“Амеро” вместо доллара: существует ли новая валюта, как выглядит, для чего нужна

Тетяна Гаркуша

1698

02.07.24

0 Коментувати

Амеро – гіпотетична валюта, яка могла б стати спільною грошовою одиницею для країн Північної Америки: США, Канади та Мексики. Ідея створення амеро з’явилася у контексті Північноамериканського союзу, який передбачав інтеграцію цих трьох країн, аналогічно до Європейського Союзу та його валюти – євро. Незважаючи на численні конспірологічні теорії та чутки, ця валюта ніколи не була офіційно введена, і проект амеро так і залишився на рівні дискусій.

Впродовж 2000-х років амеро був предметом багатьох спекуляцій та теорій змови, які стверджували, що таємні угоди між урядами трьох країн вже були укладені для впровадження цієї валюти. Однак, на практиці, політична та економічна реальність показали, що така інтеграція є надто складною і непопулярною серед громадян. Сьогодні амеро залишається цікавим прикладом того, як економічні та політичні ідеї можуть перетворюватися на міфи та конспірологічні теорії.

Що таке «Амеро»?

Амеро – це теоретична валюта, яка була запропонована для заміни долара США, канадського долара та мексиканського песо в рамках ідеї створення єдиної валюти для Північної Америки. Ця концепція подібна до євро, який є спільною валютою для багатьох європейських країн. Ідея амеро пов’язана з гіпотетичним формуванням Північноамериканського союзу, який об’єднував би Сполучені Штати, Канаду та Мексику в економічний блок.

Основні аспекти концепції Амеро

• Походження ідеї. Ідея амеро виникла на початку 2000-х років у контексті дискусій про подальшу інтеграцію економік Північної Америки. Вона базується на досвіді створення євро в Європейському Союзі.
• Підтримка та критика. Деякі економісти і політики підтримували ідею амеро, вважаючи, що єдина валюта могла б спростити торгівлю та економічну співпрацю між США, Канадою та Мексикою. Проте ця ідея також стикалася з значною критикою. Супротивники вказували на ризики втрати монетарного суверенітету, економічні нерівності між країнами та потенційні політичні ускладнення.
• Конспірологічні теорії. У зв’язку з ідеєю амеро з’явилися різні конспірологічні теорії. Деякі теоретики змов стверджували, що уряди США, Канади та Мексики таємно працюють над впровадженням єдиної валюти без громадського обговорення. Ці теорії не мають реальних доказів і часто базуються на чутках та спекуляціях.
• Реальність та перспективи. Станом на сьогодні ідея амеро залишається лише теоретичною концепцією і не була реалізована. Незважаючи на деякі обговорення, немає жодних офіційних планів або конкретних кроків, спрямованих на створення єдиної валюти для Північної Америки.

Історія концепції

Ідея єдиної валюти для Північної Америки виникла в контексті підписання Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (NAFTA) у 1994 році. Угоди на кшталт NAFTA підштовхують до глибшої економічної інтеграції, що логічно призводить до розмов про спільну валюту. Зокрема, економіст Герберт Грубел з канадського Інституту Фрейзера опублікував працю “The Case for the Amero” у 1999 році, де він аргументував переваги такої валюти.

Конспірологічні теорії

У середині 2000-х років деякі теоретики змови, зокрема Джером Корсі, популяризували ідею, що уряди США, Канади та Мексики таємно планують створення Північноамериканського союзу і введення амеро. Ці теорії часто ґрунтувалися на відсутності реальних доказів та використовувалися для політичних маніпуляцій.

Реальні кроки та обговорення

Незважаючи на спекуляції, офіційні уряди США, Канади та Мексики ніколи не оголошували про наміри впровадження амеро. Жодні значущі політичні або економічні кроки в цьому напрямку не були зроблені.

«Стара качка» або неймовірна правда?

Раніше в світових ЗМІ з’являлася інформація, що влада США з метою кардинального оздоровлення своєї фінансово-кредитної системи і для того, щоб перешкодити її руйнуванню, мають намір створити так званий Північно-Американський Союз із загальною валютою «амеро».

За оцінками «Фінзах», введення нової валюти «амеро» обговорюється вже більше п’яти років. Першим «тему підняв» журналіст з Нью-Джерсі Гарольд Тернер. «Масла у вогонь» на початку поточного року в ефірі телешоу Ларрі Кінга «підлив» екс-президент Мексики Вінсенте Фокс, який зробив сенсаційну заяву про те, що США розробляють план створення нової регіональної валюти.

Згідно з концепцією, «амеро» буде офіційно введено спочатку в країнах Північної Америки (США, Канада, Мексика). У разі вдалого впровадження зону обігу нової валюти можуть розширити на Південну Америку. Даний проект є кроком у розширенні економічної взаємодії між Північною і Південною Америкою, зазначив екс-президент.

Інформація про заміну долара виглядала б фантастичною або її можна було б вважати невдалим жартом, якби не кілька фактів, що підтверджують можливість введення нової валюти. Так, 18 лютого 2009 р. на запитання журналіста американського журналіста Оруелла Віктороффа одному з директорів банку «Уелз Фарго», коли очікувати обмін на нову валюту, вона спокійно відповіла: «З 1-го січня, 2010».

Крім того, експерти радять замислитися і про макропоказники фінансової системи і взагалі економіки США. Так, згідно з офіційними даними, на сьогоднішній день федеральний борг держави перевищує $ 9 трлн, а сума, необхідна на його обслуговування і погашення, становить $ 54 трлн. Таким чином, друкований грошовий верстат Федерального Резерву США працює на повну потужність. За три місяці з початку року емісія долара збільшилася в 4 рази. Відповідно впала і ціна самого долара. Однак навіть така рекордна швидкість ледве встигає за швидко зростаючими відсотками боргу.

Слід пам’ятати про те, що ця валюта нічим не забезпечена – ні золотом, ні будь-якими активами, тобто цінність самого долара – це все лише вартість паперу і робіт на його виробництво. Про це відкрито говорять і в уряді США.

Крім того, не зовсім зрозуміла логіка американської влади щодо захисту своєї національної валюти. Якщо відсторонитися від усіх «виплеснутих у пресу фактів» і припустити, що вся інформація про нову валюту – неправда, то де ж «захисна реакція» США на введення в оману американської і світової громадськості? Складається враження, що влада США навмисно «привчає» світ до нового слова і нової валюти – «амеро».

Дії їх навіть не дуже болючі для журналіста, який опублікував першим інформацію про «амеро». Так, Гарольд Тернер пише: «У жовтні 2008 р я отримав інформацію, що американський уряд відправив 800 млрд «амеро» в Китайський банк розвитку. Я написав про це історію і отримав справжню монету «амеро» від тієї партії!

Я помістив відео про монету на YouTube, показуючи монету і пояснюючи, що це спланована акція, що бере свій початок на найвищих рівнях нашого уряду з метою навмисного вилучення з обороту долара, як валюти. Більш ніж 600 тис. людей у всьому світі подивилися це відео. Два дні тому YouTube / Google сповістив мене, що моє відео було видалено, і мій рахунок назавжди закритий на вимогу Міністерства фінансів Сполучених Штатів. Міністерство фінансів заявило YouTube / Google, що моє відео «дестабілізувало долар США, і було, таким чином, загрозою для національної безпеки».

Погодьтеся, що «легкий осуд» від Мінфіну США і видалення облікового запису журналіста на YouTube можна вважати достатніми та ефективними захисними діями уряду щодо національної валюти.

Основні аргументи за і проти

Переваги

1. Зниження транзакційних витрат. Єдина валюта могла б знизити витрати на обмін валют для бізнесу та туристів.
2. Економічна стабільність. Уникнення валютних коливань могло б забезпечити більшу економічну стабільність у регіоні.
3. Поглиблення інтеграції. Єдина валюта сприяла б подальшій економічній та політичній інтеграції між країнами.

Недоліки

1. Втрата монетарного суверенітету. Кожна країна втратила б контроль над своєю монетарною політикою, що важливо для реагування на економічні кризи.
2. Економічна нерівність. Існують значні економічні відмінності між США, Канадою та Мексикою, що ускладнює введення спільної валюти.
3. Політичний спротив. Впровадження єдиної валюти потребувало б значної політичної підтримки, яка наразі відсутня.

«Перська змова»

Світ сколихнула і ще одна інформація на дану тему. Як повідомляли Ассошіейтед Пресс, у 2009 році на торгах курс долара до йени впав до рекордно низької позначки в 87,11 ієни, а курс євро до долара перевищив, у свою чергу, дворічний максимум у 1,4842 долара. Причиною масового бажання гравців позбутися американської валюти стала опублікована стаття в Independent про вірогідну відмову ряду країн від долара США в якості міжнародного платіжного засобу при купівлі та продажу нафти.

За даними газети, в таємних переговорах, що проходили на рівні міністрів фінансів і глав Центробанків, обговорювалася можливість введення нової валютної корзини для оплати енергоносіїв, яка буде складатися з золота, єни, юані, євро і нової об’єднаної валюти держав-членів Ради співробітництва країн Затоки.

У своїй статті Independent посилався на банківські джерела в Гонконзі і Перській затоці. У свою чергу, представники країн, за даними газети, які беруть участь в «таємній змові», відмовилися коментувати інформацію або ж повідомили, що нічого не знають про що відбуваються переговорах.

Також колишній спеціальний посланник Китаю на Близькому Сході Сунь Бігань (Sun Bigan) попередив газету про те, що існує серйозний ризик поглиблення суперечностей між Китаєм і США за вплив на близькосхідну енергоресурсну базу.

Чого чекати і що робити?

Якщо всі «розкопки» журналістів виявляться правдою, то заради власного порятунку Америка дійсно може піти на черговий неадекватний крок – замінити долар на «амеро». Існує також альтернативна точка зору провідних економістів США, які впевнені, що (за певних обставин) долар все-таки виживе.

Так, економіст Девід Уолкер, колишній головний фінансовий контролер США, дійшов думки, що при дослідженні «додаткових фінансових ресурсів» долар виживе. Під цим терміном можна розуміти багато: і військові конфлікти, які точно розв’яжуть американці, щоб США отримало доступ, скажімо, до нафтових свердловин (тут якраз доречно згадати про «військові тертя» з Іраном), і фінансові світові війни, і розпродаж активів держави тощо.

Крім того, економісти вважають, що економіки більше половини країн залежать від долара. Банкрутство світового економічного лідера, ВВП якого становить 69% світової економіки, завдасть найнищівніший удар по економічній стабільності планети за всю історію існування сучасної цивілізації. Перебудова під «новий формат» особливо під час кризи вкрай негативно позначиться на економіці всіх доларозалежних держав, тому пул цих країн буде всіма силами намагатися зберегти світову валюту.

Особливо завзято, вважають економісти, буде на цьому наполягати Китай – країна, чиї вкладення у валютні резерви (зокрема, в долар США) є найбільшими в світі. Однак тут варто згадати невипадкове зауваження Гарольда Тернера про переведення 800 млрд «амеро» в Китайський банк розвитку.

Виходить, якщо домовленості з «основними інвесторами США» вже досягнуті, тоді теорія економістів може не підтвердитися і вечнозеленую валюту, дійсно, чекає «ліквідація»? Тоді виникає запитання: як це відіб’ється на світовій економіці і, зокрема, чого чекати Україні? По-перше, варто чекати знецінення долара до рівня вартості паперу. А далі всіх наслідків, яких з собою несе такий процес: знецінення банківських вкладів, дефіцит продуктів і палива (поки буде налагоджена нова система розрахунків за них з імпортерами) і т.д.

У той же час бігти стрімголов і міняти долар на більш стійку валюту – наприклад, євро, не варто. Як зазначили деякі експерти, одним з факторів, що формують курс гривні до долара, сьогодні є «соціальна психологія». Так, за будь-якої нестабільності українці прагнуть забрати свої заощадження з банків – така у наших людей система захисту своїх заощаджень, що склалася впродовж останніх десятків років через те, що народ постійно обманювала держава та всілякі “піраміди”.

Для збереження заощаджень економісти радять переводити кошти в інші валюти, але поступово, або взагалі вкладати в золото, яке під час кризи тільки дорожчало.

Сучасний стан

На даний момент ідея амеро залишається лише теоретичною концепцією. Інтерес до неї значно знизився після економічної кризи 2008 року, яка показала важливість національного контролю над монетарною політикою. В сучасних умовах, з огляду на політичну і економічну ситуацію в Північній Америці, перспектива створення єдиної валюти виглядає малоймовірною.

Амеро залишається цікавою, але дуже спекулятивною ідеєю, яка викликає багато дискусій та дебатів. Хоча концепція єдиної валюти для Північної Америки має певні економічні переваги, політичні та соціальні бар’єри роблять її впровадження малоймовірним у найближчому майбутньому.