Українська економіка восени 2025 року: що очікувати бізнесу

17 Жовтня 2025

Попри безпрецедентні виклики український бізнес продовжує адаптуватися до реалій війни, демонструючи стійкість та здатність до трансформації. Осінь 2025 року буде періодом подальших перетворень, адже динаміка бізнес-середовища, що формується останніми роками, набуде нових стратегічних  обрисів.

Banker.ua вивчив ключові економічні тренди країни, які вже проглядаються та будуть актуальними до кінця року, а також зібрав прогнози експертів на найближче майбутнє для ефективного стратегічного планування в умовах постійних викликів і змін.

ВВП гальмує, інфляція тримається високо

НБУ погіршив свій прогноз щодо зростання реального ВВП у 2025 році, знизивши його з 3,1% до 2,1%. Основними причинами перегляду стали посилення російських обстрілів, їхній вплив на інфраструктуру та несприятливі погодні умови.

Для підтримки стійкості валютного ринку, контрольованості інфляційних очікувань та зниження цінового тиску, в липні Правління Нацбанку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. Регулятор готовий зберігати жорстку монетарну політику стільки, скільки буде потрібно для забезпечення сталого зниження інфляції до цільового рівня 5%. Динаміка інфляції в найближчі місяці значною мірою буде залежати від фактичного впливу погодних умов на пропозицію та ціни сільськогосподарської продукції.

«Ми прогнозуємо поступове сповільнення інфляції восени.  Якщо раніше інфляція прискорювалась через зростання витрат виробників та дисбаланс між попитом та пропозицією на окремі товари, то далі вплив цих чинників буде меншим. Втім на кінець року, за нашим прогнозом, інфляція буде доволі високою — на рівні 9-10%. Споживчий попит хоч і буде зростати, але доволі помірними темпами, а висока частка онлайн-продажів посилить цінову конкуренцію у сегменті нехарчових товарів», — розказав провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень (ІЕД) Віталій Кравчук.

Достатня зовнішня фінансова допомога буде важливим чинником збереження макрофінансової стабільності за різних сценаріїв. Успішне виконання Україною умов міжнародних програм співпраці також сприятиме зміцненню довіри інвесторів і донорів до української економіки.

Біржовий ринок демонструє зростання

Тим часом про стабілізацію економічної активності та зростаючий попит на ключові біржові товари, підвищення прозорості українського бізнесу та поступове відновлення галузей навіть в умовах війни свідчать цифри. За даними Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, у І півріччі 2025 року обсяг торгів на товарних біржах України сягнув 188,5 млрд грн, що на 29,5% більше, ніж за аналогічний період 2024 року (145,6 млрд грн).

Найбільша частка за обсягом угод припадає на електроенергію — 69,7%, товари нафтової галузі — 13,9% деревину — 10,7% і природний газ —5,6%. Електроенергія стала головним драйвером зростання, додавши понад 50% за обсягами. Також відчутно зросли обсяги угод з деревиною, природним газом та вугіллям.

Однак спостерігалося зниження обсягу торгів за біржовими товарами нафтової галузі через низку викликів, пов’язаних з війною. Нафта і дистиляти втратили 28,4%, нафтовий газ скраплений 5,2%; бітум 34,2%.

Малий бізнес під тиском великих мереж

Заступниця голови Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу» (АПЕБ) Тетяна Думенкова розказала Banker.ua, що фіксується загрозлива тенденція до подальшої концентрації ринку. Після суттєвого скорочення кількості АЗС у 2022 році (до 2,5 тис.) відбулося часткове відновлення — до 3500 станцій у 2025 році. Проте цей процес супроводжується посиленням позицій великих гравців. До повномасштабного вторгнення 8 найбільших мереж контролювали понад 50% обсягів збуту, і їхня частка продовжує зростати. Це загрожує недобросовісною конкуренцією, витісненням дрібних операторів, звуженням споживчого вибору та потенційним підвищенням цін.

Ситуація на ринку пального – показовий індикатор загального стану економіки. І вона свідчить про загрозливу тенденцію – посилення позицій великих мереж на тлі ослаблення малого й середнього бізнесу

Крім того, напад росії повністю змінив логістику України: припинення авіасполучення, блокування морських портів в акваторії Чорного моря та тимчасова окупація Азовського моря, знищення логістичних центрів, релокація виробництва й бізнесу в більш безпечні регіони. Підприємствам довелося перебудовувати свої логістичні ланцюги, що вимагає значних зусиль та інвестицій.

«До 2022 року Україна значною мірою залежала від імпорту пального з рф та білорусі. Після руйнування інфраструктури та зміни логістичних маршрутів імпорт переорієнтувався на південні й західні напрямки. Кількість імпортерів зросла з 200 до приблизно 700, однак більшість із них є  малими фірмами, які не мають власних нафтобаз і розгалуженої логістичної інфраструктури.  Це ставить їх у нерівні умови порівняно з великими мережами, які можуть централізовано закуповувати пальне на вигідніших умовах і гарантувати стабільні поставки», — каже Тетяна Думенкова.

При всьому цьому ситуація постійно змінюється й українському бізнесу доводиться швидко на неї реагувати та адаптуватися. Додатково збільшують собівартість пального ракетні удари та відключення електроенергії.

«Оператори АЗС змушені інвестувати в автономні джерела живлення. За останні три роки через Prozorro було витрачено понад 12,5 млрд грн на закупівлю генераторів. Попри те, що генератори покривають лише невелику частку потреб, їхня наявність критично важлива для безперебійної роботи АЗС. Ці витрати додатково збільшують собівартість пального», — розказала заступниця голови АПЕБ.

Державні гарантії для бізнесу

Міністерство фінансів України повідомило, що за час дії воєнного стану в межах підтримки мікро, малого та середнього бізнесу підприємці отримали 43,5 тис. кредитів на суму 147,3 млрд грн гарантованих державою на портфельній основі.

Станом на 1 липня 2025 року 29 банків-кредиторів обслуговують понад 23 тисячі кредитів на 80,3 млрд грн. Зобов’язання за основним боргом, що частково забезпечені держгарантіями, становили близько 36,5 млрд грн. Це 71% від загального ліміту наданих гарантій.

Найбільше кредитів, частково забезпечених держгарантіями, отримали представники бізнесу, що ведуть свою діяльність в сільському господарстві — близько 29 млрд грн. Далі представники сфери переробної промисловості — 22,3 млрд грн і бізнес у сфері торгівлі та ремонту — 20,8 млрд грн. Активними були також компанії у сфері транспорту, логістики та поштових послуг на 2,6 млрд грн і будівництва на майже 2 млрд грн.

«5-7-9%»: підтримка з обмеженнями

Програма «Доступні кредити 5-7-9%» стала одним із ключових інструментів підтримки малого та середнього бізнесу в умовах війни. Вона дозволяє підприємцям інвестувати в свій розвиток, зберігати робочі місця та масштабуватися.

За даними Мінекономіки, від початку року за держпрограмою підприємці отримали понад 15 тисяч пільгових кредитів на загальну суму майже 48 млрд грн. В межах програми найбільше кредитів видали на переробку (13,2 млрд грн), інвестиційні проєкти (12,2 млрд грн), на кредитування в зоні високого воєнного ризику (10,9 млрд грн). Найчастіше кредитуються підприємства, що працюють у переробній промисловості, сільському господарстві, сфері роздрібної торгівлі.

«Однак,  облікова ставка НБУ на рівні 15,5% формує високу ціну на комерційні кредити, що робить їх недоступними для більшості МСБ. Програма 5-7-9% частково допомагає, однак її масштаби обмежені і фінансової підтримки недостатньо для забезпечення потреб десятків тисяч підприємців. Тому обмежений доступ до фінансування унеможливлює модернізацію, розширення та розвиток малого бізнесу», — розповіла Тетяна Думенкова.

Фінансування бізнесу: потреба є, інструментів бракує

Більшість підприємств в Україні наразі потребують фінансування. Про це свідчить дослідження Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА) та UKRSIBBANKу. Зокрема, 59% учасників проєкту Unlimit Ukraine висловили зацікавленість у довгостроковому фінансуванні для придбання обладнання, транспорту чи інших інвестиційних цілей. Ще 40% потребують короткострокових коштів, таких як овердрафт або кредитний ліміт, для забезпечення поточної діяльності.

«Українські підприємці мають значну потребу в фінансуванні, але стикаються з серйозними бар’єрами, серед яких високі відсоткові ставки та вимоги застави. Низький рівень обізнаності щодо документарних інструментів вказує на важливі напрями для розвитку фінансових продуктів.  З боку банків, уряду та освітніх програм, необхідні комплексні зусилля, спрямовані на зниження бар’єрів, розробку гнучких продуктів та підвищення фінансової грамотності підприємців», — коментує результати дослідження Олена Еро, керівниця проєкту Unlimit Ukraine Європейської Бізнес Асоціації.

Дослідження висвітило низький рівень обізнаності підприємців щодо документарних інструментів, таких як банківські та тендерні гарантії, акредитиви та інкасо: 62% опитаних не знають, як працюють такі механізми, 82% підприємців взагалі не використовують ці інструменти. Лише 10% використовують банківські гарантії, 7% — тендерні, 5% — акредитиви, 2% — інкасо і 1% — авалювання векселів.

Готуємося до всього, сподіваємося на краще

Фахівці Інституту економічних досліджень очікують невизначеність, пов’язану із продовженням війни і мало передбачуваною економічною політикою США. Відповідно є питання, що буде із зовнішнім попитом, логістикою і енергетичною системою України. Врожай цього року буде меншим, але доходи аграріїв підтримають більш сприятливі експортні ціни, ніж минулого року. Гірничо-металургійний комплекс проходить цей рік із викликами — спостерігається зростання витрат на тлі стагнуючих експортних цін. Ця ситуація, ймовірно, збережеться і восени.

«Через поступове відновлення внутрішнього попиту та оборонні замовлення прогнозуємо зростання економіки, але через наявні виклики у другій половині року зростання ВВП, за нашою оцінкою, не перевищить 2-3%. Відповідно загалом у 2025 році ВВП зросте приблизно на 2%. За перше півріччя, за нашою оцінкою, зростання становило 1,3%», — зазначив провідний науковий співробітник ІЕД Віталій Кравчук.

Малий і середній бізнес є фундаментом української економіки. У розвинених державах саме МСБ є рушієм інновацій, конкуренції і сталого зростання

Заступниця голови АПЕБ прогнозує подальше посилення монополізації ринку пального, тому що частки найбільших гравців зростають, а в окремих регіонах залишається лише один або два оператори. Малим АЗС стає дедалі складніше утримуватись на ринку. Без цільової державної підтримки (обмеження зростання ринкової концентрації, програми підтримки дрібного бізнесу) ризик витіснення МСБ значно зростає. Це може призвести до зниження конкуренції, погіршення якості послуг і підвищення цін для кінцевого споживача.

Крім того, пані Тетяна прогнозує зростання тінізації ринку пального: «За нашими даними, близько 20% представників МСБ після запровадження авансових платежів на прибуток перейшли до «сірих» схем роботи. Це скорочує надходження до бюджету, порушує принципи чесної конкуренції та ставить легальних операторів у невигідне становище. Подальше посилення фіскального тиску, включаючи вимоги щодо створення стратегічних запасів пального, здатне лише пришвидшити цей процес».

Великим гравцям, як правило, легше адаптуватися до нових регуляторних вимог та податкового навантаження, тоді як для малих підприємців це стає таким тягарем, що штовхає їх у «тінь» або змушує припиняти діяльність.

Тетяна Думенкова підкреслює, що малий та середній бізнес є фундаментом української економіки. У секторі МСБ працює понад 3,7 млн осіб, ще 1,6 млн зареєстровані як ФОПи. Разом вони формують близько двох третин ВВП та забезпечують 74% зайнятості. У розвинених державах саме МСБ є рушієм інновацій, конкуренції й сталого зростання.

Осінь 2025 року стане періодом викликів, але й шансів. Вчасні й зважені рішення, гнучкість і системний підхід допоможуть Україні не лише вистояти, а й зміцнити економічний фундамент у центрі європейського майбутнього.


Усе найцікавіше за тиждень у нашому дайджесті: