Світ на порозі 2025 року: про що пишуть світові видання

2025 рік обіцяє бути важливим етапом для світової економіки, що знаходиться в умовах нестабільності й перегляду довгострокових пріоритетів. Інфляційні ризики, коливання валют і загроза рецесії в провідних економіках продовжують формувати обережні, але вимушені рішення урядів і бізнесу. На фоні цього ключові питання: чого очікувати від глобальної економіки і чи зможе Україна втримати макроекономічну стабільність?

Глобальні тенденції зосереджені на стабілізації зростання в умовах підвищених процентних ставок, які залишаються інструментом протидії інфляції у розвинених країнах. Ситуація ускладнюється очікуваним уповільненням економік ЄС та США, а також новими викликами для сировинних ринків. Аналітики британської газети Financial Times вважають, що для України додатковий виклик полягає у відновленні економіки та утриманні курсової стабільності, що частково залежатиме від зовнішньої фінансової допомоги, зокрема підтримки ЄС, наданої під гарантії доходу від заморожених росактивів. На порядку денному залишаються питання структурної перебудови: які сектори можуть стати основою зростання у 2025 році та де будуть зосереджені інвестиційні потоки? Відповіді на ці та інші питання Banker.ua відшукав на сторінках відомих міжнародних видань.

Тетяна Фоменко, спеціально для Banker.ua

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Глобальна економіка: між оптимізмом і загрозами

Світова економіка входить у 2025 рік з новими викликами, що різко відрізняються для США та Європи, попри однакову боротьбу з інфляцією протягом попередніх років. Аналітики американського журналу The Economist повідомляють, що центральні банки зуміли приборкати інфляційний тиск без рецесії, але це досягнення має свої наслідки: висока вартість запозичень посилює фінансовий тиск на бізнес і домогосподарства. Особливо помітно це в США, де попри жорсткі заходи Федеральної резервної системи (ФРС), інфляція залишається стійкою на рівні вище 2%, а ринок праці продовжує підтримувати високий попит. Як зазначається у Financial Times, одноголосне рішення, ухвалене через два дні після результатів виборів, що призвело до нової невизначеності щодо майбутнього найбільшої економіки світу, знизило цільовий діапазон ФРС до 4,5-4,75%.

У 2025 році економіка США, ймовірно, продовжить стикатися з інфляційним тиском через нестачу робочої сили та витрати на заробітну плату, що зростають. ФРС продовжуватиме жорстку монетарну політику, що підвищує вартість запозичень. Однак високий рівень зайнятості підтримуватиме внутрішній попит і знижуватиме ризик рецесії. Незважаючи на очікуване уповільнення економічного зростання, США залишаються сильним економічним центром завдяки гнучкості ринку праці та диверсифікованій структурі економіки.

Матеріал підготовлено для новорічного номера журналу Banker, який можна придбати тут.

Ринки очікують вищої середньострокової інфляції в США порівняно з Європою, що може призвести до подальшого зростання процентних ставок та тривалого періоду жорсткої грошово-кредитної політики. Європейська економіка демонструє ознаки зростання, зайнятість та заробітна плата підвищуються. Проте слабкий внутрішній попит, високі витрати на енергію та недостатня інвестиційна активність обмежують зростання. Клементе Де Лусія з Deutsche Bank у коментарі для The Economist зазначає: «Ми ще не побачимо істотного зростання реального внутрішнього попиту». Орендні ставки в багатьох європейських містах підвищуються, однак заощадження домогосподарств і скорочення державних витрат в Німеччині, Франції та Італії обмежують споживчий попит. Особливо вразливою є Німеччина, яка стикається з демографічними проблемами та скороченням експорту. Суттєве підвищення цін на енергоносії, спричинене війною в Україні, створило значний тиск на енергоємні галузі Німеччини, такі як хімічна, металообробна та паперова промисловості. Високі витрати змушують компанії скорочувати виробництво або переносити його в інші країни, що ставить під загрозу німецьку конкурентоспроможність.

The Economist зазначає, що, за даними Pictet Wealth Management, економічні відносини Німеччини з Китаєм зазнали змін.  Китай, який колись був значним імпортером німецької продукції, тепер виробляє більшість товарів самостійно та конкурує з Німеччиною на експортних ринках. Німецькі виробники намагаються пристосуватися, зміщуючи акцент на високотехнологічну продукцію, але це потребує часу і значних інвестицій.

Скорочення працездатного населення та недостатня компенсація за рахунок імміграції створюють дефіцит кваліфікованих кадрів. Це впливає на зростання витрат на робочу силу і обмежує економічний потенціал країни. Очікується, що середньорічне зростання залишатиметься на рівні 0,7% — суттєво нижче докарантинного показника.

Фіскальні обмеження ускладнюють можливість використання державних інвестицій як інструменту підтримки економіки. Зростання інфляції та високі енергетичні витрати посилюють фінансовий тиск на уряд, що обмежує інвестиції в модернізацію та розвиток інфраструктури. Нмецький політик Роберт Габек описав економічні умови як «незадовільні», з характерною для німців стриманістю.

Уряди країн ЄС обмежені у фіскальній підтримці економіки через зростання бюджетних витрат і необхідність обмеження боргових зобов’язань. Довгострокова загроза полягає в тому, що уповільнене економічне зростання може повернути ЄС до дефляційного сценарію, з яким Європа боролася протягом багатьох років до пандемії. Крім того, конфлікт з Китаєм через тарифи на електромобілі посилює ризики для європейських виробників і створює додаткові обмеження для зростання експорту.

Економічні та геополітичні наслідки повернення Трампа

Прогноз економічних наслідків політики Трампа у 2025 році виглядає неоднозначним, зокрема через його намір суттєво змінити підхід до податків та тарифів. Президент продовжить реформу TCJA, щоб зменшити податки на корпоративні прибутки. Зниження ставки з 21% до 15% для окремих компаній може посилити стимул для інвестування у виробництво всередині країни, що позитивно вплине на рівень зайнятості. Однак додаткові мита у 10-20% на імпортні товари можуть спровокувати подорожчання імпорту та зростання цін на товари в США. Зокрема, імпорт із Китаю може обкладатися митом до 60%, а виробники, які перенесуть свої потужності до Мексики, зіткнуться з митом від 100 до 200%, пише італійська газета Corriere della Sera.

При цьому Bloomberg повідомляє про ще декілька ініціатив. Однією з них є звільнення доходів від понаднормової роботи та чайових від оподаткування — ця ініціатива націлена на підвищення доходів працівників. Однак це може призвести до зменшення майбутніх соціальних виплат, таких як пенсії, що, ймовірно, зіштовхне американських працівників із викликами у сфері соціального забезпечення.

Друга ініціатива — для підтримки середнього класу та осіб похилого віку можуть полегшити навантаження на сім’ї. Зокрема, дозволяючи вираховувати проценти за автокредитами з оподатковуваного доходу та надаючи пільги на догляд за літніми людьми, президент прагне підтримати громадян у складний час високої вартості життя. Обмеження максимальних ставок за кредитами до 10% може зменшити боргове навантаження, хоча і посилить регулювання фінансового ринку.

А також в журналі йдеться про посилення видобутку нафти всередині країни, яке спрямоване на зниження цін на енергоресурси та транспортні витрати. У 2025 році це може частково стабілізувати витрати бізнесу на доставку, однак такий крок викличе занепокоєння в екологічних колах і потенційно погіршить позицію США у питаннях боротьби зі зміною клімату.

У житловій сфері президент планує скоротити бюрократію та розширити доступ до федеральних земель для будівництва, що потенційно може збільшити пропозицію житла та знизити ціни. Депортація нелегальних мігрантів розглядається як спосіб знизити попит на житло та товари, але такий крок може мати негативні соціальні наслідки та вплинути на сектор низькооплачуваної праці, про це пише Кріс Коллінз із Bloomberg Economics.

Таким чином, політика Трампа у 2025 році буде зосереджена на податкових стимулах, імпортних митах та дерегуляції, однак її наслідки для економіки США можуть виявитися складними. Ризик торгових конфліктів, подорожчання імпортних товарів і зростання боргового навантаження залишаються значущими, і багато експертів прогнозують зростання напруження в економічних відносинах між США та іншими країнами.

Чи зможе Україна втримати економічну стабільність у 2025 році?

Очікування стосовно економіки України на 2025 рік залишаються обережними, з огляду на поточні виклики та структурні проблеми, пише The Economist. Війна та енергетична криза продовжують стримувати розвиток ключових секторів, а відсутність стабільних джерел фінансової підтримки ззовні лише загострює проблему. Незважаючи на зростання ВВП на 3,9% протягом восьми місяців 2024 року, економічний підйом, як очікується, сповільниться до 3% (МВФ) чи 3,2% (Світовий банк) до кінця року.

Зменшення доступних енергетичних потужностей — з довоєнних 55 ГВт до поточних 20 ГВт — є однією з ключових причин для занепокоєння. Умови на ринку енергетики залишаються нестабільними, що особливо впливає на промислові підприємства, змушуючи їх підвищувати ціни через зростання вартості електроенергії.

У металургійному секторі ситуація ще більш критична через ризики втрати контролю над Покровськом, де знаходиться основний постачальник коксівного вугілля для українських металургійних підприємств. Втрата доступу до цієї сировини може призвести до скорочення виробництва сталі вдвічі, що матиме серйозні наслідки для української економіки та експортного потенціалу країни.

Після переобрання Дональда Трампа президентом США, доларові облігації України виросли на тлі його обіцянок прискорити мирні переговори з росією. Варранти на ВВП країни торгувалися на рівні 74 центів за долар, що було досягнуто вперше після повномасштабного вторгнення росії. Фонди активно купували українські облігації через ймовірність перемоги Трампа. Згідно з даними Bloomberg, ці облігації стали одними з найбільш прибуткових на ринках, що розвиваються. Облігації з погашенням у 2035 році піднялися на 1,8 цента до 47,3 цента за долар. Тіс Лув з Ninety One UK Ltd зазначив, що ринок відображає сподівання на швидке завершення війни, а не на умови майбутнього мирного договору.

Аграрний сектор також відчуває тиск — збори врожаю значно нижчі через посуху та дефіцит робочої сили, викликаний мобілізаційними заходами. Порівняно з 2023 роком, коли було зібрано 59,8 млн тонн зернових, цьогорічний обсяг становить лише 42,8 млн тонн, що суттєво впливає на національний дохід.

Бюджет на 2025 рік ще більше буде зміщений у бік оборонних витрат, які зростуть до 26,3% ВВП (порівняно з 22,6% у 2024 році). Хоча це стратегічно виправданий крок, він залишає менше можливостей для стимулювання економіки через податкові послаблення чи державні інвестиції. Навпаки, зростання податків і відсутність ресурсів на економічний розвиток можуть стримувати ділову активність.

Девальваційні ризики залишаються актуальними на 2025 рік, коли очікується ослаблення гривні до 45,2 грн/дол. США. У поєднанні з високою інфляцією, яка може досягти 11% у квітні-травні 2025 року, це посилює тиск на доходи домогосподарств. Попри очікуване підвищення зарплат на 18,5% у гривні, їхнє зростання в доларовому еквіваленті складе лише 7,4% з урахуванням девальвації.

Аналітики The Economist прогнозують дефіцит бюджету України на 2025 рік на рівні близько 19% ВВП. Завдяки фінансовій підтримці G7 обсягом $50 млрд, структура фінансування значною мірою зміститься на користь безповоротних коштів, що дозволить стабілізувати показник борг/ВВП на рівні 91% після тривалого періоду зростання. Це суттєве полегшення сприятиме зменшенню навантаження на бюджет і підтримці платіжного балансу в умовах постійного дефіциту ресурсів.

На енергетичному ринку очікується, що дефіцит електро­енергії взимку буде відносно помірним і складе близько 15% від загального попиту, що відповідає показникам липня 2024 року. У міру відновлення потужностей і поліпшення ситуації з енергопостачанням, цей дефіцит прогнозовано знизиться до 6-8% у ІІ-ІІІ кварталах 2025 року, що позитивно вплине на виробництво та стабільність цін у промисловому секторі.

Британська газета Financial Times пише, що перемога Трампа на виборах у США має серйозні наслідки для України як у військовому, так і в економічному плані. Насамперед ідея надання Україні запрошення до НАТО, яку підтримував Байден, тепер втрачає актуальність. З приходом адміністрації Трампа цей процес скоріше за все буде призупинений, що залишить Україну поза гарантіями безпеки Альянсу. Крім того, очікується, що нова американська адміністрація може скоротити військову допомогу Україні, тому європейські країни змушені будуть самостійно забезпечувати підтримку Києва в умовах війни. Однак, цей процес може ускладнити позиція Віктора Орбана, який виступає за скорочення військової та фінансової допомоги Україні та пропонує розпочати переговори з росією. Це може посилити тиск на Київ і ускладнити координацію європейської підтримки у військовому плані. Згідно з інформацією, наданою американською газетою New York Post, обраний президент запропонував припинити бойові дії через переговори, при цьому наголосивши, що росії слід дозволити зберегти території, на які вона вторглася. Але для України така умова неприпустима. Це лише частина можливих наслідків, проте вплив політичного курсу Трампа на інтереси України може бути значним і багатогранним.

Світова економіка в зоні ризику

Що ж очікує інші країни світу? Експерти Financial Times вважають, що у 2025 році економіка Великобританії стикатиметься зі значними викликами. Споживча активність вже падає: витрати на продукти зменшилися, продовольча інфляція зросла до 2%. Уряд планує підвищити податки на 25 млрд фунтів для стабілізації бюджету, однак це може загострити соціальну нерівність. Для подальшого відновлення потрібне підвищення продуктивності та поліпшення торгівлі з ЄС. В свою чергу скорочення зимових виплат за паливо, яке охоплюватиме лише пенсіонерів із пенсійними кредитами, призведе до збільшення кількості старших громадян у бідності на 50 000 осіб щорічно з 2024 до 2028 років, а в окремі роки — до 100 000.

При цьому економіка Китаю продовжить переживати виклики дефляції. За даними журналу The Economist, слабка споживча інфляція, що склала лише 0,3% у жовтні 2024 року, та падіння цін виробників на 2,9% свідчать про тривалі проблеми з внутрішнім попитом.Попри запуск пакетів стимулів на $1,4 трлн, внутрішній попит залишається низьким. У 2025 році очікується збільшення дефіциту бюджету та активне використання місцевих облігацій для підтримки економічного зростання.

Економіка росії у 2025 році, ймовірно, зіткнеться з рецесією через високі військові витрати, що обмежують ресурси для цивільних секторів, а також високі процентні ставки, що гальмують інвестиції. Композитний трекер економічної активності Bloomberg Economics вказує на сповільнення виробництва та відсутність інвестицій, що можуть призвести до зниження економічної активності на 1-2% у 2025 році.

У жовтні інфляція в Індії досягла 6,21%, тому в 2025 році скоріше за все вона залишиться високою через продовження волатильності цін на продукти харчування та сировинні товари. Центральний банк Індії не планує знижувати процентні ставки до того часу, поки інфляція не досягне цільового рівня в 4%, зауважують аналітики Bloomberg.

Що стосується африканського континенту, той самий Bloomberg пише, що в 2025 році інфляція в Нігерії, яка в жовтні 2024 року досягла 33,9%, ймовірно, залишатиметься високою через підвищення цін на продовольство та девальвацію валюти, що змусить центральний банк підвищити ставки ще на 100 базисних пунктів до кінця року. Для покриття бюджету країна планує випустити єврооблігації на 1,7 мільярда доларів і ісламські сукук на 500 мільйонів доларів, намагаючись вирішити проблеми з видобутком нафти та низькими податковими надходженнями.

То що ж буде?

Міжнародний валютний фонд знизив прогнози глобального зростання на 2025 рік, вказуючи на ризики, пов’язані з війнами, торговим протекціонізмом та зростанням невизначеності в світовій економіці. За оцінками, світове виробництво зросте на 3,2%, що на 0,1 відсоткового пункту менше, ніж попередня оцінка. Агентство Reuters повідомляє про це з посиланням на оновлену доповідь МВФ «Перспективи розвитку світової економіки». Інфляція сповільниться до 4,3% у 2025 році, проте цього зниження недостатньо для подолання глобальних викликів, таких як бідність та зміна клімату.

Головний економіст МВФ, П’єр-Олів’є Гуріншас, підкреслив, що геополітичні ризики та протекціоністська політика можуть суттєво вплинути на світову активність, знижуючи економічне виробництво на 0,5% у 2026 році.

Прогнози для окремих регіонів варіюються: зниження прогнозу зростання для єврозони до 1,2% відображає проблеми виробничої сфери в Німеччині та Італії, в той час як прогнози для США покращились до 2,8% на цей рік завдяки зростанню споживання. В умовах нестабільності та непередбачуваності, країнам необхідно ухвалювати ефективні рішення для забезпечення економічної стабільності та зменшення боргових ризиків.