Тетяна Грязнова: «YASNO планує інвестувати у проєкти з енергоефективності близько 1 млрд гривень»

Про переваги послуги енергосервісу для промислових підприємств, особливості залучення партнерів та інвестицій у сферу енергозбереження, а також про співпрацю з банками в ексклюзивному інтерв’ю Banker.ua розповіла Тетяна Грязнова – директор з економіки та фінансів компанії D.Solutions, що під брендом YASNO розвиває бізнес із постачання електроенергії, газу та рішень з енергоефективності для 3,5 млн клієнтів.

Матеріал підготовлений для друкованої версії журналу Banker.

— Тетяно, що взагалі означає поняття «енергосервіс» і як цей напрям бізнесу розвивається в Україні?

— Енергосервіс — це комплексна послуга, яку надають експерти в галузі енергозбереження. Енергосервісна компанія впроваджує для своїх клієнтів «під ключ» енергоефективні заходи, в результаті яких підприємства можуть досягти значної економії енергоресурсів. Ключовий момент класичного енергосервісу — його фінансування відбувається не за кошти клієнта, а за рахунок економії, яка буде досягнута в результаті впровадження енергоефективних заходів.

Енергосервісна компанія гарантує певний рівень економії, за рахунок якої клієнт розраховується з цією компанією.

В Україні на сьогодні цей напрям бізнесу не настільки розвинений, як того вимагає реальність. На ринку є близько 30 енергосервісних компаній, але вони дуже малі, локальні, працюють у вузькому напрямку. Це відбувається через недостатню інформованість потенційних клієнтів про можливості такої послуги.

За класичною моделлю економічної рівноваги, коли вартість енергоресурсів низька, компанії не націлені на інвестування в ефективність їхнього використання. А коли вартість зростає, ми завжди бачимо підвищення інтересу до таких проєктів.

Підвищення енергоефективності є одним з найбільш доступних інструментів для зменшення викидів СО₂. Це актуально з огляду на те, що найближчим часом Єврокомісія планує прийняти законопроєкт про введення механізму регулювання вуглецевого коригування імпорту. Тобто протягом поетапного впровадження елементів цього закону до 2025 року всі імпортери ЄС будуть оцінюватися на предмет їхньої нейтральності до викидів СО₂.

Це означає, що всі експортоорієнтовані галузі України повинні вже зараз серйозно замислитися над тим, якими через 2-3 роки будуть показники СО₂-нейтральності їхньої продукції, і чи будуть вони конкурентними для експорту в подальшому. Одним з найбільш вагомих важелів зменшення викидів СО₂ є ефективне використання енергії. Це зможе колосально підняти попит на енергосервіс. При цьому наше завдання — проводити роз’яснювальну роботу як серед банкірів (потенційних учасників таких проєктів), так і серед клієнтів.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

 — Українська економіка дуже енергоємна, в тому числі такими є багато експортоорієнтованих галузей. Як саме ви оцінюєте потенціал енергосервісного ринку в Україні?

— Наша економіка є третьою найбільш енергоємною економікою після Росії й ОАЕ при тому, що вони є енергонезалежними країнами, а ми, на жаль, ні. Економіка країни розвивається, коли є зростання ВВП. Якщо наш ВВП є енергоємним, це означає, що ми споживатимемо більше ресурсів, щоб економіка зростала. Близько 60% енергоносіїв наша країна імпортує.

Торік Україна заплатила близько $7 млрд за імпортні енергоресурси. Не дивно, що енергомодернізація великих промислових підприємств — найкоротший шлях до підвищення енергонезалежності України, оскільки більше 42% споживання всієї електроенергії в країні припадає на промисловість. Потенціал підвищення енергоефективності промисловості у нас сягає від 50% і вище. Причина — зношеність потужностей в Україні більше, ніж на 50%. Тому навіть перші найпростіші, але найефективніші заходи дають колосальну економію.

У червні цього року відбувся Європейсько-Український Енергетичний День, де йшлося у тому числі про рівень енергоефективності в Україні. Як зазначили учасники цієї зустрічі, якби Україна знаходилася на місці найслабшої за рівнем енергоефективності країни ЄС, то ми б обійшлися тільки власними енергоресурсами і досягли б високого рівня енергонезалежності. Зниження споживання енергоносіїв без зниження промислового виробництва і ВВП можна досягти тільки за рахунок впровадження енергоефективних заходів.

Минулого року українська промисловість спожила більше 40 млрд кВт•год електроенергії на суму близько 75 млрд грн. Якщо ми вважаємо, що наш потенціал зниження споживання енергоресурсів за рахунок енергоефективної модернізації виробництва складає 50%, а середній період окупності масштабного енергосервісного проєкту становить близько 3 років, то ми потенційно матимемо десь 35 млрд грн економії, яка може бути розділена між клієнтом, інвестором та енергосервісною компанією щороку. Проєкти, реалізовані YASNO на умовах енергосервісу, показують середню економію 80-90%. Ми розуміємо, що з часом ці параметри знижуватимуться, але ми поки що на початку шляху, тож базові енергоефективні заходи дають велику віддачу.

Якщо говорити про тренди ринку енергосервісу, то в Європі він у 2015 році оцінювався в $2,7 млрд — це чисті доходи енергосервісних компаній, і середньорічний приріст становив близько 10-11%. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у 2020 році глобальний ринок енергосервісу попри пандемію зріс на 6% — до $33 млрд. При цьому лідером є Китай, де зростання склало 12%. Тому в нас дуже великий потенціал у цьому напрямку.

 — Підвищення енергоефективності — поетапний процес. З чого на практиці він складається?

— Перш за все компанія повинна сама для себе вирішити, чи вона хоче отримати вигоду від економії енергоресурсів. Зазвичай або до YASNO звертаються підприємства, або ми, маючи напрацьований портфель рішень, які можуть бути тиражовані, пропонуємо їх клієнтам.

При першій зустрічі говоримо про те, що ми хочемо разом із клієнтом зекономити енергоресурси на якомусь об’єкті. Починаються підготовчі роботи: енергоаудит або моделювання технічного рішення. Їхня тривалість залежить від складності тих механізмів і виробничого процесу, який ми хочемо поліпшити. Тож вони можуть тривати від декількох днів до декількох місяців.

Наприклад, базовий проєкт з модернізації системи освітлення з використанням LED-технологій дає економію до 90% електроенергії, що витрачалася на освітлення до модернізації. З одного боку, це виглядає просто — «проєкт із заміни лампочок», а з іншого — це дуже серйозний процес: від перепроєктування існуючої системи енергоживлення, заміни всіх складових (кабелів, щитових, автоматизація керування) до технічно складної заміни освітлення на великих площах і висотах.

Під час підготовчих робіт оцінюються можливості для підвищення енергоефективності виробничих процесів клієнта. Для розрахунку досягнутого ефекту YASNO використовує Міжнародний протокол вимірювання та верифікації ефективності (International Performance Measurement and Verification Protocol). Він розроблений Організацією з оцінки ефективності (Efficiency Evaluation Organization, www.evo-world.org). Ми користуємося цією міжнародною методологією як певним орієнтиром, на засадах якого формуються наші розрахунки ефективності запропонованих заходів та обґрунтовується певний рівень економії енергоресурсів, який ми зобов’язуємося досягти. Цей документ завжди є додатком до нашого енергосервісного контракту. Якщо економія енергоресурсів, зафіксована в договорі, не досягнута, послуга енергосервісу вважається неякісною і невиконаною.

Протягом дії контракту (3-5 років) ми відповідаємо за роботу встановленого нами обладнання. Якщо бачимо, що з технологічних причин очікувана економія не досягається, ми адаптуємо обладнання, доповнюємо запропоноване рішення, щоб компанія змогла отримати якісний гарантований енергосервіс.

Після обговорення всіх кроків і дій з клієнтом ми проводимо тендерні процедури з вибору підрядників для реалізації обраного технічного рішення. Маючи інформацію про технології, заходи і виконавців, ми готуємо проєкт енергосервісного контракту.

Модернізація систем освітлення завдяки використанню LED дозволяє зменшити витрати на електроенергію до 90%

З метою підвищення зацікавленості клієнтів в успішній реалізації проєкту на початку робіт ми залучаємо від них у вигляді авансу певні фінансові ресурси, які в майбутньому стануть частиною винагороди за енергосервіс.

Всі інші платежі клієнт робить тільки після того, як обладнання встановлене, введене в експлуатацію та приносить фізичну економію енергоресурсів.

Після підписання з клієнтом енергосервісного контракту розпочинається етап технічної реалізації. Джерелом фінансування всіх заходів є власні ресурси енергосервісної компанії та/або залучений капітал. Цей етап завершується монтажем обладнання, введенням його в експлуатацію та налаштуванням систем вимірювання енергоспоживання.

Наступний крок — експлуатація обладнання та отримання економії, яку прозоро вимірюють і узгоджують спеціалісти клієнта та енергосервісної компанії.

Завершенням енергосервісного контракту вважається дата, що настає першою: плановий термін дії договору, або дата, на яку досягнуто гарантовану економію та сплачено з неї зафіксовану в контракті вартість послуги енергосервісу. З того моменту обладнання стає власністю клієнта, і вся подальша економія повністю залишається в його розпорядженні.

При цьому реальний термін енергосервісного контракту може бути коротшим, ніж вказано в договорі, якщо економія в грошах досягнута швидше. Наприклад, якщо ціна кВт•год зросла на 30%, відповідно, за інших рівних умов на 30% швидше клієнт зможе виплатити винагороду енергосервісній компанії.

 — Скільки таких проєктів ви вже реалізували? Якими є результати? Чи можуть банки долучитися до енергосервісу?

— Протягом 5 років через механізм енергосервісу ми виконали більше 90 енергоефективних проєктів з досягнутою економією від 25 до 90% енергоресурсів. Загальний обсяг енергосервісних контрактів в портфелі YASNO складає близько 2 млрд грн. Нашим клієнтам це дозволяє економити до 170 млн кВт•годин або 350 млн грн вартості енергоресурсів на рік. Усі проєкти ми фінансуємо за рахунок власних ресурсів. Невід’ємна екологічна складова енергоефективних заходів — наші клієнти скорочують викиди СО₂ до 150 тис тонн на рік завдяки зменшенню енерговитрат.

Актуальні зміни в законодавстві ЄС та рух України до енергонезалежності вимагають від нас  масштабувати цю діяльність. Ми запрошуємо банки співпрацювати з нами в цьому напрямку. Нині ведемо переговори з кількома банками і разом розробляємо такий фінансовий продукт, оформлення якого не займатиме часу більше, ніж реалізація самого енергосервісного проєкту. Адже один із найбільших факторів, що стримує розвиток ринку енергосервісу — це обмеженість доступу до фінансових ресурсів.

 — Українські банки зараз проходять певну трансформацію і шукають нестандартні шляхи заробітку. Енергосервіс може слугувати одним з інструментів залучення кредитних коштів. Наскільки банки активні в цьому напрямку, на яких умовах можуть брати участь у ваших проєктах?

— На початку переговорів з банками ми розповідаємо про принцип роботи енергосервісного контракту та презентуємо реальний портфель проєктів, який зараз приносить дохід нам і нашим клієнтам. Всі банки зацікавлені у співпраці. Фінустанови розуміють привабливість вкладання інвестицій в енергоефективні проєкти.

Але далі виникають труднощі, пов’язані з обмеженнями регулювання банківської діяльності щодо наявності твердої застави, низки гарантій, вимог до організації підрядних договорів та умов зберігання й експлуатації обладнання.

З декількома банками зараз працюємо над тим, щоб сформувати такий кредитний продукт, який не вимагатиме щоразу індивідуального підходу. У результаті повинно народитися рішення, яке буде відповідати вимогам системи банківського регулювання і влаштовуватиме  енергосервісну компанію як позичальника.

В яких напрямках можна зараз співпрацювати з банками? Найпростіше — рефінансування вже реалізованих проєктів. В портфель діючих енергосервісних контрактів нами було проінвестовано більше 550 млн грн, які приносять YASNO близько 2 млрд грн грошового потоку протягом найближчих трьох років.

Відповідно рефінансування цих проєктів дозволяє банку «придбати» грошовий потік, який вже підтверджено в минулому і реалізується у найближчі 3 роки.

Це може бути і портфельне фінансування проєктів з певними характеристиками. Тобто банки можуть зацікавитися інвестуванням у певну галузь, регіон або компанію. Ми можемо підібрати портфель проєктів для фінансування банком в залежності від заданих параметрів, наприклад, з певною прибутковістю.

Також можлива індивідуальна участь у фінансуванні якогось знакового енергосервісного проєкту.

Однією з умов банку для кредитування великих промислових підприємств може бути проведення енергоаудиту та реалізація енергоефективних заходів.

 — Якщо говорити про фінансування нових проєктів з енергосервісу, який продукт пропонують вам банки? Чи розділяють ризики з вами? Чи надають часткове фінансування?

— Механізм енергосервісу передбачає в тому числі і фінансування енергоефективних заходів виконавцем послуги. Тобто клієнт буде платити тільки за рахунок досягнутої економії. Тож кредитні ризики або лежать повністю на нас, або ми ділимо їх з банком, або ж віддаємо банку. При цьому важливо розуміти, що це не класичне кредитування, а скоріше проєктне фінансування.

Оскільки до цього ми п’ять років кредитували своїх клієнтів, то, оцінивши всі потенційні ризики, які можуть мати інвестори, ми передбачили в контрактах певні обов’язки між клієнтом і нами. Наприклад, зобов’язанням клієнта є підтримання певного рівня виробництва. Тобто встановити обладнання в рамках енергосервісу, а потім закрити виробничу лінію — не можна. Також ми обговорюємо «коридор» змін вартості електроенергії, при зниженні якої клієнт все одно зобов’язаний виплачувати певну суму від економії ресурсів.

Цьогоріч ми закінчили свій річний аудит в міжнародній аудиторській компанії й обговорили потенційні ризики для інвесторів. Обидві сторони залишилися задоволені тим, як прописані наші контракти. Відповідно, коли банк кредитує нас, ми можемо запропонувати у якості застави енергосервісні контракти й обладнання, яке є нашою власністю до закінчення дії контрактів.

 — З чого може складатися заробіток банку? Це класична кредитна ставка? Чи може бути модель, коли енергосервісна компанія ділиться з банком частиною економії як з учасником фінансування?

— Ми знаходимося на рівні «вершків» з точки зору економії, які міг би «зняти» банк. Якщо ми ділимося економією, то поділяємо і ризики. Будь-який заробіток віддзеркалює ризики, які на себе бере партнер. Нам хочеться бачити більш простий і зрозумілий для банку спосіб фінансування. І тоді, коли банки будуть більш комфортно себе почувати в плані розуміння енергосервісних контрактів, думаю, пайова участь буде можлива, але поки це кредитна ставка.

 — Яким є коридор відсоткової ставки, з яких чинників вона складається?

— Відсоткова ставка деякою мірою відображає винагороду за ризики. Якщо проаналізувати ризики та їхній розподіл між учасниками енергосервісу, стане зрозумілим достатній рівень компенсації за інвестування в такі проєкти.

Так, важливими є операційні ризики клієнта та їхня ймовірність, такі як зміни обсягу виробництва, вартості ресурсів. В нашому контракті оговорюється певний рівень операційних ризиків, які залишаються у відповідальності клієнта.

Серед ризиків, які матиме інвестор (ми або банк) можуть бути кредитні, а також валютні, адже більше 90% обладнання імпортне.

Ризиками енергосервісної компанії є технологічні — насамперед це правильність розрахунку економії, оптимальний вибір заходів та підрядників для реалізації енергосервісу. Прогнозована вартість енергоресурсів як складова ціни енергосервісу також є ризиком виконавця послуги.

 — Наскільки активними є держбанки, а наскільки — банки з приватним українським капіталом і з іноземним? І чи може енергосервіс бути однією з ніш для необанків?

— Державні банки, на жаль, більш зарегламентовані і менш активні щодо формування нових продуктів, ніж комерційні. Там дуже класичний і зрозумілий підхід, але через величезний капітал і ресурси  інтерес до чогось нового з’являється тоді, коли є надлишок ліквідності, який було б непогано розмістити під конкретну прибутковість.

Якщо говорити про комерційні банки, то активними є великі фінустанови, і в першу чергу з іноземним капіталом.

Україна є членом Європейського Енергетичного співтовариства. І стратегії великих іноземних банків з дочірніми структурами в Україні спрямовані на те, щоб стимулювати масштабні проєкти з енергоефективності.

Для необанків більш привабливою є ніша роздрібного бізнесу — масштабні енергосервісні контракти все ж таки занадто індивідуальні для використання в моделі їхньої роботи. Але ми маємо пропозицію для співпраці і в такому секторі.

Під брендом YASNO веде діяльність група компаній, в якій є три постачальники електроенергії та газу як для домогосподарств, так і для бізнесу. Уніфікована цифрова система заключення договорів на постачання енергоресурсів, білінгування та онлайн-розрахунки за них, кредитування електроопалення в зимовий період та придбання через онлайн-сервіси енергоефективних рішень, стандартизованих для домогосподарств та малого бізнесу — все це має величезний потенціал. Ми вже маємо напрацювання в цьому перспективному напрямку і готові до взаємовигідної співпраці з цифровими партнерами.

 — Чи могли би банки самі бути клієнтами енергосервісних компаній?

— Цілком! Будь-який бізнес. Серед наших клієнтів присутні як великі компанії, так і невеликі клієнти, наприклад, школи, дитячі садки, офіси компаній-партнерів. Вже сьогодні до нас звертаються великі мережеві супермаркети з приводу оснащення їхніх магазинів сонячними даховими електростанціями. Банки, наприклад, могли би з нашою допомогою модернізувати мережу своїх відділень, скоротивши операційні витрати на електроенергію та опалення.

 — Які амбіції має YASNO на найближчі 5 років у питанні поширення енергосервісу в Україні?

— Найважливішою метою для нас є просування енергосервісу в Україні: навчання принципам роботи, підготовка потенційного ринку і клієнта до того, наскільки це ефективно і вигідно.

Якщо говорити про комерційну складову, то за минулий рік ми збільшили портфель енергосервісних контрактів на 50% незважаючи на обмеження розвитку бізнесу, спричинені пандемією. Також у найближчі 5 років ми плануємо інвестувати в енергосервіс  близько 1 млрд грн. Ми пропонуємо банківським установам долучитися до розвитку такого перспективного напрямку, адже бачимо величезний потенціал в ньому як для бізнесу, так і для української енергетики в цілому.

Крім того, ми плануємо розширити галузеву структуру нашого портфеля. Сьогодні основна частина наших проєктів знаходиться в металургійній галузі та машинобудуванні. Це логічно, беручи до уваги величезну енергоємність цих галузей та зношеність основного обладнання. Та з розвитком і популяризацією енергосервісу в Україні, що є неминучим, нам потрібно розвивати експертизу в менш енергоємних галузях, які стануть наступним найбільшим ринком попиту після металургії та машинобудування.