Феномен чайових: як лондонські тіпси трансформувалися у QR-коди в Україні

Залишити офіціанту чайові після посиденьок у кафе або обмежитися оплатою по чеку, бо працівники за свою роботу отримують зарплатню? Такі думки були в кожного з нас хоч раз у житті. Особливо, коли подорожуєш іншими країнами, постає ще й питання доречності, особливостей культури щодо чайових.

Banker.ua розбирався, коли взагалі виникла така традиція – залишати чайові, чи може клієнт відмовитися це робити, як залишити «на чай», якщо не має при собі готівки, та яка ситуація з чайовими в Україні.

Англійський чай та «тіпси»

Чайові пройшли довгий шлях розвитку, перш ніж стали певною нормою сьогодення. Традиція давати на чай зародилася в саме Англії ХІХ століття. Тоді голландські купці привозили чай, який коштував близько 100 доларів за 1 фунт, тому дозволити його собі могли лише представники вищого суспільства. Англійці полюбляли проводити післяобідній час у так званих «чайних садах», де панувала аристократична атмосфера аж до осені.

Якось на столиках з’явилися латунні скриньки та на кожній був напис: «T.I.P.S». Якщо відвідувач бажав отримати свій чай якомога швидше, то кидав в коробку монету, щоб офіціант працював квапливіше.  З цього і зародилася західна культура залишати чайові. Саме слово «чайові» пішло від абревіатури TIPS, тобто To Insure Prompt Service – Щоб Гарантувати Швидке Обслуговування.

На наших теренах за радянських часів залишати на чай не було заведено. Люди вважали це непристойним, а на стінах закладів можна було побачити плакати з гаслом, що чайові офіціанту принижують гідність радянської людини. 

Ближче до 60-х років суспільство дійшло певного компромісу: за хорошу роботу працівникам закладів, таксистам та перукарям залишали решту з оплати. Така добровільна традиція панує в Україні й сьогодні: люди залишають працівникам чайові за власним бажанням.

Етикет чайових за кордоном

Етикет чайових дуже відрізняється у різних країнах. Якщо ви часто подорожуєте або збираєтеся вперше відвідати нову для себе країну – варто заздалегідь поцікавитися, кому, скільки, коли та як давати чайові.

Перебуваючи на батьківщині чайових, у Великобританії, розраховуйте на чайові в розмірі 10-15% від суми чеку у закладах чи таксі, до 20 фунтів – покоївці в британському готелі та кілька фунтів у салонах краси.

Франція належить до країни, де залишають найбільше чайових в Європі. За вечерю у ресторані доведеться залишити близько 15%, до 10% вартості у таксі та щодня кілька євро прибиральниці в готелі. Французи не йдуть із закладу просто так, тому навіть у випадку невдоволення вони залишають найдрібнішу монету, показуючи, що вона повністю відповідає якості обслуговування.

А от в Австрії, Нідерландах чи Швейцарії залишати чайові не заведено. Дуже рідко задоволені гості все ж можуть залишити до 10% від чека.

Японія – країна-виняток. Тут не лише не заведено залишати чайові, а навіть образливо. Ви ніколи не побачите в чеку рахунок з чайовими, бо в країні це заборонено, а решту вам повернуть обов’язково. Японці навіть подорожують менше, ніж бажають, через необхідність давати чайові.

Якщо ви завітаєте до США, то ось тут вже доведеться звикнути платити всюди. Якщо в американському кафе чи ресторані ви залишите 10% чайових, то приготуйтеся до розбірок з працівниками закладу та вислуховувань, що ви пошкодували грошей. Все пояснюється тим, що у США залишати чайові – це звична справа, що прирівнюється до хороших манер. Чайові у ресторанах складають 15-25% (вони вже за замовчування додаються до чека), у таксі чи невеликих барах – 15%, а в готелях – щоденно по кілька доларів покоївці.

Феномен чи норма?

Економісти здавна цікавилися тематикою чайових. Здавалося б, платити за щось додатково, та ще коли цього не вимагають, не піддається поясненню й суперечить власним інтересам. Деякі дослідження демонструють, що чим більше характеру нації притаманна екстраверсія, тобто відкритість, тим за більшу кількість послуг заведено залишати чайові та тим більший їхній розмір.

Однак це не єдина причина, чому в деяких країнах залишають більші чайові, ніж в інших. Значну роль відіграють соціальні норми, рівень зарплатні та звичка сплачувати додатково за обслуговування.

У США люди залишають більше чайових. Можливо, це лише бажання дотриматися суспільних норм та уникнути осуду, а, може, американці звикли до високих податків чи подяки за старанну працю працівників.

Практика чайових, безперечно, пов’язана з економікою, але в її основі лежать соціальні норми.

Не тільки офіціантам

В Україні зазвичай традиційний розмір подяки складає 10%. Втім, чайові в нашій країні залишають абсолютно за бажанням: може бути 5%, а може 15% і більше. У цьому українці керуються власним настроєм, якістю обслуговування та роботи працівників, типом закладу, ввічливістю, індивідуальним підходом та, безперечно, ще і рівнем свого доходу.

Найчастіше чайові в нашій країні залишають саме офіціантам. Проте додаткову плату отримують і бармени, баристи, адміністратори, хостес, таксисти, кур’єри, барбери та перукарі, масажисти, майстри нігтьового сервісу, покоївки, мийники та заправники авто  тощо.

Немає готівки? Банки це вирішили

Відтоді, як в Україні виросла кількість POS-терміналів та безготівкових оплат, кількість чайових скоротилася. Люди відмовилися від готівки й почали активно розраховуватися карткою або через Google Pay та Apple Pay в телефоні, що ніби нівелювало можливість залишити працівнику на чай.

Але у грудні 2018 року державний ПриватБанк запустив чайові cashless у своїх POS-терміналах. Відвідувачі самостійно обирали, скільки залишити «на чай», оплачуючи рахунок карткою. За даними банку, вже в серпні 2019 року чайові з карти залишили 56 000 разів, а обіг за сервісом склав 4.2 млн гривень.

У тому ж 2019-му з’являються інші системи безготівкових чайових через POS-термінали. Одним з таких був проєкт iPay.ua разом з Mastercard Ukraine. Скористатися таким способом «подяки офіціантам» можна було у кількох столичних закладах. Для цього потрібно попередити офіціанта: він вибере на терміналі функцію «Оплата з чайовими», а клієнт введе бажаний розмір винагороди або вибере фіксовану суму.

Світ відчув неабияку потребу у безготівкових розрахунках у період ковідного карантину у 2020 році. Якщо до цього сплачувати готівкою було немодно, то в період пандемії – ще й небезпечно. Тому безліч супермаркетів радили розраховуватися картками, а кур’єри просто залишали замовлення під дверима, аби мінімізувати контакт з клієнтами. Тому залишити чайові було майже неможливим, а POS-термінали мало чим допомагали.

Сьогодні крім POS-терміналів у клієнта з’явилася альтернатива — чайові по QR-коду. У серпні 2020 року в Україні вперше запустили сервіс CashlessTips QR, та через 2 місяці ним вже користувалися працівники сфери обслуговування з різних міст країни.

Різниця між POS-терміналом та чайовими по QR-коду полягає в  тому, що працівник генерує свій QR-код в чат-боті в Телеграмі та показує його клієнтові, який сканує код телефоном та вмить переходить на сторінку оплати.

Повертаючись до ПриватБанку, за роки існування сервісу cashless чайових, відвідувачі закладів двічі встановлювали рекорд. Перший стався у липні 2020 року – саме у перший місяць послаблення карантину. Українці залишили офіціантам у закладах «на чай» у безготівковій формі понад 3,3 млн гривень. За інформацією банку, середня сума чайових в липні 2020 року в Україні склала 70 грн, а середній чек – 180 грн.

У червні 2023 року українці залишали «на чай» офіціантам понад 75 тисяч разів – найбільше з моменту запуску технології безготівкових чайових. Середня сума «подяки» склала 99 грн.

За даними ПриватБанку, з початку 2023 року кількість безготівкових чайових у закладах харчування склала 369 тисяч разів.

Державний Ощадбанк також у темі, як-то кажуть. На початку 2019 року кількість POS-терміналів Ощадбанку в торговельній мережі стрімко зросла більш ніж на 10%. До стандартного набору основних функцій, таких як оплата, повернення, скасування трансакції, додали безконтактні чайові та інші функції. Це стало вагомою конкурентною перевагою того року.

Крім того, залишити електронні чайові не тільки для закладів, але й для салонів та барбершопів можна і через додаток monobank. У 2021 році вони представили сервіс швидкого розрахунку в кафе та ресторанах: достатньо просканувати QR-код на столику або потрусити телефоном з відкритим додатком monobank (функція Shake to Pay), вибрати ресторан та ввести номер столика. Чек зберігатиметься прямо в деталях транзакції у виписці. До рахунку можна додати чайові. Весь процес займає менше ніж хвилину, а потім рахунок можна зручно розділити з компанією, скориставшись іншою функцією split bill.

А також новий сервіс для оплати чайових без готівки запустив Райффайзен Банк на початку березня 2022 року.

Кому належать безготівкові чайові

Відвідувачі закладу, розраховуючись за замовлення, можуть залишити офіціантам безготівкові чайові, сплативши їх через POS-термінал. Такі чайові не включаються в основний рахунок замовлення, а перераховують на банківську карту офіціанта. Карта офіціанта прив’язується до термінала та за допомогою ID-коду ідентифікується для зарахування коштів.

Чайові, які офіціант отримав на свою картку через POS-термінал від відвідувачів, тлумачать як інший дохід та оподатковують ПДФО і військовим збором на загальних підставах. Також офіціант зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного податкового року, і сплатити податкові зобов’язання.

Чи може гість не залишати чайові

В Україні відвідувачі залишають чайові за бажанням, але за непрописаними правилами це близько 10% від суми в чеку. Трапляються ситуації, в яких клієнт може не залишати «подяку» офіціанту, при цьому не маючи жодного докору сумління.

На це можуть вплинути різні фактори, наприклад, якщо офіціант не орієнтується в меню, замовлення несли занадто довго, ви замовляли щось із собою і просто прийшли забрати замовлення, або ж офіціант проігнорував попередження про алергію, якось образив вас, поводив себе некомпетентно чи нав’язував найдорожчі позиції.

Які ще є сервіси для онлайн-чайових

Окрім платіжного сервісу “Shake to Pay” від monobank, існують й інші сервіси, що допомагають бізнесу бути сучасним та спрощувати процес оплати. Серед українських сервісів для «подяки» працівникам онлайн є кілька найпопулярніших.

Сервіс Experienza раніше працював тільки для зворотнього зв’язку, тобто відвідувачі закладів могли сканувати QR-код й залишати відгук, який бачив лише власник закладу. Згодом розробка дозволила офіціантам, барменам, працівникам АЗС, кур’єрам тощо отримувати чайові на банківські рахунки будь-яких фінансових установ України.

Наразі у працівників закладів є персональні QR-коди для отримання безготівкових чайових, а у власника – кабінет з усіма транзакціями та відгуками відвідувачів. Підключення Experienza безкоштовне для всіх клієнтів, а комісія з чайових становить 3-6% за кожну транзакцію.

MeMenu – цей сервіс популярний тим, що розробляє електронні меню для ресторанів, але також пропонує приймати чайові через QR. Працює за стандартною схемою, як і інші сервіси. Клієнти можуть безкоштовно його підключити, а комісія передбачає 2,7% з кожного платежу.

Tips від Touchcard – ще один сервіс, який працює за допомогою QR-кодів. Кошти зараховують на прив’язану картку одразу на вибір: або на загальний рахунок, або кожному працівнику окремо. Власники закладів можуть відстежувати платежі у персональному кабінеті. Комісія передбачає 5% з кожної транзакції.

WayForPay.Tips створює інтернет-сторінку для платежів, за допомогою якої клієнт може залишати чайові. Сторінку можна змінювати за власним бажанням: додати фото закладу або логотип, обрати колірну гаму, вказати номер картки й платіжний метод. Також можна створити окремі сторінки для кожного працівника або ж одну для всього персоналу. Клієнт залишає чайові, ставить оцінку закладу та обслуговуванню, пише відгук – все це може побачити власник у меню статистики. Комісія складає 3% від суми чайових.

Отож, як бачимо, система чайових пройшла дійсно довгий шлях еволюції, має різну специфіку та репутацію в різних країнах. Завдяки сучасним технологіям залишити чайові можна будь-яким чином та за кілька секунд, а український бізнес піднявся на новий рівень, у чому не останню роль відіграють онлайн-сервіси «подяки».

Проте питання необхідності чайових саме в Україні досі залишається відкритим. Українці годинами можуть дискутувати, чи дійсно така традиція потрібна суспільству. Мабуть, варто бути простішими: залишити чайові, якщо дійсно маєте бажання, або ж піти із закладу без докору сумління, якщо вважаєте це за правильне.