Продовжуючи користуватися цим сайтом або натиснувши "Приймаю", Ви даєте згоду на обробку файлів cookie і приймаєте умови Політики конфіденційності.
Андрій Грис, начальник управління соціальних та екологічних ризиків Укргазбанку, Голова підкомітету з ESG Незалежної асоціації банків України (НАБУ), спеціально для Banker.ua
У майбутньому на Україну чекають значні зміни, які не лише забезпечать відновлення економіки після війни, а й спрямують її перехід на новий рівень. Рушієм цих змін є впровадження стандартів сталого розвитку, зокрема таксономії ЄС щодо екологічно сталих видів діяльності, що стане важливим етапом інтеграції в європейський економічний простір.
Що таке таксономія ЄС і чому це важливо для України
Таксономія ЄС — це спеціальний інструмент, який дозволяє систематизувати види економічної діяльності з погляду їхньої екологічної стійкості. Це база для оцінки відповідності проєктів цілям сталого розвитку, яка включає зменшення викидів парникових газів, підвищення енергоефективності, захист біорізноманіття та раціонального використання ресурсів.
Таксономія ЄС визначає рамки для спрямування фінансових ресурсів на реалізацію проєктів, які відповідають цілям екологічної стійкості та допомагають у досягненні кліматичних цілей, головна з яких — кліматична нейтральність ЄС до 2050 року.
Матеріал підготовлено для новорічного номера журналу Banker, який можна придбати тут.
Україна також активно працює над скороченням викидів парникових газів та досягненням чітких кліматичних цілей. Нещодавно Верховна Рада ухвалила кліматичний закон, який передбачає досягнення нейтральності у викидах до 2050 року. Тобто ми бачимо, що наразі триває процес гармонізації екологічної політики України з Європейським зеленим курсом. Конкретна ціль вимагає від нас конкретних дій і діяти потрібно вже зараз.
Досягти кліматичної нейтральності України неможливо без створення дієвого механізму інвестування у сталі види економічної діяльності. Отже, надзвичайно важливим є впровадження таксономії сталих видів діяльності та регламентів, які дозволять класифікувати проєкти за відповідними критеріями сталого розвитку.
Банківський сектор як рушій сталого розвитку
Банківський сектор відіграє ключову роль у сприянні сталому розвитку та залученні інвестицій, особливо в умовах сучасних викликів, пов’язаних з екологічними та соціальними проблемами, заподіяними війною. Банки мають можливість сприяти активному фінансуванню проєктів, що спрямовані на зменшення негативного впливу на довкілля, розвитку екологічно чистих технологій та покращення соціальних стандартів.
Розвиток нових фінансових продуктів, зокрема «зелених» облігацій, та впровадження стратегій сталого фінансування є ключовими завданнями для банківського сектору. Це дозволить забезпечити прозорість інвестиційних процесів та спрямувати фінанси на проєкти, які сприяють досягненню екологічних цілей.
Крім того, банки виконують роль «провідників» між бізнесом і державними програмами підтримки сталого розвитку. Через фінансування таких ініціатив банки напряму сприяють трансформації економіки в напрямі екологічної нейтральності та соціальної відповідальності.
Для залучення інвестицій в майбутньому бізнесу доведеться довести, що його проєкти відповідають принципам сталого розвитку. Це означає використання найкращих доступних технологій, що відповідає сучасним вимогам міжнародних фінансових інститутів, таких як Світовий банк.
UGB: експерт зі сталого фінансування
В Україні є банки, які накопичили експертизу у сталому фінансуванні, зокрема UGB (оновлений Укргазбанк), який є одним із провідних банків України та активно підтримує проєкти сталого розвитку. Банк на своєму прикладі демонструє, як фінансові установи можуть сприяти сталому розвитку економіки країни та драйвити «ESG-адженду» фінансового сектору.
Одним із головних напрямів роботи UGB є фінансування «зелених» проєктів та експертні консультації клієнтів щодо впровадження таких проєктів. UGB підтримує розвиток відновлюваної енергетики, впровадження енергоефективних технологій і модернізацію підприємств. Зокрема, банк фінансує будівництво сонячних і вітрових електростанцій, а також сприяє переходу промислових підприємств до циркулярної економіки. Такі проєкти зменшують енергоспоживання, скорочують викиди парникових газів і підвищують конкурентоспроможність українського бізнесу. Загалом банк профінансував 1,5 тисячі «зелених» проєктів, завдяки яким щороку 1,6 млн тонн парникових газів не потрапляють в атмосферу.
ESG — умова залучення іноземних інвестицій
Інтеграція таксономії ЄС і концепції ESG у банківський сектор України відкриває нові можливості для залучення іноземних інвестицій, що прискорює економічне відновлення країни. Фінансовий сектор все більше зосереджується на підтримці проєктів, які відповідають принципам сталого розвитку.
Маємо чітко розуміти, що зворотного шляху в напрямі розвитку сталого фінансування немає і не може бути. Є чітка ціль — кліматична нейтральність до 2050 року. Є конкретний план та індикатори, а також прив’язка до фінансування залежно від їх виконання (Ukraine Facility Plan). 2025 рік має стати вирішальним у питанні трансформації банківського сектору — розвиток сталого банкінгу та фінансування, зелений перехід, впровадження концепції ESG, адаптація таксономії (Операційний план реалізації Стратегії запровадження підприємствами звітності зі сталого розвитку до 2026 року).
Таким чином, ключовою умовою для сталого фінансування є інтеграція ESG-принципів у банківський сектор, а таксономія має стати основою для визначення сталих проєктів.
Виклики та перспективи
Попри помітний прогрес у впровадженні концепції ESG у банківському секторі, зокрема в порівнянні з 2023 роком, існує низка викликів, які ускладнюють розвиток сталого банкінгу та фінансування.
Більшість українських банків лише нещодавно почали усвідомлювати важливість інтеграції принципів ESG у свою стратегію. Це стало поштовхом для їхнього об’єднання в межах підкомітету ESG Незалежної асоціації банків України (НАБУ). Проте відсутність єдиних підходів і розуміння того, як впроваджувати ESG-принципи, на якому рівні корпоративного управління це робити та якими нормативними документами це закріплювати, поки що стримує швидкість змін. Через це повноцінна інтеграція ESG у бізнес-моделі банків відбувається повільно.
Завдяки зусиллям Національного банку України, роботі експертів підкомітету ESG НАБУ, за підтримки Світового банку, цьому напряму приділяється дедалі більше уваги. Уже реалізовано важливі кроки:
- розроблено проєкт глосарія із понад 30 термінами у сфері сталого розвитку та ESG, що сприятиме єдиному розумінню термінології у фінансовому секторі;
- проведено аналіз документів банків-членів підкомітету ESG НАБУ, який дозволить створити єдину стратегію сталого фінансування в Україні;
- розпочато розробку проєкту документа для імплементації таксономії ЄС, що стандартизує підходи до сталого фінансування.
У фокусі роботи підкомітету ESG НАБУ також перебуває нещодавно ухвалена урядом Стратегія запровадження підприємствами звітності зі сталого розвитку.
В умовах війни дотримання деяких ESG-вимог ускладнено через обмежені ресурси. Проте це відкриває можливості для інновацій у сферах енергетики, інфраструктури та промисловості. Ці галузі можуть стати основою сталого розвитку України в майбутньому.
UGB: дослідження реальності
Лідерство передбачає постійне вдосконалення та активний рух уперед. Нещодавно UGB провів аналіз обізнаності своїх клієнтів — юридичних осіб, ФОПів та фермерських господарств — щодо тематики сталого розвитку, екології, охорони довкілля та соціальних вимог. Результати дослідження вказують на один із ключових викликів: недостатню обізнаність бізнесу, зокрема сегмента МСБ, у цих питаннях.
Натомість великі юридичні особи — корпорації, агрохолдинги, промислові компанії, особливо з іноземним капіталом розуміють всю важливість впровадження концепції ESG, сталого розвитку, раціонального використання ресурсів і дотримання екологічних вимог.
У дослідженні UGB, проведеному серед 100 ФОПів, які звернулися за фінансуванням (у галузях дрібного виробництва, торгівлі, транспорту, послуг харчування тощо), лише 27% респондентів відповіли, що чули про концепцію ESG. Проте лише 8% з них змогли дати хоча б базове визначення цього поняття. При цьому всі 100 ФОПів знали про існування екологічних вимог, але жоден не зміг чітко назвати конкретні з них. Це яскраво ілюструє проблему — брак обізнаності в цій сфері. Станом на липень в Україні зареєстровано близько 1,9 млн ФОПів (за даними Держстату), що підкреслює масштаби виклику, а якщо врахувати рівень «тіньової» економіки, то виклик стає надзвичайно серйозним. І це тільки малий бізнес.
Додатково команда UGB дослідила обізнаність 50 фермерських господарств (із середнім обсягом користування земельною ділянкою від 500 до 1000 га). На запитання «Що для вас означає сталий розвиток?» найпоширенішими відповідями були: «закінчення війни», «дизельне пальне», «люди», «посівна», «податки». Інші відповіді включали слова «добрива», «гроші», «субсидії», «техніка». Поняття ESG, екології чи сталого фінансування взагалі не згадувалися. Близько 10% респондентів не зрозуміли навіть суть питання.
Ця ситуація демонструє, наскільки важливо працювати над підвищенням обізнаності бізнесу щодо ESG. UGB продовжує свої дослідження, опрацювання результатів яких в майбутньому відкриєь нові можливості для вдосконалення сталого фінансування та впровадження ESG.