Від купонів до «повітряних» платежів: як Україна стала безготівковим лідером світу

У наш час кожен українець, прийшовши до закладу або магазину, самостійно обирає, яким способом йому зручніше розрахуватися. Це може бути готівка, переказ на картку, безконтактна оплата смартфоном або годинником – будь-який варіант наразі доступний майже всюди, зокрема, і за кордоном.

Дійсно, платіжна інфраструктура стала надзвичайно зручною і прогресивною. Але до цього вона еволюціонувала і трансформувалася не один десяток років. Banker.ua розбирався, який шлях у своєму розвитку прошла платіжна інфраструктура України, відколи вона бере свій початок та за яких світових обставин змогла вийти на якісно новий рівень.

Поява української гривні

Разом із проголошенням Української народної республіки (УНР) у 1917 році з’явився і Український державний банк та державний кредитовий білет вартістю 100 карбованців. Але під впливом історичних подій та зміни влади основна грошова одиниця постійно змінювалася, перш ніж стати гривнею.

Українська держава пізнала карбованці, що поділялися на 200 шагів. Було підготовлено ескізи банкнот вартістю 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. За часів боротьби вояків ОУН-УПА їх змінили «бофони». Тоді існувало понад 500 різновидів бофонів: однобічні або двобічні грошові документи з національною символікою та символікою ОУН і УПА.

Нарешті, зі здобуттям Україною незалежності було створено національну грошову систему. З 1996 року й до сьогодення національною валютою України стала гривня. Тоді Національний банк ввів банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 та згодом 1000 гривень. Отож, українська гривня є, а це означає, що фундамент для подальшого будування платіжної системи закладено.

Банківська система 90-х

На початку 90-х років минулого століття в Україні починає вимальовуватися банківська система. Вона складна і багатофункціональна, та перше, що для неї необхідно, – це наявність банків у країні. Найпершим за часів незалежності став банк ПУМБ – був зареєстрований 23 грудня 1991 року. Всього на тиждень пізніше з’явився ще один –державний Ощадбанк.

А от, якщо говорити про банкомати, то вони з’явилися ще до того, як Україна стала незалежною. Перший банкомат на території країни був розміщений у Києві 1991 року, та користуватися ним могли тільки іноземці, які приїжджали сюди зі своїми картками Visa. Українці до того не знали про існування таких карток та банкоматів, але вже незабаром на них чекатимуть чипові картки, а ще згодом – термінали та безконтактні платежі.

Йшов 1995 рік, українські банки підписали угоду з міжнародними платіжними системами та впровадили платіжні картки. Із платіжною системою Europay (до злиття з Mastercard International) почали працювати такі комерційні банки України, як ПриватБанк, Банк Аваль, Промінвестбанк, ПУМБ і Укрексімбанк.

Еволюція нового століття

Починається нове століття, а разом з ним і шалені темпи розвитку платіжної системи – все, про що українці могли тільки мріяти, впроваджувалося у повсякденність.

2003 рік представив Україні першу картку з мікрочипом платіжної системи Mastercard. Цього ж року відбулася перша внутрішньобанківська транзакція через чипову картку — її провели у банку Аваль. Ці картки стали справжнім скарбом в боротьбі з фінансовим шахрайством: для підтвердження транзакції не потрібен ніякий підпис, все вирішують пін-коди.

Не встигли українці «набити руку» чиповими картками, як на ринку з’являється безконтактна оплата.

У 2011-му році Олексій Мочанов провів першу транзакцію з використанням безконтактної картки Mastercard, чим задав старт ері contactless-платежів. Чоловік купив яблука та виноград у супермаркеті за допомогою безконтактної оплати (технологія PayPass) карткою ПриватБанку.

Саме поява безконтактної технології вважається однією з найбільш знакових та революційних у сфері платежів по всьому світі. Тепер процес оплати швидкий, безпечний та зручний – а це саме те, що потрібно користувачам.

У 2012 році Mastercard вивів на ринок зарплатні картки Debit Mastercard: вони стали справжньою революцією та змінили екосистему ринку. А все через те, що картки дозволяли знімати гроші в будь-якому банкоматі України без комісії. Саме ПриватБанк став першим, хто надав клієнтам таку можливість.

2013 року Україна відчиняє двері новій системі грошових переказів MoneySend. Українці, що звикли обмінюватися переважно готівкою, починають переказувати кошти з картки на картку (Р2Р переказ), а зручність платіжної системи переходить вже зовсім на новий рівень.

Безготівковий лідер світу

Наша країна прагне йти в ногу зі світовими технологіями. Так, вже у 2015 році українська столиця увійшла до п’ятірки міст-лідерів світу, де оплатити проїзд у метро можливо за допомогою банківської картки. Через рік після появи технології кількість пасажирів, що скористалися безконтактною оплатою у столичному метро, перевищила 2,2 млн разів.

2018 року відбулася всесвітня конференція розробників Google, де київський метрополітен визнали одним із найпрогресивніших у світі. Згодом до цієї технології підключився і фунікулер, і швидкісний трамвай. Відтоді Україна почала співпрацювати з глобальними цифровими сервісами Google Pay, Garmin і Apple Pay.

Здавалося б, ситуація вже складається найкращим чином, але Україна продовжує дивувати своїми платіжними досягненнями. На цей раз, наша країна увірвалася в ТОП-5 за кількістю NFC-оплат, оскільки зросла не тільки кількість безконтактних оплат, але й пристроїв, підключених до NFC-платежів. Україна вже випередила Канаду, Польщу та інші високорозвинені європейські країни.

Безготівкова оплата спростила життя і підприємцям. Аби бізнес приймав оплату картками, банки впровадили нову послугу – еквайринг. Він дозволяє проводити безготівкові розрахунки банківськими картками та його можна використовувати як у стаціонарних торгових точках, так і в інтернет-магазинах.

Здійснює таку послугу компанія, яка має ліцензію на надання платіжних послуг, або банк. На момент створення цієї послуги люди й гадки не мали, що у 2022 році лише тільки десять найбільших еквайрів світу сумарно зможуть опрацювати 221,01 млрд транзакцій.

Нас не зламала пандемія

На початку 2020 року платіжний ринок України та світу — це супер-розвинена інфраструктура, нові інноваційні рішення,  готовність людей до безготівкового способу життя. У світі налічується 36,4 млн активних платіжних карток, за якими щорічно здійснюють операцій на 4 мільярди доларів.

Проте світу довелося зіштовхнутися з новим ворогом – пандемією Сovid-19. І як не дивно, вимушена ізоляція на тлі карантину дала небувалий поштовх, особливо платіжній інфраструктурі.

Стимулюється ринок та нові послуги, відкриваються додаткові можливості для власників карток. Так в Україні, наприклад, з’явилася послуга «Готівка на касі», що усунула необхідність знімати готівку «про всяк випадок» у довгих чергах біля банкоматів під час маскового режиму. Після запуску цієї послуги за перші 2 тижні нею скористалися близько 15 тисяч українців, які зняли 3,9 млн гривень готівки через торгові POS-термінали ПриватБанку. І це лише дані одного державного банку.

Платежі в умовах війни

Геополітичний процес теж не стояв без діла. У 2014 році Україна стикається з новою війною, яка повномасштабно розгорнулася 24 лютого 2022 року, після вторгнення рф.

З перших днів повномасштабної війни, українці масово перейшли на готівку: ніхто не знав, чи працюватимуть банки й термінали, а банкомати були оточені людьми з ранку до вечора.

Ближче до квітня 2022 року, коли люди зрозуміли, що більшість серверів продовжують працювати та підлаштовуватися під нові реалії, попит на готівку почав потроху спадати. Проте ненадовго: восени ворог довів ситуацію до критичного рівня, і Україна відчула на собі, що означає «жити без світла». Перебої з електроенергією несли за собою збої у роботі банкоматів, а зникнення мобільного зв’язку погіршило роботу терміналів для карткових розрахунків. Тоді ж Національний банк України запровадив унікальну ініціативу – було створено мережу POWER BANKING. Це унікальна система взаємодії банків по всій країні, які на певний час прибрали в бік конкуренцію та дозволили знімати кошти у будь-якому банкоматі без комісії. Крім того, були створені чергові відділення, оснащені пристроями безперебійного електричного живлення і всім необхідним для надання фінансових послуг клієнтам.

2023 рік демонструє, що довіра до українських банків зросла, адже наразі люди зберігають на власних рахунках й депозитах у банках більше коштів, аніж до повномасштабної війни. Станом на 1 червня 2023 року рахунки громадян України у банках становлять приблизно 946,2 млрд грн.

Крім того, українці щоденно понад 70% операцій здійснюють карткою, а понад 90% людей віком від 12 до 60 років систематично користуються безготівковими розрахунками, що демонструє суцільну перевагу безготівкової оплати над готівковою. Хоча, насправді, це сталося набагато раніше, адже до війни частка безготівкових платежів вже обходила готівку, а це можна вважати ще одним показником стрімкої «цифровізації» економіки.

Чи можна повністю відмовитися від готівки?

Попри всю технологічність фінансової сфери у світі немає жодної країни, яка б повністю відмовилась від готівки, хоча банківська система та новітні технології, можливо, до цього й готові.

Проте, навіть у найрозвиненіших країнах зберігається певний обсяг готівки в обігу. Тому наразі це питання є предметом дискусій в українському експертному середовищі.

Враховуючи складність життя українців сьогодні, в умовах війни, наявність готівки при собі має бути обов’язковою, що автоматично заперечує потенційну ймовірність повної відмови від готівки.

І це доводять цифри. Наприклад, загальна кількість трансакцій за картками клієнтів UPC у першому півріччі 2023 року збільшилась на 6,5%, а грошові об’єми – на 13,9%, якщо порівнювати з 2022 роком.

Найпопулярнішим видом безготівкових платежів залишається оплата у POS-терміналах: середня сума чеку за рік збільшилась на 15% до 554 грн, витрати держателів карток зросли на 28,6%, а загальна кількість покупок збільшилась на 11,6% (враховуємо також збільшення грошової маси).

А от зняття готівки в банкоматі зменшилась на 26,2%: люди рідше знімають кошти, проте суми зняття суттєво збільшились на 44% (в середньому 3 937 грн).

Громадяни почали здійснювати більше платежів в інтернеті: загалом кількість оплат зросла до 18%, а середня сума операції становить близько 1600 грн.

Помітно пришвидшилося зростання p2p-переказів у першому півріччі цього року: кількість переказів збільшилася на 21,5%, а середня сума операції дорівнює 2 303 грн. Загалом на це впливає, зокрема, ситуація з волонтерством та різними зборами на допомогу Силам оборони України.

Тож, як бачимо, український народ від початку минулого століття демонструє неабиякий розвиток і прогрес у багатох сферах життя, а все тому, що перешкоди й випробування долі змушують нас демонструвати вольову силу, винахідливість та не забувати про творчість і світові тренди.

Технологічний розвиток в Україні неминучий, навіть якщо його тригером стали криза та війна. Всі складнощі та перешкоди лише стимулюватимуть процес еволюції. Можливо, через кілька десятків років ми аналізуватимемо сучасну платіжну систему та лише сміятимемося з того, що наразі називаємо прогресом. Адже, цілком можливо, що ми станемо свідками нових проривів та технологій, у тому числі, фінансових, які наразі не можемо собі уявити.