Надприбуток банків, інклюзивна фінсистема і моделі управління: про що пишуть експерти у соцмережах

Протягом тижня українські експерти та банкіри у своїх соцмережах обговорювали такі актуальні теми, як доцільність введення податку на надприбуток банків, створення інклюзивної фінансової системи для всіх категорій українців, а також ефективність державної моделі управління. Тож Banker.ua традиційно зібрав найцікавіші пости експертів за цей тиждень.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Віталій Шапран про податок на надприбуток банків

Економіст, ексчлен Ради НБУ Віталій Шапран цього тижня у своєму Facebook поділився думкою про те, що податок на чистий процентний дохід або на так звані надприбутки банків є помилкою.

По-перше, експерт запевняє, що прибуток банків впливає на розмір регулятивного капіталу, від якого залежить багато нормативів. При управлінні активами та пасивами, нормативами менеджмент банків розраховував на ту систему оподаткування, яка була в країні на початок року. Тому, пише експерт, якщо зараз поставити банки перед фактом, що їм потрібно щось сплатити до кінця року, то в багатьох банках можуть виникнути проблеми з дотриманням нормативів.

Крім того, далеко не всі банки живуть за рахунок чистого процентного доходу, є ще комісійні доходи та результат від торгівельних операцій.

«Відповідно, якщо оподатковувати чистий процентний дохід (ЧПД), а за підсумком року прибуток буде від’ємним, то витрати на податок з ЧПД приведуть до зростання збитків банку», – стверджує Шапран.

За його словами, не варто забувати, що в країні йде війна, і невеликі банки зараз дуже вразливі до ризиків по кредитному портфелю. Тому цілком ймовірна ситуація, коли банку нарахують windfall tax, а в нього збанкрутує великий позичальник, збиток по якому потрібно буде покривати резервами.

«Приклади Італії, Іспанії та Литви (які згадує Гетманцев) – це погані приклади. Справа в тому, що згадані країни входять в зону обігу євро, і вони свідомо втратили частину своєї монетарної незалежності. Облікову ставку для них встановлює не центральний банк їхньої країни, а ЄЦБ. Ви маєте не приклад для наслідування, а ілюстрацію специфіки зони обігу євро, коли всі 20 країн-членів різні, а ставка ЄЦБ для всіх одна. Комусь високі ставки потрібні, а комусь – ні, бо вони народжують дисбаланси. Єдиним методом боротьби з дисбалансами в монетарній сфері і є національна фіскальна політика. В цих країнах просто немає іншого вибору як вводити windfall tax. На відміну від країн зони обігу євро в України вибір був – не підвищувати ставку», – пише економіст.

Він вважає, що зараз потрібно не плодити нові податки, а визнати, що НБУ прорахувався з рівнем ставок, виправити помилки і йти далі. Що ж робити з уже заробленими банками грошима? Відповідь на це читайте у дописі Віталія Шапрана.

Андрій Пишний про інклюзивну фінансову систему

Голова Нацбанку Андрій Пишний вирішив поділитися новиною про те, чому важливо створити інклюзивну фінансову систему в Україні.

У державі зараз велика кількість людей є учасниками бойових дій, а також багато людей з інвалідністю.

«Ці люди – наші сусіди, знайомі, друзі. І вони мають бути інтегровані в український соціум і фінансову систему. Це чесно перед ними та відповідально перед державою. Наша реальність вимагає від нас, від суспільства нової філософії – філософії «без бар’єрів», – запевняють в Нацбанку.

Він підкреслив, що кожен громадянин має бути рівноправною частиною соціуму, з однаковими правами та можливостями. Саме тому Національний банк започаткував проєкт із розвитку доступної та інклюзивної фінансової системи. Для цього працівники НБУ протягом двох днів заглиблювалися в тему інклюзії, детальніше дізналися про особливості  взаємодії з людьми з порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху, з ментальними порушеннями та що робити, коли стали свідками нападу епілепсії.

«Спробували потрапити на кріслі колісному в аптеку чи спуститися занадто крутим, неправильно зробленим пандусом у метро, не використовуючи зір перейти підземним переходом вулицю, попросивши незнайому людину про супровід, скористатись послугами відділення банку та онлайн-банкінгу, відчули. Відчули, наскільки недружнім може бути навколишнє середовище. Через відчуття приходить усвідомлення змін», – стверджують в НБУ.

Про наступні важливі кроки у цьому напрямі читайте в повному дописі на сторінці Андрія Пишного або на сторінці Нацбанку.

Олексій Кущ про олігархічну vs ефективну державну корпоративну моделі

Економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ цього тижня вирішив порівняти дві моделі управління країною. Він почав з того, що багато років українцям нав’язували шкідливий міф про абсолютну корисність роздержавлення та приватизації. Мовляв, держава – це збитки та корупція, а приватизовані активи – це прозорість та прибутки. І ці тези доводили апріорі, тобто без права на дискусію.

«Але чомусь приватні облгази та обленерго стали осередком махрової корупццї, коли за посаду газового інспектора у Бориспільському районі платили хабар у десятки тисяч доларів», – пише експерт.

Він запевняє, що олігархічна модель управління «яскраво» проявила себе на прикладі Укрнафти. За 10 років, з 2012-го по 2022-1, компанія отримала збиток у розмірі майже 7 млрд грн. Користі для держави від такого активу, який формально їй належав, але знаходився у «приватному» управлінні, було практично ніякого, вважає економіст.

«Минулого року, Укрнафта була передана у державне управління. І я, чесно кажучи, з нетерпінням чекав її фінансову звітність за перше півріччя 2023 року – це мав би бути вражаючий тест на ефективне управління з боку держави в умовах війни. Тим більше, що ця державна компанія працює без державних субсидій, дотацій чи величезних сум докапіталізації, тощо, як деякі державні корпорації – “монстри”. При цьому, Укрнафта постачає ЗСУ паливо за ціною нижче ринку (за олігархічного управління постачала за ціною вище ринку). А пільгове постачання пального армії не сприяє прибутковості як самоцілі, хоча тут компанія робить все вірно: крім прибутку, має бути і досягнення соціально значимого ефекту (деякі держкомпанії забули про свою соціальну функцію). І ось дані з фінрезу компанії оприлюднено – за перше півріччя 2023 року «Укрнафта» заробила 12 млрд грн чистого прибутку», – пише Кущ.

Він назвав це історичним рекордом, досягнутим у період війни, а не мирного часу. І такий показник означає мільярди гривень сплачених податків. Тобто команді за короткий час вдалося створити прибуткову бізнес-модель, зберігши при цьому і соціальні функції компанії.

З цього Олексій Кущ робить висновок, що державне управління все ж може бути ефективнішим за «приватне».

З повною аргументацією ви можете ознайомитися на сторінці Олексія Куща.