Світлана Монастирська (заступник голови Укрексімбанку): «Чим раніше ви виховаєте в дитині відповідальне ставлення до грошей, тим простіше їй буде досягати поставлених цілей»

Запорука успіху і процвітання будь-якої держави – фінансово грамотні люди, які вміють планувати і раціонально розпоряджатися бюджетом. І виховувати в ідеалі цю грамотність потрібно з раннього дитинства. Про свій досвід, спеціально для Banker.ua, розповідає заступник голови Правління, член Правління АТ «Укрексімбанк» Світлана Монастирська – успішний банкір і мама двох доньок.

– Які найголовніші якості Ви виховували в старшої дочки? 

– Найголовніше – щоб вона була людиною, любила себе, життя, людей. Мені важливо, щоб в її житті був правильний баланс людяності, співчуття, бажання бути корисною і в той же час здорового егоїзму, любові і поваги до себе і своїх бажань. Щоб вона розуміла і чітко усвідомлювала, де межі самопожертви, після яких вже завдається шкода собі.

Ми зі старшою донькою – кращі друзі. Вона прекрасно розуміє, що таке дружба, що таке любов, що таке творення, як важливо допомагати ближньому. Вона дуже цілеспрямована, я рідко таких людей зустрічала в житті. У неї є величезне бажання вчитися і розвиватися. Вона багато читає. Я навчила її планування. Щоб вона не просто мала мету, але могла розбивати її на певні завдання, виконання яких приведе до досягнення бажаного результату. Вона бачить весь шлях і може визначити всі кроки, які необхідні для реалізації.

– З якого віку можна навчати дитину фінансовій грамотності? Як це відбувалося у Вашій родині?

– Завдання батьків – навчити дитину всьому, в тому числі фінансової грамотності. Це потрібно для того, щоб їй простіше було пристосуватися до життя в соціумі в міру дорослішання. Починати варто з основ: що таке гроші, що таке товар, що таке бартер, як правильно накопичувати і витрачати гроші, як виглядають банкноти різних держав і т.д. Я думаю, що тут немає єдиного віку для всіх. Кожен сам розуміє, коли дитина готова сприймати таку інформацію. І поступово з віком потрібно детально пояснювати всі основні аспекти.

У минулому році, наприклад, коли моїй доньці було 15,5 років, я запропонувала їй навчитися мікро і макроекономіці. І вона пройшла дуже серйозний і складний заочний курс від відомого європейського університету, де потрібно було здавати контрольні, успішне виконання яких давало доступ до наступному ступені навчання. Анюта успішно впоралася з цим. З підліткового віку вона прекрасно знає, що таке безготівкові розрахунки і банківські картки, як ними користуватися. Я вважаю, що навчання дітей фінансовій грамотності – це важливий обов’язок батьків, оскільки не у всіх школах, на жаль, цьому вчать. Але без цих знань неможливо жити в сучасному світі. Ми повинні використовувати як перевагу те, що зараз світ активно йде в електронні канали продажів. Я, як банкір, дуже багато розповідаю дочки про це, і вона вже непогано в цьому розбирається. І я впевнена, що батьки повинні і самі навчатися постійно, і відповідно навчати своїх дітей.

– Навчання дитини управлінню фінансами – Ваш досвід?

– Спочатку теорія, потім практика. Я розповідала доньці про те, що у нас є певна сума доходу в місяць і є необхідні витрати. Коли ми приходили в магазин іграшок, я говорила їй, що всі іграшки купити ми не можемо. Заздалегідь обговорювала з нею суму, яку ми можемо витратити, і вона вибирала на цю суму іграшки, з дуже великою відповідальністю підходячи до цього питання. Я завжди планувала на місяць наші доходи і витрати, а дочка спостерігала і допомагала мені. Згодом Анюта стала брати активну участь в плануванні бюджету. Вона знала і розуміла, скільки нам потрібно витратити, скільки відкласти, що ми можемо собі зараз дозволити, а що ні, скільки треба відкласти на відпустку і т.д. Моя дитина дуже усвідомлено ставиться до цього питання. Вона бачить, як складно гроші даються мамі, скільки зусиль і роботи для цього потрібно, тому вона з дуже правильним і шанобливим ставленням відноситься до фінансових питань.

– Як змінювалися підходи у вихованні фінансової грамотності в процесі дорослішання Вашої дочки?

– Що стосується молодшого шкільного віку: навчання через ігри.

Чим молодша дитина, тим легше повинна бути форма подачі інформації. Почати можна з пояснення того, що всі товари і послуги мають свою ціну, і для їх оплати потрібні гроші. Для наочності варто піти з дитиною в магазин і разом купити продукти. Також можна пояснити, як батьки отримують гроші: навіщо потрібна робота, які професії бувають і чому одні фахівці заробляють більше інших. Середній шкільний вік: час вчитися планувати правильно. Навчити планування можна на прикладі сімейного бюджету. Дитина повинна розуміти, що витрати діляться на три основні категорії. Це обов’язкові прогнозовані платежі: комунальні послуги, транспортні витрати, іноді – виплати кредитів. Необхідні покупки: продукти харчування, одяг, ліки. Необов’язкові платежі: розваги, поїздки, покупка іграшок і т.д.

В першу чергу слід відняти з бюджету суму обов’язкових прогнозованих платежів, а потім розрахувати приблизну суму необхідних покупок. І лише потім вирішувати, на що піде решта суми. Такий підхід допоможе дитині усвідомити різницю між «хочу» і «можу», і навчить робити правильний вибір.

Щоб правильно планувати покупки, потрібно перед походом в магазин складати список необхідних продуктів. Знати, що ціни на товари однієї категорії можуть відрізнятися через склад, обсяг/вагу, вартість бренду та ін.

Необхідно також навчати дитину раціонально споживати ресурси: як економно використовувати воду і електрику, і чому не завжди варто купувати те, що дешевше – більш якісна річ прослужить довше.

Старший шкільний вік: перші інвестиції. Саме час більше дізнатися про способи примножити гроші. Способи інвестування – депозити, акції, інші фінансові інструменти. Банківські вклади відрізняються умовами і дохідністю, свій дохід підрахувати. Найефективніше вчитися на власному досвіді – можна відкрити дитині депозит.

Обов’язково озвучити ризики при інвестуванні в сумнівні проекти. Пояснити, чому важливо уважно читати договори і пропозиції – особливо виноски, які написані дрібним шрифтом. Обговорити, коли варто брати кредити, і які проблеми можуть виникнути в цьому випадку.

– Якщо сім’я живе в достатку, чи повинна дитина вчитися економії?

– Безумовно! Сьогодні гроші є, а завтра їх може не бути. Ніхто в цьому світі не застрахований від неприємностей і падінь. Тому дитина, та й будь-яка людина в цілому, повинна знати і розуміти, що таке економія. У мене ще з дитинства є таке правило – обов’язково відкладати гроші, як раніше ми говорили, на чорний день. Щоб була ця подушка безпеки на непередбачені випадки, хвороби, проблеми або ж на якусь велику покупку. Моя старша донька завжди брала активну участь в цьому процесі. Всі мої злети і падіння ми переживали разом, вона завжди була поруч зі мною. Те ж саме чекає і мою молодшу дочку. Безумовно, я також буду їй все показувати і розповідати. Зараз вона ще зовсім крихта, але вже знає, що таке гроші. Вона питала мене, що це за папірці, і я їй показувала і пояснювала, що таке гроші, що таке карти у вигляді гри.

– Чи практикується в Вашій родині фінансове заохочення?

– Ні, в нашій родині таке не практикується, і я проти такого підходу. У нашій родині ми створили атмосферу безумовної любові, підтримки і поваги. Ми робимо все заради один одного і на благо сім’ї, а не заради грошей. Тому мені не потрібно платити дитині, щоб вона щось зробила. Вона вчиться, щоб стати успішною, і вона розуміє, що це потрібно саме їй. Моє завдання, як мами, була вчасно і детально пояснити їй це так, щоб вона це зрозуміла. Я чула, що хтось платить дітям за прибирання в кімнаті. Але моя дочка прибирається, бо ми звикли жити в чистоті і порядку, і ми допомагаємо один одному у всьому. Є стандартний розпорядок: встати вранці, заправити ліжко, зробити зарядку, вмитися, правильно поснідати, приготувати сніданок і допомогти сестрі (якщо мама зайнята) – все це відбувається у нас в родині само собою, без якихось грошових заохочень. Ми живемо в атмосфері любові і взаємоповаги, що передбачає взаємодопомогу. При цьому, коли дітям потрібні якісь нові речі, одяг, шкільна форма, то звичайно ми це купуємо без питань. Буває, що дочка дуже сильно хоче щось купити, і якщо у нас є можливість, то я з радістю купую і дарую їй це. Але це не відбувається як якась вимога за успіхи і досягнення. І я дуже рада, що у нас це саме так.

– Скільки у дитини має бути кишенькових грошей, як правильно визначити оптимальну суму?

– У нас немає чіткої суми, і сума витрат змінюється з її дорослішанням. Спочатку я завжди давала доньці гроші на шкільні обіди. Воду вона брала з дому, а також з часом стала брати ще і перекуси. У міру дорослішання у неї ставало все менше бажання їсти в шкільній їдальні, тому що дитина харчується правильно, а в шкільній їдальні, на жаль, не завжди присутне відповідне меню. Тому вона бере з собою овочі або фрукти, може купити собі каву або чай по дорозі. Якщо вона йде з друзями в кіно, то я, звичайно, даю їй гроші на квиток, на попкорн і напої і т.д. Поки що вона не купує якісь речі собі сама, зазвичай ми робимо це разом. У неї є карта, яку ми для неї випустили, і вона нею користується в разі необхідності.

– З якого віку дитина повинна вчитися заробляти свої гроші?

– Це дуже складне для мене питання. Сама я з досить бідної сім’ї, і моє життя так склалася, що мені довелося дуже рано почати заробляти гроші і допомагати батькам. Мені було дуже складно. І я б хотіла, щоб мої діти могли спокійно вчитися, і вже потім знайти свою роботу. Мені б хотілося захистити їх від дитячої праці в тому розумінні, що вона не зобов’язана заробляти гроші. Тому що у мене до цих пір свіжі спогади про те, як важко було вставати о 5 ранку, коли тобі 15 років, щоб йти тягати важкі. Це було давно, але залишило своєрідний відбиток.

Я до речі пишу про все це в своєму блозі, розповідаю, як починала заробляти і як будувала свою кар’єру. І я рада, що у мене є можливість захистити дітей від такого вимушеного важкої праці в ранньому віці. Анюта завжди прагне до нових знань, дуже любить вчитися чомусь. Тому вона вже пробувала проходити практику в різних компаніях (наприклад, у страховій компанії, і в великій роздрібній мережі). Їй все це подобається, вона цікавиться організацією роботи у великих компаніях, як взаємодіє персонал. І такий досвід допомагає їй зрозуміти, чи правильно вона прийняла рішення стосовно тієї професії, яку вона обрала.

– Чи можете Ви порекомендувати ефективні ігри та проекти, що розвивають фінансову грамотність?

– «Монополія» – всім відома гра про нерухомість, в яку можна грати з самого юного віку. Є різні варіанти під різний вік і в тому числі варіанти, де замість грошей використовуються картки і посттерміналів. «Життєвий капітал» – українська версія Cash Flow. Її суть в тому, щоб навчитися раціонально розпоряджатися своїм капіталом. Гра триває 4 години: за цей час учасники «проживають» 40 років, протягом яких їм доводиться вирішувати типові фінансові проблеми.

А ще в рамках проекту USAID «Трансформація фінансового сектора» НБУ щорічно проводить в Україні Global Money Week. Це шанс для дітей від 7 років взяти участь у різноманітних іграх та конкурсах, присвячених фінансових питань.

– Які кращі фінансові книги для дітей і їх батьків можете порадити?

– 1. «Пес на ім’я Мані або Абетка грошей», а також «Кіра і секрет бублика» Бодо Шефера. Бодо Шефер – відомий фінансовий консультант, письменник і бізнесмен. Його захоплюючі книги про пригоди дівчинки Кіри і лабрадора на прізвисько Мані вчать дітей (і батьків) правильно розпоряджатися грошима.

2. «Фінансова грамотність для малюків» Анни Гресь – книга для найменших читачів. У ній основні економічні поняття пояснюються за допомогою цікавих історій, картинок і наклейок. А закріпити знання допоможуть інтерактивні практичні завдання.

3. «Книга юного підприємця» Сергія Біденко та Ірини Золоткевіч написана для старшокласників. Вона розповідає про способи заробити гроші, вчить правилам ділового спілкування. У книзі детально описані 9 планів для відкриття власного бізнесу: інтернет-магазину, теплиці, клінінгової компанії, онлайн-курсів, кур’єрської компанії і т.д.

4. «Як розповісти дітям про гроші» – ще одна книга Сергія Біденко та Ірини Золотаревич. У ній зібрані 100 домaшніх ігор і практик для розвитку фінaнсовой гpaмoтнocті дітей віком від 2 до 16 років.

5. «Як говорити з дітьми про гроші» Рона Лібера. Автор фінансових колонок в New York Times ділиться з батьками порадами, як розповісти дітям про кишенькові гроші, заробіток і заощадження, а також як навчити їх розпоряджатися грошима з розумом.

6. Багатий тато, бідний тато для дітей – Роберт Кіосакі – сучасна класика фінансової літератури.

Чим раніше ви виховаєте в дитині відповідальне ставлення до грошей, тим простіше їй буде досягати поставлених цілей. Діти підсвідомо копіюють поведінку своїх батьків: якщо самому не дотримуватися фінансових правил – не варто очікувати, що їх будуть дотримуватися діти.