Ринок праці фінансистів: поточна ситуація та виклики

Тетяна Пашкіна, експертка ринку праці

Колись банківська сфера здавалася кандидатам таким собі «ідеалом роботодавця»: цілком зрозумілий функціонал (не те, що в IT), прозорі «правила гри» – офіційна зарплатня, іноді привабливий соцпакет. Або просто доволі пристойний розмір оплати праці. Можливість зробити кар’єру, хоча би з операціоніста відділення. Статусність як варіант стати частиною важливого ринку, що в кращі часи входив до п’ятірки-десятки найбільш популярних професійних сфер. Мінусом вважалася вимушена бюрократія, дрес-код  та те, що я називаю «зануренням» – якщо ти бухгалтер, то можеш працевлаштуватися всюди, але якщо ти актуарій чи андерайтер, то чим більше ти працюєш в конкретному сегменті, тим більш якісним, але й більш вузькоспеціалізованим фахівцем ти стаєш. І тим менше шансів змінити роботу на таку саму в іншій профсфері.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Роботодавці «не піднімають ставки»

Минули роки. Тепер банківська сфера пропонує кандидатам трохи понад 3500 вакансій на кожному з великих сайтів із працевлаштування. Так, це не показник першої п’ятірки – за перше місце борються сфера обслуговування та виробництво, що мають по 18 000 вакансій. Далі продажі та торгівля, де вакансій по 10 000, тобто  банки мають свою долю, але вона не така вже й значна. Тим більше, що серед цих вакансій більшість пропозицій – менеджери з продажу фінансових послуг (менеджери по роботі з клієнтами). Може, саме тому середня заробітна плата в цій категорії вже не така і приваблива – роботодавці не так активно борються за кандидатів, тому й не «піднімають ставки». Ну і треба врахувати, що у менеджерів окладова частина, яку найчастіше вказують у вакансіях – це ще не вся зарплатня. Але так, середній рівень зарплат банківської сфери вже не такий привабливий.

Якщо подивитися на аналітику сайту work.ua, побачимо, що по рівню заробітної плати банки мають той самий рівень, що й освіта, і менший за інші професійні сфери, такі, як юриспруденція, архітектура й автобізнес.

А хто пропонує такі гроші? Кому нині потрібні співробітники? Якщо подивитися на список роботодавців, то поруч із банківськими установами активно потребують працівників ломбарди (експерти з оцінки), фінансово-кредитні установи (менеджери), кредитні установи (фахівці по роботі з проблемною заборгованістю).

Приємна новина – у великих банках, окрім фахівців фронт-офісу, є потреба у таких фахівцях, як внутрішній аудитор, експерти з розробки продуктів та розвитку, аналітик з ризик-менеджменту тощо.

Ще один нюанс – серед активних роботодавців не тільки приватні установи, але й державні, наприклад, Нацбанк України. Наразі має майже 30 пропозицій – від розробника та перекладача-синхроніста до наглядовця за діяльністю банків. Незважаючи на те, що за 2022 рік банки скоротили кожне п’яте відділення, це не впливає критично на діяльність професійної сфери загалом та активність учасників ринку як роботодавців. Звісно, пропозицій від фінансистів у Херсоні можна перерахувати на пальцях однієї руки, але в Києві це  понад 1000 пропозицій. Харків має вдесятеро менше вакансій, але й інші мільйонники пропонують по 200-250 вакансій для працівників фінансового сегмента. Вкрай важко очікувати повернення активності ринку до довоєнних показників, тому що банки залежать від загального стану економіки, а ми ще на стадії оновлення.

Є надія на покращення ситуації

Структура економіки з початку повномасштабного вторгнення росії зазнала значних змін – руйнування виробничих потужностей, розрив логістичних і технологічних ланцюгів, окупація та мінування територій, міграція людей суттєво послабили економіку. Але завдяки пристосуванню бізнесу та населення до умов повномасштабної війни зростання потенційного ВВП відновилося.

Важлива цифра – інфляція в річному вимірі з понад 26% на початку поточного року сповільнилася до 12.8% у червні, що перевершило очікування НБУ. Але надалі інфляція знижуватиметься повільніше, ніж у попередні місяці, через повернення довоєнного рівня оподаткування пального та червневе підвищення цін на електроенергію для побутових споживачів.

Тим не менш, у наступні роки тенденція до зниження рівня інфляції збережеться – сподіваємось на змогу відновити оптимальні логістичні шляхи, розширити виробництво та наростити врожаї. Тому НБУ очікує, що інфляція у 2024 році знизиться до 8.5%, а у 2025 році − до 6%, і прогнозує зростання реального ВВП у 2024 році на 3.5%, а у 2025 році – на 6.8%.

Тому фахівцям фінансової сфери варто розраховувати на покращення поточного стану економіки загалом та банківської сфери зокрема. Але це точно станеться не завтра, і не відбуватиметься гігантськими кроками.