Економічна супердержава: що стоїть за успіхом Китаю

За останні десятиліття Китайська Народна Республіка (КНР), країна з багатою історико-культурною спадщиною, стала економічною супердержавою та  одним із головних гравців на світовій арені. Завдяки швидкому економічному зростанню, інноваційним технологіям і стратегічному підходу до розвитку, Китай перетворився на глобальний центр виробництва, торгівлі та інвестицій. Banker.ua розбирався, як КНР досягла такого успіху, які фактори сприяли її економічному зростанню, як країна впливає на світові фінансові ринки та які перспективи відкриваються для бізнесу в Китаї.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Від ізоляції до глобального лідерства

Економічна історія сучасного Китаю бере свій початок із кінця 1970-х років, коли країна розпочала масштабні реформи під керівництвом Ден Сяопіна. До того часу Китай залишався переважно аграрною державою з централізованою плановою економікою, ізольованою від світових ринків. У 1978 році Ден Сяопін запровадив політику “Реформ і відкритості”, яка стала поворотним моментом. Ця стратегія передбачала поступову лібералізацію економіки, залучення іноземних інвестицій і створення спеціальних економічних зон, таких як Тяньцзінська або Шеньчжень, де компанії могли працювати за спрощеними правилами.

Ці реформи дозволили Китаю інтегруватися у світову економіку. У 2001 році країна стала членом Світової організації торгівлі (СОТ), що відкрило нові можливості для експорту та залучення капіталу. Завдяки дешевій робочій силі, величезному внутрішньому ринку та підтримці уряду, Китай швидко став “світовою фабрикою”, виробляючи товари для ринків усього світу — від електроніки до текстилю.

Сьогодні Китай є другою за величиною економікою світу після США. Згідно з даними Національного бюро статистики (NBS) ВВП Китаю у 2024 році сягнув 18,80 трильйона доларів США, а темпи зростання економіки, хоча й сповільнилися порівняно з піковими 10–12% у 2000-х, залишаються одними з найвищих серед великих економік — близько 5% на рік. Країна є найбільшим експортером товарів у світі, а її частка у глобальній торгівлі перевищує 14%.

Одним із ключових факторів успішності Китаю стала індустріалізація. За останні 40 років країна побудувала розвинену інфраструктуру: високошвидкісні залізниці, сучасні порти, аеропорти та автомагістралі. Наприклад, мережа високошвидкісних поїздів у Китаї є найбільшою у світі — понад 45 тисяч кілометрів. Це забезпечує швидке переміщення товарів і людей, сприяючи економічній інтеграції всередині країни.

Ще одним важливим досягненням є технологічний прогрес. Китай став лідером у таких галузях, як штучний інтелект, 5G-технології та електромобілі. Компанії на кшталт Huawei, BYD і Tencent не лише домінують на внутрішньому ринку, а й конкурують із західними гігантами, такими як Apple чи Tesla. У 2023 році Китай обійшов США за кількістю поданих патентів, що свідчить про інноваційний потенціал країни.

Вражаюча банківська система

Банківська система КНР є однією з найбільших і найвпливовіших у світі, відіграючи ключову роль у підтримці економічного зростання країни. Вона має чітку ієрархічну структуру, де домінують державні банки, що контролюються Народним банком Китаю — центральним банком, який виконує функції регулятора та визначає монетарну політику. Чотири найбільші банки світу за розміром активів — Industrial and Commercial Bank of China (ICBC), China Construction Bank (CCB), Agricultural Bank of China (ABC) і Bank of China (BOC) — усі китайські. Їхні активи перевищують 20 трлн доларів США, що робить їх ключовими гравцями на глобальному фінансовому ринку. Ці банки не лише забезпечують фінансування державних проєктів і великих корпорацій, але й відіграють важливу роль у кредитуванні малого та середнього бізнесу, хоча значна частина їхньої діяльності зосереджена на підтримці державних ініціатив, таких як інфраструктурні проєкти в рамках ініціативи “Один пояс, один шлях”.

Окрім державних гігантів, у Китаї активно розвиваються комерційні банки, сільські кредитні кооперативи та іноземні фінансові установи, хоча останні мають обмежений доступ до ринку через регуляторні бар’єри. У 2024 році банківська система Китаю налічувала активи на суму понад 480 трильйонів юанів (приблизно 68 трильйонів доларів США), що робить її найбільшою у світі за обсягом активів. Значну роль відіграють також тіньові банки, які надають кредити поза офіційною системою, хоча уряд останніми роками посилив контроль над ними через високі ризики дефолтів.

Сучасна банківська система Китаю активно інтегрує цифрові технології, що робить її однією з найбільш інноваційних у світі. Китай є лідером у розвитку цифрових платежів: платформи, такі як WeChat Pay і Alipay, обробляють мільярди транзакцій щодня, а Народний банк Китаю активно просуває цифровий юань (e-CNY). Цифровізація допомагає банкам знижувати операційні витрати та розширювати доступ до фінансових послуг, особливо в сільських регіонах, але водночас створює виклики, пов’язані з кібербезпекою та регулюванням фінтех-компаній. Попри ці досягнення, банківська система Китаю стикається з проблемами, такими як високий рівень боргу (особливо в секторі нерухомості) і низька прозорість, що викликає занепокоєння у міжнародних інвесторів.

Водночас країна також стала привабливим напрямком для іноземних інвесторів. У 2025 році, попри напружені стосунки зі США, китайський ринок почав привертати увагу інвесторів, які шукають альтернативи американським активам. Це пов’язано з відносною стабільністю китайської економіки на тлі глобальних потрясінь.

Можливості та виклики для бізнесу

Китай пропонує величезні можливості для бізнесу, але працювати на цьому ринку непросто. Величезний внутрішній ринок із 1,4 млрд споживачів приваблює компанії з усього світу. Споживча база Китаю є різноманітною: від молодого покоління, яке активно використовує цифрові технології, до зростаючого середнього класу, готового витрачати на якісні товари та послуги.

Для іноземних компаній Китай пропонує доступ до передових технологій і виробничих потужностей, що робить його глобальним центром інновацій і виробництва. Наприклад, такі західні гіганти, як Tesla, відкрили свої заводи в Китаї, зокрема в Шанхаї, щоб скористатися низькими витратами на робочу силу, розвиненою інфраструктурою та логістичними перевагами. Уряд КНР активно підтримує іноземний бізнес через пільгові податкові режими в спеціальних економічних зонах, таких як Шеньчжень чи Хайнань, а також спрощує процедури для інвесторів, пропонуючи гранти та субсидії для стратегічних галузей, таких як зелена енергетика та технології штучного інтелекту.

Проте ведення бізнесу в Китаї пов’язане з низкою викликів, які можуть стати перешкодою для компаній, що не готові адаптуватися до місцевих реалій. Одним із головних бар’єрів є складне регуляторне середовище: уряд Китаю часто вводить жорсткі правила для іноземних компаній, вимагаючи створення спільних підприємств із місцевими партнерами, що може обмежувати контроль над бізнесом. Наприклад, у таких секторах, як телекомунікації чи медіа, іноземні компанії стикаються з додатковими обмеженнями щодо власності та доступу до ринку. По-друге, культурні відмінності та мовний бар’єр ускладнюють ефективну комунікацію та ведення переговорів. У Китаї велике значення мають особисті зв’язки, і без розуміння місцевих традицій та етикету бізнесу іноземним компаніям важко завоювати довіру партнерів. Нарешті, геополітичні ризики додають невизначеності: торгівельні війни зі США, санкції, пов’язані з технологічними обмеженнями, а також напружені відносини з іншими країнами можуть вплинути на стабільність інвестиційного клімату.

Щоб досягти успіху на китайському ринку, компанії мають розробляти стратегії, які враховують як можливості, так і виклики. Одним із ключових кроків є локалізація: адаптація продуктів і маркетингових стратегій до потреб китайських споживачів. Наприклад, Starbucks і KFC досягли успіху в Китаї, пропонуючи меню, яке відповідає місцевим смакам, як-от чайні напої чи страви з рисом. Також важливо інвестувати в партнерства з місцевими фірмами, які допоможуть орієнтуватися в регуляторному середовищі та налагодити зв’язки з владою. Крім того, компанії мають бути готовими до швидких змін у політиці уряду.

Глобальний вплив та нові горизонти

Китайська Народна Республіка продовжує зміцнювати свої позиції як глобальний лідер, впливаючи на економічні, політичні та технологічні процеси у світі. Одним із ключових інструментів цього впливу є ініціатива “Один пояс, один шлях” (BRI). Цей амбітний проєкт об’єднує інфраструктурні та торгівельні зв’язки між Азією, Європою, Африкою та Латинською Америкою, охоплюючи десятки країн і залучаючи інвестиції на мільярди доларів. BRI включає будівництво портів, залізниць, автомагістралей і енергетичних об’єктів, таких як газопроводи та електростанції, що не лише розширює економічний вплив Китаю, а й створює нові можливості для міжнародної співпраці. Наприклад, порт у Піреї (Греція), який частково належить китайській компанії COSCO, став важливим логістичним хабом у Європі, а залізничний маршрут Китай-Європа скоротив час доставки товарів із 45 до 15 днів. Проте ініціатива викликає і занепокоєння: деякі країни, такі як Шрі-Ланка, зіткнулися з “борговою пасткою”, коли не змогли виплатити кредити Китаю, що призвело до передачі стратегічних активів, як-от порт Хамбантота. Попри це, BRI залишається потужним інструментом для розширення глобального впливу КНР, а в майбутньому Китай планує інтегрувати в проєкт цифрові технології, такі як 5G-мережі та “цифровий шовковий шлях”.

У фінансовій сфері Китай активно працює над інтернаціоналізацією юаня, прагнучи зменшити залежність від долара та зміцнити свою валюту як глобальну резервну. Хоча долар все ще домінує, частка юаня в міжнародних розрахунках неухильно зростає: у 2024 році вона досягла майже 4% у глобальних платежах, що є значним прогресом. Цей показник зростає завдяки дедоларизації торгівлі з такими країнами, як росія, Іран і Саудівська Аравія, які дедалі частіше використовують юань для розрахунків за нафту. Китай також просуває цифровий юань, який у 2024 році вже тестується у багатьох провінціях і використовується в міжнародних транзакціях, наприклад, у торгівлі з Сінгапуром і Гонконгом. Цифровий юань не лише спрощує транскордонні платежі, але й дає Китаю інструмент для обходу західних фінансових систем, таких як SWIFT, у разі санкцій. У майбутньому Китай планує розширити використання юаня через азійські фінансові хаби, такі як Гонконг і Шанхай, а також через створення нових платформ для торгівлі валютами, що може змінити баланс сил на глобальному фінансовому ринку.

Для України Китай є важливим торгівельним партнером. Згідно з даними Національного інституту стратегічних досліджень у 2024 році товарообіг між країнами склав понад 16,8 млрд доларів США. Китай є великим імпортером української агропродукції, зокрема зернових. Крім цього співпраця в технологічній сфері, наприклад, у галузі зеленої енергетики, також має великий потенціал.

Уроки економічного зростання для України

За останні десятиліття Китай став прикладом стрімкого економічного розвитку, перетворившись із аграрної країни на другу за величиною економіку світу. Для України, яка прагне відновлення після війни та економічного зростання, досвід Китаю може запропонувати цінні уроки, особливо в таких сферах, як інфраструктурний розвиток, залучення інвестицій, технологічні інновації та державна політика підтримки бізнесу. Одним із ключових досягнень Китаю є його здатність швидко модернізувати інфраструктуру: за 40 років країна побудувала тисячі кілометрів швидкісних залізниць. Україна, яка має значний потенціал як транзитна держава між Європою та Азією, могла б перейняти досвід Китаю в розвитку транспортних коридорів, зокрема в рамках ініціативи “Один пояс, один шлях”, щоб стати логістичним хабом для регіону. Наприклад, модернізація портів в Одесі та Чорноморську за участю китайських інвесторів могла б прискорити експорт агропродукції та залучити нові торговельні потоки.

Ще одним важливим уроком є стратегічний підхід Китаю до залучення іноземних інвестицій і підтримки внутрішнього бізнесу. КНР створила спеціальні економічні зони, такі як Шеньчжень, які пропонували пільгові умови для інвесторів, що сприяло притоку капіталу та технологій. У 2024 році ВВП Шеньчженя досяг 3,68 трильйона юанів ($510 мільярдів), що перевищує ВВП багатьох країн. Україна могла б запозичити цю модель, створивши власні СЕЗ у регіонах, які потребують відновлення, пропонуючи податкові пільги та спрощені регуляторні процедури для іноземних і місцевих компаній. Крім того, Китай активно підтримує малий і середній бізнес через державні програми кредитування та субсидії, що допомогло створити мільйони робочих місць. В Україні, де малий бізнес становить значну частину економіки, подібні ініціативи могли б стимулювати підприємництво та зменшити залежність від зовнішньої фінансової допомоги.

Нарешті, Китай демонструє, як інновації та технології можуть стати драйвером економічного зростання. КНР інвестує мільярди доларів у дослідження та розробки, зокрема в галузі штучного інтелекту, 5G і зеленої енергетики, що дозволило їй стати лідером у цих сферах. Україна, яка має сильну IT-індустрію та інженерний потенціал, могла б узяти приклад із Китаю, створивши державні програми підтримки стартапів і технологічних кластерів. Також варто звернути увагу на досвід Китаю в цифровізації економіки: широке впровадження цифрового юаня та платіжних систем, таких як WeChat Pay, показує, як технології можуть зробити фінансові послуги доступнішими. Україні варто прискорити цифровізацію банківської системи та державних послуг, щоб підвищити ефективність економіки та залучити молоде покоління до інноваційних проєктів. Хоча Китай і Україна мають різні політичні системи, стратегічний підхід КНР до економічного розвитку може стати джерелом натхнення для України на шляху до повоєнної відбудови та сталого зростання.