“Україна втратила $15 млрд у коронакризі», – Віктор Скаршевський

Сьогодні в Україні офіційно завершується карантин, пов’язаний з поширенням коронавірусної інфекції, проте адаптивний карантин триватиме до 31 жовтня поточного року. Суворої заборони на переміщення, судячи з усього, поки не передбачається, так як економіка країни просто не переживе ще одну хвилю строгих обмежень. Як коронавірус вплинув на Україну і коли країна зможе вийти на докризовий рівень розвитку, Banker.ua поцікавився у економічного експерта Віктора Скаршевського.

– Як криза позначилася на економіці України? Які галузі постраждали найбільше? Як ви оцінюєте збиток від коронакризису?

В.С.: Вкрай негативно. Найбільше постраждала сфера послуг: туризм, індустрія розваг, кафе, ресторани. Якщо збиток вимірювати грошима, то його можна оцінити близько $10-15 млрд за 2020 рік. Адже спочатку в 2020 році прогнозувалося зростання ВВП на 3%, а за фактом буде мінус 7-8%, тобто сталася втрата близько 10% ВВП, а це еквівалентно $10-15 млрд. Тільки тут необхідно розуміти, що це результат не тільки впливу коронакризиса і загальносвітової економічної кризи, а й відсутності проактивної промислової та експортної політики, більш м’якої грошово-кредитної політики. Також збиток від коронакризису можна оцінити збільшенням кількості безробітних на 1,5-2 млн осіб або практично в 2 рази в порівнянні з докарантинним рівнем.

– Як ви оцінюєте прийняті урядом антикризові заходи? Наскільки вони були ефективними?

В.С.: Заходи, які вжили уряд і Верховна Рада, пом’якшили кризові наслідки, але, на жаль, вони були несумірні з тими втратами, які зазнав бізнес внаслідок введення жорсткого карантину з березня по червень 2020 року.

На мій погляд, не потрібно було створювати централізований коронавірусний фонд в сумі близько 65 млрд, а переглянути статті витрат бюджету, які можуть бути використані на забезпечення медичних потреб і на компенсацію втрат бізнесу. У підсумку 35 млрд грн (54%) з коронавірусного фонду були виділені на дороги. Ремонт і будівництво доріг – це дуже важливо, з точки зору інфраструктури і плачевного стану українських доріг, але це можна було робити не з коронавірусного фонду, а безпосередньо з дорожнього фонду. І у громадськості не виникало б питань, чому значний обсяг коштів коронавірусного фонду використовуються на дороги, а не на медицину і на компенсацію бізнесу від його примусової зупинки на час карантину.

– Який прогноз до кінця року? Ваші прогнози щодо рівня інфляції та падіння ВВП?

Після глибокого падіння в другому кварталі 2020 року (період жорсткого карантину) на 11% в порівнянні з другим кварталом 2019 року, українська економіка почала поступово і повільно, але відновлюватися – і за підсумками року падіння реального ВВП може скласти близько 7-8%.

Після постановки частини української економіки фактично на стоп-кран жорстким карантином, а потім його пом’якшенням, природньо, що економічна активність буде відновлюватися.

Інфляційні процеси прискоряться з нинішніх 2,4% (річна інфляція в липні 2020 року) до 6-7%. Більш високих показників інфляція навряд чи досягне, зважаючи низького платоспроможного попиту з боку населення.

– Коли Україна зможе вийти на докризовий рівень розвитку?

В.С.: Дивлячись який рік вважати докризовим. Якщо 2019 – то, в кращому випадку, до 2022, якщо брати за базу 2013 рік – то до 2023. Я називаю цей період втраченим десятиліттям. Однак, досягнення докризових рівнів буде можливо, якщо не трапиться ще однієї кризи. Адже, як показують дані за всю історію незалежності, українська економіка ще жодного разу не відновлювалася до докризових рівнів. Щоразу процес відновлення переривав чергову зовнішню кризу.

– Як криза вплинула на роботу банківської системи? Наскільки швидко банки змогли адаптуватися під сформовані умови?

В.С.: На банківську систему криза вплинула мінімально. Чому? Тому, що останні три роки банки і так скорочували мізерний обсяг кредитування реального сектора економіки. А у галузей, найбільш постраждалих від коронакризису, в рамках загальної банківської системи був невеликий кредитний портфель. Трохи збільшилася частка прострочених кредитів з боку населення, але, знову ж таки, у відносних показниках це не суттєво для банківської системи.

– Чому в Україні, незважаючи на зниження базової ставки, такі високі кредити? З чим це пов’язано?

В.С.: Тут кілька причин. По-перше, незахищеність прав кредитора. Це породжує ризики неповернення кредиту, а цей ризик закладається у вартість кредиту. Тому, навіть при нульовій базовій ставці, кредитні ставки будуть високими. По-друге, в Україні існує обмежена кількість надійних позичальників з хорошим фінансовим станом і позитивною кредитною історією.

– Чому саме зараз уряд прийняв рішення про підвищення мінімальної зарплати до 5000 грн? Як це позначиться на достатку населення? Чи може підвищення мінімальної зарплати викликати подорожчання кредитів?

В.С.: Ефект від підвищення мінімальної зарплати з 4723 грн / міс до 5000 грн/міс я оцінюю як нейтрально-позитивний. Нейтрально, тому що це невелике підвищення, а позитивно – тому що збільшаться доходи окремих категорій громадян. По-перше, збільшаться виплати тим, хто отримував мінімальну зарплату. По-друге, збільшаться зарплати бюджетникам. Уряд вже переглянув єдиний тарифний розряд у бік підвищення у зв’язку зі зміною мінімальної зарплати з 1 вересня. По-третє, встановлена мінімальна зарплата в сумі 5000 грн/міс відповідає фактичному прожитковому мінімуму, що визначається Мінсоцполітики, який станом на липень 2020 року також становить близько 5000 грн/міс (якщо бути точним, 5054 грн/міс).

Подорожчання кредитів таке невелике підвищення мінімальної зарплати викликати не може. Подорожчання кредитів може викликати підвищення облікової ставки та / або збільшення ризиків неповернення кредитів.

– Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що Україні потрібно перестати брати кредити в МВФ. Наскільки реально сьогодні відмовитися від міжнародних кредитів? І якщо це дійсно трапиться, то як Україна переживе відмову від міжнародних грошей?

В.С.: Відмовлятися необхідно не від самих кредитів, а від умов, під які видаються такі кредити. Наприклад, в меморандумах з МВФ прописано, що Україна, наприклад, зобов’язується: не запускати експортно-кредитне агентство, не знижувати податки, не вводити податок на виведений капітал, не запускати індустріальні парки (так як це може привести до збільшення видаткової частини держбюджету), не надавати податкові преференції українському бізнесу і т. д., і т. п. Іншими словами, для отримання кредитів від МВФ, Україна зобов’язується відмовитися від тих інструментів економічного розвитку, які застосовують всі розвинені країни і країни, що розвиваються.

Якщо по-простому, то для того, щоб відмовитися від кредитів  МВФ, потрібно просто перестати у МВФ їх просити.

Необхідно переорієнтувати державне мислення з залучення кредитів за всяку ціну, навіть іноді жертвуючи економічним суверенітетом, на залучення інвестицій, створюючи для цього відповідні умови.

– Сьогодні уряд працює над залученням інвестицій в Україну. Які галузі можуть бути потенційно цікавими для інвесторів?

В.С.: Зважаючи на малоємний внутрішній український ринок, пріоритетом для інвесторів можуть бути галузі з великим експортним потенціалом. Це, перш за все, аграрний сектор. Якщо будуть створені умови розвитку промислового потенціалу, наприклад, за допомогою індустріальних парків, впровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток, будуть впроваджені держпрограми (наприклад, по вагонобудуванню), іншими словами, якщо буде проводитися проактивна інноваційно-промислова політика, то спектр галузей для інвестування може істотно розширитися.

– Як розвиватиметься економіка України до кінця року? Що буде з гривнею?

В.С.: Українська економіка, починаючи з 3-го кварталу, почне повільно, але відновлюватися. Повільно, тому що зараз діє карантинний синдром – бізнес і населення очікують (не виключають) другу хвилю карантину, тому скоротили інвестування і споживання. Відповідно, негативні очікування формують негативні тренди. За 2020 рік падіння ВВП складе близько 7-8%.

Ніяких фундаментальних причин для різкого стрибка курсу гривні  ні в одну, ні в іншу сторону на даний момент немає. До кінця року гривню очікує плавна девальвація до рівня 28-29 грн/$.

Коштів для погашення та обслуговування зовнішніх боргів достатньо. Золотовалютні резерви станом на 1 серпня становлять $28,8 млрд, в т. ч. чисті міжнародні резерви перевищили $17,5 млрд, а для погашення та обслуговування зовнішніх державних боргів до кінця року необхідно всього близько $3 млрд.

На помірну девальвацію гривні впливатиме подорожчання імпортних енергоресурсів, виведення валюти нерезидентами – спекулянтами з ОВДП і поступове відновлення економічної активності.