Долар за двадцять шість років втратив майже половину купівельної спроможності, гривня — у вісімнадцять цілих вісім десятих раза

343

15.09.26

0 Коментувати

За двадцять шість років долар США втратив майже половину своєї купівельної спроможності, повідомляє Banker.ua з посиланням на Мінфін. Те, що у 2000 році можна було купити за тисячу доларів, у 2026 році коштує вже близько однієї тисячі девʼятисот сорока доларів, тоді як гривня за той самий період знецінилася значно сильніше — у вісімнадцять цілих вісім десятих раза. Про це пише фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Чому знецінення та інфляція — не одне й те саме

За словами аналітика, коли йдеться про падіння купівельної спроможності, важливо не плутати знецінення грошей і накопичену інфляцію. Інфляція показує, наскільки зросли ціни, а знецінення грошей — скільки купівельної сили втратила сама валюта.

Якщо ціни зросли у вісімнадцять цілих вісім десятих раза, це не означає, що гривня знецінилася на тисячу вісімсот вісімдесят відсотків. Це означає, що на ту саму суму тепер можна купити приблизно у вісімнадцять цілих вісім десятих раза менше товарів і послуг. Тому коректніше казати, що ціни зросли у вісімнадцять цілих вісім десятих раза, а купівельна спроможність гривні впала приблизно на девʼяносто чотири цілих сім десятих відсотка.

Що сталося з гривневими заощадженнями

Якщо у 2000 році певний набір товарів і послуг коштував тисячу гривень, то у серпні 2026 року для його купівлі потрібно було б уже близько вісімнадцяти тисяч семисот пʼятдесяти шести гривень. Отже, тисяча гривень, яка просто лежала готівкою, зберегла лише близько пʼяти цілих трьох десятих відсотка своєї початкової купівельної сили.

Це означає, що просте зберігання грошей без інструментів захисту від інфляції фактично призводить до втрати їхньої реальної вартості. Зберігати заощадження «під подушкою» означає поступово втрачати їхню купівельну спроможність, навіть якщо номінальна сума залишається незмінною.

Чому гроші мають працювати

На коротких проміжках, особливо в періоди шоків, валюта може давати відчутний захист і навіть суттєвий дохід за рахунок девальвації гривні. Проте на довших горизонтах банківські депозити та гривневі облігації внутрішньої державної позики здатні забезпечувати вищу дохідність, ніж просте зберігання готівки.

Показовим є приклад із вкладом: якби у 2000 році тисячу гривень не тримати готівкою, а розмістити на депозиті та регулярно пролонговувати, накопичена сума могла б становити близько тридцяти шести тисяч восьмисот пʼятдесяти гривень. За умови переходу з 2015 року в гривневі державні облігації результат міг би бути ще вищим.

Читайте також: Україні бракує двадцяти семи мільярдів доларів на оборону: Європа не впевнена, що закриє потребу

Водночас аналітик нагадує, що з 2014 року доходи за банківськими вкладами оподатковуються, тому розрахунок за депозитами потребує коригування на податки. Однак це не змінює головного висновку: інфляція знецінює гроші, якщо вони не працюють.