Чому швейцарські банки найнадійніші?

Банківська система Швейцарії здавна асоціюється з надійністю, конфіденційністю і професіоналізмом. Фінансовим організаціям цієї держави довіряють свої вклади найбагатші і відомі люди планети. На рахунках фінансових організацій країни зберігається третина всіх коштів, що знаходяться на офшорних рахунках усього світу, говорить неофіційна статистика. Ця частка досить значна. Сума вкладів, таким чином, перевищує 2 трлн доларів. Чому ж швейцарські банки вважаються найнадійнішими?
швейарский-банк-фото

Розоритися важко

Система роботи банків в альпійській країні побудована так, що вони практично не можуть розоритися. А значить, клієнти можуть не переживати за збереження своїх коштів. Банки не обіцяють своїм вкладникам гарантований дохід, не використовують концепцію депозитних рахунків. У фінансовій системі країни практично непридатна практика отримання доходу за рахунок різниці між обіцяної вкладнику процентною ставкою і отриманої від клієнтських грошей прибутку. Банки не шукають об’єктів вкладення, що володіють високим ризиком, з метою отримати дохід на різниці. Фінансисти заробляють на коштах клієнтів максимум можливого, не беручи участь у прибутках вкладників. Крім того, банки Швейцарії дуже рідко видають кредити.

За рахунок чого ж тоді прибуток? Банкіри управляють коштами вкладників в їх інтересах і відповідно до вимоги клієнтів. За це стягується винагорода, наприклад, 0,75% в рік від наявної на рахунку суми. Клієнт отримує все, що фінучрежедніе запрацювало на його грошах, віднімаючи лише оплату банківських послуг. Це пряма вигода для вкладників.

Клієнтів у нас приваблює і те, що можна не платити податок з доходу у вигляді річних відсотків на капітал, розміщений на банківських рахунках. До слова, в більшості інших країн подібна прибуток оподатковується. Ставки з податку досягають від 15 до 50%! У Швейцарії ж не потрібно платити нічого.

Вчора і сьогодні

Банки країни, крім того, крокують в ногу з часом і беруть на озброєння нові технології, що народжуються в фінансовому світі. Тут вже майже не використовуються паперові чеки з підписами і великі обсяги готівкових коштів. Їх все частіше замінюють електронні перекази по системі інтернет-банкінгу та цифрові підписи. Звичайно ж, і збереження грошей забезпечується більше не за рахунок товщини стінок сейфів і модерних кодових замків, а завдяки мегабітній технології для кодування інформації.

Швейцарські банки зазвичай пропонують те рішення проблеми, яке влаштовує клієнта на всі сто. Не важливо, чи йде мова про тяжби з колишнім чоловіком або політичним переслідуванням вкладника у себе на батьківщині. Тому серед клієнтів швейцарських банків є також ті, хто бажають захистити капітали від високих податків або неприємних перевірок.

Традиції зберігати заощадження в банках альпійської країни кілька сотень років. Напевно, завдяки частим цивільним і локальних воєн, стрясають Європу і окремі регіони світу, а також трапляються політичних заворушень. Зберегти свої кошти в разі так званих «форс-мажорних» обставин люди намагалися завжди. Це було і в епоху Французької революції, і в період обох світових воєн, і за часів краху соціалістичної системи і подальшої глобалізації.

Високу репутацію швейцарських банків захищає система регулювання і законодавство країни. Саме вони диктують особливі умови для роботи місцевих фінансових організацій, забезпечують конфіденційність і захист депозитних рахунків громадян інших країн. Один із секретів високого рівня надійності та стабільності – в сприянні держави.
сейф-швейарского-банка

Закон на боці вкладників

Закон про банки, прийнятий у країні в 1934 році, заклав основи системи конфіденційності в банках Швейцарії. Однією з головних причин, що спонукали законодавців альпійської прийняти ці правила, була загроза фашистської Німеччини. Гітлерівці намагалися змусити швейцарські банки видати інформацію про клієнтів «для блага третього рейху». Однак закон, прийнятий у цій незалежній і нейтральній країні, передбачив кримінальну відповідальність за порушення банківської таємниці. Була закладена правова основа таємниці вкладу.

Тому і сьогодні отримати доступ до даних про особу вкладників або історії їхніх рахунків, які охороняються, дуже складно. Урядовим службам, тим більше інших держав, необхідно довести вчинення клієнтам фінустанов небезпечних кримінальних злочинів. Виняток може бути зроблено для Інтерполу, якщо в мотивованому зверненні цієї організації буде міститися інформація про доведене відмивання грошей.

Недостатньо звинувачення в несплаті тією чи іншою особою податку. У Швейцарії це не вважається кримінально караним вчинком, а лише адміністративним правопорушенням.

Не так давно швейцарський парламент проголосував за те, щоб закріпити в конституції країни положення про банківську таємницю. Зроблено це було всупереч тиску Європейської комісії. Вона вимагала прозорості, а також надання вичерпної інформації про рахунки громадян країн, що входять в Євросоюз. Об’єднана Європа вказувала на можливість створення фінансових дір, крізь які можуть піти від оподаткування вельми великі суми. З боку членів Європейського союзу звучали погрози запровадити економічні санкції. Однак швейцарці не поміняли переконань і залишилися при своїй думці.

Так що право вкладника зберігати інформацію про свій рахунок від чужих очей знайшло відображення в Основному Законі Швейцарії. Порушники правил, банкіри, можуть не тільки потрапити за грати, але і будуть зобов’язані відшкодувати збитки і сплатити великий штраф. Таємниця вкладу залишається чинною і після того, як рахунок клієнта буде закритий. За часом банківська таємниця не обмежена.
швейарский-банк

Злочинців не покривають

Природно, Швейцарія не прагне захистити економічних злочинців. За оцінками експертів, банківське законодавство країни відповідає найсуворішим світовим стандартам щодо протидії легалізації «брудних» грошей. А також у сфері боротьби з оргзлочинністю. Однак клієнти, віднесені в розряд респектабельних і законослухняних, можуть не побоюватися за збереження таємниці вкладу.

Трохи докладніше про боротьбу зі злочинцями. Припустимо, громадянин Швейцарії підозрюється у вчиненні кримінально караного діяння. Якщо органи слідства нададуть рішення суду, необхідні для розслідування, відомості можуть бути розкриті. Ті ж дії можуть бути зроблені і щодо громадян інших країн, які вчинили злочини за кордоном.

Правда, банківська таємниця може бути розкрита в цьому випадку лише настільки, наскільки передбачено в договорі між Швейцарією і країною, чиї правоохоронні органи секретну інформацію запросили.

Правда, безпосередньо органи слідства зарубіжних країн звернутися в швейцарський банк не можуть. Для отримання запитуваних відомостей їм знадобиться рішення швейцарського суду. Провина, здійснена порушником, має підпадати під дії кримінального законодавства Швейцарії. В іншому випадку у відповідь на запит правоохоронців буде відмова.


Усе найцікавіше за тиждень у нашому дайджесті:

Коментарі (0)