Банківські продукти для кожного: як цифровий банкінг допомагає подолати бар’єри фінансової інклюзії

У світі, де готівка відходить у минуле, а смартфон замінює касира, цифровий банкінг стрімко змінює доступ до фінансових послуг. Особливо це важливо для мільйонів людей, які раніше були виключені з банківської системи через географічні, економічні чи соціальні бар’єри. Цифрові фінансові сервіси стають не лише зручністю, а й панацеєю в боротьбі з фінансовою нерівністю. Banker.ua розповість, як цифровий банкінг стає панацеєю у подоланні бар’єрів фінансової інклюзії.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Цифрові сервіси як вхід до світу фінансів

Фінансова інклюзія означає можливість кожної людини безперешкодно користуватися базовими банківськими продуктами — рахунком, переказами, кредитом, заощадженнями. Протягом десятиліть мільйони людей у світі залишалися поза цими послугами через низькі доходи, віддалене місце проживання, відсутність офіційної зайнятості або необхідних документів для відкриття рахунку. Це призводило до замкненого кола фінансової вразливості: люди не могли накопичувати кошти, отримувати допомогу чи користуватись вигідними банківськими інструментами.

Цифрові сервіси кардинально змінюють цю ситуацію. Онлайн-банкінг і мобільні додатки дозволяють клієнтам відкривати рахунки, здійснювати платежі та перекази, отримувати кредити без візиту у відділення. Щобільше, цифрові інструменти автоматизують і здешевлюють обслуговування, що робить клієнтів із низькими доходами більш привабливими для банків. Наприклад, у мобільному банку немає потреби в утриманні філіальної мережі, що дозволяє пропонувати нульові комісії та пільгові тарифи.

Важливо й те, що цифрові рішення здатні адаптуватися під потреби вразливих груп. Так, дистанційна ідентифікація, біометрія, BankID і інтеграція з державними реєстрами дозволяють обслуговувати навіть тих громадян, які раніше не мали змоги довести свою платоспроможність чи ідентичність за традиційними методами. Завдяки цьому до фінансової системи поступово втягуються малозабезпечені особи, переселенці, люди з інвалідністю, або у віддалених громадах та інші категорії, що були виключені.

Зрештою, цифровий банкінг виконує не лише фінансову, а й соціальну функцію. Він змінює культуру поводження з грошима, відкриває доступ до знань, підвищує прозорість транзакцій, захищає від інфляції готівкових заощаджень і дозволяє людям брати участь у сучасній економіці на рівних. Цифрові сервіси — це вже не інновація, а базова потреба для повноцінного громадянства у цифрову епоху.

Світова практика: коли смартфон замінює банк

Країни, що розвиваються, першими показали, як мобільні рішення можуть стати революцією. Наприклад, у Кенії сервіс M-Pesa дозволив мільйонам людей здійснювати платежі, зберігати кошти, оплачувати товари та послуги без потреби у традиційному банківському рахунку — лише через мобільного оператора. У результаті рівень фінансової інклюзії в країні зріс до понад 80% менш ніж за десятиліття. M-Pesa настільки вкорінився у фінансовій екосистемі Кенії, що став не просто сервісом, а дієвим фінансовим сервісом для населення.

В Індії масштабну трансформацію забезпечила державна ініціатива Jan Dhan Yojana, яка стартувала у 2014 році. Вона дозволила відкривати банківські рахунки онлайн, робити грошові перекази, отримувати кредити та пенсії. Завдяки інтеграції з Aadhaar (система біометричної ідентифікації) і мобільними номерами, уряд Індії відкрив мільйони рахунків для населення, яке раніше не мало доступу до банківських послуг. Це не лише спростило отримання соціальних виплат, а й створило основу для розвитку малого підприємництва.

Ці приклади доводять: цифровий банкінг не лише зручніший — він буквально відкриває двері туди, де їх раніше не існувало. Мобільні сервіси скорочують розрив між “банківським” і “небанківським” населенням, зменшуючи бар’єри на вході, спрощуючи ідентифікацію клієнтів та пропонуючи продукти, орієнтовані на реальні потреби людей. І головне — вони не вимагають нічого, окрім смартфона та доступу до мобільного інтернету.

Український досвід: технології проти бар’єрів

Україна — одна з країн, де цифрові фінансові сервіси стрімко розвиваються та дедалі більше працюють на інклюзію. За словами члена правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу Дмитра Мусієнка, завдяки інноваційним рішенням банків сьогодні в Україні мобільним банком постійно користуються вже понад 70% клієнтів. Ці показники свідчать про те, що цифрові інструменти стали не лише зручністю, а й необхідністю — особливо у часи кризи та переміщення мільйонів людей через війну.

Одним із найуспішніших прикладів інклюзивного цифрового сервісу став monobank — перший повністю мобільний банк в Україні, який дає змогу відкрити рахунок онлайн, не виходячи з дому. Для цього достатньо смартфона, електронного паспорта та кількох натискань у застосунку. Такий формат особливо важливий для молоді, фрілансерів і мешканців сіл, де відсутні традиційні банківські відділення. Аналогічно, ПриватБанк та Ощадбанк цифровізували процедури нарахування пенсій, субсидій, соціальної допомоги, що дозволяє вразливим категоріям населення отримувати кошти стабільно і без зайвої бюрократії.

Важливу роль у розвитку фінансової інклюзії відіграє також державний застосунок “Дія”, який став містком між громадянами та цифровими послугами. Наприклад, у межах “єПідтримки” мільйони українців змогли отримати фінансову допомогу від держави напряму на банківські картки. Крім того, через “Дію” вже можна не лише підтверджувати особу, а й подавати заявки на соціальні виплати, отримувати електронні документи — усе це спрощує доступ до фінансів навіть тим, хто раніше був виключений із системи через брак документів чи складні життєві обставини.

Окрему увагу приділяють внутрішньо переміщеним особам, жителям тимчасово окупованих територій та прифронтових регіонів. Саме завдяки поєднанню державних і фінтех-ініціатив Україна формує екосистему, де фінанси доступні кожному — незалежно від місця проживання, соціального статусу чи фізичних обмежень.

Цифрова інклюзія — не лише про додатки

Попри стрімкий розвиток цифрових сервісів, проблема фінансової інклюзії не зводиться лише до наявності застосунку на смартфоні. Важливою перешкодою залишаються цифрова нерівність і низький рівень цифрової грамотності серед окремих груп населення. Люди старшого віку, внутрішньо переміщені особи, мешканці сільських територій чи люди з інвалідністю часто потребують додаткової підтримки, аби не залишитися осторонь цифрових фінансів. Саме тому банки та державні інституції активно інвестують у просвітницькі ініціативи. Наприклад, Sense Bank підтримує проєкти цифрової освіти, ПриватБанк спільно з НБУ та благодійним фондом «Життєлюб» започаткували освітній проєкт фінансової грамотності для людей старшого віку «Фінансова мудрість», Піреус Банк запустив освітній проєкт, присвячений фінансовій грамотності для всієї родини, ОТП Банк проводив освітні заходи з підвищення фінансової грамотності  до тижня заощаджень, UKRSIBBANK розробив просвітницьку навчальну ініціативу – курс із фінансової грамотності «Know your finance».

Велике значення для інклюзії має дистанційна ідентифікація. Завдяки сервісам BankID НБУ та Дія ID, українці можуть проходити процедуру ідентифікації клієнта онлайн — без фізичної присутності у банку. Це суттєво спрощує відкриття рахунків, отримання фінансових послуг чи оформлення допомоги — особливо для громадян, які проживають у тимчасово окупованих територіях або не мають змоги прибути до банку особисто. Такі технології знижують бар’єри, які раніше робили фінансову систему недоступною для мільйонів.

Однак цифрова інклюзія — це ще й питання довіри. Для багатьох українців, особливо старшого покоління, використання онлайн-банкінгу досі асоціюється з ризиками шахрайства або складністю інтерфейсу. Саме тому просвітництво має йти поруч із розвитком технологій. Банки, разом із партнерами, створюють відеоінструкції, гарячі лінії, курси у центрах надання адмінпослуг і навіть мобільні офіси для “цифрового наставництва”. Тільки поєднання технології, освіти та емпатії дозволить перетворити цифрову інклюзію з тренду на повноцінну соціальну норму.