Податкові гойдалки по-українськи: що буде з легальним бізнесом після підвищення податків?

Питання оподаткування завжди викликає багато дискусій, особливо в умовах нестабільної економіки та війни. В Україні підприємства вже тривалий час працюють у складних умовах, стикаючись з економічними викликами, інфляцією та зміною правил гри. Однак останні пропозиції щодо підвищення податків можуть суттєво змінити бізнес-клімат у країні. Водночас виникає питання: чи зможе легальний бізнес витримати нове податкове навантаження, чи, навпаки, опиниться на межі виживання? Banker.ua розглянув, як вплинуть податкові зміни на підприємців, чи підштовхнуть вони бізнес до тіньової економіки, і які перспективи очікують українських підприємців у найближчому майбутньому.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Поточна ситуація в Україні

Податкова система є ключовим елементом економіки, який визначає правила гри для бізнесу, інвесторів та громадян. В Україні, де економічна стабільність залишається викликом через війну, податкова політика відіграє особливо важливу роль. Наразі держава серйозно розглядає підвищення податків через необхідність фінансування оборони.

За перше півріччя 2024 року податкові доходи країни збільшилися наполовину, переважно завдяки зростанню податку на прибуток банків. Загальні надходження до державного бюджету склали 739,4 мільярда гривень, що на 50% вище за рівень за аналогічний період минулого року.

Найбільший внесок у збільшення доходів було зроблено за рахунок збільшення податку на прибуток банків на 79,7 мільярда гривень, що становить приріст на 117% порівняно. Серед інших факторів зростання доходів можна виділити скасування тимчасових податкових пільг у 2023 році та підвищення ставок акцизного податку; перерахування «військового» ПДФО до держбюджету та краще адміністрування. Також впильнувала інфляція та девальвація.

Крім цього, доходи від внутрішнього ПДВ зросли на 49%, від ПДВ з імпорту – 39%.

Та попри це Україна готується до нового підвищення податків через необхідність фінансування оборони, зокрема на 12 мільярдів доларів або близько пів трильйона гривень. Ці кошти уряд планує покрити за допомогою двох джерел: внутрішніми запозиченнями та підвищеними податками.

Підвищення податків відчують на собі всі українці, адже уряд розглядає можливість підвищення ставок податку на додану вартість (ПДВ) та військового збору. Попередньо йдеться про підвищення ставки ПДВ з 20% до 23-24%, а військового збору – з 1,5% до 5%, який поширять ще й на ФОПи. Вважається, що збільшення ставки ПДВ на 1 в. п. відповідає зростанню надходжень бюджету на 0,5% ВВП. Таким чином, за рік підвищена ставка може принести до 120 млрд грн додаткових надходжень. Від перегляду військового збору можна отримати 70 млрд грн.

Крім цього податок на посилки вартістю до 150 євро теж залишається на порядку денному.

При цьому безробіття в Україні у липні 2024 року склало 18.1%, повідомляють у неурядовому дослідницькому центрі “Центр економічної стратегії”. Крім цього, скоротилися й споживчі настрої. Якщо в першому кварталі вони становили -30,7%, то в третьому кварталі цей показник склав -38,0%, тобто скорочення споживчої впевненості склало майже 7%.

Водночас у липні 2024 року бізнес пом’якшив негативні очікування, хоча вони залишаються песимістичними. У липні індекс очікувань ділової активності (ІОДА) зріс до 44,4 з 43,6 у червні. Адаптивність до проблем із енергопостачанням, стабільна робота морського коридору, стійкі інфляційні очікування, пом’якшення валютних обмежень, а також сезонний фактор мали позитивний вплив на очікування бізнесу. Водночас погіршення безпекової ситуації, ризик подальших терактів проти критичної інфраструктури та тривале її відновлення, погіршення курсових очікувань та значний дефіцит кваліфікованих кадрів залишалися стримуючими чинниками. Вони ускладнювали економічну активність підприємств усіх секторів, що свідчить про погіршення економічного клімату в країні.

Податки підвищать, а що далі?

Питання підвищення податків в Україні завжди було актуальним, особливо в умовах економічної кризи та воєнного стану. З одного боку, держава потребує додаткових коштів для фінансування оборони, соціальних програм та відновлення інфраструктури. З іншого боку, збільшення податкового навантаження може негативно вплинути на розвиток бізнесу, інвестиції та зайнятість.

Один з головних можливих наслідків підвищення податків для бізнесу – зменшення прибутковості. Підвищення податків безпосередньо зменшує прибуток підприємств, що може призвести до скорочення інвестицій у розвиток виробництва, нові технології та розширення асортименту продукції.

Крім цього, для компенсації додаткових витрат, пов’язаних зі сплатою податків, підприємства можуть підвищити ціни на свою продукцію або послуги. Це, своєю чергою, призведе до інфляції та зниження купівельної спроможності населення.

Підвищення податків також робить українські товари та послуги менш конкурентоспроможними на світовому ринку. Це може призвести до скорочення експорту та збільшення імпорту, що негативно позначиться на платіжному балансі країни. Через це великі підприємства можуть прийняти рішення про перенесення виробництва в країни з більш сприятливим податковим кліматом.

З іншого боку, для уникнення сплати додаткових податків, деякі підприємства можуть перейти в тінь. Це призведе до втрати державних доходів та погіршення контролю над економікою.

Ще одна важлива проблема, яка може стати актуальною – це звільнення працівників, адже для зменшення витрат, підприємства можуть бути змушені скорочувати штат працівників. Це призведе до зростання безробіття та соціальної напруги.

Питання підвищення податків завжди стоїть на межі між необхідністю збільшити державні доходи та ризиком створення додаткового тиску на бізнес і громадян. В умовах війни та економічної кризи уряди часто розглядають підвищення податків як один із ключових способів наповнення бюджету. Проте виникає важливе питання: чи є інші, менш обтяжливі для суспільства та бізнесу шляхи забезпечення фінансової стабільності?

Замість підвищення ставок податків, можна спростити податкову систему, зменшити кількість податків та зборів, усунути неефективні податкові пільги. А створення сприятливого інвестиційного клімату, своєю чергою, може залучити іноземні інвестиції, які сприятимуть розвитку економіки та збільшенню податкових надходжень.

Крім цього, варто посилити контроль за дотриманням податкового законодавства, впровадження електронного документообігу та боротьба з корупцією, що може збільшити податкові надходження без підвищення ставок.

Ще одна альтернатива підвищенню податків – це приватизація державних підприємств, адже продаж неефективних державних підприємств може принести значні кошти до бюджету.

Підвищення податків є складним і неоднозначним рішенням, яке має як позитивні, так і негативні наслідки для економіки. Перед прийняттям такого рішення необхідно ретельно зважити всі можливі варіанти та обрати оптимальний шлях для розв’язання фінансових проблем держави.

Думка бізнесу

Підвищення податків є одним із найважливіших питань, що впливає на економічне середовище в будь-якій країні, особливо в Україні, де бізнес вже працює в умовах війни. Як сприймають ці зміни підприємці? Чи готові вони прийняти нові умови, або ж вбачають у них загрозу для своєї діяльності?  Banker.ua зібрав декілька думок відомих українських бізнесменів щодо можливо підвищення податків.

«Про підвищення податків. Щоб корови менше їли та давали більше молока, їх потрібно менше годувати та більше доїти. (с) Думаю, ви здогадалися, що в цьому жарті корова, що молоко і хто хоче це зробити. Понад 5 років займаюсь темою індустріальних парків, щоб залучити іноземних інвесторів в Україну та створити  можливості для українських виробників. Кожен інвестор хоче мати кращі умови, ніж йому вже пропонують в сусідніх країнах: Польщі, Румунії, Словаччині. Бізнес шукає кращі можливості для себе і свого виробництва, це нормально», – написав у Facebook український підприємець, засновник UFuture Василь Хмельницький.

Він пояснює, що всі потужні економіки світу ведуть боротьбу за таланти і інвестиції, пропонують привілеї та переваги бізнесу з усього світу, конкуруючи між собою, що теж нормально. Якщо зараз підвищити податки, є великий ризик, що не тільки іноземний бізнес не прийде в Україну, а й український, на жаль, буде активно релокуватися в Європу. Туди, де мінімальні податки і держава повертає ПДВ, дає дотації на розвиток бізнесу. Особливо в умовах повномасштабної війни.  Таким чином, ми втратимо і бізнес, і людей.

«Особисто я готовий заплатити податки, бо можу собі це дозволити. Але загалом, для країни підвищення податків буде катастрофою, все більше людей буде виїжджати. І це, як правило, талановиті і відповідальні люди. Це вплине не тільки на бізнес, а й на кожного споживача, бо, зрештою, всі податки впливають на зменшення зарплати і підвищення цін на послуги і товари. Висновок простий. Якщо ставитись до бізнесу як до дійної корови, то не буде ні молока, ні мʼяса», – підсумовує засновник UFuture.

Співзасновник банку Олег Гороховський додає, що в Україні потрібно розпочати боротьбу із зарплатами в конвертах та несплатою податків великим бізнесом.

«Ми продовжуємо інтенсивні консультації з кабміном з їхньої ініціативи щодо підвищення податків. І, як і раніше, вважаємо це важким рішенням, яке може не дати бажаного ефекту. Ми впевнені, що чіпати маленьких та середніх ФОПів не можна. Заплановане підвищення податкового навантаження на них може принести додатково близько 7,9 млрд. гривень – ця сума неспівставна з потребами бюджету, з одного боку, з іншого, вона порівнянна з витратами на програми підтримки бізнесу, які краще скоротити, ніж підвищувати податки «малюкам», – написав у своєму Telegram-каналі «ОГо!» співзасновник банку Олег Гороховський.

За його словами, також необхідно покласти край структуруванню великих бізнесів через ФОП та розпочати боротьбу із зарплатами в конвертах та несплатою податків великим бізнесом. Не платити податки, особливо під час війни, – це злочин, як не пояснюй собі причини, виправдовувати це не можна, але акцент слід робити на великий бізнес.

Водночас співзасновник групи Nova Володимир Поперешнюк пояснює, що підняття податків стримує ріст економіки та добробуту населення. А економіка є основним джерелом фінансування оборони.

«Чим відрізняються багаті країни від бідних? 

Перші протягом тривалого часу мали економічну свободу та низькі податки! Всі багаті країни, без жодних винятків. Підприємці у них встигли створити економічне диво, накопичили капітал, збільшили продуктивність праці. 

Натомість у бідних країнах ніколи не існувало економічної свободи, або вона була лише нетривалий термін, бо там завжди були тільки високі податки, суворі регулювання, завеликий державний апарат. Підприємці навіть не мали шансів створити добробут, накопичити капітал, розвинути технології, збільшити продуктивність праці.

І коли чиновники вкотре піднімають податки у бідній країні, вони фіксують бідність та стримують ріст економіки та добробуту населення. Це є кореневою проблемою, адже економіка, а не податки, є джерелом фінансування оборони. Скільки замучену корову не дій, чи кволого гусака не обскубуй, більше молока і пірʼя ніяк не матимеш. Підняттям податків можна лише остаточно відправити корову з гусаком на той світ, тобто дотиснути економіку до колапсу», – написав співзасновник групи Nova Володимир Поперешнюк на своїй сторінці в Facebook.

Він підсумовує, що Україні потрібно ставати багатою країною, бо бідній завжди бракуватиме ресурсів для захисту від зовнішнього агресора. Для цього потрібно менше заважати підприємцям, знижувати податки, проводити дерегулювання, приватизацію та скорочення всіх невійськових бюджетних витрат.