів та імпортерів. Але водночас це означає необхідність адаптації — від банківських продуктів до бухгалтерського обліку. Також компанії, які працюють з США або країнами, що традиційно використовують долар, можуть зіткнутися з новими витратами на конвертацію.

На макрорівні перехід на євро зробить гривню більш стабільною в умовах євроінтеграції. Це також позитивний сигнал для інвесторів, які оцінюють ризики на підставі передбачуваності валютної політики. Нова стратегія сприятиме зниженню спекулятивного тиску на гривню і створить умови для більш якісного управління інфляцією та грошовою масою.

Що кажуть міжнародні партнери

Європейська комісія та МВФ вже підтримали валютну гнучкість України. Вони вважають її важливою умовою для стабілізації фінансової системи. Але водночас міжнародні фінансові інституції очікують, що Україна не буде поспішати. Згідно з оцінками МВФ, остаточне підключення України до єврозони як до повноцінного валютного простору можливе лише після стабілізації макроекономіки, завершення війни та досягнення низки структурних реформ, зокрема — в сфері бюджету, податкової політики та банківського нагляду.

Перспективи та наступні кроки

Перехід до євро — не короткостроковий жест, а довгострокова стратегія. Очікується, що впродовж наступних трьох років НБУ нарощуватиме частку євро в золотовалютних резервах, активніше використовуватиме євро в інтервенціях на валютному ринку, а Міністерство фінансів — у випусках ОВДП. Крім того, зростатиме роль євро в державних закупівлях, зовнішньому кредитуванні та прогнозуванні курсових орієнтирів у держбюджеті.

Хоча населення поки орієнтується переважно на долар, поступова переорієнтація банківської інфраструктури, комунікаційна кампанія з боку держави та нові економічні стимули можуть змінити цю традицію. НБУ вже заявив, що не бачить у переході ризику для громадян — валюта залишиться доступною, а курс формуватиметься прозоро й прогнозовано.