Світові центробанки придбали рекордну кількість золота торік

342

31.01.23

0 Коментувати

Що є найбільшим показником із 1967 року

Центральні банки світу додали до своїх запасів 1 136 тонн золота на суму близько 70 млрд доларів у 2022 році, передає Banker з посиланням на Reuters.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

«Ці дані підкреслюють зміну ставлення до золота з 1990-х і 2000-х років, коли центральні банки, особливо західноєвропейські, які володіють великою кількістю злитків, продавали сотні тонн на рік. Після фінансової кризи 2008-09 років європейські банки припинили продавати золото, а дедалі більше країн з економікою, що розвивається, таких як росія, Туреччина та Індія, почали його купувати», – пише агентство.

Зазначається, що центральні банки полюбляють золото, оскільки очікується, що воно збереже свою вартість у турбулентні часи, і, на відміну від валют та облігацій, не залежить від жодного емітента чи уряду.

Золото також дозволяє центральним банкам диверсифікувати свої активи від таких активів, як казначейські облігації США та долар.

«Це продовження тенденції», – каже аналітик Всесвітньої ради по золоту Крішан Гопаул.

«Ви можете бачити, що ці фактори впливають на те, що сталося минулого року. На геополітичному фронті та макроекономічному фронті було багато невизначеності та волатильності», – пояснив він.

За даними WGC, купівля золота знизилася під час пандемії коронавірусу, але прискорилася в другій половині 2022 року, коли центральні банки придбали 862 тонни в період з липня по грудень.

Центробанки, включаючи банки Туреччини, Китаю, Єгипту та Катару, заявили, що купували золото в минулому році. Але покупців близько двох третин золота, купленого центральними банками в минулому році, не було оприлюднено, зазначає WGC.

До банків, які не публікують регулярно інформацію про зміни у своїх золотих запасах, належать центробанки Китаю та росії.

Читайте також: Наталія Холоденко: «Те, на що люди найчастіше скаржаться, вони самі і створюють». Інтерв’ю з психологом

«Купівля золота центральними банками (у 2023 році) навряд чи буде відповідати рівню 2022 року», – зазначили у WGC.

«Нижчі загальні резерви можуть обмежити можливості для збільшення існуючих асигнувань. Але запізніла звітність деяких центральних банків означає, що ми повинні застосовувати високий ступінь невизначеності до наших очікувань, переважно в бік збільшення», – заявили у WGC.

Нагадаємо, раніше Banker.ua повідомляв про те, що акції групи Raiffeisen Bank впали на 6% через українські санкції.