Від полів до морів, від роботизації до кредитування: тренди, які пануватимуть в українській економіці в 2025 році

У той час, коли росія продовжує систематично атакувати портову інфраструктуру, наражаючи світ на продовольчу кризу, Україна підтверджує статус ключового гравця на світовому ринку продовольства, збільшуючи обсяги експорту попри обстріли. Відтоді, як з 15 березня 2024 року морський «коридор» розпочав роботу у цілодобовому режимі, показники українського експорту аграрної та іншої продукції зросли на 20%. І ця тенденція тільки набирає обертів. Тож Banker.ua вирішив зібрати основні економічні й фінансові тренди року, які вже сформувалися та не втратять своєї актуальності в 2025 році.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

На думку багатьох експертів, будь-які економічні тренди в Україні, безумовно, формуються під впливом війни. Ключові серед них наразі такі: забезпечення кадрового потенціалу у зв’язку з мобілізацією, збереження інфраструктури сільськогосподарських земель, техніки і обладнання, оптимізація робочих процесів для того, щоб продовжувати працювати за будь-яких умов.

Матеріал підготовлено для новорічного номера журналу Banker, який можна придбати тут.

Окрема історія, пов’язана з військовими ризиками, яка суттєво впливає на вартість продукції в Україні та світі і, звісно, загалом на фінансовий стан підприємств, — це вартість логістики. Зокрема йдеться про роботу морського «коридору», який функціонує завдяки зусиллям Збройних сил України.

Вартість морської логістики все ще висока

Як розказали Banker.ua в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ), на початку повномасштабного вторгнення аграріям доводилося оплачувати високу вартість перевезень своєї продукції залізничним транспортом, оскільки всім необхідно було терміново вивозити перехідні залишки, щоб вивільнити місця для зберігання зерна на елеваторах.

Зараз же аграрії зайшли в сезон із майже нульовими залишками зерна (враховуючи безпекову ситуацію, зменшення посівних площ у зв’язку з окупацією певних земель), тож тенденція дефіциту вагонів для перевезення знижується. Але залишається у тренді питання вартості морської логістики, що впливає на вартість кінцевої продукції.

«Власне, ті тренди, які були минулого року, саме з приводу рівномірності роботи зернового «коридору» чорноморських портів і нормального його функціонування протягом цього року, дали можливість вивезти всі накопичені перехідні залишки, які у нас сформувалися ще в 2022 році. Це дозволило зменшити вартість логістичних витрат сільськогосподарських виробників», — розказав генеральний директор УКАБ Олег Хоменко.

Однак, за його словами, вартість фракту ще на доволі високому рівні і складає більше $40. Це пов’язано зі страхуванням ризиків і з тим, що судновласники не дуже охоче надсилають доти з цих кораблів, враховуючи постійні обстріли морської інфраструктури. Тому тут зберігаються доволі високі ризики, і на цьому бізнес втрачає кошти.

Земля дорожчатиме

З приводу функціонування ринку землі, гендиректор УКАБ нагадав, що з початку 2024 року з’явилася можливість доступу до обігу земель сільськогосподарського призначення для юридичних осіб і, власне, це відбилося на вартості землі.

«Відмічаємо збільшення вартості землі. Це основна тенденція, і вона збережеться. Але агровиробникам доводиться працювати в умовах війни і невизначеності, тому вони переважно утримуються від планування і стратегії щодо нарощування земельного банку за рахунок саме придбання землі. А всі острахи, які були щодо того, що землю скуплять, вивезуть, в тому числі якісь іноземці, не виправдалися, як і всі інші міфи, які генерувалися протягом часів незалежності України з приводу впровадження обігу земель сільськогосподарського призначення. Втім впровадження земельного ринку є індикативом того, що Україна може проводити реформи», — зазначив Олег Хоменко.

Фінансові результати обнадійливі

Щодо фінансових результатів цього року, враховуючи урожайність для виробників, ситуація буде більш-менш сприятливою. Протягом попередніх двох років майже по всім культурам, окрім певної групи олійних, відмічалися збитки виробництва. Зараз, за словами пана Хоменка, якщо говорити з певною обережністю про кон’юнктуру цін на внутрішньому ринку і цін на експорт, то відмічається прибутковість за всіма групами зернових і олійних культур. Тому це вплине і на фінансовий стан виробників.

Що стосується доступності фінансування, то агрокомпанії дуже вдало користуються і мають можливість залишатися на плаву та поповнювати свої обігові кошти завдяки програмі пільгового кредитування «Доступні кредити 5-7-9%». Тож виробництво є ритмічним, враховуючи сезонність, коли від моменту вкладання грошей у посів до отримання прибутку проходить 9 місяців.

Із постачанням насіння, добрив, засобів захисту рослин і пального не вбачається проблем, коли у нас могли бути перебої, як минулого року і частково цього року за рахунок блокування західних кордонів, зокрема Польщею. Тому такі тренди будуть переноситись і на 2025 рік.

Логістичні компанії постійно еволюціонують

Дуже активно наразі формуються тренди й у логістиці. Детально про основні тенденції в логістичних компаніях Banker.ua розказав Ярослав Мудрий, проєктний менеджер R&D департаменту «Нової пошти». Так, він виділив кілька моментів.

По-перше, розвиток OOH (out of home) доставки. Тренд на доставку та відправку з поштоматів наразі найбільш актуальний у світі, адже це дає можливість клієнтам максимально легко отримувати свої замовлення з інтернет-магазинів у пішій доступності або навіть у під’їздах своїх будинків, а оператору — ефективніше використовувати ресурси. Сьогодні «Нова пошта» має найбільшу мережу поштоматів в Україні (20 500 одиниць) та другу в Європі, при цьому мережа постійно зростає. У світі наразі масштабуються мережі відкритих поштоматів, куди різні оператори та ритейлери можуть доставляти свої товари.

По-друге, автоматизація складських та логістичних процесів за допомогою роботів. З розвитком електронної комерції і зростанням кількості замовлень збільшується попит на швидкість та точність. Роботи, які вміють сортувати, перевозити стелажі та палети, а також працювати із замовленнями, вже широко використовуються «Новою поштою» на складах фулфілменту. Працівнику не потрібно бігати в пошуках конкретного товару між стелажами, а робот сам привезе все необхідне до місця комплектування.

«Моделі роботів постійно вдосконалюються відповідно до викликів, з якими стикається компанія у щоденній роботі. Наприклад, сучасні моделі роботів мають оптимізовану систему зарядки, що дозволяє підтримувати рівень заряду на 40%, навіть коли зникає електрика. Це забезпечує безперебійну роботу на складі», — каже Ярослав Мудрий, проєктний менеджер R&D департаменту «Нової пошти».

Окрім цього, нові версії роботів мають більшу вантажопідйомність і можуть транспортувати об’єкти вагою від 300 кг до 1 тонни, що значно розширює можливості їхнього застосування.

І третій ключовий тренд — це еволюція e-com і фулфілмент-центрів. Наразі найбільш активним сегментом зростання є B2C продукти, включно з кросбордінгом (доставки замовлень із різних країн — ред.). Створюються нові маркетплейси та сервіси, які покращують досвід замовлень в онлайн-магазинах, наприклад, легке безкоштовне повернення. Саме таке рішення вже реалізоване в «Новій пошті». Кожен клієнт може безкоштовно повернути товар продавцеві протягом 14 днів в один клік через мобільний застосунок.

Також з’явилися нові можливості закордонного шопінгу. Можна замовити не тільки доставку товару у відділення, поштомат або прямо додому із закордонного магазину, а й замовити викуп. Для цього потрібно залишити посилання на бажаний товар, і «Нова пошта» зробить решту — знайде, придбає та відправить до клієнта.

Що стосується трендів в ІТ-рішеннях та технологіях, то тут йдеться про розширене використання штучного інтелекту та машинного навчання. ШІ зараз використовується для автоматизації повторюваних процесів, прогнозування попиту, оптимізації ланцюгів постачання, аналізу великих масивів даних та кібербезпеки.

«Це дозволяє нам підвищити ефективність роботи та знизити витрати. Наприклад, для кур’єрів ми розробили спеціальну програму для побудови маршрутів на основі ШІ. Завдяки цьому рішенню оптимізували маршрути, зменшили кількість запізнень і витрати на пальне на 33,9%, збільшили кількість доставок за зміну», — запевнив Андрій Данилік, заступник директора з клієнтських сервісів Nova Digital.

Також на базі хмарних платформ логістичні компанії мають легкий доступ до сервісів машинного навчання без необхідності створювати власні обчислювальні потужності. Зростає попит на хмарні рішення для безпеки даних, які забезпечують шифрування, автентифікацію, багатофакторний захист та аналіз аномалій. Це важливо для захисту даних у перехідний час, коли багато співробітників працюють віддалено.

А щодо клієнтських сервісів, тут актуальне створення безбар’єрних просторів, продуктів та сервісів. І це не лише виклики часу, пов’язані з війною в Україні, а й потреба, продиктована загальною орієнтацією суспільства на створення рівних можливостей для кожного.

«Так, влітку «Нова пошта» відкрила перше безбар’єрне відділення в Україні. Воно доступне для усіх людей — як батьків із дитячими візочками, так і для людей на кріслах колісних, із порушенням зору або слуху, на милицях тощо. У планах — масштабування та розширення рішень безбар’єрності у кожній нашій точці сервісу», — зауважила Юлія Колесник, директорка департаменту розробки клієнтських сервісів «Нової пошти».

Також за словами Юлії Колесник, вже актуальні і перейдуть у 2025 рік гіперперсоналізація і тренд на проактивну підтримку клієнтів для розв’язання клієнтських проблем ще до того, як вони самі звернуться за вирішенням. Компанії все частіше використовуватимуть дані про клієнта для створення найкращого досвіду. Наприклад, якщо клієнт полюбляє отримувати посилки в поштомат, то не потрібно його кожен раз питати, куди доставити посилку. Для цього використовують цифрового помічника, який дозволяє клієнтам налаштовувати доставку під власні уподобання. Сервіс накопичує інформацію про вибір адреси, улюблені точки отримання, зручний час доставки та канали комунікації. А потім оптимізує процес доставки, пропонуючи персоналізовані рішення, які знижують час на обробку замовлень та підвищують зручність для клієнта. А якщо посилка затримується на митниці чи виник форс-мажор, то працівники «Нової пошти» одразу контактують із клієнтом і вирішують проблему.

Банки мають запас міцності

Стосовно фінансового сектору можна впевнено говорити про те, що банківська система України стабільна і має надлишок ліквідності. Втім, за словами в.о. виконавчого директора НАБУ Дмитра Глінського, якщо протягом 2022-го та першої половини 2023 року банки накопичували клієнтські кошти та підтримували невисокі темпи кредитування, то  зараз валові кредити демонструють зростання на 11% у річному вимірі, що вже близько до динаміки клієнтських коштів (дещо менше 15% у річному вимірі).

На думку експерта, можна очікувати продовження тренду до зростання кредитної активності банків на тлі поступового пом’якшення стандартів кредитування й у 2025 році. Разом із тим, запровадження другий рік поспіль ретроспективного оподаткування річного прибутку банків за ставкою 50% у поєднанні з посиленням вимог щодо структури та достатності їхнього капіталу обмежуватиме кредитні апетити банків та ослаблюватиме позитивні тенденції у кредитуванні.

«Також варто зазначити, що зниження процентних ставок, яке тривало понад рік, припинилося з огляду на прискорення інфляції та, відповідно, зупинку зниження облікової ставки НБУ. Певним чином монетарна політика у другій половині 2024 року почала ставати більш жорсткою, адже було посилено вимоги щодо формування банками обов’язкових резервів за залученими коштами», — зазначає в.о. виконавчого директора НАБУ Дмитро Глінський.

Якщо резюмувати, банки мають суттєві обсяги вільної ліквідності та готові підтримувати кредитним ресурсом економічне зростання країни, однак потенціал нарощування кредитування залишається обмеженим.

Дмитро Глінський зауважив, що істотним чинником для фінансового ринку та країни загалом є те, що країни G7 планують надати Україні додатковий ресурс в обсязі 30-50 млрд доларів. Ці надходження будуть запорукою стабільності нашого валютного ринку в найближчі 1-2 роки та нейтралізуватимуть ризики прискорення девальвації. Таким чином, можна очікувати збереження привабливості гривневих активів у короткостроковій перспективі.

Тож у 2025 році очікується збереження поточних тенденцій. Головними ризиками є перебіг військових дій та ритмічність зовнішнього фінансування. Ці ризики лежать поза межами впливу банківської системи України. Проте накопичений запас міцності українських банків робить їх готовими до будь-якого перебігу подій.