Податки без зростання ставок: чи врятує адміністрування бюджет у час війни?

З початком повномасштабної агресії держава зіткнулася з подвійним завданням: потрібно було терміново акумулювати кошти на оборону й соціальні програми, одночасно не допустивши колапсу економіки. У перші місяці 2022 року уряд запровадив пакет податкових послаблень. Імпорт критично важливих товарів тимчасово звільнили від мита та ПДВ, митні процедури максимально спростили, а для підприємців було створено особливі умови, які допомогли працювати навіть за умов перебоїв і форс-мажору. Banker.ua розбирався, що це означає та як це вплине на економіку.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Одним із найбільш відомих рішень стало запровадження єдиного податку в розмірі 2% від обороту. Цей механізм дав бізнесу своєрідну «податкову паузу», дозволивши зберегти ліквідність і не втратити персонал. Водночас він був задуманий як тимчасовий захід. Уже у 2023 році уряд відмовився від цього режиму, повернувши підприємців до стандартної системи оподаткування. Разом із цим частково відновилися і податкові перевірки, адже бюджет потребував стабільного та прогнозованого наповнення.

Особлива увага приділялася регіонам, що постраждали від бойових дій. Для них було передбачено звільнення від плати за землю та місцеві податки на період воєнного стану. Таке рішення дало можливість підприємствам у прифронтових і деокупованих районах не закриватися остаточно, зберегти хоча б мінімальні можливості для роботи й поступово відновлювати господарську діяльність після відходу військових дій.

Починаючи з другої половини 2023 року, держава почала поступово згортати найбільш ліберальні заходи. Відновлювалися контрольні процедури, поверталися податкові строки й перевірки, які раніше були скасовані. Це був крок до відновлення дисципліни у сфері податків і до забезпечення стабільних доходів бюджету, без яких неможливе ні фінансування армії, ні виконання соціальних програм. Таким чином, тимчасові пільги відіграли свою роль, але країна поступово переходила до більш збалансованої системи, де податкова мобілізація знову поєднувалася з підтримкою бізнесу.

Національна стратегія доходів: місток у майбутнє

Наприкінці 2023 року уряд затвердив Національну стратегію доходів до 2030 року. Вона стала відповіддю на необхідність одночасно забезпечувати фінансову стійкість держави у воєнний час та будувати фундамент для повоєнного відновлення. Документ орієнтує Україну на гармонізацію податкового та митного законодавства з європейськими нормами, розширення бази оподаткування й модернізацію адміністрування. Не менш важливо, що стратегія є частиною домовленостей із МВФ, отже — її виконання перебуває під міжнародним контролем і підтримкою.

Центральна ідея стратегії — не підвищення податкових ставок, а забезпечення ефективнішого збору тих доходів, які вже закладені у законодавстві. Йдеться про електронне декларування, створення єдиних цифрових реєстрів, автоматичний обмін даними між органами та прозорий механізм ризик-орієнтованих перевірок. Такий підхід дозволяє мінімізувати вплив людського фактору, зменшити корупційні ризики та підвищити рівень довіри між бізнесом і державою.

Стратегія передбачає не лише технічні інновації, а й глибші зміни у функціонуванні податкових органів. У центрі уваги — підвищення професійної підготовки кадрів, впровадження сучасних IT-рішень для аналізу даних та створення системи управління ризиками. Завдяки цьому податкова служба повинна стати не лише контролюючим органом, а й партнером для бізнесу, який допомагає виконувати зобов’язання без зайвих бюрократичних бар’єрів.

Реалізація Національної стратегії доходів безпосередньо пов’язана з інтеграцією України до європейського економічного простору. Гармонізація ставок акцизів, запровадження директив ЄС щодо ПДВ і правил для цифрової економіки мають зробити систему сумісною з європейськими стандартами. Це відкриє нові можливості для бізнесу, спростить торгівлю та інвестиції, а також посилить прозорість бюджетних процесів. У результаті стратегія стає не лише внутрішнім реформаторським планом, а й «містком» до єдиного європейського ринку.

Податкова система найближчих років: основні орієнтири

У найближчій перспективі головним вектором розвитку податкової системи стане цифровізація. Держава та податкова служба роблять ставку на сучасні ІТ-рішення, які дають змогу відслідковувати фінансові операції, автоматично зіставляти дані з різних реєстрів та виявляти ризикові схеми. Це спрямовано на скорочення тіньового сектору та мінімізацію корупційних ризиків. Для бізнесу така трансформація означає менше бюрократії, швидші процедури та чіткіші правила гри.

Одним із практичних кроків стало підвищення податкового навантаження на найбільш прибуткові сектори. Тимчасово банки та фінансові установи сплачують вищі податки на прибуток, що дозволяє державі акумулювати додаткові кошти для бюджету. Водночас було введено податок на додану вартість для іноземних компаній, які надають цифрові послуги українським споживачам. Це рішення вирівняло правила конкуренції між резидентами та нерезидентами і забезпечило додаткові надходження від швидко зростаючого сегмента онлайн-економіки.

Окремою складовою реформ є перегляд системи акцизного оподаткування. Україна поступово уніфікує ставки відповідно до європейських стандартів, особливо у сфері тютюнових виробів. Такий процес не лише збільшує податкові надходження, а й сприяє виконанню зобов’язань України на шляху до інтеграції в єдиний ринок ЄС. Для бізнесу це означає передбачуваність у довгостроковій перспективі та адаптацію до норм, що діють у країнах-членах Союзу.

Держава водночас намагається підтримати ті сфери, що мають стратегічне значення. З жовтня 2025 року набирає чинності режим «Defense City» — податково пільговий простір для підприємств оборонно-промислового комплексу. Його завдання — стимулювати розвиток високотехнологічного виробництва, забезпечити внутрішній ринок військовою продукцією та створити умови для інвестицій у сферу оборони. Цей режим може стати прообразом майбутніх податкових стимулів і для інших ключових галузей економіки.

Погляд у майбутнє: якою буде система після війни

Завершення воєнного стану означатиме для України поступовий відхід від тимчасових «латок», які дозволили втримати економіку у надзвичайних умовах. Країна має повернутися до стабільних і передбачуваних податкових правил. Головними орієнтирами стануть фіскальна стійкість, виконання європейських зобов’язань і приєднання до глобальних ініціатив Організації економічного співробітництва та розвитку. Одним із символів цього переходу стане поступове скасування військового збору й заміна його на довгострокові, більш системні джерела доходів.

Майбутня податкова система України не передбачає різкого зростання ставок. Замість цього головний акцент буде зроблений на ефективності адміністрування. Електронне декларування, цифрові сервіси, прозорі процедури та ризик-орієнтовані перевірки мають забезпечити стабільність надходжень і водночас зменшити тиск на бізнес. Такий підхід відповідає очікуванням міжнародних партнерів, зокрема МВФ, який уважно моніторить прогрес реформ у межах програми EFF. У 2025 році фонд підтвердив готовність і надалі підтримувати фінансування відбудови, що стало сигналом довіри до обраного курсу.

Податкова система після війни також зберігатиме елементи таргетованої підтримки. Приклад «Defense City» доводить, що в умовах відбудови стратегічні галузі потребуватимуть окремих стимулів. Подібні режими можуть поширитися на інфраструктурні, енергетичні чи технологічні сфери, які визначатимуть довгострокову конкурентоспроможність України. Така політика дозволить не лише наповнювати бюджет, а й стимулювати інвестиції та створювати нові робочі місця.

Поступове впровадження директив ЄС у сфері ПДВ, акцизів і трансфертного ціноутворення стане важливою складовою трансформації. Це зблизить українську податкову систему з європейською, спростить доступ бізнесу до єдиного ринку та створить нові можливості для міжнародної кооперації. Гармонізація правил посилить прозорість, а також допоможе закласти фундамент для довгострокового економічного зростання після перемоги.