Стресостійкість персоналу організацій в умовах війни

Віталій Паньковець, доцент, кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, спеціаліст з розвитку і навчання персоналу, розробник електронних курсів спеціально для Banker.ua

Згідно з дослідженнями, які провели у 2022 році в Україні на тему психічного здоров’я персоналу організацій та практики вітчизняних компаній з управління персоналом під час війни, найбільш складними викликами для українців після широкомасштабного вторгнення 24 лютого  2022 року стали спочатку шок і невизначеність. Надалі через сильний стрес і економічні чинники в українських організаціях почали проявлятись проблеми взаємодії у командах, низька мотивація працівників і їхня продуктивність  тощо. По суті, можна говорити про сильний стрес, який переживала більшість населення України.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Пошук швидких рішень

Стрес — це психічний стан, що виникає внаслідок переживання складної події, яка була оцінена особою як загрозлива. І чим більш суб’єктивно загрозливою особисто для людини здається ситуація, тим більша вірогідність виникнення важких і сильних переживань. Особливістю стресу є накопичувальний характер наслідків для здоров’я. Тобто, якщо тривалий час людина не знаходить вирішення складної ситуації, то вона витрачає емоційні (і загалом усі психічні) зусилля на її переживання/подолання. А згідно з теорією стресу Ганса Сельє, такі емоційні ресурси є обмеженими і вичерпними індивідуально для кожної особи. Накопичення негативних переживань призводить до фізичного, тобто тілесного виснаження і захворювань людини.

Для подолання стресу існує кілька стратегій. Перша — вирішити/нейтралізувати проблему або складні обставини, які існують у даний час. Відсутня складна проблема — відсутні неприємні переживання. Стрес у такому випадку буде позитивним. Він діє заряджаюче. Згадайте випадки, коли ви забігали в останній вагон, отримували останній квиток у касі, вигравали у лотерею або на змаганнях. Такий стрес має дуже приємний післясмак і виглядає, ніби вам надали додаткову порцію енергії.

Якщо проблему не можна вирішити швидко, то людина починає пошук знань, розвиток умінь, які дозволять вирішити і остаточно подолати проблему через певний час. При цьому варто підтримувати організм у тонусі фізично і психічно. Оскільки весь час, поки людина вирішує проблему, вона утримує складні негативні емоції щодо неї, витрачає запас внутрішньої енергії.  А цей ресурс є обмеженим, як зазначалось вище. Вчені сходяться на думці, що власний ресурс можна відновлювати (щось схоже на повербанк) через спеціальні техніки, які впливають як на емоційне, так і на фізичне здоров’я.

Концепція психологічної рівноваги

Розглянемо одну із таких концепцій самодопомоги — модель стресостійкості BASIC Ph, автором якої є Мулі Лаад (Mooli Lahad). Модель пояснює, яким чином людині можна зберігати власну психологічну рівновагу, внутрішній баланс у складних стресових ситуаціях. Ця модель включає 6 сфер життя, працюючи з якими особа відновлює свої внутрішні сили. Таким чином, людина має більше ресурсів для здолання стресу, вирішення проблем та зниження наслідків негативних дій стресу на організм. Цю модель розглядають як інструмент роботи з індивідуальними проблемами людини: існує психологічна діагностична методика для оцінки залученості усіх цих сфер у власному житті. Проаналізуємо ці 6 сфер через призму функціонування організації.

BASIC Ph — це акронім назв основних сфер життя людини, які розглянуті у моделі.

Belief & values — віра, цінності, переконання

Віра, система цінностей, те, що тримає людину у складних ситуаціях як каркас і дозволяє витримувати найскладніші «життєві бурі». На індивідуальному рівні це віра у Бога, вищі сили, у себе. Система переконань, на основі яких людина звіряє свій життєвий шлях. На рівні організації це також система цінностей, норм, які існують у компанії.

В часи кризи керівник, лідер, виступає тим, хто їх транслює і підтримує на рівні реальних проявів щодо своїх підлеглих. Сила лідерів проявилась у перші дні лютого минулого року якнайбільше. Більшість працівників чекали, що скаже керівник: «що ми робимо?», «чого варто очікувати?» тощо. І досі емоційна стійкість лідера, тобто його резильєнтність, свідоме лідерство, відкрите звернення до працівників, мають дуже важливе значення для виживання організації.

Affect and emotion — вираження емоцій та усвідомлення почуттів

Вміння людини виражати емоції і почуття є важливим способом зниження напруження. Емоції як реакції організму на зовнішні події, як позитивні так і негативні, формуються у глибших частинах мозку, і тому керувати ними набагато складніше. Якщо подія дуже суб’єктивно значима, то й емоція має сильний заряд, і її одразу хочеться виплеснути назовні. Але знаходячись серед собі подібних, люди навчились стримувати емоції, виражати їх соціально прийнятно, з турботою про оточуючих.

Це вміння набуло більшої значимості для працівників в організаціях, коли почалися активні військові дії на всій території України. Довго стримувати страх, гнів, обурення дуже складно і небезпечно для людини — це може спровокувати соматичні захворювання. Людям потрібно вчитись виражати такі емоції у прийнятний спосіб. Багато організацій запрошували психологів, щоб отримати інформацію, як це коректно робити.

Наприклад, доволі ефективною для роботи з сильними емоціями є техніка «емоційного серфінгу». На початку опанування емоційними станами варто навчитись їх усвідомлювати, називати, а потім виражати, наприклад, у розмовах, малюванні, музиці, танцях, спортзалі тощо. Тут багато залежить від індивідуальних особливостей людини.

Socialization — соціальні зв’язки, підтримка, приналежність до групи однодумців, спілкування

Людина як соціальна істота краще виживає з подібними собі. Збираючись у колі однодумців, спілкуючись на схожі теми, ми краще почуваємось, отримуємо відчуття причетності. Якщо на індивідуальному рівні рекомендовано більше спілкуватися з друзями, близькими, то на рівні організації варто також сприяти взаємодії як формальній, так і неформальній. Багато організацій ввели регулярні — раз на тиждень — спілкування з командою, підлеглими, тобто one-to-one.

Виникло інше питання: «Що я можу вирішити як керівник, і коли варто направити підлеглого до психолога?». Як виявилось, керівники у простій розмові можуть знімати поверхневе напруження і вирівнювати емоційний стан своїх підлеглих через обговорення робочих питань.

Imagination — робота з інтуїцією, прояв уяви, творчості

У ситуації сильного стресу людині важко уявляти, проявляти спонтанність. При травматичних обставинах, як, наприклад, воєнні дії, людина спрямовує свої зусилля на виживання, тому спочатку опановує емоції, а потім намагається знайти відповіді на питання. Але складні завдання, які людина ніколи не зустрічала, можна вирішити також за допомогою творчості, креативності. Тому про цю частину життя так багато пишуть у популярній психології.

На індивідуальному рівні допомоги психологи стимулюють спонтанність — говорять, як важливо співати, малювати, майструвати, танцювати, рибалити, займатись хобі. На рівні організації також варто знаходити можливість створювати ситуації прояву такої творчості. Це можуть бути тренінги з креативності для персоналу, створення зон, де співробітники можуть переключитися з робочих задач. Часто організації створюють ігрові зони, зони релаксу, йоги тощо. В умовах війни це зробити непросто, але варто намагатись дозволити працівникам проявлятись і в цій сфері.

Cognition and thought — мислення, знання, планування, побудова стратегій

Навчання, розвиток як спосіб знаходження відповідей на складні питання є важливою частиною для роботи зі стресом. В умовах війни в компаніях є системи дистанційного навчання, електронні курси, бібліотеки, розмовні клуби. Також цінними є зустрічі, на яких транслюється інформація про те, як організація функціонує, які її стратегічні і тактичні цілі, плани, як саме вирішуються реальні складні виклики у роботі.

Physical — будь-яка фізична активність, тілесні практики

Тіло так само реагує на стрес, як і емоції. Підтримка його у тонусі є важливим інструментом стресостійкості. Компанії можуть винаймати зал для індивідуальних та групових занять. Це можуть бути як активні види спорту (футбол, баскетбол), так і пасивні (йога, стретчинг тощо) — залежить від індивідуальних особливостей людини. Гормони, які виробляються під час спортивних занять, що приносять задоволення особі, мають сильний позитивний вплив на нервову систему і загалом дають тілу більше ресурсу для стійкості.

У підсумку, центральним видом діяльності керівників в організації з формування стресостійкості працівників є системна комунікація та соціальна підтримка, розвиток команди. На зустрічах керівник бачить, чує, що відбувається з його командою, підлеглими. У розмові може визначити, чи достатньо регулярних зустрічей з обговоренням робочих задач, чи, можливо, варто підключити HR, відділ навчання для розвитку компетентностей окремого працівника. А, можливо, направити до професійного психолога.

Топменеджмент, у свою чергу, формує стратегію організації, бачення її розвитку у складних умовах, транслює цю інформацію через внутрішні канали комунікації, показує реалізацію тих чи інших планів в реальних умовах війни. Через організаційні заходи керівництво сприяє як творчим, так і фізичним проявам працівників у спортивних активностях, через абонементи у спорт-клуби, спортивні змагання, проведення творчих занять, наскільки це можливо під час воєнного стану. Таким чином, керівництво буде залучати усі шість життєвих сфер особистості, які важливі для подолання працівниками складних стресових обставин, і сприятиме досягненню компанією високих бізнес-показників.