НБУ відкинув звинувачення щодо Сенс Банку та пояснив свою роль у нагляді за установою

Національний банк України виступив із детальним поясненням щодо ситуації навколо державного Сенс Банку, його націоналізації, роботи наглядової ради та претензій, які пролунали на тлі обговорення так званих «плівок Міндіча». У регуляторі заявили, що звинувачення у бездіяльності є маніпулятивними, а спроби поставити під сумнів законність націоналізації банку можуть створити ризики для інтересів держави, повідомляє Banker.ua з посиланням на позицію НБУ.

У Нацбанку нагадали, що рішення про виведення Сенс Банку на користь держави було ухвалене через загрозу фінансовій стабільності, а також ризики для вкладників і кредиторів. Однією з ключових причин стали санкції проти колишніх власників істотної участі, через які вони фактично втратили можливість підтримувати капітал банку на необхідному рівні та запобігати погіршенню його фінансового стану.

За даними регулятора, ці ризики вже мали практичний вплив на діяльність установи. У період з 1 березня 2022 року до 1 липня 2023 року регулятивний капітал Сенс Банку скоротився на 50%, тоді як в інших системно важливих банках у середньому зріс на 29%. Саме тому, як пояснює НБУ, націоналізація була не політичним рішенням, а кроком для захисту банківської системи та клієнтів.

Окремо в Нацбанку наголосили, що нинішні обставини, які розглядає тимчасова слідча комісія Верховної Ради, не можуть бути напряму пов’язані з самим фактом націоналізації Сенс Банку. На думку регулятора, публічні припущення про незаконність цього рішення не лише б’ють по інституційній незалежності НБУ, а й можуть нашкодити позиції України у міжнародному арбітражі.

На тлі цих дискусій президент Володимир Зеленський раніше заявив про необхідність лібералізації банківського сектору та окремо згадав Сенс Банк, який, за його словами, має бути приватизований уже цього року.

Як формувалася наглядова рада Сенс Банку

НБУ також пояснив свою роль у призначенні членів наглядової ради банку. Регулятор підкреслює, що не займається пошуком або відбором незалежних директорів. Цей процес відбувається за процедурою, визначеною Кабінетом Міністрів, а ключову роль у ньому відіграють Номінаційний комітет уряду та рекрутингова компанія, відібрана на конкурсі.

Національний банк долучається вже після того, як уряд визначив кандидатів. На цьому етапі НБУ перевіряє їхню професійну придатність, ділову репутацію, незалежність та відповідність кваліфікаційним вимогам. Для такої оцінки можуть залучатися СБУ, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, НКЦПФР, інші державні органи та, за потреби, іноземні партнери.

У НБУ зазначили, що на момент погодження кандидати відповідали встановленим критеріям, а підстав для відмови не було. Винятком став один кандидат, документи щодо якого були повернуті у вересні 2025 року.

Водночас регулятор підкреслює: відповідність членів наглядової ради вимогам має зберігатися постійно. Зараз, з урахуванням нової інформації, триває оцінка складу наглядової ради Сенс Банку. Окремо Нацбанк ініціює моніторинг відповідності критеріям незалежності голови наглядової ради банку Миколи Гладишенка.

Посилений нагляд після націоналізації

У Нацбанку заперечують твердження про пасивність щодо Сенс Банку. Навпаки, регулятор заявляє, що після переходу установи у власність держави банк перебував під посиленим наглядом через його системну важливість і потенційні ризики, пов’язані з діями колишніх власників та менеджменту.

За цей період НБУ провів три інспекційні перевірки Сенс Банку з питань банківського законодавства. Одна з них стосувалася оцінки якості активів, ще дві — контролю виконання раніше наданих рекомендацій. Крім того, регулятор проводив поглиблені безвиїзні вивчення щодо корпоративного кредитування, тарифоутворення у трансакційному бізнесі, внутрішнього контролю та фінансового моніторингу.

За результатами цих дій НБУ застосовував до банку заходи впливу, інформував про це публічно, а також направляв висновки правлінню та наглядовій раді. У 2023–2026 роках регулятор надіслав 13 звернень до правоохоронних органів і Державної податкової служби, а також чотири листи до Державної служби фінансового моніторингу.

Одним із результатів такого нагляду стало виявлення ознак існування в минулому прихованої паралельної системи управління банком, пов’язаної з представниками колишніх підсанкційних власників. Після цього Сенс Банк замовив незалежний юридичний аналіз виявлених таємних протоколів, а також forensic-перевірку із залученням спеціалізованої компанії.

У звітах, на які посилається НБУ, йдеться про період роботи банку з 2012 до 2022 року. Зокрема, були досліджені факти подвійного протоколювання рішень, існування прихованих внутрішніх документів, неофіційних органів управління, «тіньових керівників» та рішень щодо операцій з підозрілими особами, які могли впливати на показники діяльності банку.

На підставі отриманої інформації Нацбанк почав вивчати можливі порушення минулих років, серед яких регулятор називає ознаки фальшування звітності, операції з пов’язаними особами, дефіцит капіталу та можливе порушення санкційного законодавства. Також НБУ ініціював моніторинг ділової репутації представників керівництва банку, які брали участь у відповідних колегіальних органах. Зокрема, вже ухвалено рішення про початок адміністративного провадження щодо оцінки відповідності кваліфікаційним вимогам CEO Сенс Банку Олексія Ступака.

Що відповіли на звинувачення Гетманцева

У Нацбанку окремо відреагували на заяви голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Регулятор назвав безпідставними звинувачення у «мовчазній згоді» та відсутності заходів впливу, які нібито дозволили використовувати банк для обслуговування нелегальних платежів грального бізнесу.

НБУ навів власну статистику наглядових дій. У 2022–2026 роках лише з питань фінансового моніторингу регулятор провів 261 перевірку банків і 447 перевірок небанківських установ. За цей самий період до кінця першого кварталу 2026 року було застосовано понад 1,6 млрд грн штрафів за порушення законодавства у сфері фінмоніторингу: 1,182 млрд грн — до банків і 475 млн грн — до небанківських фінансових установ.

Також у НБУ нагадали, що за результатами перевірок у сфері електронної комерції були відкликані ліцензії у двох банків і двох небанківських установ. Крім того, 11 банків отримали штрафи на 527,1 млн грн, а 18 небанківських установ — на 239,6 млн грн.

Щодо самого Сенс Банку, протягом останніх чотирьох років Національний банк провів п’ять перевірок у частині фінансового моніторингу. У 2023 році банк був оштрафований на 47,7 млн грн, у 2025 році — ще на 4,1 млн грн. Додатково установі надавалися обов’язкові рекомендації для посилення внутрішньої системи фінмоніторингу та управління кредитними ризиками.

Тарифи, прибуток і майбутня приватизація

Нацбанк також заявив, що не впливає на тарифну політику Сенс Банку. Регулятор наголошує, що встановлення тарифів для клієнтів, зокрема для окремих галузей на кшталт грального бізнесу, належить до повноважень органів управління самого банку — правління, наглядової ради та акціонера. НБУ не має права втручатися в операційну діяльність банків.

Окремо регулятор пояснив ситуацію з прибутками установи. У 2023–2024 роках прибуток Сенс Банку не розподілявся. За 2023 рік він становив 2,704 млрд грн, за 2024 рік — 1,761 млрд грн. Ці кошти залишилися в капіталі банку та були спрямовані на покриття потреб, виявлених після переходу установи у державну власність і за результатами оцінки стійкості.

Читайте також: Оренда державної землі через аукціони: де гектар коштує найдорожче

У 2025 році прибуток Сенс Банку склав 3,67 млрд грн. Із цієї суми 183 млн грн, або 5%, направили до резервного фонду, а 3,487 млрд грн, тобто 95%, — на покриття накопичених збитків минулих років. За чинною програмою докапіталізації, перші дивіденди державі банк має сплатити у 2028 році.

Контекст скандалу

Резонанс навколо Сенс Банку посилився після публікації нових «плівок Міндіча» виданням «Українська правда». За даними журналістів, склад наглядової ради державного банку, призначений 18 червня 2025 року, міг обговорюватися фігурантами справи «Мідас» ще більш ніж за місяць до офіційного рішення.

На записах, як стверджує УП, зафіксована розмова Олександра Цукермана та Василя Веселого, який після націоналізації Сенс Банку став радником керівника установи. У бізнесових колах Веселого раніше називали «наглядачем» від Офісу президента за банком.

За інформацією з оприлюднених матеріалів, у телефонній розмові від 9 травня 2025 року Веселий називав бажаний склад наглядової ради банку. На цьому тлі НБУ наполягає, що всі оцінки мають ґрунтуватися не на припущеннях, а на фактах, правових процедурах і компетенції відповідних органів.

Водночас Сенс Банк готують до продажу. Міністерство фінансів уже розпочало процедуру відбору радника з приватизації, а керівництво банку, за інформацією з публічних коментарів, здійснює необхідні кроки для підготовки установи до майбутньої приватизації.