Гра тіней: чи вдасться знайти компроміс у проблемі оподаткування бізнесу в Україні?

З перших днів повномасштабної війни держава пішла назустріч українському бізнесу, а він, у свою чергу, підтримав економіку країни, що продовжує робити і зараз. Підприємці усвідомлюють, що мають працювати там, де це можливо, і що необхідно сплачувати податки та розвивати економіку. Проте велика війна вимагає великих грошей. І уряд вирішив взяти їх саме з бізнесу. Banker.ua розбирався, які зміни у Податковому кодексі пропонуються, кого це стосується, як бізнес-спільнота й експерти ставляться до цього, а також які перспективи мають підприємці в Україні, якщо новий законопроєкт все ж ухвалять.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Що сталося?

Влітку Кабінет Міністрів ухвалив зміни до державного бюджету на 2024 рік, передбачивши збільшення видатків на оборону на 495,3 млрд грн. Для цього Україні доведеться позичити понад 160 млрд гривень на внутрішньому ринку, але більшу частину коштів для покриття додаткових оборонних витрат планується отримати шляхом збільшення доходів державного бюджету на понад 214 млрд гривень. Це, у свою чергу, може спричинити підвищення податків. Справа в тому, що міжнародні партнери не покривають воєнні витрати України. Фінансування бойових дій відбувається за рахунок податків і внутрішніх запозичень, які, як підкреслює Міністерство фінансів, є «ключовим джерелом» таких витрат.

Тож наступним кроком уряд ініціював зміни до Податкового кодексу. У ВРУ зареєстрували законопроєкт про підвищення податків №11416-д, який пропонує включити до переліку обов’язків платників податків обов’язкове проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, зняття залишків готівки на вимогу контролюючого органу, який має бути присутній під час проведення перевірки; надати дозвіл на арешт майна платника податків у разі, якщо він відмовиться від присутності посадових осіб, а також дозволити контролюючому органу приймати рішення про відновлення у платника податків можливості виконувати свої податкові обов’язки у разі, якщо він упродовж двох послідовних звітних періодів сумлінно виконує свої податкові обов’язки тощо.

Таким чином, планується, що ухвалення цього документа принесе держбюджету 30 млрд грн до кінця поточного року та 126 млрд грн у наступному.

Додамо, що Президент Володимир Зеленський, 28 листопада, підписав закон №11416-д про підвищення податків. Він набере чинності з 1 грудня.

Які правила запроваджують?

Насамперед, оновлена законодавча ініціатива передбачає підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, встановлення військового збору в розмірі 1% від доходу для ФОП — платників єдиного податку III групи, а також запровадження військового збору для ФОП — платників єдиного податку I, II та IV груп на рівні 10% мінімальної заробітної плати.

Документ також визначає, що умови оподаткування військовим збором будуть діяти до 31 грудня року, в якому буде скасовано воєнний стан. Крім того, пропонується встановити ставку податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страхових компаній) на рівні 25%.

Також у законопроєкті залишили норму про щомісячні авансові внески з податку на прибуток для підприємств, що займаються роздрібною торгівлею пальним.

Окрім цього, пропонується щомісячне подання звітності щодо податків на доходи фізичних осіб — це необхідно для економічного бронювання.

І, власне, причиною дискусії уряду стало вилучення норми про податок у розмірі 50% на надприбутки банків. Депутати підтримували цю ідею, проте НБУ, Мінфін та МВФ виступили проти. У результаті домовилися повернутися до цього питання під час другого читання.

Як відреагували експерти і бізнес?

За словами Президента Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Анатолія Кінаха, проєкт закону №11416-д викликає значне занепокоєння серед бізнес-спільноти. Найбільшою проблемою документа є не просто збільшення податків, а запровадження, по суті, нового податку з обороту, а це додаткова база, ставка оподаткування, адміністрування. Він стверджує, що 1% нового податку на другому-третьому ланцюжку перетворюється вже на 2-3%.

«Ніхто із авторів законопроєкту не проводив розрахунки, як це вплине на бізнес і економіку. При обговоренні законопроєкту представники низки компаній — енергетичного сектору, оборонки, АПК тощо — висловлюються, що, в принципі, можуть розглянути варіант деякого підвищення податкового навантаження, щоб допомогти державі знизити дефіцит бюджету та спрямувати більше коштів на оборону. Проблемою є методи впровадження таких нових податків, складнощі з адмініструванням, необґрунтовані перевірки чи визнання підприємств, які справно платять податки, ризикованими через дріб’язкові приводи. Причому, енергетичний та оборонний сектор — не виключення», — зауважує Президент УСПП Анатолій Кінах.

На думку старшого економіста CASE Україна, головного експерта групи з питань податкової реформи Економічно-експертної платформи Володимира Дубровського, великий мінус нинішнього варіанта законопроєкту — це збільшення навантаження на зарплати, що сприятиме подальшій тінізації ринку праці, «і взагалі не є ефективним рішенням, бо це один з найбільш шкідливих податків для економіки. Він від початку був впроваджений криво та неграмотно, а підвищення ставки ще погіршує ситуацію».

Проти нинішнього варіанта законопроекту виступила майже вся бізнес-спільнота країни і розмістила на своїх сайтах та офіційних сторінках у соцмережах відповідні заяви. Наприклад, Торгово-промислова палата України закликала утриматись від прийняття занонопроєкту, бо він містить низку вкрай загрозливих норм для стабільної роботи підприємців та економіки. Податкові «ноу-хау» призведуть до посилення фіскального тиску на добросовісних платників податків і заохотять зростання тіньової економіки.

У бізнес-спілці продуктових технологічних компаній-резидентів Дія.City — Diia.City United —  розуміють складність фінансової ситуації в державі та необхідність наповнення бюджету, в тому числі для витрат на оборону. При цьому також виступають проти необґрунтованого підняття податків з обороту (доходу) компаній та доходів фізосіб, тому що запропоновані зміни призведуть до більшої тінізації економіки та збільшення податкового навантаження на сумлінних платників податків, вплинуть на відтік бізнесу та рішення інвесторів щодо можливого інвестування в Україну.

Чи існують якісь альтернативи?

Анатолій Кінах альтернативою посиленню податкового навантаження вважає підвищення ефективності державних інституцій, зокрема, через боротьбу з корупцією, неефективним управлінням державними підприємствами, тіньовими схемами на митниці, схемами із продажу підакцизних товарів тощо.

«Бізнес-спільнота закликає уряд провести додаткові консультації для пошуку більш ефективних механізмів вирішення проблеми дефіциту бюджету. Також важливо розробити чіткий план щодо оптимізації державних витрат і представити його суспільству», — наголошує Президент УСПП.

Торгово-промислова палата України закликала скоротити другорядні видатки загальнодержавного бюджету, шукати резерви шляхом підвищення ефективності роботи контролюючих органів, руйнування чинних схем ухилення від оподаткування, автоматизації бізнес-процесів та тимчасового підвищення ставок наявних податків.

У свою чергу, Володимир Дубровський у коментарі Banker.ua зауважив: «Так, альтернатива законопроєкту є. 13 незалежних аналітичних центрів наполягають на тому, що «першим вибором» при вимушеному збільшенні податків є введення тимчасової «військової надбавки» до ПДВ у розмірі кількох відсотків. Це, до речі, принесе більше надходжень, ніж збільшення нинішнього ВЗ, який у такому разі можна було б скасувати взагалі. У подальшому — боротьба з найбільшими схемами тіньової економіки має замістити цю надбавку».

Фахівці Української Ради бізнесу (УРБ) запропонували комплексний підхід для збільшення надходжень до держбюджету України. Основний акцент робиться на боротьбі з тіньовою економікою, що включає повне перезавантаження митної та податкової служб з залученням міжнародних експертів для мінімізації «тіньових схем», встановлення ефективних показників діяльності (КРІ) для Бюро економічної безпеки, ДПС, ДМС та щорічне оцінювання втрат від податків за методологією tax gap. Додатково, пропонується вдосконалити адміністрування податку на нерухомість і максимально автоматизувати податкові процеси. Окрім цього, УРБ рекомендує скоротити видатки загальнодержавного бюджету та залучити бізнес-асоціації до розробки нових законопроєктів для пошуку додаткових джерел надходжень до бюджету.

Компанії-члени Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) теж виступають за посилення заходів із детінізації економіки для наповнення держбюджету замість запропонованого в проєкті №11416-д.

«На думку учасників асоціації, поки уряд не використовує потенціал тіньової економіки, складно із розумінням сприймати додаткові податки виключно на «білий» бізнес. Детінізація може вивільнити додаткові мільярди гривень до державного бюджету, — прописано в заяві ЄБА. — Тож ми хотіли б звернути увагу на невичерпний фіскальний потенціал тіньової економіки. Водночас наголошуємо, що без реформи митниці, повноцінного перезапуску БЕБ та ефективної роботи правоохоронних органів результативна боротьба з тінню неможлива».

В Diia.City United вважають, що необхідно зосередитися на інших джерелах надходжень до держбюджету, при цьому не обмежуючись детінізацією економіки, в тому числі:

• адмініструванні та стягненні податків та митних зборів,
• реформуванні Державної податкової та Державної митної служби,
• тіньових секторах підакцизної продукції,
• скороченні видатків держбюджету через диджиталізацію всіх послуг тощо.

Тому бізнес-спілка закликає уряд, парламент та правоохоронні органи України активізувати зусилля для детінізації економіки та боротьби з тіньовою економікою задля забезпечення надходжень до бюджету та чесної конкуренції. А також звертає увагу на те, що держава взяла на себе зобов’язання щодо правового та податкового простору для технологічного бізнесу Дія.City: протягом 25 років забезпечувати дотримання цих гарантій та стабільність його умов, які визначають особливості оподаткування, додержання прав і законних інтересів резидентів Дія.Сіті та залучених ними фахівців. Тому підняття податків з обороту (доходу) не відповідатиме взятим на себе державою зобов’язанням.

Що очікує бізнес у перспективі?

Повномасштабна війна рф проти України і пов’язані з цим проблеми з енергетикою, логістикою, доступом до фінансових ресурсів вже призвели до падіння рівня ділової активності. За офіційними даними, відповідний індекс наразі становить 43,6 бали, що є найнижчим показником за останні 3 роки. За перше півріччя 2024 року в Україні закрилися майже 92 тисячі ФОПів, що на 54% більше, ніж в аналогічному періоді 2023-го. За цей же час припинили свою діяльність 1,5 тисячі підприємств, що більше на 15% за минулорічний показник.

«Збільшення податкового навантаження без врахування реальної економічної ситуації, а також вищеназваних компенсаторних заходів може лише погіршити ситуацію», — вважає Президент УСПП Анатолій Кінах.

Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна, зазначив: «Робота над законопроєктом продовжується. У нинішньому вигляді основні проблемні моменти, згубні для бізнесу, прибрано, окрім означених вище. Якщо вдасться замінити зростання податків на зарплати надбавкою до ПДВ, то невідворотні згубні наслідки будуть мінімальними, особливо у порівнянні з іншими негараздами війни».

Варто зазначити, що УСПП і Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану закликали ВРУ та Кабмін як ініціатора законопроєкту не ухвалювати його в поточній редакції, натомість провести додаткові консультації з представниками бізнесу і соціальними партнерами щодо більш ефективних механізмів вирішення проблеми дефіциту держбюджету цьогоріч.