Відповіді на п’ять запитань, що хвилюють банки та фінсектор у період воєнного стану

Олена Коробкова, Голова Ради НАБУ

НАБУ опрацювала запити фінсектору й попросила регуляторів відповісти на важливі запитання. Ділимося першою частиною пояснень.

1. Щодо встановлених лімітів на здійснення готівкових операцій

Наразі встановлено такі обмеження: клієнт за добу може зняти зі свого гривневого рахунку 100 тисяч гривень, а також еквівалент 100 тисяч гривень зі свого валютного рахунку. У банків було запитання щодо того, як саме рахувати ці 100 тисяч? Приміром, якщо клієнт хоче зняти з гривневого рахунку 100 тисяч і з валютного 100 тисяч за один день, чи дозволено це?

Відповідь – так, ліміт зняття готівки застосовується до кожного рахунку клієнта.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

2. Дозвіл на інвестиції банків у короткотермінові державні облігації зарубіжних, не підсанкційних країн

Деякі українські банки вже досягли високої концентрації ризику в українських державних облігаціях (ОВДП, включно з валютними) і, як наслідок, подальше інвестування у валютні ОВДП для таких банків є неможливим. Водночас такі банки зазнають значних витрат за залишками на коррахунках в іноземній валюті. Скерування надлишкової ліквідності на коррахунках у доларах і євро в короткотермінові державні облігації, приміром, США (US Treasuries) і Німеччини, дало б можливість одержати помітний економічний ефект за рахунок зменшення витрат та отримання додаткового доходу, що особливо важливо в умовах різкого зниження доходів в умовах війни. Банки цікавилися, чи можна так робити?

НБУ відповів, що нормативно-правові акти не містять заборони щодо інвестування банками за кордон валютних коштів в іноземні цінні папери інвестиційного класу.

3. Знищено під час війни заставне майно: що робити?

Як іпотека (тобто застава нерухомості), так і застава іншого майна припиняється фактом знищенням такого майна. Винятків немає, тобто у випадку знищення заставного майна банк матиме непокритий заставою кредитний ризик, фактично бланковий кредит. Банки можуть захистити свій майновий інтерес через припинення застави й висунути вимоги до відшкодування збитків росії, зокрема за механізмами, що будуть розроблені на законодавчому рівні.

Випадок руйнування внаслідок воєнних дій майна, що перебуває в заставі банку, скоріш за все, не є страховим випадком за договором страхування такого майна. Та в кожному конкретному випадку варто покладатися на умови конкретного договору.

Фіксацію руйнування майна повинен і може здійснювати його власник, зокрема для забезпечення можливості отримання відшкодування вартості за рахунок агресора.

Наразі відповідний функціонал має портал «ДІЯ».

4. Страхування й перевірка заставного майна

Під час воєнного стану припинене страхування заставного майна. Банкам дозволено до 31 грудня 2023 року під час розрахунку розміру кредитного ризику не застосовувати вимогу щодо наявності договору страхування предмета застави як ознаку прийнятності застави.

Ще важливо знати, що продовження відліку строків для визначення періодичності перевірки майна, отриманого в заставу, банки відновлюють, починаючи із 31-го календарного дня від дня припинення чи скасування воєнного стану, з урахуванням часу, що минув станом на 24 лютого 2022 року.

Водночас банк, керуючись загальними підходами та принципами до визначення кредитного ризику, має враховувати наявну інформацію про втрату застави під час оцінки кредитного ризику.

5. Щодо військових облігацій

На сьогодні пріоритет усіх – забезпечення належного фінансування оборонних потреб. Саме тому Мінфін здійснює розміщення військових облігацій.

Банки як професійні учасники ринків капіталу традиційно відіграють роль лідерів у забезпеченні розміщення державних цінних паперів, купують їх у власні портфелі та сприяють залученню інших інвесторів.

Аби спростити роботу банкам і ще більше підвищити рівень залучення інвестицій у військові облігації, Національний банк надав банкам право спрощеними способами здійснювати ідентифікацію та верифікацію резидентів України, а також нерезидентів (крім резидентів рф/рб) під час відкриття рахунків із метою придбання ОВДП «Військові облігації».

Ідентифікація здійснюється шляхом отримання копій документів одним зі способів, визначених банком: за допомогою дистанційних систем обслуговування, електронної пошти із застосуванням КЕП/УЕП, інших дистанційних каналів зв’язку в межах технічних можливостей банку. При цьому верифікація здійснюється шляхом проведення відеозв’язку. Порядок проведення такого відеозв’язку значно спрощений, порівняно з порядком проведення відеоверифікації, що передбачає, зокрема, фотофіксацію особи та фотофіксацію особи з власним ідентифікаційним документом під час відеозв’язку.

Водночас у відповіді регулятора наголошується, що ідентифікація та верифікація є невід’ємними один від одного процесами, відповідно до міжнародних стандартів у сфері фінансового моніторингу.