ФОП більше не хоче бути окремим клієнтом: навіщо банку об’єднувати особисті та бізнес-фінанси

Матеріал підготовлений у партнерстві з PayForce

Банківський застосунок дедалі частіше має враховувати реальну фінансову ситуацію клієнта: одна людина може одночасно користуватися особистими рахунками, мати ФОП, а згодом стати власником компанії. Для банку це різні рахунки, документи, права доступу та правила операцій, але для клієнта – частини одного фінансового життя.

Тому наступний етап цифрового банкінгу – не об’єднання цих фінансів в один рахунок, а створення єдиного клієнтського простору, у якому різні фінансові ролі залишаються чітко розділеними, але керуються з одного середовища.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Окремі рахунки не означають окремого клієнта

Почати варто з важливого уточнення. Об’єднати фінанси фізичної особи та ФОП в один рахунок у буквальному сенсі не можна і не потрібно. Поточний рахунок фізичної особи для власних потреб не призначений для операцій, пов’язаних із підприємницькою діяльністю. Водночас для бізнесу ФОП використовує окремий рахунок відповідно до вимог законодавства. Такі правила не зникають лише тому, що клієнту хочеться більш зручного інтерфейсу.

Але між «один рахунок» і «два повністю незалежні банківські кабінети» є великий простір для розвитку. Банк може розділяти рахунки, баланси, операції та правила їх використання, але при цьому бачити перед собою одного клієнта. Саме в цьому і полягає наступний етап цифрового банкінгу: не змішувати різні фінансові статуси, а об’єднувати їх на рівні клієнтського досвіду.

Чому два застосунки для однієї людини – дивний UX?

Уявімо звичайний день підприємця. Він отримав оплату від клієнта на рахунок ФОП. Потім йому потрібно сплатити податки. Після цього – перевести частину коштів на особистий рахунок, щоб оплатити оренду, покупки чи поїздку. Паралельно він перевіряє залишок на особистій картці.

З точки зору банку це можуть бути різні типи операцій. Але з точки зору користувача це одна послідовність фінансових дій. Якщо для її виконання потрібно відкривати різні застосунки або виходити з одного профілю та заходити в інший, проблема вже не в кількості функцій. Проблема в самій архітектурі клієнтського досвіду.

У цифровому банкінгу давно відбувся перехід від питання «чи є в нас мобільний застосунок?» до питання «наскільки природно клієнт може виконати в ньому свою задачу». Тому наступний крок — не просто додати ще одну функцію для ФОП. Потрібно змінити модель представлення клієнта. Людина повинна бачити не набір незалежних кабінетів, а власний фінансовий простір, всередині якого є різні ролі та рахунки.

Що змінюється для самого банку

На перший погляд може здатися, що єдиний інтерфейс – це передусім питання зручності для клієнта. Насправді для банку це набагато ширша історія. Коли фізособа відкриває ФОП, банк уже має встановлений зв’язок між двома ролями одного користувача. Якщо потім ця людина створює компанію, ситуація ускладнюється ще більше: з’являється юридична особа, де фізособа може бути власником, директором або підписантом. І тут виникає принципова різниця між старою та новою моделлю. Стара модель мислить продуктами: картка фізособи, рахунок ФОП, корпоративний рахунок. Нова – клієнтом: одна людина має кілька фінансових ролей, кожна з яких має свої права, рахунки, документи та операції. Це вже завдання не лише для фронтенду. Потрібно, щоб CRM, KYC, IAM, платіжна інфраструктура, продуктовий каталог і бек-офіс розуміли зв’язок між ролями клієнта.

Єдиний клієнтський простір

Ця модель поступово з’являється і в банківських технологічних рішеннях. Наприклад, так побудована платформа iBank від PayForce. Рішення, яке дає змогу фізичній особі та ФОП працювати в одному застосунку, компанія запустила понад п’ять років тому. Юридично це дві різні форми, але по суті йдеться про одну людину. Тому в обох ролях вона отримує однаковий сервіс і однаковий користувацький досвід: один вхід і перемикання між профілями, а рахунки й операції залишаються розділеними.

Для банку така модель має дві практичні переваги. По-перше, вона допомагає залучати більше клієнтів. Підприємець, який шукає рішення лише для ФОП, і підприємець, якому пропонують комплексний сервіс і для бізнесу, і для особистих фінансів, мають дуже різну мотивацію обрати банк. По-друге, такого клієнта можна залучити повністю дистанційно.

Сьогодні це вже не додаткова зручність, а базова вимога ринку. Підприємці дедалі частіше працюють з різних міст і країн, а візит до відділення для відкриття рахунку стає для них бар’єром, через який банк просто втрачає клієнта. Тому рішення доповнене модулем віддаленої ідентифікації для ФОП. Він дає змогу відкрити рахунок і виконати інші необхідні операції дистанційно, з будь-якої країни світу. Модуль є market-ready рішенням, тому банку достатньо інтегрувати його у свою систему онлайн-банкінгу, без розробки з нуля. Постачається він за моделлю «золотої ліцензії», без комісії за кожну ідентифікацію.

Третій рівень: коли з’являється компанія

Найцікавіше починається тоді, коли ФОП перестає бути єдиною бізнес-роллю людини. Наприклад, підприємець розвиває бізнес, а через кілька років створює ТОВ. Формально це вже інший суб’єкт господарювання. Інші рахунки, інші правила, інші права підпису та інша структура відповідальності. Але людина залишається тією самою.

Для банку це означає необхідність працювати одночасно з трьома площинами: фізичною особою, ФОП та юридичною особою. Саме тут концепція «одного фінансового кабінету» стає цікавішою. Не обов’язково показувати всі фінанси на одному екрані. Навпаки, це може створити плутанину. Натомість користувачеві можна дати один вхід і зрозумілу навігацію між ролями.

Наприклад, у верхньому рівні інтерфейсу людина бачить себе як клієнта банку, а далі – окремі простори: «Особисте», «ФОП», «Компанія». У кожному просторі свої рахунки, платежі, документи та права доступу. Тоді цифровий банкінг повторює реальну структуру життя клієнта, а не внутрішню організацію банку.

Отже, особисті рахунки, рахунки ФОП і корпоративні фінанси не потрібно об’єднувати в одну фінансову масу. Їх потрібно навчитися зручно поєднувати на рівні цифрового досвіду. Тож наступний етап розвитку digital banking — не створення ще одного кабінету для ФОП, а поступова відмова від самої логіки, за якою одна людина повинна бути кількома клієнтами лише тому, що користується різними банківськими продуктами.