Вікторія Тігіпко: «Для венчурного інвестора важливо раніше за всіх визначити тренд і почати у нього інвестувати»

Вікторія Тігіпко, засновниця та керуючий партнер венчурного фонду TA Ventures, є однією з найбільш впливових фігур на ринку інвестицій. І не дарма, адже за роки роботи вона навчилася за хвилину розпізнавати перспективні та інвестиційно привабливі проєкти, варті того, аби в них інвестувати. Про таких, як вона, кажуть: «Це жінка, заряджена справою». В ексклюзивному інтерв’ю Banker.ua пані Вікторія розповіла про запуск нового фонду, фінтех­ та блокчейн­проєкти в Україні, необанки, український інвестиційний потенціал та інвесткультуру українців.

Матеріал підготовлений для друкованої версії журналу Banker

— Вікторіє, ви багато років займаєтеся венчурними інвестиціями. Як за цей час змінився український ринок з погляду зрілості та привабливості інвестицій? Чи погоджуєтеся ви з думкою, що розкриття українського інвестиційного потенціалу ще попереду?

— TA Ventures інвестує з 2010 року. За цей час ми проінвестували у більш ніж 180 компаній у Європі, США та Україні. Портфель українських компаній — це 7 гравців ринку, і ми знайомі майже з усіма. Для нас привабливими є глобальні історії на великих ринках. Наші українські портфельні компанії будують бізнес не тільки локально, вони виходять на міжнародну арену.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Останнім часом український ринок венчурного капіталу починає змінюватися. У 2019 році було створено Український фонд стартапів, який фінансує стартапи на ранніх стадіях. Це є правильною ініціативою держави для створення умов розвитку підприємництва. З точки зору стартапу, в Україні важко залучати перші інвестиції, а фонд у цьому допомагає.

Все більше іноземних фондів починають придивлятися до України — польські, балтійські фонди є найбільш активними. При цьому такі гучні гравці, як Andreessen Horowitz, вже інвестують в українські стартапи.

Однак Україна все ще знаходиться на початкових стадіях розвитку венчурної екосистеми. Юридичні аспекти інвестицій, захисту прав акціонерів залишають бажати кращого. Різні ініціативи уряду щодо покращення інвестиційного потенціалу країни, зокрема ініціатива щодо створення Фонду фондів, сприятимуть розвитку екосистеми.

— Ваш фонд ТА Ventures є надзвичайно активним в інвестуванні в інтернет-проєкти. Які галузі української економіки, на вашу думку, найбільш діджиталізовані та саме цим привабливі для вас як для інвестора?

— У нас в TA Ventures є чітка спеціалізація. Ми з командою ще кілька років тому правильно вибрали найпопулярніші та найцікавіші на сьогодні вертикалі — це digital health, mobility & logistics, enterprise software, consumer tech, fintech. Щорічно ми посилюємо в них нашу компетенцію. І саме у постковідний період ці вертикалі продовжать розвиватись найбільш стрімко. В Україні привабливою вертикаллю є agro & food tech. Для венчурного інвестора важливо раніше за всіх визначити тренд і почати у нього інвестувати.

— Цьогоріч ви запускаєте новий Фонд на $50 млн, який до кінця року планує закрити близько 40 угод. Розкажіть, яка мета фонду, та які українські стартапи можуть бути для нього потенційно цікавими?

— У новому фонді ми продовжуємо дотримуватись нашої стратегії і відкриваємо її для наших інвесторів. Стратегія фонду TA Ventures — венчурний капітал за пришвидшеною програмою, а, значить, більш зручний для нашого інвестора. У нас короткий інвестиційний період — усього 2 роки. Період утримання інвестицій — це 3-5 років, а не звичайні 7-8. Наша унікальна пропозиція — широкий, глобальний портфель із 40-50 венчурних інвестицій. Саме це приваблює наших інвесторів, які шукають вікно у світ глобального венчура.

Загалом ми заходимо невеликими чеками в конкурентні раунди, які лідирують топові світові фонди. Наприклад, у Queue (платформа для колаборації у рамках роботи над креативними проєктами) ми інвестували з Пітером Тилем, а в Aerial (consumer-додаток для контролю за вуглецевим слідом) — з Canaan Partners, однією з найстаріших венчурних фірм Кремнієвої долини. Потрапити в їхні фонди напряму новим інвесторам дуже важко, оскільки масштабувати успішні венчурні стратегії непросто, а інтерес до цього класу активів дуже високий. У всіх перших угодах нового фонду ми інвестували з провідними глобальними та локальними інвесторами, включно з кількома топовими американськими фірмами й іменитим ангелом Навалем Равікантом.

— Наскільки вам як досвідченому інвестору сьогодні цікаві українські фінтех-проєкти? Чи є серед них ті, які принесуть прибуток високої кратності?

— Український фінтех є дуже привабливим. При цьому у TA Ventures є експертиза у цій вертикалі. Наш перший unicorn у портфелі — це європейський фінтех SumUp з оцінкою €4,4 млрд.

В Україні є приклади доволі успішних проєктів (monobank, izibank), які масштабують чи планують масштабувати свою діяльність на іноземні ринки. Наразі monobank — най­успішніший роздрібний банк в Україні з чисти­м доходом понад $100 млн за 4 роки роботи.

— Не секрет, що український банківський ринок доволі консервативний, і останнім часом справжню революцію на ринку зробили необанки. Чи вірите ви в українські необанки, і чи може у нас з’явитися «новий Revolut»? Як інвестору його розгледіти на етапі стартапу?

— Так, я вірю в українські необанки. Вже вищезгаданий monobank або приклад FintechFarm — української компанії, яка розробила платформу для запуску необанків, є тому підтвердженням. Платформу FintechFarm продають банкам, яким цікаво запустити подібний проєкт. Першим клієнтом стала Unibank з Азербайджану, разом вони запустили Leobank.

На першому етапі, коли ще немає product-market fit, найважливішим фактором є команда проєкту та обсяг ринку. Добре, коли в команді є досвідчені засновники з попереднім досвідом будування проєктів. На більш пізніх стадіях компанії висновки щодо її привабливості робити легше, базуючись на фактичних показниках діяльності.

—  Як би ви оцінили інвестиційну культуру сучасного українця? Що треба робити на державному рівні та на рівні бізнесу, щоб спонукати наших співвітчизників бути активними та відповідальними інвесторами?

— Якщо говорити про фізичних осіб, то зараз ми бачимо високий інтерес до інвестицій та недостатній обсяг знань. При цьому наявний інтерес до різних типів активів — венчурного капіталу, акцій, нерухомості та інших.

Зі свого боку для розвитку екосистеми ангельських інвестицій ми створили приватний клуб бізнес-ангелів — ICLUB Global. Тут приватні інвестори можуть співінвестувати з TA Ventures у технологічні стартапи з Європи і США. Відмінна риса клубу — його членам ми пропонуємо для інвестицій тільки ті компанії, в які вже інвестує TA Ventures. Тому члени ICLUB Global можуть створювати свій портфель із меншим ризиком: TA Ventures уже провів свій детальний due diligence, членам клубу залишається з цим ознайомитись і зробити свій вибір. Загалом місія ICLUB Global така: Learn, Invest, Connect. Клуби вже працюють у Києві, Дубаї, Лондоні, Монако, Алмати, Мінську, на Кіпрі. У найближчих планах — відкриття в Цюріху та Рияді, перевідкриття в Нью-Йорку і Маямі. У нас  170+ членів клубу, а учасники ICLUB вже проінвестували у 40+ стартапів.

— Чи інвестуєте ви у блокчейн-проєкти? Наскільки ця технологія може дати поштовх класичним бізнес-нішам?

— Наразі ми не інвестуємо у цю технологію, але поступово придивляємося до неї. Якщо поглянути на кількість інституційних інвесторів у цьому полі, то їх зараз не дуже багато, проте ця кількість поступово збільшується. Технології блокчейну приблизно 30 років, але тільки зараз почалося її «прийняття». У широких масах блокчейн пов’язується з криптовалютою, високоволатильним ринком, тож у якомусь сенсі технологія набуває негативного окрасу. Проте блокчейн як технологія може дати поштовх практично всім традиційним нішам через децентралізацію та прозорість, чого вимагає сучасний світ.

— Ваш прогноз щодо розвитку інвестиційної привабливості України в середньостроковій перспективі. Які точки зростання ви би виділили?

— Від розміру економіки залежить ємність ринку, інвестиційна привабливість та авторитет країни на міжнародній арені. Спочатку всі сили потрібно спрямувати на збільшення обсягів економіки — як реального сектору, так і IT-галузі. Перші кроки у реформуванні IT-сектору вже розпочато із провадженням «Дія City».

Також на рівні держави мають бути створені й інструменти, й умови для того, щоб розвивався не тільки класичний банкінг, але і фондовий ринок та венчурний капітал.

З погляду на розвиток венчурної екосистеми, на рівні держави необхідно створити юридичну базу для інвестицій та захисту прав акціонерів. Важливим елементом є створення інкубаторів, акселераторів, фондів, які будуть фокусуватися на розвитку талантів в Україні та побудові міжнародних компаній з українськими коренями. Створення систем, які дозволяють залучити додаткові кошти (краудфандінг та фондові ринки), також є важливим. Україна має дуже високі шанси на зростання у середньостроковій перспективі, однак багато чого ще потрібно зробити.