ШІ допомагає аферистам: українців попередили про нові схеми з картками та онлайн-переказами

596

21.05.26

0 Коментувати

За перші місяці 2026 року фінансове шахрайство в Україні стало значно більш технологічним, персоналізованим та небезпечним. Зловмисники дедалі активніше використовують інструменти штучного інтелекту для створення фішингових атак, підроблених повідомлень і психологічного тиску на громадян, повідомляє Banker.ua з посиланням на заяву заступниці голови правління Глобус Банку Анни Довгальської.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

За словами банкірки, ШІ не створив принципово нових видів шахрайства, але суттєво посилив уже відомі схеми. Йдеться про фішинг, соціальну інженерію, фейкові дзвінки, підроблені повідомлення в месенджерах, псевдозбори коштів та онлайн-магазини.

Головна мета аферистів залишається незмінною — змусити людину самостійно передати конфіденційні дані, підтвердити платіж чи здійснити переказ. Водночас завдяки ШІ такі атаки стали значно переконливішими: повідомлення виглядають грамотно, а дзвінки — максимально правдоподібно.

Анна Довгальська наголосила, що сьогодні шахраї роблять ставку саме на психологічний тиск та емоції користувачів. Людину можуть квапити, лякати блокуванням рахунку або просити «терміново» допомогти знайомому чи родичу.

Статистика шахрайства з картками

За даними Національного банку України, у 2025 році кількість незаконних операцій із платіжними картками скоротилася приблизно на 5% — до 256 тисяч випадків. Однак загальна сума збитків навпаки збільшилася майже на чверть та досягла 1,4 млрд гривень.

Середній розмір однієї шахрайської операції також зріс — із 4247 грн до 5536 грн. Більшість таких випадків відбувалися саме в інтернеті: понад 80% операцій були онлайн, а близько 90% збитків стали наслідком методів соціальної інженерії. Однією з наймасовіших схем залишається соціальна інженерія. Шахраї телефонують або пишуть людям, представляючись співробітниками банку, мобільних операторів, держустанов чи навіть знайомими користувача. Їхнє завдання — отримати дані картки, SMS-коди або доступ до банківського застосунку.

Не менш поширеним є фішинг — створення підроблених сайтів банків, маркетплейсів, служб доставки чи державних сервісів. Зовні такі ресурси часто майже не відрізняються від справжніх. Також активно використовуються фейкові онлайн-магазини та шахрайські підписки. Користувачам пропонують товари за підозріло низькими цінами, безкоштовні пробні періоди або участь у «виграшних» акціях. Насправді після введення даних картки людина може втратити гроші через приховані регулярні списання.

Читайте також: Нафтогаз домігся дозволу на стягнення майже $1,4 млрд з Газпрому в Казахстані

Окрему небезпеку становлять псевдозбори коштів на військові чи гуманітарні потреби. Аферисти створюють фальшиві сторінки зі зборами «для ЗСУ», використовують підроблені фото, чеки та навіть згенеровані ШІ-зображення або deepfake-відео. Крім цього, поширеним залишається P2P-шахрайство — перекази «з картки на картку» під виглядом продажу товарів, оренди житла, OLX-доставки або бронювання послуг.

Як штучний інтелект допомагає злочинцям

За оцінками фахівців, понад 80% сучасних фішингових листів уже мають ознаки використання штучного інтелекту. Крім того, автоматизація дозволила шахраям значно здешевити та прискорити підготовку атак. ШІ також допомагає персоналізувати обман. Зловмисники збирають відкриту інформацію із соцмереж, месенджерів, LinkedIn чи публічних профілів, щоб зробити повідомлення максимально переконливими для конкретної людини.

Особливу загрозу становлять deepfake-технології. Шахраї можуть підробляти голос або відео людини, використовуючи короткі аудіозаписи з соцмереж чи месенджерів. У результаті жертва може отримати дзвінок нібито від родича, друга або керівника з проханням терміново переказати кошти. Фахівці радять не поспішати з фінансовими рішеннями та критично ставитися до будь-яких повідомлень, які вимагають негайних дій.