Їм не байдуже: чи наслідує банківський сектор тенденцію соціально відповідального бізнесу

Соціальна відповідальність, різні корпоративні ініціативи та програми розвитку компаній стають реальною сучасною практикою. Проте мета втілення КСВ­практик все ще відрізняється: для когось це інструмент для збільшення капіталізації, а для когось — реальне бажання змінювати себе, країну та будувати відповідальний і прозорий бізнес.

Banker.ua з’ясовував, як розвивається корпоративно­соціальна відповідальність в Україні, які її основні тренди, та що саме роблять у цьому напрямі українські банки.

Матеріал підготовлений для друкованої версії журналу Banker.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

КСВ ≠ сталий розвиток компанії

Корпоративно-соціальна відповідальність (КСВ) є конкретною концепцією управління та, по суті, є відповідальністю компаній за позитивний чи негативний вплив на суспільство, середовище або у відносинах з клієнтами, працівниками, постачальниками. Так вважає керівниця Центру «Розвиток КСВ» Марина Саприкіна.

За її словами, складовими концепції КСВ є корпоративне управління, захист прав людини, відносини в колективі, з клієнтами та громадами, захист довкілля та чесні операційні практики — як компанії поводяться на ринку стосовно постачальників, партнерів і конкурентів.

Крім того, соціальна відповідальність входить до ESG-критеріїв. ESG, або «Environmental, Social, Governance» стосується всіх складових бізнесу та є основою стратегії сталого розвитку компанії — дій із забезпеченням екологічних, соціальних та управлінських практик.

«Щодо КСВ та сталого розвитку компаній, то зазвичай відбувається підміна у цих термінах. Сталий розвиток — це концепція розвитку з метою задовольнити людство сьогодні без шкоди для майбутніх поколінь. Але компанії часто вживають термін не «сталий розвиток», а «сталість». І це — знаходження надсистемних цілей компанії, заради чого вона працює. Це її зовнішнє прагнення змінити світ на краще. Головним алгоритмом дій є Цілі сталого розвитку-2030. Їх 17, вони розроблені ООН. Це заклики до дій, які виступають орієнтирами для компаній та їхнього внеску у розвиток суспільства», — пояснює Марина Саприкіна.

Основні напрями та тренди розвитку КСВ

За словами Вікторії Торяник, керівниці PR і корпоративних комунікацій Креді Агріколь Банку, розвиток КСВ включає в  себе багатокомпонентну складову: антикорупційні політики компаній, принципи рівності серед працівників, зокрема гендерний та віковий баланс, соціальну захищеність робітників, благодійність, волонтерство, екоініціативи тощо.

Олександр Сосіс, акціонер Банку Альянс, вважає, що взагалі розвиток КСВ повинен бути комплексним та враховувати фактори від навколишнього середовища до власне створюваного продукту. Але здебільшого бізнес реагує на запит суспільства. Що це означає? Якщо у суспільства є певний запит та активний відгук на це питання, то воно стає першочерговим у розвитку КСВ компаній.

Наприклад, не так давно у мережі розгорівся скандал щодо особистого фото українського фуд-виробника на території РФ, на що українські маркетплейси одразу відреагували на суспільний осуд і зняли цю продукцію з продажу. Тобто вони відреагували на запит суспільства.

Те саме зараз відбувається і з підтримкою екологічних ініціатив, гендерної та расової рівності. Проте не варто забувати та відкладати інші напрями КСВ, такі як турбота про людські ресурси та їхній розвиток, прозорість ділових відносин та чиста фінансова діяльність, створення дійсно необхідного продукту, що відповідає реаліям відповідального споживання.

Керівниця соціальних проєктів та директорка благодiйного фонду «Допомагати просто!» Анна Павлова (засновником є ПриватБанк) наголошує, що корпоративно-соціальна відповідальність — це відносно новий тренд в Україні, який і зараз продовжує еволюціонувати від благодійності та спонсорства, короткострокових проєктів до сталого розвитку та відповідального ведення бізнесу

«І цей тренд із кожним роком тільки посилюється. З одного боку, це відбувається під впливом вимог, умов співпраці з іноземними інвесторами, ініціатив компаній з іноземним капіталом із розвинених країн. З іншого боку, українське суспільство все частіше вимагає від компаній на ринку давати відповідь на питання «А що ви робите задля розвитку України, громади, суспільства, своїх співробітників чи співробітниць, споживачів?». І ці відповіді мають бути обґрунтовані не словами, а на конкретними результатами», — упевнена екперт.

Директорка з питань комунікації, КСВ та залучення UKRSIBBANK BNP Paribas Group Яніна Ольховська, говорячи про тенденції в усьому світі, каже, що зараз спостерігається поступове переростання теми корпоративно-соціальної відповідальності у глобальну концепцію ESG — екологічне, соціальне та корпоративне управління. І цей новий стандарт підходу до оцінки діяльності компаній в частині їхнього впливу на суспільство й екологію буде визначним при прийнятті бізнес-рішень, у тому числі інвестиційних.

Чому це важливо

Кожен із нас щодня контактує зі сотнею брендів, бізнесів та проєктів. Тож можна стверджувати, що життя кожного українця прямопропорційно залежить від якості та відповідальності цих компаній та структур: яким чином відбувається виробництво, які умови праці співробітників, як різноманітні установи, в тому числі фінансові, можуть допомогти розвивати свою справу, як можна залучити вільні ресурси до вирішення суспільних завдань. Варіантів може бути дуже багато. І це є потужна підтримка, яка допомагає державі створювати сильні позиції не лише ззовні, а і всередині країни.

Чому бізнесу в цілому і зокрема банкам важливо й вигідно ставати соціально відповідальними? Якщо ви власник бізнесу, який досі не сприймає абстрактні цінності, то ви точно добре розумієте мову цифр. Олександр Сосіс наводить декілька таких:

«Міленіали витрачають на 70% більше коштів на бренди з системою цінностей та корпоративною відповідальністю; 51% дорослих частіше купують продукт або користуються послугою компанії, яка підтримала соціальні ініціативи. Що вже казати про покоління Z. Якщо у вас є діти, то ви вже зараз можете помітити, як їхня думка впливає на ваш вибір. Це молоде покоління, яке виросло на гаслах про усвідомлене споживання, турботу про екологію та зміну моральних норм. У майбутньому саме вони стануть основною аудиторію вашого бренду».

Яніна Ольховська (UKRSIBBANK) каже, що бути банком для світу, що змінюється, — це бути відповідальним за майбутнє. Однозначно, добре працювати тут і зараз вже недостатньо. Необхідно постійно заглядати в майбутнє і мислити на 20-30 років уперед.

«За опитуванням, яке ми провели разом із нашим партнером, платіжною системою Mastercard, більшість українців зазначають, що знання про те, як компанія займається сталим розвитком, вплине на кінцеву покупку, 60% респондентів зазначили, що оберуть товари компаній, які дбають про довкілля. І завдання бізнесу — не просто враховувати тренд КСВ та сталого розвитку у своїй діяльності, а дати і споживачам зручне рішення, щоб допомогти їм брати участь у створенні глобального стійкого майбутнього», — запевняє Ольховська.

Для цього UKRSIBBANK BNP Paribas Group впро­ваджує низку ініціатив, серед яких запуск відповідальних споживчих кредитів, інвестиції в проєкти енергоефективності, реалізація програм зниження шкідливих викидів вуглекислого газу в атмосферу. А нещодавно UKRSIBBANK став ексклюзивним партнером в Україні глобальної ініціативи Мasterсard Priceless Planet Coalition, метою якої є висадка 100 мільйонів дерев до 2025 року для стримування глобального потепління.

Експерт підкреслює: «Тільки цього року разом із нашими клієнтами ми відновимо 75 тисяч дерев у критично важливих для нашої планети лісах».

Директорка благодiйного фонду «Допомагати просто!» Анна Павлова також наголошує, що фінансові установи України мають приділяти особливу увагу відповідальному веденню бізнесу, і наводить такі факти.

У загальнонаціональному опитуванні наприкінці 2018 року, яке було проведено організацією USAID, зазначено, що українці мають найнижчий рівень фінансової грамотності. За міжнародною методикою ОЕСР Україна відстає за рівнем фінграмотності від інших країн-членів ОЕСР із показником 11,6 (із 21 можливих балів, середнє значення — 13,2). Низький рівень довіри до фінустанов, пасивність щодо самоосвіти, довірливість та сильне бажання отримувати «надприбуток» при користуванні фінансовими послугами призводять до трагічних наслідків потрапляння у фінансові пастки.

За таких показників фінансової грамотності дуже важливо зробити фінсектор прозорим, послуги та умови —  зрозумілими і справедливими, а можливість користування банківськими послугами — більш доступною.

Тож завдання банків та інших учасників фінансового ринку України — посилювати позитивні зміни у цьому напрямі:

• підвищувати доступність та рівень користування фінансовими послугами;
• посилювати захист прав споживачів фінансових послуг;
• підвищувати рівень фінансової грамотності населення.

Доступність — це про можливість стати клієнтом банку з мінімальними витратами часу та зусиль. Це про можливість виконувати банківські операції у будь-який час, незалежно від фізичних, вікових особливостей чи місцезнаходження.

Захист споживачів складається з багатьох принципів. Банки мають забезпечити належний захист, використання персональних даних та конфіденційної інформації клієнтів. В основі відповідального банкінгу має бути відсутність нав’язування непотрібних споживачу банківських послуг, прозорі умови обслуговування, написані «неюридичною» мовою, зрозумілі тарифи без зірочок та дрібного шрифту, відсутність неправдивої та оманливої реклами.

Банки мають бути відкритими для надання корпоративної інформації, навіть коли це може бути незручно, підтримувати та постійно покращувати ефективну систему внутрішнього контролю та ризик-менеджменту. Також невід’ємною складовою КСВ фінустанов є запобігання шахрайству та зловживанням.

Вікторія Торяник (Креді Агріколь Банк) розповіла, що в їхній фінустанові системно працюють над розвитком культури прозорого та чесного ведення бізнесу, дотримуються етичних принципів та кодексу співпраці, роблять вагомий внесок у розвиток суспільства та охорону навколишнього середовища. Як результат — Креді Агріколь посів шосту позицію в рейтингу лідерів сталого розвитку, співорганізатором якого виступила Мережа Глобального договору ООН в Україні.

«Соціальна відповідальність — невід’ємна складова діяльності міжнародної групи Креді Агріколь, до якої ми належимо. Прагнемо продовжувати та розвивати добрі традиції Групи на українському ринку через системні проєкти зі сталого розвитку, залучення співробітників та власним прикладом надихати інших на добрі справи. — каже Вікторія Торяник. — Через програму We Care! збільшуємо рівень залученості співробітників. У компанії багато проактивних і позитивно налаштованих людей, і наші волонтерські проєкти — вдалий інструмент для об’єднання їхніх ресурсів і енергії»».

Експерт також додає, що розвиток КСВ допомагає залучити молодь у банк. Адже вони хочуть працювати в соціально відповідальній компанії з розвиненою корпоративною культурою.

Марина Саприкіна з Центру «Розвиток КСВ» зазначає, що сьогодні від бізнесу очікують активної позиції із важливих для суспільства питань: «Компанії — це частина суспільства, тому успішно працювати окремо від проблем їхніх працівників, клієнтів, постачальників неможливо. Бізнес мають хвилювати проблеми суспільства, потрібно нести відповідальність за свій вплив. До того ж, впровадження КСВ робиться не тільки заради сьогоденної вигоди, а й заради сталого розвитку майбутніх поколінь. Самі компанії отримують значні бонуси від впровадження КСВ у вигляді інвестицій, залучення талантів та конкурентної переваги».

Нещодавно в рамках рейтингу «Компанії, дружні до родин» Центр «Розвиток КСВ» спільно з Фондом ООН у сфері народонаселення в Україні, UNFPA опитали 50 компаній із 16 галузей, які продемонстрували свої політики і практики підтримки працівників з родинами. Рейтинг визначив лідерів корпоративного сектору України, що значно підвищує соціальну привабливість цих компаній та приносить такі вигоди, як краща продуктивність та клієнтоорієнтованість, підвищена лояльність та довіра працівників, менша плинність кадрів, зменшення витрат на рекрутинг та покращений бренд роботодавця.

Як розвивається КСВ в Україні

В UKRSIBBANK переконані, що сучасний бізнес відіграє важливу роль у суспільстві. Світ стикається з серйозними викликами, і КСВ — це важливий стратегічний напрям, якому з кожним днем відповідальний бізнес приділяє все більше уваги і часу. Так, робота над питаннями глобальної зміни клімату, соціальних ризиків і корпоративного управління стають невід’ємною частиною плану дій на найближчі кілька років у багатьох міжнародних й українських компаніях.

«Наша роль як фінансової інституції полягає у розвитку додаткових цінностей та переваг у цьому напрямі для всіх зацікавлених сторін UKRSIBBANK: клієнтів, партнерів, працівників, суспільства, навколишнього середовища», — розповідає Яніна Ольховська.

Олександр Сосіс з Банку Альянс вважає, що якщо у багатьох країнах поняття корпоративно-соціальної відповідальності вже давно стало складовою бізнесу, то в Україні її все ще можуть сплутати з благодійністю або проведенням корпоративів.

«Різниця в тому, що КСВ — це налагодження бізнес-процесів, що дають змогу не лише отримувати прибуток, а й вирішувати суспільні потреби, якими б вони не були. Однією з перешкод популяризації КСВ стає відсутність державної регламентації цього питання. Простіше кажучи, якщо не має мети з вимірюваним результатом, терміном та бонусами, то і бізнес розглядає запровадження КСВ на власний розсуд. У європейських країнах соціальна відповідальність затверджена на законодавчому рівні, що поки не відповідає дійсності в Україні», — стверджує пан Олександр.

Попри це, продовжує думку експерт, діяльність банківського і фінансового сектору в Україні має високі оцінки від світової спільноти та показує не менш високі темпи зростання. Тому і рівень відповідальності за свої дії у цій сфері сягає міжнародних стандартів, що все більше залучає компанії до корпоративно-соціальної відповідальності.

Олександр Сосіс упевнений, що саме завдяки впливу іноземних компаній і розпочався розвиток соціальної відповідальності в Україні, але вважає, що наразі ми все ж перейшли на новий рівень — вже не початковий. Це було пов’язано з низкою подій, що об’єднали суспільство та показали готовність бізнесу допомагати: коронавірусна криза, анексія українських територій, патріотичні події.

За словами Вікторії Торяник, міжнародні компанії можуть привнести на український ринок високі стандарти благодійності і корпоративно-соціальної відповідальності. Сучасний сталий бізнес вже давно не розглядає свій прибуток як єдиний результат та ціль своєї діяльності, натомість замислюється, яку користь може принести суспільству чи ком’юніті. І суспільству важливо мати такі опори для розвитку.