Банкам дають «зелене світло» для обміну інформацією з державою

372

28.07.26

0 Коментувати

Глобальне об’єднання підрозділів фінансової розвідки Egmont Group пропонує активніше використовувати публічно-приватні партнерства для боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та транскордонними фінансовими злочинами. Про це повідомляє Banker.ua з посиланням на Мінфін.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Про ініціативу у Facebook написала народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. Йдеться про механізм, за якого банки, інші фінансові установи та держава системно обмінюються сигналами про підозрілі схеми. В Україні функції підрозділу фінансової розвідки виконує Державна служба фінансового моніторингу.

Логіка підходу проста: жоден банк або слідчий орган окремо часто не бачить повної картини. Злочинні мережі навмисно розподіляють операції між різними установами, рахунками, юрисдикціями та країнами, щоб приховати походження коштів і ускладнити розслідування.

У чому проблема для банків

Головна перешкода для ефективного обміну інформацією досі була не технічною, а юридичною. Комплаєнс-підрозділи банків часто обмежені правилами банківської таємниці, захисту персональних даних і комерційної конфіденційності. Через це фінансові установи можуть побоюватися, що передача інформації державним органам чи іншим учасникам партнерства призведе до позовів, санкцій або претензій за розголошення даних.

Egmont Group пропонує вирішувати це через законодавчо закріплену «безпечну гавань» — механізм, який має захищати банк, що добросовісно передає інформацію за чітко визначеними правилами в межах боротьби з фінансовими злочинами. Якщо банк діє не довільно, а в межах установленої процедури, він не має ризикувати відповідальністю за сам факт такого обміну.

Водночас публічно-приватне партнерство не означає неконтрольований обмін банківською інформацією. Воно потребує чітких правил: хто може передавати дані, кому саме, в яких випадках, у якому обсязі та з яким рівнем захисту.

Приклад Europol

Практичний результат такого підходу вже демонструє Europol Financial Intelligence Public-Private Partnership. EFIPPP працює як майданчик для співпраці між Europol, фінансовими розвідками, правоохоронними органами та фінансовими установами. Завдяки такому формату учасники можуть швидше обмінюватися релевантною інформацією, виявляти транскордонні схеми й реагувати до того, як кошти зникнуть у ланцюгу переказів або будуть виведені в інші юрисдикції.

Для банків це означає кращу якість фінансового моніторингу. Для держави — більше шансів побачити повну картину злочинної схеми. Для правоохоронців — можливість швидше заморожувати або вилучати активи.

Чому це важливо для України

Для України ідея «безпечної гавані» є особливо актуальною. Фінансова система працює в умовах війни, санкційних ризиків, високої активності шахрайських схем, спроб обходу обмежень і транскордонного руху коштів.

Банки вже виконують значний обсяг фінансового моніторингу, але часто бачать лише свою частину операцій. Якщо підозріла схема проходить через кілька банків або кілька країн, без узгодженого обміну інформацією її важче швидко виявити.

Законодавче закріплення «безпечної гавані» могло б зменшити страх банків перед відповідальністю за добросовісний обмін даними. Водночас такий механізм має супроводжуватися запобіжниками: контролем доступу, фіксацією підстав для обміну, захистом персональних даних і відповідальністю за зловживання.

Читайте також: Долар і євро зросли: НБУ встановив курси валют на 28 липня

Нагадаємо, підхід Egmont Group фактично зміщує акцент від формального фінмоніторингу до розвідувальної моделі: банки мають не просто надсилати окремі повідомлення про підозрілі операції, а працювати в системі, де інформація швидше з’єднується в цілісну картину.