Як зміна облікової ставки НБУ вплине на кредити та депозити в Україні у 2026 році

Національний банк України знизив облікову ставку з 15,5 % до 15 % річних наприкінці січня 2026 року, офіційно відкривши цикл пом’якшення монетарної політики після кількох місяців стабільних показників. Рішення пов’язане зі стійким уповільненням інфляції до 8 % у грудні 2025 року та очікуваним подальшим зниженням, що створює простір для здешевлення грошей у економіці. За прогнозом НБУ, інфляція може знизитися до близько 7,5 % наприкінці року, а міжнародні резерви очікують на рівні 65 млрд дол. США, що підсилює впевненість регулятора у макростабільності.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Це не перше зниження після тривалого періоду жорсткої політики: у 2025 році ставка три рази піднімалася — з 13 % до 15,5 %, щоб стримати інфляційні очікування та підтримати валютний ринок. Під кінець року НБУ тримав ставку на рівні 15,5 %, навіть коли основні інфляційні показники почали знижуватися, через ризики зовнішнього фінансування та енергетичні виклики.

Нове рішення НБУ стимулює банківську активність: здешевлення фінансування в центральному банку робить ресурси для комерційних банків доступнішими, що, теоретично, має призвести до зменшення ставок за кредитами. Також це сигнал ринку: монетарна політика поступово переходить від режиму “стримування” цін до режиму “підтримки зростання”.

Кредити: що чекає бізнес і населення у 2026 році

Зниження облікової ставки прямо корелює зі зниженням вартості кредитів у гривні. Облікова ставка є орієнтиром для ставок фінансування, які банки встановлюють для позичальників, тому зниження на 0,5 п.п. може поступово відобразитися в удешевленні комерційних кредитів. Експерти прогнозують, що середні ставки за кредитами у 2026 році можуть впасти якщо інфляція продовжить знижуватися і економіка поверне більшу передбачуваність.

Для малого та середнього бізнесу це означає можливість отримувати гривневі позики з орієнтиром 14–16,5 % річних на кредити в діапазоні 1–3 млн грн строком на 3–5 років у хороших умовах. Такий потенційний діапазон ставок здешевлення на 1–1,5 % зробить реальніші інвестиції в обладнання, розширення виробництва або оновлення автопарку.

У споживчому сегменті здешевлення кредитів може сприяти зростанню попиту на великі покупки, такі як житло чи ремонт. В умовах зниження інфляції та стабільності інструментів НБУ, банки, ймовірно, зможуть пропонувати орієнтовно ставки нижче 20 % для якісних позичальників уже в середині–кінець 2026 року, хоча фінальна динаміка значно залежатиме від безпекової ситуації та розвитку економіки.

Депозити: доходність зменшується, але зберігає роль фінансової “подушки”

У сегменті депозитів зниження облікової ставки призводить до певної корекції і доходності за вкладами. Коли НБУ зменшує ціну грошей, банки отримують дешевші ресурси й мають меншу потребу пропонувати високі відсотки за депозитами для залучення коштів. У такому середовищі середні ставки за гривневими депозитами можуть поступово знижуватися нижче рівня, який був типовим у 2025 році — часто від 12 % і вище для довгострокових вкладів.

Для простого вкладника арифметика проста: ставка по депозиту повинна перевищувати інфляцію, щоби “не втрачати” купівельну спроможність. Але при прогнозованому зниженні інфляції до приблизно 7–8 %, доходи за депозитами на рівні 9–11 % вже можуть виглядати привабливо, особливо якщо врахувати податки. Це робить депозити все ще актуальним інструментом для фінансової подушки безпеки, хоча, привабливість інших фінансових інструментів, таких як державні облігації (ОВДП), може зростати.

У валютних депозитів ситуація інша: доходність у доларах або євро часто значно нижча, наприклад 1–2 % річних, але такі вклади можуть захищати від валютних ризиків, особливо за умов підвищеної волатильності на FX-ринку. Тут роль НБУ у формуванні стабільного валютного середовища та міжнародні резерви в понад 57 млрд дол. США відіграють критичну роль у підтримці довіри до гривні.

Гривнева ліквідність банків: як дешевші ресурси змінюють поведінку фінансових установ

Протягом IV кварталу 2025 року українська банківська система продемонструвала значний приплив гривневих ресурсів як від населення, так і від бізнесу, що стало наслідком стабілізації економіки та впевненості в банківському секторі. За даними НБУ, чистий гривневий кредитний портфель бізнесу і домогосподарств зростав темпами понад 30 % річних, що свідчить про зростаючий попит на фінансування і довіру до банківських продуктів навіть попри війну. Така динаміка стала можливою завдяки стабільній ліквідності банків, яка дозволяє їм активніше працювати з кредитами та підтримувати економічну активність.

Одночасно з цим банки підтримують значні запаси капіталу та резервів. У першій половині 2025 року багато фінансових установ мали норматив покриття ліквідністю за всіма валютами вище 145 %, що значно перевищує нормативні вимоги. Крім того, вкладення банків у ОВДП становили понад 887 млрд грн, що створює додатковий буфер для управління короткостроковою ліквідністю. Такі показники дозволяють банкам не лише відповідати вимогам НБУ щодо стійкості, але й ефективно реагувати на зміни на ринку фінансів, зокрема на коливання облікової ставки та попит на кредити.

Пом’якшення монетарної політики, включаючи зниження облікової ставки до 15 % у січні 2026 року, створює передумови для подальшого здешевлення ресурсів для банків, що має стимулювати ще більший попит на кредити та спонукати фінустанови більш активно використовувати накопичену ліквідність у кредитних програмах. Водночас підвищення податку на прибуток до 50 % у 2026 році може обмежувати здатність банків нарощувати операції, оскільки значна частина прибутку буде спрямована до бюджету, а не на реінвестування у кредитування чи розширення діяльності.

Заощадження українців у нових умовах: куди рухаються гроші після сигналу НБУ

Попри тривалу війну та макроекономічні ризики, українці продовжують довіряти банківській системі. За даними регулятора, обсяги гривневих депозитів збільшилися приблизно на 6,5 % за останній квартал, що свідчить про збереження інтересу до заощаджень у національній валюті. Така динаміка відображає як прагнення мати доступ до грошей у відносно безпечному інструменті, так і очікування на стабілізацію інфляції після рішення НБУ знизити облікову ставку.

Зміна монетарної політики безпосередньо впливає на доходність депозитів. Очікується, що зі зниженням облікової ставки до 15 % банки поступово знизять пропозиції за гривневими вкладами, але при інфляції на рівні близько 8 % доходи по депозитах, навіть на рівні близько 9–10 % річних, можуть залишатися відносно привабливими для вкладників, які прагнуть зберегти купівельну спроможність заощаджень. У той же час валютні депозити пропонують істотно нижчу доходність — близько 1–2 % річних — але залишаються привабливими для тих, хто оцінює ризики з точки зору валютних коливань.

Крім традиційних депозитів, українські вкладники також розглядають альтернативні інструменти, зокрема державні облігації (ОВДП), які можуть пропонувати кращу захищену реальну доходність та стимулювати вкладників диверсифікувати портфель. Експерти зазначають, що за умов підвищеної довіри до банків та наявності достатніх резервів НБУ, заощадження в ОВДП можуть стати привабливою альтернативою депозитам, особливо для великих сум коштів понад гарантійний ліміт Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.