Продовжуючи користуватися цим сайтом або натиснувши "Приймаю", Ви даєте згоду на обробку файлів cookie і приймаєте умови Політики конфіденційності.
Banker.Тижневик: чим жив банківський сектор минулого тижня (11 – 15 грудня)
18 Грудня 2023
972
Чим жили українські банки і бізнес протягом минулого тижня, які події в них відбулися, про що говорили у фінансовому секторі – про це та інше українські банкіри розповідають у рубриці-дайджесті «Банківський тижневик» на Banker.ua.
СЕО PayForce про мобільні додатки банків
Минулого тижня засновник та СЕО PayForce Дмитро Гавриков розказав в інтерв’ю у щорічному рейтингу «25 провідних банків України» про те, що банки впродовж року робили акцент на продуктах і сервісах, пов’язаних із віддаленою ідентифікацією, а також на купівлі валюти онлайн.
«З початком війни суттєво зросла зацікавленість банків у продуктах і сервісах, пов’язаних із віддаленою ідентифікацією. Мова йде як про наявних клієнтів, які мають проходити повторну (чергову) ідентифікацію, так і про нових клієнтів, які хочуть отримувати продукти банку, але не можуть чи не мають бажання відвідувати відділення. І тут ми бачимо запит на послугу і з боку банків, і з боку клієнтів», – пояснив Дмитро Гавриков.
Керівник компанії зазначив, що перший проєкт із віддаленої ідентифікації PayForce почала реалізовувати ще в липні 2021 року, коли НБУ погодив можливість повноцінної віддаленої ідентифікації. З того часу компанія має вже два реалізовані проєкти та три – в розробці.
Ще одна тенденція – це запити на активацію модуля купівлі валюти онлайн.
«НБУ дозволив такі операції наприкінці серпня 2023 року, і банки почали активно відновлювати цю послугу для своїх клієнтів. У нас є готовий модуль для таких операцій, який дає змогу банкам самостійно, без нашого втручання, змінювати деякі параметри, такі як, наприклад, гранична сума купівлі валюти», – розповів Дмитро Гавриков.
До держбюджету надійшло 2 млрд грн «податку на Google»
У третьому кварталі 2023 року до держбюджету надійшло 2,09 млрд грн від сплати так званого «податку на Google». Загалом від початку року міжнародні компанії сплатили понад 8 млрд грн цього податку. Про це минулого тижня повідомив голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За його словами, протягом третього кварталу платники цього податку подали 96 декларацій та задекларували до сплати 26,6 млн євро та $29,9 млн (2,09 млрд грн в еквіваленті), порівняно із 25,7 млн євро та $27,7 млн у другому кварталі (2,05 млрд грн в еквіваленті).
Гетманцев уточнив, що найбільші суми від користувачів до держбюджету спрямували Google, Apple, Sony, Ebay, Amazon, Meta Platforms, Netflix.
Він також зазначив, що платформа OnlyFans за надання послуг на території України з початку 2023 року сплатила $944,1 тис.
Варто зазначити, що закон про «податок на Google» повністю набув чинності з 1 січня 2022 року.
Іноземна валюта продовжує потроху дорожчати, але в межах прогнозів
Протягом останнього тижня дві ключові іноземні валюти трохи посилили свої позиції.
Так, долар станом на понеділок, 18 грудня, зріс до 37,02 грн/$, додавши в ціні 28 копійок за тиждень. У свою чергу, євро також продовжив упевнено дорожчати – наразі офіційний курс становить 40,51 грн/€ (+91 копійка).
Що відбувалося в банківському сегменті
Юрій Каціон, заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес:
Протягом останніх шести років Ощад профінансував понад 760 проєктів для муніципалітетів на суму понад 7,7 млрд грн. Багато з них – у галузі енергоефективності, енергозбереження, зеленої енергетики.
З нашого досвіду окупність проєктів локальної генерації може становити 3-4 роки для невеликих установок, наприклад, сонячних панелей для власного споживання на дахах великої площі. Для біогазових заводів, що будуються на полігонах побутових відходів, цей термін може становити 5-6 років.
На мій погляд, основну роль у розбудові децентралізованої генерації під час війни та в повоєнній Україні, крім приватного бізнесу, мають взяти на себе саме муніципалітети. Річ у тім, що для них цей напрям розвитку вирішить одразу чотири ключові завдання: безперервне енергозабезпечення для мешканців та об’єктів соціальної сфери, зниження витрат на тепло- та електропостачання, покращення місцевої екології, а також можливість отримання додаткових доходів. Досвід приватного бізнесу доводить практичну успішність і окупність проєктів зеленої генерації і для самозабезпечення, і як бізнес-модель.
В Україні достатньо довгострокового і дешевого кредитування проєктів з енергобезпеки. Ощад пропонує фінансування в доларах і євро значно дешевше, ніж міжнародні інституції та іноземні банки, які включають до вартості кредиту воєнні ризики. Вартість фінансування від Ощаду стосовно великих інвестиційних проєктів коливатиметься залежно від оцінки ризику кожного конкретного проєкту і позичальника, але можна розраховувати на середні ставки у 7% в доларах і 6% в євро станом на грудень 2023 року. Інші інструменти, що пропонує Ощад, зокрема державні програми підтримки, можуть ще більше здешевити такий проєкт.