Податкові нововведення: історія легалізації та перспективи для IT-галузі в Україні

Наталія Гайкалова,  податкова консультантка, засновниця та CEO фінансово-правової компанії Finevolution, спеціально для Banker.ua

 За останні роки наша країна стала вагомим і помітним гравцем на світовому ринку IT-послуг. Згідно зі звітом Асоціації IT Ukraine, за 2021 рік Україна продемонструвала темпи зростання ринку IT-послуг на рівні 20-25%. А попит на IT-фахівців перевищив пропозицію майже на третину. Не дивно, що міністр цифрової трансформації Михайло Федоров ставить амбітні цілі — збільшити частку IT та креативних індустрій у ВВП України з 5% до 10%, тобто вдвічі.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Матеріал підготовлений для друкованої версії журналу Banker.

Але є один важливий блок питань, за який чиновники активно «взялися» в останні кілька років. Це — податкові умови для роботи IT-компаній. З одного боку, вводиться режим Дія.City, а з іншого, плануються обмеження по роботі з ФОПами. Відсутність чітких і прозорих правил гри досі залишається однією з ключових проблем.

Пропоную розглянути ці моменти, зрозуміти, як розв’язували проблеми легалізації доходів першопрохідці у сфері IT, а також які перспективи, пільги та зміни чекають на ІТ-сектор найближчим часом.

Як легалізовували доходи перші IT-фахівці

Ми зараз не заглиблюватимемося в 1990-ті, а візьмемо коротший, але наочний період. Я працюю у цій сфері 6-7 років. І ось саме 7 років тому почалася хвиля переходів на ФОП із так званої «сірої зони». До цього моменту багато фахівців працювали, грубо кажучи, неофіційно, отримували гроші на закордонні рахунки, готівкою тощо.

І в певному сенсі їх можна зрозуміти: сфера IT часто передбачає часткову зайнятість, проєктну, погодинну, а її складно вмістити в позиції Кодексу законів про працю, який банально застарів. Тільки вдумайтеся: у нас досі діє постанова «Правила про роботу на відкритому повітрі в холодну пору року», яку прийняли ще 1929 року в Наркомпраці СРСР. І цей документ, в якому вказано, що в холодну пору року потрібно організувати вогнища для працівників на відкритому повітрі, досі є складовою частиною Кодексу законів про працю України. Тому варіант з оформлення ФОПів став певним коридором через кордон «сірої зони» до того, щоб легалізувати доходи та платити хоча б 5% від прибутку.

На той момент, до речі, для багатьох це було дуже важким рішенням. Проте вже 4-5 років тому всі великі IT-компанії без проблем працювали з ФОПами в той чи інший спосіб.

Кредити, рахунки та відсутність контролю: чому не поспішали залишати «сіру зону»

Легалізовувати доходи IT-фахівці активно почали років 7 тому, і постає питання, а як було до цього? Дуже непогано. Річ у тім, що на той момент була відсутня жорстка система фінансового контролю.

Гроші можна було отримувати на картки. Для нас зараз це звучить як щось неймовірне, страшне, тому що за великими транзакціями йдуть перевірки. Але раніше отримувати гроші на картки фізосіб було нормальною практикою, і ніхто не шукав джерело їхнього походження.

Тож проблем із відкриттям рахунків не було. Так само, як і з кредитами. Високого рівня життя та неофіційного доходу було достатньо для оформлення кредиту, навіть якщо у вас не було офіційного місця роботи. Погодьтеся, за таких умов мотивація розв’язувати питання з легалізацією доходу мінімальна.

Але така «фінансова свобода» дійшла до логічного завершення. Фінансовий моніторинг значно посилився. Тепер, коли ви робите велику покупку, наприклад, квартири чи машини, потрібно підтвердити джерело доходу, подати податкові декларації. У банківському середовищі зараз дуже жорстке регулювання, за якого фізособа не може так просто отримувати гроші на картку.

Всі ці обмеження стали вагомою причиною виходу з «сірої зони» та пошуку варіантів легалізувати свої доходи. І реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності стала одним із них.

В Україні чи за кордоном: де простіше легалізувати доходи

Якщо ми говоримо про розвинені країни типу Європи та США, там взагалі не виникає питання «легалізувати». Американська податкова прискіпливо стежить за своїми громадянами та знає, де вони відкрили банківський рахунок, незалежно від країни, скільки там грошей тощо.

В Європі більше розвинений автоматичний обмін інформацією, коли європеєць десь відкрив рахунок, інформація автоматично передається до податкових органів. Тому в цивілізованих країнах не стоїть питання, хочете ви легалізуватися чи ні. Вас просто змусять. Система працює в такий спосіб, що інших варіантів у вас немає. Якщо проводити аналогію з Україною, то ми ще маємо такий вибір, оскільки податковий контроль та податкова система мають багато «білих плям».

Тому, якщо ми говоримо про цивілізовані країни, для того, щоб легалізуватися, потрібно зареєструвати бізнес, або якщо ви фізична особа та отримуєте дохід — подати податкову декларацію.

В Україні декларування фізичних осіб не розвинене. У нас декларації подають лише політики, публічні особи та дуже свідомі громадяни.

Чи складно вийти з «податкової тіні» в Україні? Однозначно, ні. Потрібно просто зареєструвати ФОП, якщо ви займаєтеся підприємницькою діяльністю. Зараз у додатку «Дія» це легко робиться: відкрили банківський рахунок та легалізувалися. До того ж, система оподаткування у 5% для ФОП, по суті, одна з найменших у світі. Європейці та американці дуже дивуються такій низькій ставці.

Але тут виникає інше питання: чому ж тоді так багато рахунків відкривають у закордонних банках? По-перше, ті, у кого міжнародний бізнес, хочуть бути ближчими до своїх замовників. Близькість до клієнта — це раз. Друге — це законодавство, адаптоване до залучення інвестицій, випуску опціонів тощо. Велику роль відіграє і мінімізація бюрократії.

Наприклад, в Естонії з карткою ЕЦП 99% послуг можна отримати в режимі online. Всі ці моменти дають доступ до більш розвиненої інфраструктури, клієнтів, грошей та інвестицій.

Дія City як стимул залишитися

Презентуючи проєкт Дія.City, в Мінцифри наголосили, що його головна мета — створити в Україні прогресивний IT-кластер. Правовий режим дасть можливість представникам IT-галузі використати ставку 9% податку на виведений капітал або 18% податку на прибуток. У такий спосіб, створюючи вигідніше податкове середовище, планують стимулювати розвиток галузі. Як результат, збільшити частку IT-сектору у ВВП країни до 10%.

Зниження податку, прозорі правила, впровадження гіг-контрактів, на думку чиновників, мають мотивувати бізнес вийти з «сірої зони». Звичайно, в цьому є зерно істини, але не можна сказати, що це одразу розв’яже всі проблеми: корупція, бюрократія, суди — вони поки що залишаються у старій парадигмі. Але треба робити перші кроки. Крок податкових пільг —  позитивний.

По суті, в Україні зробили новий симбіоз естонської системи податку на розподілений прибуток. Для нашої країни це абсолютно новий підхід, ще є чимало невирішених моментів, але перший крок зроблено. І, однозначно, це великий плюс для бізнесу.

Щодо ситуації розвитку проєкту під час війни, то Дія. City попри все набирає обертів. 23 лютого 2022 року кількість резидентів Дія становила 77 учасників, і от у вересні, з офіційних даних, кількість резидентів сягнула 354! Це +277 резидентів за 6 місяців.

Податкові та правові складнощі. Чого не вистачає IT-працівникам в Україні

Попри те, що останніми роками чиновники активно взялися за IT-галузь, все ще залишається дуже багато питань та складнощів.

Одна з перших проблем — відсутність гарантій та безпеки як для бізнесу, так і для фізичних осіб. Багато хто боїться повністю відкрити свої фінансові справи державі. Оскільки маємо великі проблеми з охороною персональних даних.

Друге — адміністративний важіль, додаткове навантаження на компанію через оформлення співробітників (статути, розклад, посади — купа паперів), застарілий Кодекс про працю. Необхідно спростити доволі багато процесів, тоді як українська податкова та адміністративна системи дуже громіздкі й роблять усе навпаки. Але є й добрі новини: завдяки системі «Дія» багато бізнес-процесів таки спростилися. Команда Мінцифри працює доволі активно — це плюс.

Третій пункт — подвійне оподаткування. Цей момент в Україні погано врегульований, мало фактичної практики щодо цього. І брак врегулювання дуже добре прослідковується саме зараз, під час війни. Чи не найпопулярніше питання в усіх ФОПів, які були вимушені виїхати за кордон, — як сплачувати податки в Україну, працюючи десь у ЄС, й уникнути подвійного оподаткування. І єдиної відповіді та механізму досі немає, хоча на дипломатичному рівні з певними державами питання сплати податків урегулювали до 2024 року. Було б добре, аби більш чітко прописали саму процедуру та пояснили, як простіше задекларувати доходи та зарахувати податки, які вже сплатили в іншій країні. За конвенцією таке право є, але найчастіше бюрократичні перепони не дають клієнтам зробити це на практиці.

Податкові зміни під час воєнного стану

2022 рік можна назвати роком податкових реформ і швидких змін. Ухвалення законопроєкту Дія. City, підняття теми про заборону/обмеження компаніям оформлювати співробітників як ФОПів Данилом Гетманцевим, зниження податкової ставки ЄП для ФОП на час воєнного стану і багато іншого.

Якщо говорити про утиск спрощеної схеми оподаткування груп ФОПів — ця тенденція продовжиться. Судячи з настроїв і заяв Гетманцева, законодавці щось обов’язково введуть. Як мінімум, такі прогнози звучать на 2023 рік. Є ймовірність, що цього року нам представлять нововведення, а вже наступного система почне працювати.

Проте це ще під питанням, адже змістились навіть строки податкової амністії, яка дуже впливає своїми показниками на законотворення та зміни. Щодо податкової амністії, то через воєнний стан її продовжили до 1.03.2023 року.

Ще одне нововведення, про яке давно вели розмови, — автоматичний обмін інформацією. Що це означає? В якій країні ви не відкрили б рахунок, вся інформація надійде в Україну. Такий механізм веде до жорсткого контролю над доходами громадян. Це питання особливо актуально зараз, коли мільйони наших громадян виїхали за кордон, відкрили там рахунок і повернулись в Україну, вважаючи, що про надходження на закордонні рахунки ніхто не дізнається.

2 серпня 2022 року Міністерство фінансів України презентувало законопроєкт щодо імплементації стандарту CRS до кінця цього року. Згідно із законопроєктом, здійснювати належну перевірку рахунків планується почати з 1 січня 2023 року. Якщо до кінця 2022-го не буде припинено або скасовано дію правового режиму воєнного стану, дата може бути перенесена на 1 липня 2023 року, всі інші терміни також будуть перенесені. У липні 2024-го планується здійснити перший обмін інформацією за 2023 рік.

Тож, чекаємо на старт програми та готуємось працювати/отримувати надходження по-чесному. До речі, питання обміну інформацією не обійде й платіжні системи типу WISE.

Цьогоріч політики також планують запуск програми для закордонних IT-спеціалістів, які зможуть відкривати ФОП в Україні — e-Residency Ukraine. Це певний симбіоз естонської урядової програми, але в українському форматі. Варто додати також впровадження правил КІК. Тепер іноземний бізнес за певних умов також має сплачувати податки в Україні, а оподаткування та звітність для е-резидентів будуть автоматизованими. А це сприятиме наповненню державного бюджету України та розвитку цифрового бренду держави.

Коли чекати? Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт № 5270 у другому читанні у вересні 2022 року.

Як бачимо, змін заплановано більш ніж достатньо. Інший момент, що складно спрогнозувати, які з них підуть на користь як IT, так і бізнесу в цілому, а які створять лише зайве бюрократичне та адміністративне навантаження.

Але будемо відвертими: перші кроки для підтримки IT-компаній та спеціалістів уже зробили. Є і перші спроби дати податкові та правові пояснення, навести лад у цій сфері. І це точно плюс. А наскільки якісно реалізують усі глобальні плани, покаже час та обставини, які зараз впливають не лише на законотворчу сферу, а й на життя кожного українця.

Бережіть себе. Віримо у перемогу і Слава ЗСУ!