Складна податкова система, яка не лякає заробітчан. Як Італія досягла економічного успіху

Італія — одна з провідних економік світу, яка відіграє важливу роль у європейському та глобальному економічному середовищі. Її економіка, банківська та податкова системи є складними та добре розвиненими структурами, що забезпечують стабільність і розвиток країни. В Італії успішно поєднуються давні традиції підприємництва з інноваційними підходами до управління фінансами та бізнесом. Зважаючи на стратегічне розташування в центрі Європи, Італія залучає значні інвестиції та активно розвиває експорт, що робить її однією з ключових держав. Banker.ua вирішив розібратися в основних аспектах італійської економіки, банківської та податкової систем, а також дослідити  їхній вплив на розвиток країни.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Одна з найрозвиненіших країн світу

Сьогодні Італія є однією з провідних економік світу, входячи до групи країн «Великої десятки» (G10) та «Великої сімки» (G7). Це свідчить про її значущість у світовій економіці. Розглянемо основні фактори, що сприяють економічному успіху Італії.

Італія має добре диверсифіковану економіку, яка охоплює різні галузі, включаючи промисловість, сільське господарство, туризм, моду та автомобілебудування. Ця диверсифікація дозволяє країні залишатися стабільною навіть у складні економічні часи. Наприклад, промисловий сектор Італії, зокрема виробництво машинобудівної та автомобільної продукції, є одним з найпотужніших у Європі. Такі компанії, як Ferrari, Fiat, Lamborghini, мають глобальне визнання.

Крім цього, Італія є однією з найбільш індустріалізованих країн світу. Промисловий сектор становить значну частину ВВП країни, і він зосереджений на виробництві високотехнологічної продукції, від електроніки до хімічної промисловості. Малі та середні підприємства відіграють важливу роль в економіці Італії, становлячи основу її промислової потужності.

Одним із ключових двигунів італійської економіки є експорт. Країна експортує широкий спектр товарів, включаючи автомобілі, машини, одяг, продукти харчування, вино та інші товари розкоші. Італія є провідним світовим експортером продукції харчової промисловості, зокрема макаронних виробів, вина та оливкової олії. Сильний експортний сектор дозволяє Італії зберігати позитивне торговельне сальдо та залучати іноземну валюту. Країна має розвинену інфраструктуру, яка включає сучасні транспортні мережі, такі як швидкісні залізниці, аеропорти та морські порти. Це забезпечує ефективну логістику та сприяє розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі.

Також особливе місце в економіці посідає туризм, адже Італія є однією з найвідвідуваніших країн у світі. Її багатий культурний спадок, архітектура, мистецтво, кухня та краєвиди приваблюють мільйони туристів щороку. Туризм забезпечує значний внесок у ВВП країни, створюючи робочі місця та стимулюючи розвиток супутніх галузей, таких як готельний бізнес, ресторани та транспорт.

Не можна і не згадати про те, що Італія вважається світовим лідером у галузі моди та товарів розкоші. Бренди, такі як Gucci, Prada, Versace, та Armani, є синонімами елегантності та стилю. Модна індустрія та виробництво товарів розкоші є важливими складовими економіки, які сприяють високим показникам експорту та підвищують імідж країни на міжнародному рівні.

А членство в Європейському Союзі дає Італії доступ до одного з найбільших у світі внутрішніх ринків. ЄС також забезпечує економічну та політичну стабільність, що сприяє зростанню інвестицій та розвитку торгівлі з іншими країнами-членами.

Як влаштована банківська система

Банківська система Італії є однією з найстаріших і найрозвиненіших у світі. Вона відіграє ключову роль у фінансовому секторі країни, забезпечуючи стабільність економіки та сприяючи розвитку бізнесу. Сучасна банківська система Італії склалася в 1920 – 1930-х роках. Кредитно-банківська система Італії складається з двох рівнів: перший рівень системи представлений центральним банком – Банком Італії, другий рівень – комерційними і спеціалізованими банками.

Основою банківської системи є Центральний банк Італії (Banca d’Italia). Він виконує функції емісійного банку та відповідає за монетарну політику, підтримку стабільності цін і забезпечення належного функціонування фінансової системи. Центральний банк також контролює та регулює діяльність комерційних банків і фінансових установ.

Центральний банк Італії є частиною Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ) та співпрацює з Європейським центральним банком (ЄЦБ) у рамках єдиної монетарної політики для країн єврозони.

Водночас комерційні банки є основними гравцями на фінансовому ринку Італії. Вони пропонують широкий спектр послуг, таких як відкриття рахунків, надання кредитів, здійснення переказів, обмін валют та інвестиційні послуги. До найбільших банків Італії належать: UniCredit – один із найбільших банків Європи з розгалуженою мережею філій у багатьох країнах та Intesa Sanpaolo – ще один провідний банк, який активно працює як у Італії, так і за її межами. Особливої уваги вартий Banca Monte dei Paschi di Siena — італійський комерційний банк, є найстарішим у світі діючим банком. Заснований у 1472 році в місті Сієна для видання дешевих кредитів найменш забезпеченим верствам населення тодішньої Сієнської республіки. Нині це один з найбільших комерційних банків в Італії.

Окрім традиційних комерційних банків, в Італії діють також банки розвитку та інвестиційні банки, які спеціалізуються на довгостроковому фінансуванні інфраструктурних проєктів, інноваційних стартапів та інших важливих для економіки країни ініціатив. Вони забезпечують кредитування бізнесу, консультування з питань інвестицій та управління активами.

Крім цього, кооперативні банки та кредитні спілки є важливими елементами банківської системи Італії. Вони зосереджені на обслуговуванні місцевих громад і малого бізнесу. Їх діяльність базується на принципах кооперації та взаємодопомоги, що дозволяє їм пропонувати конкурентні умови кредитування та обслуговування.

Важливо, що банківська система Італії підлягає суворому регулюванню з боку держави. Центральний банк Італії, разом з іншими наглядовими органами, забезпечує дотримання банками фінансових нормативів, захист інтересів вкладників та запобігання фінансовим ризикам. Основними регуляторними актами є Європейське банківське законодавство, яке застосовується в усіх країнах єврозони, а також національні закони, що регулюють діяльність фінансових установ в Італії.

Податків вистачає

Податкова система Італії є складною та розгалуженою, забезпечуючи фінансову стабільність держави та фінансування різних соціально-економічних програм. Вона складається з кількох типів податків, які сплачуються на різних рівнях — національному, регіональному та місцевому. Податкова система Італії побудована на принципах прогресивного оподаткування, що означає, що ставки податку зростають із збільшенням доходу або вартості активів.

До основного податку можна віднести податок на доходи фізичних осіб (Imposta sul Reddito delle Persone Fisiche, IRPEF). Він прогресивний, тобто ставки зростають залежно від рівня доходу. Податок охоплює всі види доходів, включаючи зарплати, пенсії, прибуток від підприємницької діяльності, орендні доходи та інші джерела.

Ставки IRPEF у 2024 році варіюються від 23% до 43% залежно від річного доходу:

• До 28 000 євро — 23%.
• Від 28 001 до 50 000 євро — 35%.
• Понад 50 000 євро — 43%.

Податок на прибуток підприємств (IRES) сплачується всіма компаніями, що ведуть бізнес в Італії. Ставка податку становить 24% на оподатковуваний прибуток. Крім того, для деяких видів діяльності може застосовуватися додатковий регіональний податок, що підвищує ефективну ставку. Також є податок на додану вартість (IVA), який є непрямим податком, і сплачується під час покупки товарів та послуг. Стандартна ставка IVA становить 22%. Існують також знижені ставки для окремих товарів і послуг: 10% для готельних послуг, ліків, 5% для певних соціально значущих товарів та 4% для основних продуктів харчування, книг та газет.

Окрім національних податків, в Італії існують регіональні та муніципальні податки. Вони включають податки на нерухомість (IMU), податок на муніципальні послуги (TASI) та податок на відходи (TARI). Ці податки фінансують місцеві бюджети і залежать від регіону та типу нерухомості.

Також є спеціальні режими оподаткування: для самозайнятих (Forfettario) та нерезидентів.

Для самозайнятих осіб та малих підприємств в Італії існує спрощений режим оподаткування — Forfettario. В рамках цього режиму ставка податку становить 15% на річний дохід до 65 000 євро. Для нових підприємців ставка знижується до 5% протягом перших п’яти років. Крім цього, Італія оподатковує доходи нерезидентів тільки за джерелом доходу, що знаходиться в країні. Для іноземних громадян існують також спеціальні податкові режими, що стимулюють їх переселення до Італії, включаючи фіксовану ставку податку на іноземні доходи у розмірі 100 000 євро на рік.

Податкове адміністрування в Італії здійснюється кількома органами. Агентство доходів Італії (Agenzia delle Entrate) відповідає за збір податків та контроль за їх сплатою. Фінансова гвардія (Guardia di Finanza) займається виявленням податкових злочинів та запобіганням ухилення від сплати податків.

Ухилення від сплати податків є серйозною проблемою для італійської економіки. Для боротьби з цим явищем держава запроваджує різні заходи, включаючи цифровізацію податкової системи, посилення контролю за фінансовими операціями, а також стимулює добровільне декларування доходів. В останні роки Італія також активно бере участь у міжнародних ініціативах щодо обміну податковою інформацією між країнами.

Уроки для обох?

Італія та Україна можуть багато чому навчитися одна в одної, коли йдеться про економіку, банківську систему та податкову політику. Італійський досвід диверсифікації економіки, підтримки малого та середнього бізнесу, розвитку туризму та банківської стабільності може бути корисним для України. Водночас Україна може поділитися своїми досягненнями в агропромисловому секторі, ІТ-індустрії, спрощенні адміністративних процедур.

Італія має добре диверсифіковану економіку, де успішно розвиваються різні галузі, від промисловості та сільського господарства до туризму та модної індустрії. Україна може взяти за приклад італійську модель, де важливу роль відіграють як великі підприємства, так і малі та середні бізнеси. Це може допомогти Україні знизити залежність від окремих галузей та стимулювати розвиток високотехнологічних секторів. Крім цього, Італія успішно підтримує малий і середній бізнес, який є основою її економіки. В Італії існують різні програми підтримки МСП, включаючи доступ до фінансування, податкові пільги та навчальні програми. Україні варто перейняти ці практики, щоб стимулювати розвиток МСП, яке може стати рушійною силою економічного зростання.

Також Італія є однією з найбільш відвідуваних країн світу, і туризм відіграє важливу роль в її економіці. Україна має багатий історичний та культурний спадок, який також можна ефективно використовувати для розвитку туризму.

Італійська банківська система, попри виклики, має тривалу історію стабільності та надійності. Україна може повчитися в Італії, як підтримувати фінансову стабільність через ретельне регулювання, контроль за кредитними ризиками та розвиток інструментів фінансового ринку. Італійський досвід розвитку фінтех та цифрових банків може стати цінним прикладом для модернізації української банківської системи.

Попри те, що Італія має складну податкову систему, вона є ефективною, з прогресивними ставками податків та численними механізмами стимулювання підприємництва. Україна може вивчити підходи Італії до боротьби з ухиленням від сплати податків, включаючи посилення контролю, цифровізацію та обмін податковою інформацією на міжнародному рівні. Це може допомогти Україні зменшити рівень тіньової економіки та збільшити податкові надходження.

З іншого боку, Україна має потужний агропромисловий сектор, який відіграє ключову роль в її економіці. Завдяки багатим природним ресурсам та сприятливим умовам для сільського господарства, Україна є одним із провідних світових експортерів зернових культур. Україна може слугувати прикладом для Італії в плані розробки та впровадження новітніх агротехнологій, які сприяють підвищенню врожайності та якості продукції.

Крім цього, Україна має розвинутий ІТ-сектор, який динамічно зростає і є конкурентоспроможним на світовому ринку. Українські ІТ-компанії відомі своєю здатністю швидко адаптуватися до нових технологій та потреб ринку. Італія може перейняти український досвід у сфері аутсорсингу IT-послуг та розвитку стартапів, що сприяють цифровій трансформації економіки.

Також Україна активно працює над спрощенням адміністративних процедур для бізнесу та громадян, зокрема через цифровізацію державних послуг. Наприклад, створення порталу «Дія» дозволило значно знизити бюрократію та підвищити ефективність взаємодії між державою та бізнесом. Цей досвід може бути корисним для Італії, де бюрократичні процедури часто є складними та тривалими.