Енергетика України: 2024-2025 років у тумані невизначеності

Володимир Омельченко, директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова, спеціально для Banker.ua

Головним фактором, що впливатиме на проходження осінньо-зимового періоду (ОЗП)  2024-2025 років, безумовно, є дефіцит потужностей в Об’єднаній енергетичній системі України (ОЕС), викликаний безпрецедентним в історії знищенням енергетичної цивільної інфраструктури України. З початку широкомасштабної агресії в країні залишилося лише 25% доступної генерації порівняно зі станом до 24 лютого 2024 року. Всі інші потужності були окуповані, знищені або пошкоджені, і наразі потребують тривалих і кошторисних ремонтів.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Треба чітко усвідомити, що ворогом реалізується сценарій «випаленої землі», задіяний у чеченських війнах, який передбачає насамперед руйнацію критичної інфраструктури з метою примушення до фактичної капітуляції країни із втратою міжнародної суб’єктності.

Сценарій із проходженням найближчого осінньо-зимового періоду без застосування графіків погодинних відключень (ГПВ) видається нереалістичним. Наскільки тривалими будуть такі графіки — спрогнозувати неможливо, адже це рівняння з багатьма невідомими: рівень захисту ППО, масштаб нових атак енергетики, стійкість інженерного захисту, обсяги імпорту, погодні умови, ефективність державного регулювання тощо. Отже, всі прогнози від різноманітного роду експертів, які називають конкретні терміни ГПВ, на мою думку, є  певною мірою спекулятивними.

Водночас, окрім військового фактору, існує ще проблема неефективності функціонування з липня 2019 року моделі внутрішнього ринку електричної енергії, що передбачає постійні адміністративні й директивні цінові обмеження. У результаті, замість інвестицій дана модель генерує багатомільярдні борги, що вкрай ускладнює розвиток нової децентралізованої генерації, яка є ключовою для вирішення питання подолання дефіциту потужностей.

Саме через небажання уряду впровадити європейську модель ринку Україна втратила можливість за ці роки збудувати мінімум 7 ГВт ВДЕ-генерації та до 2 ГВт балансуючих потужностей на базі газових електростанцій. З цієї ж причини, всі нові урядові плани з розбудови децентралізованої генерації покриті туманом невизначеності.

Нещодавній жорсткий удар держави по корпоративному управлінню шляхом невмотивованого звільнення голови правління НЕК «Укренерго» також не додає оптимізму щодо збереження стійкості та відновлення генерації енергосистеми, а тільки збільшує для неї ризики негативного сценарію.

З кожним місяцем продовження війни Об’єднана енергетична система України погіршуватиме свою надійність, а системи ППО та інженерний захист є необхідними, але недостатніми чинниками для її спасіння.

Тому пропоную наступні кроки для збереження цілісності системи й відновлення потужностей:

• Будівництво інженерного захисту першого-другого рівня на усіх важливих об’єктах енергетики та створення необхідних резервів обладнання.
• Розміщення інспекторів МАГАТЕ на підстанціях Укренерго із видачи потужності від АЕС. Забезпечення пріоритетного захисту таких підстанцій з боку ППО та його підсилення для захисту інших пріоритетних енергетичних об’єктів.
• Формування флоту БПЛА та комплекту ракет для нанесення вчасних дзеркальних ударів відплати по енергетичній інфраструктурі ворога відразу після масованих атак на українську енергетику.
• Вирішення боргової проблеми на ринках електроенергії та природного газу, поліпшення інвестиційного клімату завдяки зміні моделі функціонування цих ринків  для досягнення market coupling (сумісність із ринками ЄС).
• Відмова на період війни від будівництва надзвичайно витратних проєктів довгобудів — нових блоків АЕС — на користь реалізації у 2025-2027 роках проєктів зі спорудження 12 ГВт нових децентралізованих електростанцій включно з 3 ГВт балансуючих потужностей.
• Відновлення системи корпоративного управління в енергетиці на принципах ОЕСР, зокрема в Укренерго та НАК «Нафтогаз України», та забезпечення її імплементації в НАЕК «Енергоатом».