Шлях перших: як ТАСКОМБАНК впроваджує послуги інвестиційного банкінгу та сприяє фінансуванню реального сектору економіки

Про те, чому банк першим у країні повноцінно йде в унікальну для України нішу, які послуги з інвестування пропонує клієнтам, наскільки ці послуги затребувані на державному рівні, а також про власний інвестиційний банкінг, інвестфонди, корпоративні облігації та купівлю акцій іноземних компаній в ексклюзивному інтерв’ю Banker.ua розповів Артем Карелін, директор Департаменту операцій на фондовому ринку ТАСКОМБАНКУ.

Матеріал підготовлений для друкованої версії журналу Banker.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

— Артеме, як ви в цілому оцінюєте ситуацію в Україні у сфері інвестицій? Наскільки зараз є потреба у пошуку та створенні нових рішень на цьому ринку?

— Такої унікальної ситуації не знайдеш у жодній країні: в Україні ринок інвестицій знаходиться практично на нульовій позначці. В усьому світі вже набула популярності сек’юритизація  активів (англ. Asset Securitization) — форма залучення фінансування шляхом випуску цінних паперів. Тобто під будь-який кредит, інвестиційний проєкт, іпотеку або лізинговий об’єкт, що забезпечені активами, випускаються цінні папери. В Україні майже немає подібних інструментів, тому ніша унікальна і потенційно дуже цікава для всіх.

Наразі у нас є тільки ринок ОВДП і фактично сформована монополія держави на роботу з інвестиційними інструментами. Це пов’язано з тим, що близько 95% інструментів — облігації внутрішньої державної позики. Вже декілька років поспіль вони є панівним інструментом на ринку. Через ОВДП держава залучає ресурси для своїх бюджетних потреб. У цих процесах активно беруть участь і банки, і фізичні особи. Загалом фізособами куплено ОВДП на суму понад 21 млрд гривень.

На практиці такий шлях розвитку ринку стримує фінансування реальної економіки. Ставки за депозитами для юридичних та фізичних осіб значно нижчі за ставки ОВДП, що ставить під питання формування збалансованого, працездатного портфеля банківського сектору країни. Тепер банки стоять перед вибором — кредитувати бізнес за ставками, наближеними до ОВДП, або знизивши ризики, вкласти ресурс у самі ОВДП. Звичайно, другий варіант простіший і менш ризикований, проте в такому випадку банки перестають виконувати свою основну функцію — забезпечувати зростання економіки країни через кредитування реального сектору.

Пошук  нових інструментів — одна з основних задач для розвитку ефективного ринку. Нам необхідно поєднати запити кількох категорій клієнтів: розширити коло інвесторів, знизити вартість кредитного ресурсу для позичальників і надати нові інструменти вкладникам для диверсифікації інвестицій та збільшення їхньої дохідності.

На сьогодні лише 5% цінних паперів намагаються «пробитися» через ОВДП. Проте частка таких інструментів має бути значно більшою — як це є на всіх цивілізованих ринках. Йдеться про облігації корпоративних емітентів, тобто про корпоративний борг, і акції, які у нас у країні фактично не представлені через певні особливості розвитку українського фондового ринку протягом останніх 30 років.

— Які рішення пропонує ТАСКОМБАНК для подолання викликів, що склалися на ринку, та розвитку культури інвестування?

— Сьогодні ми робимо те, чого ніколи раніше не пропонували банки на українському ринку. Проте на розвинених ринках у всьому світі це є класичним рішенням. ТАСКОМБАНК стає майданчиком, який поєднує потреби бізнесу та вкладників, пропонуючи послуги інвестиційного банкінгу.

Ми добре вивчили своїх клієнтів, корпоративних і приватних, знаємо їхні потреби. Зрозуміло, що у корпоративних клієнтів є потреба у залученні капіталу. До того ж за 30 років український бізнес звик, що зробити це можна у банку, взявши класичний кредит, тоді як культура корпоративних позик розвинена ще недостатньо.

ТАСКОМБАНК у цьому напрямку пропонує свою потужну експертизу в частині аналізу проєктів позичальника та прогнозів їхнього стану в майбутньому, навички й досвід реалізованих інвестиційних проєктів.

Фактично ми відкриваємо для наших клієнтів новий цивілізований, регламентований зрозумілими правилами, інструмент залучення інвестицій. Банк напряму виводить інвестора на цікаві інвестиційні проєкти саме того реального сектору економіки, який ми разом можемо кредитувати. При цьому ми надаємо клієнтам-вкладникам вищу ставку, ніж за депозитами, і залучаємо новий інвестиційний ресурс для компаній-клієнтів, які потребують доступного фінансування.

На платформі інвестиційного банкінгу представлено низку інструментів з метою примноження приватного капіталу клієнтів, залучення корпоративних коштів і зберігання цінних паперів. На сьогодні банк успішно реалізує випуски цінних паперів українських емітентів і залучення корпоративного боргу, та виводить нову послугу з управління цінними паперами та грошовими коштами. ТАСКОМБАНК отримав необхідну ліцензію й вже має партнерський фонд, завдяки якому реалізує стратегії інвестування, що задовольнять потреби консервативних, а незабаром і більш сміливих та охочих до великих прибутків інвесторів.

— Наскільки простим є механізм входу на ринок корпоративного боргу?

— Загалом для компанії процес виглядає схожим на одержання кредиту в банку, але є й певні відмінності. Державою затверджений точний перелік документів, які мають бути у компанії, щоб випустити папери.

Випуск облігацій відбувається через реєстрацію у Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку. Емітент із нашою допомогою готує пакет документів, які подаються у комісію, проходять перевірку та реєстрацію. Після цього відбувається випуск цінних паперів, і їх можна пропонувати інвесторам. За строками це займає близько 3 місяців. Більшість часу йде на підготовку документів емітентом — він має надати дані щодо своєї діяльності, аудиторську звітність тощо. Комісія вивчає папери щодо суперечностей та неточностей близько 1,5 місяця.

Таким чином, у наших клієнтів з’являються нові можливості, вони виходять на нові для себе ринки, зокрема інвестиційні. Разом із тим сам процес емісії передбачає, що клієнти стають більш відкритими для інших гравців, отримують нові можливості залучення коштів, знаходять нових партнерів.

— У разі невідповідності документів або поганих показників банк одразу відмовляє чи дає час на перепідготовку, щоб згодом переглянути заявку?

— Ніхто не пропустить клієнта, якщо його фінансова звітність не відповідає мінімальним вимогам, які покажуть, що він платоспроможний. На першому рівні оцінки клієнта аналізує банк-андеррайтер. На другому рівні — НКЦПФР, куди ми подаємо пакет документів. Природно, що державний орган зацікавлений у випуску на ринок інструменту, який відповідатиме очікуванням інвесторів. Адже якщо інвестор постраждає в результаті дефолту, то піде скаржитися зокрема і в Комісію з цінних паперів. Держрегулятор детально розглядає усі документи й виявляє недоліки та невідповідності.

Я вважаю, що це дуже добре не лише з погляду інвесторів, але й з боку потенційного емітента облігацій. Якщо ти прагнеш залучити інвесторів, вийти за межі комерційного банківського кредиту, ти повинен стати прозорим, а твій бізнес — інвестиційно привабливим. Це означає, що компанія повинна обов’язково пройти аудиторську перевірку, а її звітність має бути приведена до необхідних стандартів. НКЦПФР кілька років тому внесла зміни до своїх нормативів відповідно до вимог Євросоюзу, тож останні роки ми випускаємо облігації, що відповідають вимогам ЄС.

— Є взагалі якісь обмеження щодо того, кому та скільки разів можна подавати заявку на випуск корпоративних облігацій?

— Якщо бізнес у порядку, кількість спроб необмежена, але звітність повинна бути чіткою. Це справа екологічності бізнесу і бажання власника дійсно підтримувати компанію в тому вигляді, в якому вона буде привабливою для інвесторів. Тут кожен власник вирішує, що для нього зручніше, — взяти банківський кредит, залучити інвестиції від третьої особи або скористатися таким інструментом, як випуск корпоративних облігацій.

Зазвичай, якщо у клієнта є контракти із зарубіжними компаніями-партнерами, то ці власники бізнесу думають не на рік уперед, а на всі 5-10 років. І вони розуміють, що корпоративні внутрішні облігації — це перший крок на шляху до того ж IPO або випуску євробондів. У нас є близько 6-7 емітентів, які «крутяться» в євробондах на західних ринках. Власники, які думають на перспективу, виступають за прозорість свого бізнесу.

— Що являє собою послуга з управління цінними паперами? Якщо я наважусь інвестувати, яку стратегію інвестування ви мені запропонуєте, чим будете керуватися?

— Потрібно розуміти, що таке управління. Нашому клієнтові ми пропонуємо, по суті, партнерські відносини. Ідея проста: коли клієнти розміщують у банку депозит, вони розуміють, що банк вкладає гроші у кредити та, виплативши відсотки, повертає вкладення. У банку є інвестиційні проєкти, і ми пропонуємо клієнту, який передає нам свої кошти в управління, стати нашим партнером через спільні інститути інвестування, тобто через інвестиційні фонди.

Відповідно, і стратегії наші будуються з урахуванням ступеня ризику — консервативний варіант або більш агресивний. При консервативному ми запропонуємо державні цінні папери, корпоративні облігації  компаній-партнерів ТАСКОМБАНКУ. Якщо це більш агресивна стратегія, то запропонуємо інвестиційні проєкти, аналогічні кредитам, з різним забезпеченням і ступенем ризику, і це будуть папери більш спекулятивного характеру, за якими можлива вища прибутковість.

ТАСКОМБАНК пропонує кілька стратегій інвестування: Рантьє (портфель з корпоративних облігацій наших клієнтів і ОВДП), Партнер (широкий сегмент проєктів партнерів банку) і Мікс (якщо клієнт хоче диверсифікувати інвестиції, «розклавши яйця в різні  кошики»). Деякі інвестиції можуть бути за нижчою прибутковістю, деякі — за вищою.

— Наскільки послуга з управління цінними паперами може бути ефективною з погляду закону про корупцію? Як саме це може стати в пригоді для PEPs, тобто політичних діячів та посадових осіб?

— Формально за останні 6-7 років в Україні ухвалено кілька корисних законів, які нас наблизили до європейської дійсності, але вони поки не імплементовані на всіх рівнях. В Україні, як я казав раніше, законодавство щодо облігацій вже відповідає вимогам ЄС, але емітенти ще у процесі приведення своєї діяльності до таких правил. Хоча ситуація вже зрушила з мертвої точки.

Те саме стосується і держслужбовців. У нас є закон, який вимагає від кожного державного чиновника (чи то патрульний поліцейський, чи президент країни) передати цінні папери — якщо такі є у них у власності — в управління ліцензованим учасникам ринку. Ми колись намагалися донести цю ситуацію політичним партіям і державним чиновникам, але люди, на жаль, до кінця не володіють нормативною базою, хоча така вимога законодавчо існує.

Так чи інакше, але політичне життя в Україні може мати бурхливий характер, і послуга управління цінними паперами може стати дійсно актуальною.

Ми приймаємо цінні папери в управління за стандартним договором та отримуємо чітку інструкцію щодо подальших дій від клієнта, який повністю виконує свої зобов’язання згідно з чинною статтею українського законодавства і може спокійно здійснювати свою діяльність на благо країни. І ми в цьому допомагаємо. ТАСКОМБАНК є одним з 2-3 банків, які мають відповідну ліцензію.

— Для українців поки що не до кінця зрозумілими залишаються інвестфонди. Чи бачите ви якийсь прогрес у цьому напрямі? Наскільки популярний і вигідний такий вид інвестування?

— На жаль, ідея використання цього інструменту в уяві українців дещо спотворена. Практика показує, що фондовий ринок перебуває у стані стагнації впродовж багатьох років. І такий інструмент, як інвестиційний фонд, використовувався як інструмент для регулювання оподаткування. Пов’язано це з тим, що законодавчо інвестфонди не обкладаються податками на прибуток за час своєї діяльності і до припинення свого існування. Це правильна норма закону, так прийнято в усьому світі, але у нас вирішили використовувати її виключно для оптимізаційних потреб.

Насправді інвестфонди створюються з метою спільного інвестування в обрані проєкти кількома учасниками ринку. Не секрет, що наша банківська система не до кінця капіталізована, щоб кредитувати одного позичальника як окремо взятий банк. Нині успішно створюються банківські консорціуми, і ТАСКОМБАНК бере участь у таких проєктах. Проте інститути спільного інвестування сьогодні практично не використовуються за прямим призначенням — для інвестування. Ми пропонуємо клієнтам партнерські програми інвестування із залученням інвестфондів саме через управління цінними паперами.

— З якими інститутами спільного інвестування співпрацюєте зараз? Чи проходять вони якусь перевірку?

— Це мають бути інвестфонди з позитивною репутацією. У нас є можливість перевірити, щоб фонд був без сумнівних угод у минулому, зі зрозумілими нам кінцевими власниками. Такі партнерські фонди проходять контроль фінмоніторингу і комплаєнсу банку, тому що саме банк ставить на кін свою репутацію. Ми не маємо права пропонувати своїм клієнтам структури, які викликають у нас хоч найменший сумнів.

І ми намагаємося повернути цьому простому та зрозумілому інструменту той сенс, з яким він створювався і використовується в усьому світі.

— Ви зараз розробляєте автоматизовану систему для замовлення/продажу і контролю поточного рахунку клієнта. Які саме можливості вона дає? Яких показників прагнете досягти після її повноцінного запуску?

— Традиційно у світовій практиці інвестиційний банкінг — це підрозділ банку або фінансової установи, який організовує для компаній та урядів залучення капіталу на світових фінансових ринках, а також надає консультаційні та брокерські послуги, є посередником при торгівлі акціями й облігаціями, похідними фінансовими інструментами тощо. Як я вже звертав увагу, ми започаткували інвестиційний банкінг, який став відповіддю на запит двох сторін: бізнесу, що готовий відкрити себе для інвесторів та отримати альтернативу банківським позикам, та клієнтів, що прагнуть отримати більш вигідну пропозицію щодо прибутковості при відповідному рівні ризику.

Більшість потенційних інвесторів і позичальників не мають достатньої інформації щодо можливостей у цій сфері. Тому природно, що ми повинні з одного боку підвищувати фінансову та інвестиційну грамотність наших потенційних клієнтів і надавати корисну інформацію, а з іншого — давати доступ безпосередньо до тих  проєктів, в яких вони зможуть брати участь. На платформі кожен зареєстрований користувач зможе ознайомитись  з портфоліо доступних проєктів та фінансовою звітністю емітентів. Клієнти зможуть реалізувати свої інвестиційні амбіції, а наші інвестиційні банкіри проконсультують і допоможуть обрати найкраще рішення для особистих та корпоративних цілей.

Через кабінет користувача клієнти зможуть переглянути поточні котирування, ознайомитися з аналітикою, дистанційно купити/продати цінні папери, відправити запит щодо обраної інвестиційної стратегії, отримати звіти щодо поточного стану рахунку тощо.

Ми очікуємо масштабування, зростання кількості клієнтів, і згодом зможемо запропонувати ще більше інвестпроєктів. Загалом ставимо перед собою амбітне завдання: вбачаємо перспективу в інструменті управління цінними паперами, який сприятиме вирішенню основної задачі банків — фінансування реального сектору економіки.

— Якщо клієнт забажає вийти з ринку, як він може це зробити?

— Супроводжуючи випуски та розміщення корпоративних облігацій таких емітентів і пропонуючи їх до викупу інвесторам, ми хеджуємо ризики всіх учасників.

Коли ми залучаємо клієнта до партнерської співпраці, пояснюємо цінність проєкту, в який він інвестує, показуємо, куди реально підуть його гроші. Клієнти прекрасно розуміють, що кошти, вкладені в проєкт, повинні відпрацювати свій цикл і повернутися назад із відсотками. Є визначені терміни, наприклад, клієнт вкладає гроші на рік. Але є і реальне життя — у клієнта можуть виникнути нагальні потреби отримати частину своїх інвестицій назад. Ми відповідальні за кожного в цій угоді, а тому передбачили механізми виходу з інструменту (зворотний викуп), щоб задовольнити обопільні інтереси і підвищити рівень довіри до корпоративних цінних паперів.

— ТАСКОМБАНК надає додаткові послуги, як то операції РЕПО, депозитарна та брокерська діяльність. Наскільки вони затребувані?

– Це стандартний набір будь-якого інвестиційного банку. Крім управління цінними паперами, ми є і депозитарною установою, тобто надійно зберігаємо активи клієнтів у вигляді цінних паперів на спеціально відкритих для цього рахунках. Клієнт може бути впевнений, що банк чітко слідуватиме інструкціям власника рахунку, а його розпорядження будуть виконані чітко та завчасно.

Якщо наш клієнт має намір придбати або продати конкретні цінні папери, банк надасть послуги брокера — ми знайдемо для нашого клієнта ті ціни та умови, які будуть найкращими на ринку на цей момент. Також банк може розглянути можливість рефінансувати вкладення клієнта в ліквідні цінні папери через операції РЕПО. Маючи високі компетенції, ми надаємо будь-яку послугу високої якості нашим клієнтам.

— Чи планує банк надавати послуги з придбання/продажу акцій іноземних компаній?

— Плануємо і зараз ведемо переговори із зарубіжними брокерами, щоб надавати таку послугу нашим клієнтам. Наразі ми не єдині зацікавлені у розвитку ринку акцій в Україні. Сподіваємося, що незабаром ці питання будуть вирішені на державному рівні, і у місцевих інвесторів з’явиться більше альтернатив щодо отримання додаткового прибутку. Це будуть акції відомих транснаціональних компаній.

– ТАСКОМБАНК торгує власними облігаціями на біржі. Наскільки відрізняється механізм, коли ви допомагаєте випускати цінні папери іншим компаніям, від того, коли самі готувалися до цього?

— Перш ніж пропонувати послуги клієнту, ми самі пройшли цей шлях. У нас вже було 10 випусків на 980 млн грн власних облігацій. Ми відпрацьовували продукт на собі. Дуже вдячні за спільну роботу Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, адже бачимо, що вона націлена на об’єктивну роботу з ринком. Наша команда безпосередньо контактує з НКЦПФР, цей держрегулятор — наш партнер. Банк проходить ті ж процедури, що і наші клієнти. Можливо, ми на півкроку попереду, адже маємо більше аналітичних і технологічних можливостей. Наразі ми єдиний емітент в Україні, який торгує власними облігаціями на фондовій біржі.

— Ваш банк є емітентом та андеррайтером більш ніж третини корпоративних облігацій на біржі ПФТС. Вважаєте когось своїм конкурентом у цьому напрямі чи у вас зараз певна монополія серед українських банків? У чому саме ваші переваги?

— Сегмент ще не розвинений настільки, як би нам самим хотілося. Є банки, які спеціалізуються на муніципальних випусках, тобто держбанки. Втім ТАСКОМБАНК, мабуть, єдиний банк, який активно займається андеррайтингом та випуском корпоративних облігацій. За кількістю випущених облігацій і досвідом ми наразі попереду і відчуваємо себе впевнено. Наша команда здійснила 50 випусків на загальну суму понад 2,7 млрд грн.

Крім того, ТАСКОМБАНК випускає облігації відповідно до європейських стандартів. Для клієнта та потенційних покупців облігацій це означає можливість отримати рівно ту ж інформацію про випуск облігацій та емітента, яку отримав би і громадянин ЄС, який інвестує в європейську компанію. Завдяки цим даним можна ухвалити об’єктивне, зважене рішення: чи варто купувати якісь облігації, чи краще цього не робити. Для емітентів облігацій це також означає доступ до всієї інформації, яку можуть отримати європейські інвестори. Це все розширює довіру сторін до процесу. І емітенти, і потенційні покупці розуміють, що облігація буде популярною та зрозумілою для всіх. Ми бачимо в цих стандартах можливості для збільшення випусків облігацій.