Факторингом називають, по суті, кредит без застави для бізнесу. Але це фінансування під забезпечення надходження деяких коштів від контрагента. Тобто компанія віддає банку/фінансовій компанії свої неоплачені рахунки, а ті можуть вимагати сплату цих прострочених боргів.
Послуга дозволяє бізнесу пропонувати постачальникам більш вигідні умови оплати (наприклад, без передоплати), збільшувати обсяги продажів, поповнювати оборотний капітал, покривати відсутню ліквідність компанії, спрощувати бухоблік і масштабувати бізнес без довгострокових кредитів.
Так і є. В Україні ця послуга з’явилася не так давно, як в Європі, але на сьогодні вона дає клієнтам багато переваг. Якщо згадати, що від COVID-19 найбільше постраждав бізнес, поставки зупинені, МСБ потрібні оборотні кошти через відстрочку оплат, щоб сплачувати рахунки, то факторинг – це вихід. Можна перепоступитися прав вимоги на користь банку або факторингової компанії, а вони за певний відсоток викуплять борг і підвищать ліквідність підприємства. Плюс, це допоможе уникати інших заборгованостей за платежами.
Можливо, ви здивуєтеся – дуже часто! У міжнародній практиці є багато видів факторингу, але в Україні широко використовують його класичний варіант, тобто для управління простроченою заборгованістю. При цьому угоди факторингу з банками, особливо у сфері NPL, перевищують 80% українського ринку. Крім того, це також один з найбільших небанківських фінринків у країні.
Якщо в Україні надовго продовжиться карантин, ринок факторингу вперше за 5 років може просісти до кінця 2020 року. Але навіть якщо все буде нормально, галузь буде зростати максимально повільно за останні роки. На це вплине в цілому зниження економічної активності і купівельної спроможності в країні. Але є і позитивний момент. Наприклад, через зниження продажів металургійної продукції та уповільнення обороту дебіторської заборгованості виробники почнуть монетизувати її за рахунок факторингу. Зростання цін на споживчі товари також сприятиме зростанню факторингового ринку.
Так, факторинг – це підтримка для всієї економіки ЄС. Що стосується регулювання цього ринку, то є кілька варіантів. У Польщі, наприклад, з’явилося багато небанківських факторингових компаній через низький вхідний бар’єр. Це ж допомогло розробити багато фінтех-рішень.
А ось зарегульованість румунського ринку, навпаки, знижує обсяг факторингових послуг, необхідних для їхньої економіки. Там складно отримати ліцензію, дуже жорсткий контроль і проблематичний доступ до фінансування. Тому цей варіант точно не слід обирати.
У ситуації, що склалася, Україна може наслідувати приклад Німеччини. Там основний контроль полягає у вимогах до капіталу банків і факторингових компаній і в достовірних звітностях. Ці умови однакові майже для всіх. При чому контролюють тільки найризикованіші ділянки роботи. Такий варіант сприяє появі і банківських, і незалежних факторингових компаній у країні з прозорою бізнес-моделлю.
З 1 липня цим буде займатися Нацбанк. Він почне регулювати ринок небанківських фінустанов, в тому числі ринок факторингу. НБУ вже створив робочу групу, щоб змінити законодавство в інтересах факторингових компаній. Пропозиції повинні представити до 15 липня 2020 року.
Є дві мети: сприяти розвитку класичного торгового факторингу, щоб бізнес міг доступно і швидко отримувати фінансування і управляти дебіторською заборгованістю; а також окремо встановити вимоги до прозорості та дотримання правил на ринку при здійсненні колекторської діяльності.
Якщо вам знадобилося вдатися до послуги факторингу, радимо звернутися в банк, оскільки на даний момент факторингові компанії хоч і висувають менше вимог, однак комісію беруть вище, ніж банки. На сайті Banker.ua ви можете ознайомитися з повною інформацією про банки України та умови надання послуг.
